тед1-об'єднано

9

Дисципліна «Транспортно-експедиторська діяльність»:

навчальний посібник для здобувачів вищої освіти

за спеціальністю 275 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)»

1

Дисципліна «Транспортно-експедиторська діяльність»:

навчальний посібник для здобувачів вищої освіти

за спеціальністю 275 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)»

ТЕМА 5. INCOTERMS 2010

Міжнародною торговою палатою було розроблено міжнародні правила тлумачення

торгових термінів – «Incoterms» («Інкотермс»). Вперше вони були опубліковані 1936 року.

«Інкотермс» є збором умов, у яких укладаються контракти купівлі-продажу між

сторонами (продавцем і покупцем), комерційні підприємства яких у різних державах. Кожна з

умов визначає обов'язки продавця та покупця, розподіл видатків та ризиків, а також

відповідальність сторін за виконання контракту.

Більш конкретно, кожне з них встановлює:

- коли продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки товару;

- хто проводить очищення товару для експорту та імпорту, виконує митні формальності

та несе пов'язані з цим витрати та ризики;

- хто організує та оплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики загибелі

чи пошкодження товару;

- які документи необхідні у зв'язку з поставкою товару, хто, за чий рахунок та як їх

передає;

- яка упаковка необхідна для товару, і хто її забезпечує; — інші зобов'язання щодо

здійснення контракту (наприклад, проведення перевірки товару).

Розвиток міжнародної торгівлі, поява не лише нових видів товарів, а й способів їх

упакування, транспортування, нових видів страхування вантажів, проведення 1 фінансових

розрахунків тощо привели до необхідності внесення доповнень та змін до правил «Інкотермс».

Нові редакції правил було прийнято у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках.

Нову редакцію «Інкотермс» прийнято Міжнародною торговою палатою у 2010 році.

Правила «Інкотермс» є скорочені за першими трьома буквами торгові терміни, що

відображають підприємницьку практику в договорах міжнародної купівлі-продажу товарів.

Вони визначають переважно обов'язки, вартість і ризики, що виникають при доставці товару

від продавців до покупців.

11 правил Інкотермс 2010 розділені на два окремі класи:

Перший клас «Правила для будь-якого виду або видів транспорту» включає сім правил

Інкотермс 2010, які можуть застосовуватися незалежно від обраного виду транспорту та

незалежно від того, використовуються один або більше одного виду транспорту. Цей клас

включає EXW, FCA, CPT, CIP, DAT, DAP та DDP. Вони можуть використовуватися навіть за

відсутності морського виду транспорту, а також у випадках коли судно використовується для

здійснення частини перевезення.

2

Дисципліна «Транспортно-експедиторська діяльність»:

навчальний посібник для здобувачів вищої освіти

за спеціальністю 275 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)»

У другому класі Інкотермс 2010 «Правила для морського та внутрішнього водного

транспорту» як пунктом поставки, так і місцем, до якого здійснюється перевезення товару

покупцю, є порти. До цього класу відносяться FAS, FOB, CFR та CIF. У правилах FOB, CFR і

CIF, всі посилання поручні судна як пункт поставки виключені у тому, щоб товар вважався

поставленим лише тоді, коли він перебуває «на борту» судна.

Перед кожним терміном Інкотермс 2010 є пояснення. Вони виділяють основні моменти

щодо кожного терміну Інкотермс, наприклад: коли їх слід застосовувати, коли переходить

ризик, яким чином розподіляються витрати між продавцем та покупцем. Ці пояснення не є

частиною чинних правил Інкотермс 2010, їхньою метою є допомога користувачеві в акуратному

та ефективному виборі відповідного міжнародного торговельного терміну для конкретної

угоди.

Група E — Місце відправлення:

Продавець не несе жодних витрат та ризиків щодо доставки вантажу (вони обмежуються

територією складу готової продукції).

EXW* (ExWorks..) - «Франко завод» із зазначенням назви місця заводу: відповідальність

продавця закінчується при передачі товару покупцю або найнятому ним перевізнику у

приміщенні продавця (наприклад, завод, фабрика, склад, магазин тощо); продавець не

відповідає за навантаження товару на транспорт, ні за сплату митних платежів, ні за митне

оформлення товару, що експортується, якщо це не обумовлено особливим чином; покупець

несе всі витрати на вивезення товару зі складу, перевезенні, митному оформленню тощо.

Група F — Основне перевезення не сплачено:

Продавець оплачує транспортування та несе ризики до проміжного (найчастіше

внутрішнього) пункту відвантаження.

FCA* (FreeCarrier..) – «Франко-перевізник» із зазначенням місця: продавець виконує

своє зобов'язання щодо постачання, коли він постачає товар, очищений від мит на експорт,

перевізнику, призначеному покупцем, у зазначеному місці. Вказане місце поставки впливає на

зобов'язання щодо завантаження та розвантаження товару в такому місці. Якщо постачання

відбувається у приміщеннях продавця, продавець несе відповідальність за відвантаження.

Якщо постачання відбувається у будь-якому іншому місці, то продавець не несе

відповідальності за відвантаження. Умова FCA може використовуватися незалежно від виду

транспорту, включаючи змішаний (мультимодальний) транспорт.

