РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ СТВОРЕННЯ ВЕБ-СЕРВІСУ ОНЛАЙН ОГОЛОШЕНЬ

1.1 Аналіз та загальна характеристика предметної галузі

Багато років минуло з того часу, як виникла Всесвітня глобальна мережа Інтернет. З ходом часу змінилося багато чого: технічний потенціал Мережі збільшився, інтернет-аудиторія зросла, завдання та цілі, для вирішення яких було створено всесвітню глобальну мережу. Інтернет-мережа припинила існувати лише для наукових та військових цілей. Нинішній Інтернет — це великий склад, де кожна людина за своєю потребою зможе відшукати необхідний текстовий документ,

музику та виконавця, відео чи наукову літературу, а з деякого часу й елементарно придбати все, що потрібно – від продуктів харчування до софту та комплектуючих.

для комп'ютерів. Нині більшість передбачливих глав і керівників фірмами цілком і чітко вважають за необхідне розробку малого Інтернет-представництва організації,

інакше кажучи, дедалі більше з'являється комерційних сайтів, головною метою яких вважається розвиток та продаж товарів та послуг з допомогою мережі Інтернет [4].

Інформаційна технологія (ІТ) - це широкий термін, який охоплює всі аспекти використання комп'ютерів та засобів обчислювальної техніки для обробки,

передачі і зберігання інформації. ІТ включає в себе не тільки апаратне і програмне забезпечення, але й методи та процедури, що дозволяють здійснювати роботу з інформацією.

Основні складові ІТ включають:

1.Збирання інформації: Це процес отримання даних з різних джерел, таких як сенсори, документи, бази даних, веб-сторінки тощо.

2.Зберігання інформації: ІТ надає можливість зберігати інформацію в цифровому форматі на різних носіях, таких як жорсткі диски, сервери, хмарні системи тощо.

3.Обробка інформації: ІТ надає інструменти для обробки інформації, такі як комп'ютерні програми, алгоритми, бази даних тощо. Це включає операції, такі як обчислення, сортування, фільтрацію, аналіз тощо.

4.Передача інформації: ІТ забезпечує можливість передавати інформацію за допомогою різних засобів зв'язку, таких як Інтернет, локальні мережі, сотовий зв'язок тощо. Це дозволяє швидко і ефективно обмінюватися даними між різними користувачами та системами.

ІТ має велике значення в сучасному світі і застосовується в різних сферах,

включаючи бізнес, освіту, медицину, науку, комунікації, розваги тощо. Вона сприяє автоматизації процесів, поліпшенню продуктивності, забезпечує швидкий доступ до інформації та сприяє розвитку нових інновацій.

Комплекс автоматизованої інформаційної системи (системи, яка ґрунтується на використанні засобів обчислювальної техніки та програмного забезпечення)

включає:

•обчислювальне та комутаційне обладнання;

•програмне забезпечення;

•лінгвістичні засоби;

•інформаційні ресурси;

•Системний персонал.

Інструментаріями інформаційної технології можуть бути:

•текстовий процесор;

•електронні таблиці;

•системи керування базами даних;

•видавничі системи;

•електронні записники;

•електронні календарі;

•інформаційні системи функціонального призначення (фінансовi,

бухгалтерські, маркетингові та ін.);

• експертні системи тощо.

В даний час широке застосування знаходять такі види інформаційних

технологій:

•інформаційна технологія обробки даних;

•інформаційна технологія автоматизованого офісу;

•інформаційна технологія обробки текстових даних;

•інформаційна технологія обробки графічних та табличних даних;

•мережеві інформаційні технології;

•інформаційні технології експертних систем та ін.

Нові інформаційні технології базуються використання персональних комп'ютерів. Будь-яка інформаційна технологія складається з етапів, дій, операцій.

У рамках інформаційної технології реалізуються такі етапи обробки інформації:

•збирання та реєстрація інформації;

•машинне кодування інформації;

•зберігання інформації;

•опрацювання інформації з використанням сучасних обчислювальних методів математичного моделювання, статистичних та інших методів;

•видача інформації замовникам;

•аналіз отриманої інформації;

•використання інформації для ухвалення рішення та ін.

Інформаційні технології прийнято класифікувати за:

•типу оброблюваної інформації (наприклад, дані обробляються з допомогою систем управління базами даних, а знання – з допомогою експертних систем);

•типу інтерфейсу користувача (командний, WIMP-інтерфейс, тобто містить бази програм і меню дій, і SILK-інтерфейс, що використовує мовні команди і смислові семантичні зв'язки);

•ступеня взаємодії між собою (наприклад, дискетна та мережна взаємодія).

Обробка інформації з використанням інформаційних технологій може

проводитись як централізовано, і децентралізовано [7].

1.2 Web – сервіси та їх технічні особливості особливості

Як такого, офіційного визначення Web-сервісу немає, але ґрунтуючись на його завданнях, можна зробити висновок, що Web-сервіс - це програмований засіб надання певного елемента або функціональних можливостей, доступний будь-якій кількості потенційно різних систем за допомогою широко застосовуваних стандартів Інтернету, таких як XML і HTTP.

