018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_

Стереотип – це узагальнення, за якого риси й характеристики, притаманні частині групи (необов`язково більшій частині), поширюються на всю групу.

Розрізняють расові, національні, ґендерні стереотипи.

Ґендерний стереотип – сформовані в соціумі узагальнені уявлення про те, якими повинні бути чоловіки та жінки в суспільстві (соціальні ролі, поведінка, професії, доступ до влади, освіти, ресурсів тощо).

Стереотипне ставлення до расових, соціальних і ґендерних груп призводить до сприйняття їх відповідно до наявних у суспільстві упереджень.

Поняття стереотипу ввів у наукову термінологію американський психолог У. Ліппманн (W. Lippmann) у 1922 році.

Просимо дітей навести приклади стереотипів (расового, національного, ґендерного).

Тренінгово-розвивальний блок

Завдання

Об’єднуємо всіх присутніх у малі групи. Кожній групі запропонуйте проаналізувати один із ґендерних стереотипів. Наприклад, «чоловік – добувач», «жінка – берегиня», «жінка має бути красивою», «чоловік повинен бути сильним» тощо.

Для цього на великому аркуші зверху посередині треба написати формулюваня стереотипу, обраного для аналізу, потім аркуш поділити на два стовпчики. В одному стовпчикові перерахувати всі можливі ризики, що можуть виникнути, якщо цього стереотипу дотримуватимуться жінки, в іншому стовпчику – ризики, якщо цього стереотипу дотримуватимуться чоловіки. Наприклад, у «чоловіка-добувача» може не бути вихідних і вільного часу, його може пригнічувати гіпервідповідальність за достаток сім’ї, він може втратити роботу, захворіти тощо. «Жінка-берегиня» зазвичай матеріально залежить від чоловіка, вона несамостійна в ухваленні рішень, вона далеко не завжди може реалізувати свої професійні навички, природні таланти тощо.

Попросіть малі групи презентувати результати роботи. Починаючи обговорення, запитайте:

Які у вас враження від роботи?

•На кого впливає ґендерний стереотип стосовно чоловіків і хлопців? Лише на чоловіків і хлопців? Чи впливає він на жінок і дівчат? Якщо так, то як саме?

•На кого впливає ґендерний стереотип стосовно жінок та дівчат? Лише на жінок і дівчат? Чи впливає він на чоловіків і хлопчиків? Якщо так, то як саме?

•Як впливає стереотип на особистість, її індивідуальність?

•Чи є необразливі стереотипи?

•Якщо в групі відповідатимуть, що такі стереотипи є, попросіть назвати їх. Запишіть на великому аркуші один із них і повторіть з ним процес визначення можливих ризиків для обох сторін. Запитайте:

•Чому навіть «хороші», на перший погляд, стереотипи містять ризики для чоловіків і жінок?

•Чи можуть стереотипи бути вигідними, мати позитивні наслідки для жінок і чоловіків?

•Якщо так, то для кого, в яких ситуаціях?

161

•Наскільки стала ця вигода?

•Як подолати стереотипи?

•Від кого це може залежати?

Підсумковий блок

Висновок групи

З раннього дитинства людина живе в просторі соціально-культурних стереотипів, які суспільство виробило під впливом найрізноманітніших причин. Ґендерні стереотипи, які формує суспільство, – це види поведінки, яких очікують від людей залежно від їхньої статі, задаючи при цьому жорсткі стандарти. Ці погляди втілюються в норми, які стають моделями для наслідування. Усім жінкам і всім чоловікам нав’язано певні правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися. Ґендерні стереотипи заважають людині знайти своє місце в житті, якнайповніше реалізувати свої таланти й здібності. Вони ставлять під сумнів феномен людського існування, адже кожна людина є самодостатньою особистістю, а ії доля – унікальною й неповторною.

Підсумки вчителя/вчительки

Ґендерні стереотипи виникають на ґрунті різних статусів і ролей жінок та чоловіків у суспільстві. Із часом у суспільстві з допомогою стереотипів формуються уявлення про те, якими мають бути дівчатка й жінки, хлопчики та чоловіки.

