1.2. Абсцес, флегмона поднижнечелюстной області (regio submandibularis) Топографічна анатомія

Межі поднижнечелюстной області (мал. 2) : верхневнутренняя — щелепно-під'язиковий м'яз (m. mylohyoideus), зовнішній, — внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи, передненижняя — переднє черевце двубрюшной м'яза (venter anterior m. digastrici), задньонижня — заднє черевце двубрюшной м'яза (venter posterior m. digastrici).

Мал. 2. Межі поднижнечелюстной області : 1 — basis mandibulae, 2 — m. digastricus (venter anter.), 3 — m. digastrucus (venter poster.), 4 — m. mylohyoideus, 5 — m. hyoglossus, 6 — m. styloglossus, 7 — m. stylohyoideus, 8 — os hyoideum, 9 — a. et v. facialis

Пошарова структура (рис.3). Шкіра рухлива, у чоловіків має волосяний покрив. Підшкірна клітковина рихла, добре виражена. У ній може розташовуватися крайова гілка лицьового нерва (ramus marginalis mandibulae nervi facialis), що іннервує м'язи нижньої губи і підборіддя, оскільки в 25% випадків вона утворює петлю, що опускається нижче краю тіла щелепи на 4-8 мм (F. Неnrу, 1951; В. Г. Смирнов, 1970).

Мал. 3. Пошарова структура поднижнечелюстной області (схема фронтального розтину), 1 — шкіра, 2 — підшкірно-жирова клітковина, 3 — fascia colli superficialis, 4 — m. platysma, 5 — lamina superficialis fasciae colli propriae, 6 — glandule submandibularis, 7 — lamina profunda fasciae colli propriae, 8 — m. Mylohyoideus

Глибше розташовується підшкірний м'яз шиї (m. platysmа), покрита зовні і зсередини листками поверхневої фасції шиї (fascia colli superficialis). Між нею і поверхневим листком власної фасції шиї (lamina superficialis fasciae colli propriae) є тонкий шар клітковини, в якому розташовуються судини: лицьова вена (v. facialis), зовнішня яремна вена (v. jugularis externa), а у верхньому відділі на рівні переднього краю жувального м'яза (m. masseter) - лицьова артерія (a. facialis). Ще глибше розташовується власне піднижньощелепної клетчаточное простір (spatium submandibularis). Воно обмежене зверху глибоким листком власної фасції шиї (lamina profunda fasciae colli propriae), що покриває щелепно-під'язикову (m. mylohyoideus) і під'язикової-мовний (m. hyoglossus) м'язи. Знизу простір замикається поверхневим листком власної фасції шиї (lamina superficialis fasciae colli propriae). Між названими листками фасції утворюється замкнута капсула (saccus hyomandibularis), в якій розташовується піднижньочелюсних слинна заліза (gl. submandibularis).

Протока залози йде в щілину між щелепно-під'язиковою і подъязычноязычной м'язами. Ця щілина є одним з шляхів з'єднання поднижнечелюстного простору з сусідніми клетчаточными просторами дна порожнини рота. Навколо залози, усередині її фасціальної капсули, розташовуються численні підщелепні лімфатичні вузли (nodi lymphatici submandibulares). По задневерхней поверхні залози проходить лицьова артерія (a. facialis), що перегинається через край нижній щелепі, приблизно на середині відстані між підборіддям і кутом щелепи. Лицьова вена розташовується на нижній поверхні поднижнечелюстной слинової залози.

Під залозою на поверхні m. hyoglossus розташовуються під'язиковий нерв (n. hypoglossus), язична вена (v. lingualis) і ближче до заднього кута підщелепного трикутника — язичний нерв (n. lingualis). Язична артерія знаходиться дещо глибше, під волокнами під'язиково-язичного м'яза (m. hyoglossus), в межах так званого трикутника Пирогова.

Мал. 4. Варіанти локалізації гнійно-запального процесу в поднижнечелюстной області: А — в підшкірно-жировій клітковині, Би — під підшкірним м'язом шиї (m. platysта), В — у власне поднижнечелюстном клетчаточном просторі, Г — одночасно у власне поднижнечелюстном і пахвовому клітковинних просторах

Таким чином, в поднижнечелюстной області можлива різна локалізація гнійно-запального процесу (мал. 4).