- •1. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •2. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія DirectРс.
- •3. Середовища передавання у комп'ютерних мережах.
- •4. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •5. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •6. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •7. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •8. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •9. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв'язку.
- •(Цього можливо не треба) Структура ланки передавання даних
- •11. Форми передавання даних у km. Синхронне та асинхронне передавання.
- •12. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •13. Адаптивні методи маршрутизації. Маршрутизація «за досвідом». Метод якнайшвидшого передавання. Локально-адаптивна маршрутизація. Розподілена маршрутизація. Централізована та гібридна маршрутизації.
- •14. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •15. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •16. Методи цифрового кодування.
- •17. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •18. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти іеее-802.
- •19. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •Випадкова маршрутизація.
- •Фіксована маршрутизація.
- •20. Принципи організації середовища зв'язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •21. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •22. Протоколи фізичного рівня. Протоколи есма-80 та есма-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією
- •Семирівнева модель взаємодії відкритих систем (стандарт7498 iso)
- •24. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •25. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •26. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •27. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip
3. Середовища передавання у комп'ютерних мережах.
1. час і швидкість розповсюдження сигналів;
2. вартість;
3. швидкість згасання сигналу на одиницю довжини кабеля з урахуванням частоти сигналу;
4. електричний опір 1м кабеля;
5. завадостійкість у різних навколишніх середовищах;
6. випромінювання в довкілля.
Важливим параметром якості кабеля є перехідне згасання на ближньому кінці. Електричний струм в дроті створює електромагнітне поле, яке може спричинити завади в інших дротах. Чим більша частота сигналу, тим більші завади. В якісних кабелях рівень корисного сигналу значно вищий, ніж рівень завад, які генеруються. Для характеристики цього явища існує параметр, який називається випромінювання в довкілля (EMI – Electromagnetical Interference). Цей параметр характеризує ступінь та параметри паразитного випромінювання, яке генерується під час передавання сигналів кабелем: значне випромінювання може призвести до спотворення даних, нестабільної роботи приладів, до аварії. Вони негативно впливають на здоров’я людей. Передусім це стосується неекранованих кабелів. В цих кабелях використовується декілька жил дроту таким чином, щоби сигнали в кожній парі дротів мали протилежну полярність і компенсували випромінювання один в одному. Ступінь компенсації в такому випадку називається збалансованістю.
Комісія ЄС розробила єдиний європейський стандарт для електричного обладнання, якому повинні відповідати національні стандарти за показником EMI. Цей стандарт розповсюджується на всі мережі, встановлені після 1 січня 1996 р. Мережеве обладнання в промислових умовах допускає випромінювання, що загасає на 40 дб на відстані10 м від кабеля, а для комерційних і непромислових мереж, цей показник – 30 дб. Продукція, що пройшла тестування на цей стандарт позначається як символи „СЕ” в кружечку.
Найбільшого поширення при створенні локальних і корпоративних мереж отримали так звані кабелі типу скручена пара. В основі лежать два провідники, які скручені певним чином
4. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
В університеті штату Огайо (США) для доступу до середовища передавання була запропонована мережа з уставлянням регістра. Особливістю таких мереж була нова конструкція передавача станцій. Структурну схему передавача наведено на рис.16.
Ця система працює наступним чином:
• перемикач К на виході передавача почергово з’єднується з кожним з трьох виходів: прямим для транзитних даних, буфером транзитних даних і регістром передавача, де знаходяться дані для передавання з даного комп’ютера;
• якщо комп’ютер не має даних для передавання, то передаються транзитні дані (за умови ї наявності);
• якщо комп’ютер має дані для передавання, то з регістра передається кадр даних разом з регістром, а транзитні дані (черговий кадр) тим часом зберігаються в буфері транзитних даних;
• в наступних тактах дані з комп’ютера передаються з регістра разом з регістром, а транзитні з буфера транзитних даних. Передавання з прямого виходу для транзитних даних відсутнє;
• так триватиме доти, поки не передадуться всі дані з комп’ютера;
• після закінчення передавання даних з комп’ютера відновлюється звичайне передавання транзитних даних.
Таким чином працюють передавачі всіх комп’ютерів у мережі і всі дані, що в ній передаються, мають поле регістру, де вказується відправник даних.
Перевагою такого методу доступу є відсутність будь-якого зайвого службового трафіку, що дозволяє використовувати канали зв’язку максимально ефективно, адже в такій мережі передаються лише корисні сигнали.
Метод доступу із запитом пріоритету використовується в мережах, де одночасно можуть передаватись як файли, так і потоки.
Файл має фіксований розмір і його передавання в будь-якому випадку або закінчується успішно, або переривається. В останньому випадку передавання потрібно повторювати.
Потоки (аудіо чи відео) розмірів не мають і перерви в їх передаванні впливають лише на сприйняття абонентом (якість трансляції), але неспричиняють повторення передавання. Потоки як і файли передаються окремими фреймами.
Пріоритет даних важливий в обох випадках для суміщення передавання файлів з передаванням потоків одними й тими ж лініями зв’язку за умовизбереження якості передавання як файлів, так і потоків.
Як правило, такі проблеми виникають у деревовидних мережах (як локальних, так і глобальних) (рис.17).
Визначено два пріоритети: нормальний і високий.
Нормальний пріоритет призначений для передавання файлів, а високий - для передавання потоків.
Усі дані містять інформацію про пріоритет. У відповідності з цим і відбувається обмін даними. Практично це означає, що під час приймання потоку приймання файлів або неможливе зовсім, або ускладнене. Тут усе залежить від технічних характеристик апаратури, якості ліній зв’язку таякості програмного забезпечення.