Стереотипи не «ламають», оскільки це непередбачуваний і часом небезпечний шлях: зламавши старі стереотипи, можна, не усвідомлюючи цього, створити замість них нові. Поступово змінюючи і долаючи стереотипи, насамперед у власній свідомості, можна досягти набагато більшого, хоча, безумовно, цей шлях довший і не завжди помітний ззовні.

Рефлексія заняття

Важливим етапом заняття є рефлексія. Рефлексія важлива і для всього заняття, і для

його завершальної частини. Уведення рефлексії підвищує відповідальність кожного й кожної за результати своєї праці. Цей етап дає можливість навчитися аналізувати, формулювати висновки, визначати, які з очікувань збіглися, тощо.

Учитель/учителька просить дітей написати на заготовках із кольорового паперу: «Що я дізнався/дізналася, зрозумів/зрозуміла під час сьогоднішнього заняття». Заготовки можна зробити у вигляді бджілок або метеликів. Підсумки проговорюються, заготовки наклеюються на аплікацію, створену на початку заняття.

Домашнє завдання

Учням пропонують написати невеличкий твір на тему: «Перший крок», у якому вони

мають представити кілька найважливіших, на думку учня/учениці, кроків, потрібних для подолання ґендерних стереотипів.

Ковальчук Любов Олександрівна учитель іноземних мов с. Баворів Тернопільського району Тернопільської області

Тема: «Ґендерні стереотипи в українській культурі»

Цільова група: учні 10-го класу

Мета: формувати ґендерну культуру старшокласників, показати природу стереотипів, їхню культурну зумовленість.

Завдання:

•ознайомити учнів з поняттями «ґендер», «ґендерні стереотипи»;

•навчити учнів виявляти ґендерні стереотипи з допомогою творів різних жанрів, виявляти характерні риси чоловіків і жінок та порівнювати їх.

Форма проведення: бесіда, дискусія.

Тривалість заняття: 45 хвилин.

Місце проведення: навчальна аудиторія.

Обладнання та матеріали: ватман, маркери, роздатковий матеріал, фліпчарт або дошка.

Хід заняття

І. Вступне слово вчителя.

У будь-якому суспільстві існує розподіл функцій і видів діяльності, характерних для

кожної статі. В основі всієї культури лежить табу на однаковість чоловіка й жінки, що ніве-

лює в них природну подібність.

Що таке ґендер? Чи справді жіноча стать є «слабкою» а чоловіча – «сильною»? Що таке ґендерні стереотипи і в який спосіб вони виправдовують і утверджують нерівність статей? Як розпізнавати ґендерні стереотипи? Пошукам відповідей на ці та інші питання присвячене сьогоднішнє заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Ґендер – соціально-психологічна характеристика, набута в процесі соціалізації, що формує людину як чоловіка або жінку і великою мірою визначається особливостями

культури, традицій, виховання.

Ґендерні стереотипи — стійкі для певного суспільства в конкретний історичний період уявлення про відмінність між чоловіком і жінкою, їхнє місце й роль в сім’ї та суспільстві.

Такі стереотипи дійшли до нас із стародавніх часів і сформували наші уявлення про те, якими повинні бути чоловіки та жінки. Ці погляди стали моделями для наслідування. Установки, закладені в народних звичаях, ритуалах, повчальних розповідях, прислів’ях та приказках споконвіку орієнтували людей на різне призначення чоловіка та жінки в суспільстві. Надмірну

163

скромність, сором’язливість, слухняність та релігійність вважали ідеальними жіночими якостями. Жінка залежала від чоловіка, а головним її призначенням було материнство, наприклад: «На колінах матері ростуть діти», «Без матері і сонце не гріє», «Якщо домом керує жінка, то крісла стоять на столах», «Побожна жінка керує чоловіком, підкоряючись йому», «Побожна жінка дорожча від золота», «Жодне плаття не прикрашає жінку так, як її мовчання».

