18. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти іеее-802.

У відповідності з модифікованою моделлю канальний рівень розділяють на 2 підрівні: підрівень LLC (забезпечує керування логічним каналом і не залежить від фізичних з’єднань) і підрівень MAC (забезпечує доступ до фізичних з’єднань і залежить від них).

На початку розвитку комп’ютерних технологій у кожній окремій мережі можна було передавати кадри одного формату. Тепер об’єднують значну кількість локальних мереж і виникла можливість одночасно передавати мережею кадри різних форматів. Для цього до адаптера додають спеціальну програму, яка резидентно завантажується в ОП.

Тепер існує 3 підходи щодо організації взаємодії драйвера мережевих адаптерів з програмним забезпеченням, яке реалізує функції протоколу:

1) Microsoft: 3COM, NDIS – ця специфікація регламентує спосіб роботи мереженого адаптера з декількома протоколами. Вона застосовується в таких мережевих ОС: Windows 95, 98, NT, 2000, … Розрізняють специфікації для 16-бітових систем (NDIS 2.3) і для 32-ох бітових.

2) Novell: ODI – подібна до попередньої, але використовує інший програмний інтерфейс.

3) Для мереж TCP/IP існують драйвери, розроблені фірмою PDS.

Нижчий підрівень канального рівня – MAC-підрівень. Головна його функція – забезпечити доступ окремих станцій до передаючого середовища таким чином, щоб перепускна здатність каналу зв’язку використовувалась ефективно.

Спосіб організації доступу станції до мережі називається методом доступу.

Методи доступу відрізняються:

1) характером фізичного середовища;

2) характером керування: централізовано або децентралізовано;

3) характером доступу: конкурентно або з передачею повноважень.

IEEE 802 — група стандартів IEEE для локальних комп'ютерних мереж та мереж мегаполісів.

Основний стандарт IEEE для локальних і регіональних мереж, що включає огляд мережної архітектури, схвалений у 1990 році. Нумерація стандартів IEEE із серії 802 здійснюється згідно зі своєю власною схемою. Якщо за цифрою знаходиться велика літера, то це окремий стандарт, якщо ж за цифрою знаходиться мала літера, то це доповнення до стандарту або частина стандарту, що позначається декількома цифрами.

19. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.

Проблема маршрутизації полягає у виборі шляху, яким рухається пакет у багато вузловій мережі. Цей шлях повинен задовольняти певні вимоги, а саме: найшвидше передавання даних з найменшими спотвореннями. Маршрутизація забезпечується розміщенням у вузлах мережі маршрутної інформації (таблиці маршрутизації) та програм, які реалізують алгоритм маршрутизації.

Загалом методи маршрутизації поділяють на прості і складні (рис.18).Прості методи маршрутизації - лише проміжний етап розвитку методів маршрутизації. Ці методи вже практично ніде не використовуються.

Для детермінованого методу маршрутизації характерне ручне складання та коригування таблиць маршрутизації. Метод ефективний для невеликих мало завантажених мереж. Є варіанти цього методу, які враховують можливість виходу каналів з ладу, а також варіанти, які передбачають розщеплення потоку (60% + 40%).Широко використовуються зараз адаптивні методи маршрутизації, які є найпрогресивнішими з погляду алгоритму маршрутизації.Лавинна маршрутизація.Лавинна маршрутизація не потребує ніякої мереженої інформації і діє таким чином.

Вузол – відправник передає пакет всім суміжним вузлам. На кожному вузлі прийнятий пакет ретранслюється на всі вихідні канали, по якому він поступив. В кінці кінців багато копій пакету прибудуть до вузла – отримувача. Кожна копія повинна мати унікальний ідентифікатор (наприклад, номер вузла – відправника, порядковий номер), щоб вузол – отримувач міг анулювати всі копії, крім першої. Поки будь-яка обставина не зупинить безперервну ретрансляцію пакетів, кількість циркулюючих в мережі копій буде необмежено рости. Для запобігання цього явища використовують різні міри. Наприклад, на кожному вузлі запам’ятовують ідентифікатори вже ретранслірованих пакетів або включення в кожний пакет лічильника переходів. Коли лічильник фіксує нуль переходів – пакет анулюється.

Лавинна маршрутизація має три цікаві властивості:

• Використовуються всі можливі маршрути між відправником і отримувачем. Таким чином. Пакет буде доставленим в кожному випадку, навіть тоді, коли діє один тракт між відправником і отримувачем, а інші вийдутьзладу.

• Так як задіяні всі маршрути, то в крайньому випадку одна копія пакету буде доставлена по призначенню з мінімальним числом переходів.

• Відвідуються всі вузли, які безпосередньо або побічно з’єднані з вузлом – відправником.

Перша властивість обумовлює високу живучість лавинної маршрутизації, що робить її пригодною для передачі екстренних повідомлень. Приклад її використання – мережі військового призначення.

Другу властивість можна використати для установки віртуальних каналів.

Третя властивість робить лавинну маршрутизацію корисною для передачі службової мереженої інформації на всі вузли, що реалізовано в протоколі маршрутизації OSPF.

Основний недолік лавинної маршрутизації – створення нею великого навантаження прямо пропорційного зв’язаності мережі.