- •Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
- •План лекції:
- •План лекції:
- •чуття
- •Загальні властивості сенсорних систем
- •Три категорії відчуттів:
- •Відчуття мають декілька аспектів:
- •Аналізатори складаються із трьох частин:
- •Генерація збудження в рецепторах:
- •Типи соматосенсорних рецепторів
- •Та рецептори болю:
- •Основні властивості рецепторів
- •Рецептори мають таке призначення:
- •Поняття про рецептивне поле і рефлексогенні зони.
- •Методи дослідження збудливості рецепторів
- •Провідні шляхи: специфічні і неспецифічні канали передачі інформації.
- •Таламус як колектор аферентних шляхів
- •Кірковий відділ сенсорної системи. Локалізація аферентних функцій в корі.
- •Взаємодія сенсорних систем. Кодування інформації та обробка її в різних відділах сенсорної системи
- •Фізіологічні основи методів дослідження сенсорних систем
- •Метод енцефалографії:
- •Інші методи оцінки функцій кори великих півкуль
- •Просторовий поріг тактильної чутливості -
- •Фізіологічні основи болю
- •Ноцицепція, фізіологічна характеристика та класифікація
- •Типи больових
- •Ноцицептивна
- •Фізіологічне значення болю:
- •Антиноцицептивна або протибольова система
- •Фізіологічні основи знеболювання
- •Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи
- •Рецепторний апарат: палички і колбочки.
- •По́ле з о́ру — це широта спостережуваного світу, яка спостерігається в будь-який момент.
- •Рефракція – переломлення світла в оптичній системі ока, виражена в діоптріях
- •Види клінічної рефракції ока
- •Провідниковий і кірковий відділи зорової Специфічний шлях сенсорної системи
- •Зорове сприйняття – це багаторівневий процес, що складається з трьох основних етапів, які
- •Формування зорового образу.
- •Сучасні уявлення про сприйняття кольору. Основні форми порушення сприйняття кольору.
- •Зір – це п'ять зорових функцій:
- •Звукосприймаючі структури вуха
- •Звукопровідні структури вуха:
- •Провідність звуку:
- •Провідниковий відділ звукового аналізатора має 3 нейрони:
- •Кірковий відділ слухової сенсорної системи
- •Центральні механізми аналізу звукової інформації
- •Методи дослідження слуху:
- •Теорія сприйняття звуків. Бінауральний слух.
- •Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи
- •Рецепторний відділ вестибулярної системи
- •Провідниковий відділ вестибулярної системи присінково-звитковий (вестибулярний) нерв
- •Кірковий відділ
- •Центральний аналіз інформації на різних рівнях.
- •Сенсорна інтеграція ― це процес, під час якого людина сприймає інформацію через зір,
- •Тиск на підошву стопи
- •Вестибулярний аналізатор виконує такі функції:
- •смакового
- •Рецепторний, провідниковий та кірковий відділи смакової сенсорної системи
- •Дякую за увагу!
Сучасні уявлення про сприйняття кольору. Основні форми порушення сприйняття кольору.
Сприйняття кольору - складний психофізичний процес впливу електромагнітного випромінювання різних частот на зоровий апарат людини. На виникнення у людини колірного відчуття впливають такі фактори, як досвід спостерігача, зорова пам'ять та інші елементи сприйняття.
Повна втрата кольорового зору відома як
ахроматопсія.
При частковій втраті кольорового зору неможливість розрізнити певні кольори називається дальтонізмом.
Поліхроматична таблиця Рабкіна
Зір – це п'ять зорових функцій:
•центральний зір;
•кольоросприйняття;
•периферичний зір;
•світлосприйняття (сутінковий зір);
• бінокулярний зір. |
Методи дослідження: |
Електроокулографія. Реєструє вплив адаптації світла і темряви на потенціал спокою сітківки, що утворюється в пігментному епітелії. Потенціал спокою сітківки становить 6 мВ через пігментний епітелій, при цьому рецепторна сторона є електрично позитивною, а судинна - електрично негативною. Електроокулографія корисна для діагностики дистрофій сітківки та дегенеративних захворювань, таких як пігментний ретиніт.