Образних висловів про чоловіка в українській мові відчутно менше, вони здебільшого акцентують нашу увагу на його нейтрально-позитивній харатеристиці: «За чоловіком дружина завжди пані», «Люби жінку як душу, а тряси як грушу».

IІІ. Тренінгово-розвивальний блок.

Крок 1. Мета: виявити, які ґендерні стереотипи транслюють молодому поколінню через українську народну творчість.

Завдання

1.Проаналізуйте українські народні приказки і прислів’я та визначте, в яких чоловіки й жінки зображені стереотипно, а в яких – ні?

2.Які характеристики жінок переважають у прислів'ях?

3.Які характеристики чоловіків переважають у прислів'ях?

Кожен учень отримує аркуш з текстами приказок і прислів’їв.

Роздаткові матеріали

Чоловік та жінка – одне діло, одне тіло, один дух. Чоловік та жінка – пара волів: куди один, туди й другий.

Ухаті жінка три кути держить, а чоловік – четвертий. Без жінки – як без рук.

Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата.

Ужінки волосся довге, а розум короткий.

Жіноча річ коло припічка. Жона пряди, а муж тягни гуж. Дід про хліб, а баба про фіялки.

Якщо жінці чоловік покориться, то на мавпу перетвориться.

Підсумки вчителя: Установки, закладені в народних звичаях, ритуалах, повчальних розповідях, прислів’ях та приказках, орієнтують людей на різне призначення чоловіка та жінки в суспільстві, на верховенство однієї статі над іншою, на панівне становище чоловіка та підлегле – жінки. Проте разом із традиційними настановами в усній народній

творчості зустрічаються й егалітарні, паритетні.

Крок 2. «Чи змінилися ґендерні стереотипи сьогодні?»

Мета: виявити, які ґендерні стереотипи транслюються молодому поколінню сьогодні. Учитель зачитує вголос гуморески Дмитра Білоуса «Біда» і Павла Глазового «Як Кузьму провчила жінка його мила» і дає учням завдання прокоментувати їх, заповнивши таблицю.

Питання для обговорення

•Чи є поведінка чоловіка й жінки типовою для їхньої статі?

•Які «чоловічі» функції висміює поет? (Вказівки, адміністрування, докори тощо.)

•Як Ви ставитеся до такого «глави сім’ї»?

Цими запитаннями вчитель заохочує підлітків до висновку, що, оцінюючи людей, ми

часто беремо до уваги статеві стереотипи, які, на перший погляд, залишаються непомітними. Від жінки, наприклад, ми очікуємо доброти й опіки, а хіба чоловіки не здатні їх виявляти такою ж мірою?

Роздатковий матеріал

Дмитро Білоус

«Біда»

(Монолог одного «глави сім’ї) І чого цій жінці треба?! Вже створили культ її. Вознесли її до неба

На роботі і в сім’ї. Та хоча б і в мене дома:

Я-то сам сім’ї глава, Але жінці – річ відома – Я надав усі права. Обстановку ідеальну

Ястворив їй у сім’ї:

На тобі машину пральну – Ти володарка її.

На тобі лопату в руки – Ти господарка в саду.

Не зітхатимеш від скуки,

ав кіно я й сам піду. Бо, кажу ж, у мене вдома Хоч і я сім’ї глава,

але жінці – річ відома –

Янадав усі права…

Чи з роботи прийде пізно, -

Не виказуючи зла, Запитаю тільки ніжно: «А пізніше не могла?» Де не встигне дати ладу, Радий їй допомогти – Ділову даю пораду:

165

«На концерт могла б не йти!»

Або кину непомітно: «Ти стирчиш ото в садку,

аменю – одноманітне,

Йон пилюка у кутку…» Що ти голову морочиш? –

Розлютилась жінка вкрай. – Рівноправності ти хочеш? На ганчірку – прибирай!

