Добавил:
Александр Дриль Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диплом Оголошення.pdf
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.06.2023
Размер:
3.48 Mб
Скачать

Таблиця 3.4

Технічні вимоги для роботи сайту на мобільному пристрої

Операційна система

Android 4.0.3 або вище,

 

iOS 8.0 або вище.

 

 

Тип процессора

ARM v7

 

 

Доступна пам'ять для встановлення

Щонайменше 15 мб.

 

 

Доступ в Інтернет

Мережа HSPA (3G), LTE (4G) або Wi-

 

Fi

 

 

3.3 Огляд використаних технологій

Написання програмного коду було значним і складним кроком у реалізації проекту. Для завершення цього етапу було використано два потоки. Програмний код для інтерфейсу проекту був написаний у першому потоці, а його бекенд — у

другому.

Якщо брати до уваги перший потік, можна спостерігати кілька наступних підетапів. Спочатку важливо було організувати веб-сторінки відповідно до попередніх макетів. Сторінки проекту створені з використанням елементів CSS4 і

технології HTML5 і CSS3. Додатково були пов’язані Apache Freemarker і Bootstrap. На наступному кроці ми працюватимемо безпосередньо з кодом,

використовуючи мову програмування, яку ми обрали на підготовчому етапі.

Самий трудомісткий і складний етап навряд чи варто описувати. Досить зазначити, що від якості попереднього аналізу та оцінки конкурентних рішень, з

якими розробленій програмі доведеться «боротися» за звання кращої у своїй галузі, безпосередньо залежить успішність реалізації будь-якого проекту.

Прийняття рішень на ранніх стадіях і втілення їх у життя пізніше є характерною рисою розробки програмного продукту. Помилки в специфікаціях програмного продукту можуть призвести не тільки до втрат на етапах розробки та експлуатації, а й до провалу проекту. Наступні кроки проектування та розробки програмного продукту необхідно часто повторювати, коли специфікація програмного продукту змінюється.

Інтерфейс користувача та код пишуться на етапі кодування. Інтерфейс користувача — це набір апаратних засобів, програмного забезпечення та методів взаємодії, які дозволяють користувачам взаємодіяти з комп’ютерами. Основою такої взаємодії є контрольований інформаційний потік між людиною та машиною,

який здійснюється в режимі реального часу з метою спільного вирішення проблеми.

Модель програміста та модель користувача — це два типи моделей інтерфейсу користувача. Функціональність програмного забезпечення,

технологічність та інші якості, не пов’язані зі зручністю для користувача, які відображені в моделі програміста. При розробці ІС програміст менше займається структуруванням інтерфейсу користувача, а більше — задоволенням функціональних потреб клієнта. Через це люди мають серйозні проблеми з інтерфейсами багатьох комп’ютерних систем. Думки користувача або групи користувачів щодо процедур, які, на їхню думку, мають відбуватися під час роботи ІС, відображаються в моделі інтерфейсу користувача, яка є сукупністю вимог замовника щодо зручності використання ІС.

Написання коду відбувається після створення інтерфейсу користувача на етапі кодування. На цьому етапі програмісти повинні дотримуватися стандарту кодування, який є набором інструкцій і практик, які використовуються під час створення вихідного коду мовою програмування, особливо якщо вони працюють у команді. Загальна мова програмування полегшує розуміння та підтримку вихідного коду, створеного декількома програмістами, і заохочує програмістів працювати разом для створення ІС. Тому основна мета будь-якого стандарту

кодування полягає в тому, щоб покращити інформаційну насиченість коду для людини за допомогою певного візуального дизайну програмних частин.

Основною мовою програмування, яка була використана при розробці, є Java.

Для backend фреймворка було обрано springboot та Apache Maven. Для відображення сторінок, або за frontend частину було обрано шаблонізатор Apache Freemarker.

На рисункуах 3.5, 3.6 показано Pom.xml файл, який використовується для правильної конфігурації сервісу

Рис. 3.5. – Pom.xml файл для конфігурації

Рис. 3.6. – Pom.xml файл для конфігурації

В цьому файлі ключові ролі відіграють dependency, наприклад dependency org.springframework.boot на рисунку 3.7. Ця залежність підключає framework springboot на якому тримається сервіс.

Рис. 3.7. Dependency для конфігурації сервісу

Для швидкої побудови entity, та їх відповідальним вимогам було використано бібліотеку Lombok, вона дозволяє швидко будувати правильну концепцію сутності, та економить час на написанні коду. На рисунку 3.8 , 3.9

продемонстровано використання бібліотеки Lombok.

Рис. 3.8. – Підключення бібліотеки Lombok

Рис. 3.9.Застосування анотації Lombok

Для безпеки сервісу було додано Spring Security framework, який дозволяє зробити реєстрацію та авторизацію користувача. Його конфігурація продемонстрована на рисунку 3.10