Електроретинографія (ЕРГ) - запис електричної активності сітківки шляхом її стимуляції спалахом світла. З повністю розширеним зіницею та після застосування місцевого анестетика її проводять шляхом розміщення електрода контактної лінзи (електрода запису) на рогівці, електрода порівняння на шкірі чола та електрода порівняння над мочкою вуха. Електроретинограма має початкове швидке хвильове відхилення вниз, яке з’являється після латентного періоду, за яким слідує більший висхідне позитивне відхилення b хвилі короткої тривалості, а після цього-тривала позитивна хвиля малої амплітуди
Звукосприймаючі структури вуха
Рецепторний відділ аналізатора знаходиться у внутрішньому вусі.
Це Кортієв орган.
При коливанні покривної мембрани волоски внутрішніх рецепторних клітин торкаються ендолімфи, в них виникає
рецепторний потенціал, виділяється медіатор ацетилхолін, який сприяє формуванню
генераторного потенціалу, якщо останній досягне критичного рівня, виникає потенціал дії, який поширюється по слуховому нерву.
Звукопровідні структури вуха:
У відповідь на зміну тиску, спричиненого звуковими хвилями на зовнішній поверхні органа Корті, барабанна перетинка рухається всередину і назовні. Тому мембрана функціонує як резонатор, який відтворює коливання джерела звуку.
Рухи барабанної перетинки передаються через слухові кісточки до овального вікна. Ця система збільшує звуковий тиск, що надходить до овального вікна, тому що дія важеля молоточка та коваделка помножує силу у 1,3 рази.
Провідність звуку:
Проведення звукових хвиль до рідини внутрішнього вуха через барабанну перетинку та слухові кісточки називають кісточковою провідністю.
Звукові хвилі також ініціюють коливання вторинної барабанної перетинки, що закриває кругле вікно. Це повітряна провідність.
Третій вид провідності - кісткова - це передача вібрацій кісток черепа до рідини внутрішнього вуха.
Провідниковий відділ звукового аналізатора має 3 нейрони:
Перший нейрон розміщується в спіральному ганглії. Це біполярні клітини з двома довгими відростками. Один з них йде до рецепторних клітин, інший направляється в складі n. stato- acusticus до ядер довгастого мозку.
Другий нейрон розміщується в n. cochlearis dorsalis et ventralis довгастого мозку.
Третій нейрон знаходиться в медіальних колінчастих тілах таламуса.
Кірковий відділ слухової сенсорної системи
Мозковий відділ звукового аналізатора знаходиться в скроневій корі –
звивина Гешля.
Спеціалізація напівсфер:
Область Верніке
займається обробкою слухових сигналів, пов'язаних з мовою.
Під час обробки мови ця область набагато активніше з лівого боку, ніж з правого.
Область Верніке з правого боку більше стосується мелодії, висоти та інтенсивності звуку.
Центральні механізми аналізу звукової інформації
Волокна кохлеарного нерва досягають кохлеарних ядер. Після перемикання на клітинах кохлеарних ядер ПД надходять до наступного скупчення ядер: оливарних комплексів, латеральної петлі. Далі волокна спрямовуються до нижніх горбків чотиригорбикового тіла і медіальних колінчатих тіл - головних релейних відділів слухової системи таламуса. Потім заходять у таламус, і лише післязвукові шляхи надходять до первинної звукової кори півкуль великого мозку, розташованої в скроневій частці. Поряд з нею розміщені нейрони, що належать до вторинної слухової зони кори.
Під час дії складних звуків, що реально наявні у природі, у нервових центрах виникає своєрідна мозаїка нейронів, що збуджуються одночасно, і відбувається запам'ятовування цієї мозаїчної карти, пов'язаної з надходженням відповідного звуку.