Іодною вже колише

Уколясочці синка,

Адругою звіт свій пише …

Аще б треба їй рука – Била б нею чоловіка, –

«Не такий в сім’ї глава!..» От яка біда велика, Коли в жінки всі права!

Павло Глазовий

«Як Кузьму провчила жінка його мила»

Повернувсь Кузьма з роботи, Освіжився в ванні,

Одягнув нову піжаму Та й ліг на дивані.

Лежить собі, проглядає Журнали й газети,

А дружина варить, смажить, Готує котлети.

Пообідав Кузьма смачно, Запалив «Казбека».

–Ну чого ти, – пита жінку,

–Така недалека? Тільки в тебе і балачки Про суп та олію

Іні слова про театри, Про драматургію.

А є жінки!

Збоку глянеш – Ходить, як Аїда, Драматургів усіх знає Аж до Еврипіда.

Так і сипле:Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,

Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні...

А ти як? Ти ж не тямиш

В цьому ні бельмеса. Ти ж не можеш відрізнити

Брамса від Бернеса. Давно тебе не бачив я В хорошому платті. Тиняєшся у тапочках, В дешевім халаті.

Ти забула, що є в світі Жіночі принади – Перманенти, манікюри, Духи та помади.

Яхотів би бути мужем Культурної дами,

Ати чавиш помідори, Брижчиш друшляками.

Що побачиш –вишні, сливи, – Пхаєш у консерви.

Я не можу, розумієш? Здають уже нерви...

В день наступни повернувся Наш Кузьма додому. Зустрічає його жінка

В платті голубому. Очі чорним підведені, На гумах помада.

Закрутило Кузьмі в носі Від духів «Еллада».

Підсумки вчителя: Незважаючи на очевидність ґендерних стереотипів, вони досить поширені в сучасному суспільстві. Стереотипи часто стають на заваді гармонійній взаємодії між статями.

Крок 3. Щоб пом’якшити ґендерні стереотипи, треба налагодити взаємодію між статями, коли хлопці й дівчата будуть здатні однаковою мірою помічати і подібне, і відмінне. У цьому нам допоможе така вправа.

Вправа «Цінність індивідуальності»

Клас розбивають на пари хлопець – дівчина. Одна пара виходить на середину класу, і кожен з пари по черзі розповідає іншому, у чому він і вона схожі. Спілкування починається словами: «Я схожа/схожий на тебе, тому що...». Учні можуть називати однаковий

167

колір волосся, зріст, прихильності тощо. У той час, коли один з партнерів говорить, інший мовчить і уважно слухає. Далі партнери міняються ролями. Після цього спілкування починається словами: «Я не схожа/схожий на тебе, тому що...». Партнери знову міняються ролями і обговорюють, в чому їхні погляди й життєві позиції відрізняються, а в чому збігаються.

Питання для обговорення

–Чому легко побачити розбіжність між статями?

–Чому важко знайти спільні риси? (Суспільство акцентує увагу на статевих відмінностях.)

–Чи можна було б суспільству обійтися без стереотипів? (Ні, вони допомагають зорієнтуватися.)

ІV. Підсумковий блок.

Підсумки вчителя

Таким чином, прислів'я, приказки, гуморески є рушійною силою формування ґендерних стереотипів, що містять певні ризики і для жінок, і для чоловіків. Їхнє існування є проявом мовного сексизму.

Рефлексія заняття

•Ґендерні стереотипи обмежують розвиток людини як особистості, нехтують її інтересами; вони призводять до ґендерної нерівності та несправедливості у виконанні сімейних, професійних та громадських ролей.

•Життя сповнене багатьох міжстатевих конфліктів, вирішити які у мирний спосіб можна лише завдяки принципу ґендерного паритету.

V. Домашнє завдання.

Пригадати прислів'я, приказки, анекдоти та гуморески, в яких яскраво представлено

ґендерні стереотипи.