Тобто Web-сервіс - це код, доступний за протоколом HTTP і повертає інформацію у форматі XML конкретному додатку. Ідея створення Web-сервісів, які вирішують багато стандартних завдань, дуже приваблива в цьому випадку ми отримуємо програмовані Web-додатки, які можуть розташовуватися будь-де і працювати на будь-яких платформах. Потрібно зазначити, що визначення Web-

сервісу також включає підтримку протоколу SOAP (Simple Object Access Protocol

або Простий Протокол Доступу до Об'єктів протокол обміну повідомленнями на базі XML, який необхідний, для реалізації можливостей зворотного виклику), а

також протоколів WSDL (WebService Description Laguage або Мова Визначення

Web-сервісів мова опису зовнішніх інтерфейсів веб-служби на базі XML) та UDDI (Universal Description, Discovery, Interoperability або Універсальне Опис,

Виявлення, Взаємодія каталог веб-служб та відомостей про компанії, що надають веб-служби в загальне користування чи конкретним компаніям)[10].

Web-сервіс можна використовувати для однієї програми на комп'ютері або надати доступ до неї через Інтернет будь-якому числу програм. Оскільки доступом до Web-сервісу виконується через стандартний інтерфейс, з ним можуть працювати різні системи, створюючи єдину обчислювальну мережу.

За визначенням Web-сервісу він не повинен залежати від вибору операційної системи, об'єктної моделі та мови програмування. Крім того, щоб Web-сервіс приніс користь, як інші веб-технології, він повинен мати певні характеристики.

- Слабка пов'язаність: дві системи вважаються слабопов'язаними, якщо єдиною вимогою, що пред'являється до них, є передача інформації вхідних і вихідних даних і місцезнаходження. Сильнозв'язані системи, з іншого боку,

підтримує цей Web-сервіс. Перш ніж використовувати Web-сервіс, клієнти Web-

сервісу повинні з'ясувати, як взаємодіяти з нею.

Формати підключення Web-сервісу визначають спосіб взаємодії між клієнтом і сервером Web-сервісу. Найпоширенішим форматом підключення Web-сервісу є використання протоколу SOAP (Simple Object Access Protocol).

SOAP є протоколом, що дозволяє обмінюватися структурованою інформацією між різними системами за допомогою мережі Інтернет. Він використовує XML (eXtensible Markup Language) для кодування даних та додаткової інформації про повідомлення. SOAP забезпечує стандартизований спосіб виклику методів (функцій або операцій) на віддаленому сервері та передачі параметрів і отримання результатів.

Крім SOAP, існують інші формати підключення Web-сервісів, такі як REST (Representational State Transfer). REST використовує протокол HTTP (Hypertext Transfer Protocol) для взаємодії між клієнтом і сервером. В REST архітектурі ресурси Web-сервісу представлені за допомогою URI (Uniform Resource Identifier),

а взаємодія з ними здійснюється за допомогою HTTP-запитів, таких як GET, POST, PUT, DELETE.

Як раніше говорилося, стандарти Web-сервісів складаються з трьох основних елементів: WSDL, UDDI та SOAP.

Крім сервісу та його клієнта у процесі застосування Web-сервісів бере участь каталог. Раніше згадувалося, що каталог є деяким загальнодоступним сховищем описів Web-сервісів. Каталоги підтримуються фірмами та організаціями, які добровільно взяли на себе цю функцію. Найбільш розвиненими та загальновідомими є каталоги фірм IBM та Microsoft. Розробник, який бажає зробити свій сервіс загальнодоступним, складає опис свого сервісу мовою WSDL.

Цей опис він містить у каталогу (публікує). Взаємодія власника сервісу з реєстром відбувається відповідно до стандарту UDDI. Клієнт, також використовуючи UDDI,

запитує в каталозі пошук Web-сервісів з потрібними йому функціями та отримує описи Web-сервісів, які відповідають параметрам його запиту. Вибравши відповідний для нього Web-сервіс, клієнт звертається до нього за протоколом

SOAP. Web-сервіс виконує функцію, яку запитує клієнт, і відправляє результат клієнту, також застосовуючи SOAP.

Варто зазначити, що каталог не є обов'язковим компонентом застосування

Web-сервісів: якщо клієнту відомий опис сервісу та його адреса, він може звертатися до сервісу без взаємодії з каталогом; також і публікація в каталозі не є обов'язковою для сервісу, якщо він дає знати про себе своїм клієнтам якимось іншим способом [21].

При використанні Web-сервісу відбувається передача даних його методів через мережу за допомогою протоколів. Для того, щоб клієнтський додаток міг правильно обмінюватися інформацією з методами Web-сервісу, він повинен виконати наступні чотири дії:

-Перевірити існування Web-сервісу. Постачальників Web-сервісу з певними функціональними можливостями можна знайти у каталозі, такому як каталог сервісів UDDI. Цей каталог містить URL-адреси веб-сайтів постачальників служб.

-Виявити Web-сервіс. Якщо у Вас є URL-адреса постачальника, Ви зможете знайти веб-сервіс, щоб отримати конкретні відомості про кожний веб-

сервіс, доступний за цією URL-адресою. Інформація про кожен Web-сервіс повертається клієнту у вигляді опису служби - документа XML, в якому вона описана мовою WSDL. Опис Web-сервісу чітко визначає спосіб взаємодії із нею.

-Отримавши опис Web-сервісу, створити проксі-клас, здатний взаємодіяти з її методами на підставі точного визначення її опису.

-Створити клієнтську програму, що викликає методи проксі-класу.

Методи проксі-класу можуть взаємодіяти з методами Web-сервісу через Інтернет за допомогою стандартних для галузі протоколів.

Виявивши існування Web-сервісу за допомогою виявлення Web-сервісів,

можна переглянути інформацію про цю службу та реалізовані в ній методи у форматі, більш наочному, ніж опис служби[9].

Web-сервіси можуть використовуватися безліччю різних клієнтських програм. Взаємодіяти з Web-сервісом може будь-який веб-додаток, навіть інший