Збудник ботулізму (Clostridium botulinum)

Ботулізм (botulus - ковбаса) - тяжка інтоксикація, яка виникає від вживання в їжу продуктів, отруєних токсинами С. botulinum, і характеризується ураженням центральної й вегетативної нервових систем. Збудник захв. виділив Е. ван Ерменгем у 1896 р. з шинки, яка стала причиною масового отруєння, і з селезінки померлих від ботулізму. Морфологія і фізіологія. C. botulinum - велика Гр(+) паличка завдовжки 4-10 мкм і завширшки 0,6-1,5 мкм з округленими кінцями й перитрихіально розташованими джгутиками. Потрапляючи в зовнішнє середов., утворює великі овальні субтермінальні спори, які перебільшують поперечний розмір клітини й деформують її. Палички зі спорами мають характерний вигляд тенісної ракетки. Капсули не утворюють. Клостридії ботулізму - строгі анаероби, невибагливі до живильних середовищ, оптимальна t росту для різних сероварів коливається від 25 до 40 °С. На середов. Кітта-Тароцці утворюють каламуть та осад на дні, мають гострий запах згірклого масла. На цукрово-кров’яному агарі виростають неправильної форми колонії з фестончастими краями або ниткоподібними відростками із зонами гемолізу навколо них. Палички ботулізму ферментують глюкозу, фруктозу, мальтозу до кислоти й газу, розріджуючи желатин, курячий білок, м’ясо, продукують лецитиназу. Антигенна структура. Збудник ботулізму має сім серологічних варіантів: А, В, С (С1, С2), D, E, F, G, які відрізняються за характером продукованих ними токсинів. Токсин кожного серовару нейтралізується тільки гомологічною сироваткою. Найбільше значення в патології людини мають серовари А, В, С, Е. Токсиноутворення. Усі серовари паличок ботулізму виробляють екзотоксин, який є найсильнішою отрутою біологічного походження. Виділення токсину відбувається в анаеробних умовах як у культурах на середов., так і в харчових продуктах, особливо в м’ясних, рибних та овочевих. На відміну від правцевого екзотоксину ботулотоксин стійкий до дії ферментів кишкового тракту та всмоктується в кров незміненим. Тепер отримані очищені екзотоксини окремих сероварів, в 1 мг яких міститься від 10 до 100 млн DLM для білих мишей. Ботулотоксин має нейротропну дію. Найбільш чутливі до нього коні, кролі, гвінейські свинки, кури. Дуже чутлива до нього людина. У складі ботулінового екзотоксину знайдено ряд отруйних фракцій: нейротоксин, гемотоксин, лейкоцидин, ферменти лецитиназу, гіалуронідазу. Екологія. Клостридії ботулізму широко поширені в навколишньому середов.. Їх природні біотопи - кишечники багатьох травоїдних тварин, красних риб, ракоподібних, молюсків, де вони розмножуються та разом із фекаліями виділяються в зовнішнє середов.. Перетворившись у спори, клостридії найчастіше потрапляють у грунт, воду, мул. Вегетативні форми збудників ботулізму мало стійкі до дії різних факторів нашого довкілля. Вони гинуть при нагріванні до 80 °С ч/з 30 хв. Спорові форми дуже резистентні, насамперед до дії високої t - окремі серовари (А, В, С, F) витримують кип’ятіння протягом 1-6 годин. До дії дезинфікуючих р-нів спори також стійкі. У 5 % р-ні фенолу вони знешкоджуються ч/з 24-48 годин. Ботулотоксин руйнується при кип’ятінні ч/з 15 хв, довго зберігається у воді, слабо просолених і прокопчених рибних баликах, консервах. Cl, йод, перманганат K швидко інактивують токсин. Ботулізм у людини. Захв. виникає після вживання в їжу продуктів, овочевих і рибних консервів (особливо домашнього приготування), слабо просолених і прокопчених красних риб, які містять збудники або токсини ботулізму. Із ШКТ токсин всмоктується в кров і уражає ЦНС, особливо ядра довгастого мозку. Хв. починається з нудоти, блювання й проносу, сухості в роті, болючості при ковтанні. Часто першими проявами ботулізму є скарги на порушення зору: зниження його гостроти, “туман” або “сітка” перед очима, двоїння предметів, погіршення акомодації (диплопія). Виникають порушення мови, сиплість голосу (дисфонія), аж до повної його втрати, затруднене ковтання (дисфагія), м’язова слабкість. T в більшості випадків залишається нормальною, свідомість повністю збережена. Хворий гине внаслідок паралічу серця або від зупинки дихання. Летальність висока - від 40 до 60 %. Імунітет. Природна несприйнятливість до ботулізму в людини відсутня. Перенесена хв. не залишає після себе стійкого імунітету, описані повторні випадки захв.. Лабор. діагностика. Для виявлення ботулінового токсину в хворого беруть кров, промивні води шлунка, блювотиння, кал, сечу й залишки підозрілого харчового продукту, в разі смерті - вміст шлунка й кишок, лімфатичні вузли, головний і спинний мозок. Матеріал від хворого потрібно забирати якнайшвидше, до введення протиботулінової сироватки й АБ. Ботулотоксин визначають за допомогою біологічної проби на білих мишах. Одній групі тварин вводять у черевну порожнину фільтрат досліджуваного матеріалу або витяжки із залишків їжі. Другій - досліджуваний матеріал із полівалентною діагностичною протиботуліновою сироваткою типів А, В, С, Е. Якщо миші першої групи загинули, а другої - залишилися живі, ставлять реакцію нейтралізації на мишах із кожною сироваткою зокрема для встановлення типу токсину. Це потрібно для визначення того, яку гомологічну сироватку необхідно хворому негайно ввести з лікувальною метою. Використовують також реакцію з ензим-міченими антитілами, яка значно чутливіша від реакції нейтралізації на мишах. Для виділення збудника досліджуваний матеріал засівають у пробірки із середов.м Кітта-Тароцці, одну з них прогрівають при 80 °С протягом 20 хв для знищення сторонньої мікрофлори. Виділену чисту культуру мікроскопують, а в культуральній рідині визначають наявність токсину і його тип у реакції нейтралізації на тваринах як описано вище. Профіл. і лік.. Для профіл. ботулізму важливе значення має правильна організація виробництва консервів, особливо м’ясних, рибних та овочевих. Клостридії ботулізму, які збереглися після стерилізації консервів, спричиняють здуття бляшанок (бомбаж). Вміст їх має запах згірклого масла. Такі консерви бракують і знищують. Усім людям, які споживали продукти, що послужили причиною отруєння хоча б однієї людини, вводять із профілактичною метою по 1000-2000 МО протибутулінової сироватки типів A,B,C і E. Для активної імунізації людей вживають полівалентний ботуліновий анатоксин. При підозрінні на захв. ботулізмом після промивання шлунка необхідно негайно ввести антитоксичну протиботулінову сироватку типів А, В, С, Е, а після визначення типу токсину перейти на введення гомологічної сироватки. Сироватку типів А, С і Е вводять по 10000 МО, типу В - 5000 МО за методом Безредки 4-6 разів на добу протягом 2-4 днів. Сироватка - єдиний препарат, який може врятувати життя хворого.