FAS* (FreeAlongsideShip) – «Франко вздовж борту судна»: продавець несе витрати на

доставку в порт відправлення. Продавець виконує свої зобов'язання щодо доставки товару в той

момент, коли товар розміщений уздовж борту судна на причалі або на ліхтерах (у узгодженому

3

Дисципліна «Транспортно-експедиторська діяльність»:

навчальний посібник для здобувачів вищої освіти

за спеціальністю 275 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)»

порту відвантаження). Покупець оплачує витрати на навантаження, фрахту судна, страхування,

розвантаження та доставки до пункту призначення. Ризики переходять у момент доставки на

причал порту навантаження.

FOB* (FreeOnBoard) - "Франкоборт": товар занурюється на судно замовника. Вказівка

на умови ФОБ у договорі означає, що продавець оплачує доставку товару до моменту

навантаження, плюс саме навантаження на борт. Також на нього покладено обов'язки щодо

очищення товару від мит (при експортному постачанні). Покупець оплачує перевезення,

страховку, витрати на розвантаження та транспортування в точку призначення. Передача

ризиків відбувається у момент, коли вантаж перетинає борт судна. Якщо сторони не мають

наміру поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Група C - Основне перевезення оплачено:

Витрати продавця продовжуються до місця призначення, але ризики передаються на

проміжному внутрішньому пункті відвантаження, як при базисах "F".

CFR* (CostandFreight) – "Вартість та фрахт": продавець оплачує доставку товару в порт,

навантаження та фрахт судна, а також забезпечує проходження митних процедур при експорті

товару (в т.ч. сплачує мита). Покупець сплачує страховку товару. Ризик втрати чи

пошкодження, і навіть додаткові витрати після переходу товару через поручні судна

перетворюється на покупця. Умови постачання CFR використовуються лише у разі перевезення

товару морським чи річковим транспортом.

CIF* (CostInsuranceFreight) – «Вартість, страхування та фрахт: продавець виконав

поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту ВІДВАНТАЖЕННЯ, а продажна

ціна включає вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страховки для

морських перевезень. Умови постачання CIF значною мірою ідентичні умовам CFR. Додатково

до відповідальності за умовами постачання CFR, продавець для умов CIF повинен отримати

страховий поліс, який допускає передачу для покриття ризиків, пов'язаних із доставкою

вантажу страховими компаніями. Страховий поліс має покривати CIF-ціну плюс 10 відсотків і,

по можливості, бути у валюті контракту. Відповідальність продавця за товар закінчується, коли

товар було доставлено до порту покупця і було прийнято найманим експедитором покупця. Цей

термін підходить лише для звичайного морського транспорту, але не для

автомобільних/залізничних поромів чи контейнеровозів.

CPT* (CarriagePaidTo…) – «Фрахт/перевезення оплачені до»: продавець несе витрати на

фрахт та перевезення до пункту призначення. Покупець оплачує страхування вантажу. Ризики

переходять у момент доставки вантажу першому перевізнику.

4

Дисципліна «Транспортно-експедиторська діяльність»:

навчальний посібник для здобувачів вищої освіти

за спеціальністю 275 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)»

CIP*

(CarriageandInsurancePaid..) – «Фрахт/перевезення та страхування оплачені до»:

продавець доставить товар названому перевізнику. Крім того, продавець зобов'язаний сплатити

витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідальність

продавця закінчується після доставки ним товару перевізнику, вказаному покупцем. Якщо

перевізників кілька, то відповідальність закінчується після доставки товару першому

перевізнику. Покупець несе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що відбулися після того,

як товар був доставлений. Цей термін схожий на термін CPT, за винятком того, що продавець

також оплачує страхування. Митні процедури експорту товару лежать на продавці.

Група D - Доставка:

Продавець несе витрати та ризики до місця призначення DAP* (DeliveredatPoint) –

постачання до місця призначення.

DAT* (Delivered at Terminal): постачання на термінал. Експортні платежі лежать

продавцю, а імпортні на покупці. Термінал знаходиться на кордоні, потрібно вказати назву

терміналу.

DDP* (Delivered, DutyPaid)- «Доставлено, мито сплачено» із зазначенням місця

прибуття: відповідальність продавця закінчується після того, як товар доставлений у вказане

місце в країні покупця; всі ризики, всі витрати на доставку вантажу (податки, мита і т. д.),

відповідальність за псування і втрату товару, включаючи мита та інші виплати, що

виплачуються при імпорті, досі несе продавець, також він несе відповідальність за митне

очищення; можуть бути додані положення, які звільняють продавця від окремих додаткових

формальностей; даний тип розподілу відповідальності може використовуватись незалежно від

виду поставки).

Витрати на завантаження та розвантаження на терміналі:

Відповідно до правил Інкотермс CPT, CIP, CFR, CIF, DAT, DAP та DDP продавець

повинен організувати перевезення товару до узгодженого місця призначення. Незважаючи на

те, що витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, насправді вони оплачуються

покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахту) зазвичай включається продавцем у загальну

ціну продажу. Вартість перевезення іноді включає витрати на завантаження та розвантаження

товару на терміналі та його переміщення в межах порту або контейнерного терміналу.

Перевізник чи оператор терміналу може покласти ці витрати на покупця, який отримує товар.

За таких обставин покупець захоче уникнути подвійної оплати тих самих послуг:

перший раз – продавцю як частину загальної ціни продажу, а другий – окремо перевізнику або

оператору терміналу. Правила Інкотермс 2010 спрямовані на уникнення такої ситуації шляхом

чіткого розмежування таких витрат у статтях А6/В6 відповідних правил Інкотермс.