Котова-Олійник Софія Вікторівна, старший викладач кафедри менеджменту освіти Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

План-конспект уроку з питань ґендерної рівності для учнів та учениць 10–11-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів

Тема: «Ґендерні стереотипи в сучасній українській рекламі» 1

Мета: ознайомитися з проблемою сексизму як з дискримінацією за ознакою статі; навчити учнів/учениць виявляти ґендерні стереотипи, що містяться в сучасній українській рекламі; розвинути здатність до критичного аналізу візуально-інформаційного медіапростору, наслідків побутування ґендерних стереотипів, зокрема в рекламі; виховувати культуру ґендерної рівності, що ґрунтується на глибокому усвідомленні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, неприйнятті дискримінації за статевою ознакою.

Обладнання: мультимедійне обладнання, комп’ютер, колонки, диск із фільмом «Стереотипні образи чоловіків і жінок в рекламі» (ОБСЄ, Український жіночий консорціум, 2007 р.), зразки сексистської реклами на електронних носіях та паперових картках (3 комплекти в конвертах), папір А4 (15 шт.), клей (3 шт.), інструкція до вправи «Виявлення сексизму в рекламі» (з розрахунку – одна інструкція на дві особи), витяги з нормативних документів, що стосуються питань ґендерної рівності в рекламі, мультимедійна презента-

ція на тему уроку.

Міжпредметні зв’язки: художня культура, правознавство, українська мова та література, англійська мова.

Тип уроку: комбінований.

Словник основних понять уроку

Ґендер (лат. gender – граматичний рід) – поняття про систему ролей і відносин між жінками і чоловіками, що визначається не біологічним походженням, а соціальним, культурним, політичним, економічним та іншими контекстами.

Ґендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, можливість особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

1Ми припускаємо, що учні та учениці, для яких розроблено цей урок, уже володіють базовими поняттями ґендерної теорії (розрізняють поняття «стать» та «ґендер», розуміють зміст ґендерних стереотипів та основні ідеї ґендерної рівності, знають про Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»).

169

Ґендерна культура – сукупність ґендерних цінностей у суспільних відносинах і відповідних до них нормативів поведінки, потреб, інтересів і форм діяльності.

Ґендерні стереотипи – загальноприйняті усталені уявлення про роль і місце жінок та чоловіків в суспільстві. Ґ. с. закріплюють наявні ґендерні відмінності і взаємовідносини.

Дискримінація – будь-яке розрізнення, виняток або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Положення про захист прав людини ґрунтується на принципі заперечення дискримінації без будь-яких розрізнень, а саме: раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші погляди, національне або соціальне походження, власність, вживання (але не зловживання) наркотиків, народження або інший статус. Дискримінацію можна визначити як будь-яку форму підпорядкування або негативного ставлення до окремих осіб або груп, заснованого на неприйнятних характеристиках.

Реклама – оплачена неперсоналізована комунікація, яку здійснюють для поширення інформації про товари і послуги, щоб спонукати до їх придбання.

Сексизм (англ. sexism) – термін для позначення ідеології та практики дискримінації людей за ознакою статі. Сексизм базується на настановах чи переконаннях, згідно з якими жінкам та/або чоловікам хибно приписуютя певні риси чи якості або позбавляють їх.

Стать (англ. sex) – сукупність генетичних, морфологічних та фізіологічних особливостей, що забезпечують статеве розмноження організмів. У ширшому значенні – це комплекс репродуктивних та соматичних характеристик, які визначають індивід як чоловічий чи жіночий організм (суспільні характеристики отримали назву «ґендер» – див. вище).

Хід уроку

Образ культури, який можна скласти під час перегляду ЗМІ, буде більш

вірогідним портретом культури краї-

ни, ніж музей сучасного мистецтва.

А. Моль.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

–Шановні учні та учениці! У нас сьогодні дуже цікава тема уроку. Але перш ніж ми почнемо її розглядати, я прошу звернути вашу увагу на екран.

На мультимедійній дошці з’являються зразки реклами, що містить прояви сексизму.