- •Сучасне становище психологічної служби в Україні.
- •2.Предмет та завдання психологічної служби освіти.
- •3.Принципи діяльності психологічної служби освіти. Принципи діяльності психологічної служби у системі освіти:
- •4.Основні цілі психологічної служби.
- •5.Основні види діяльності психологічної служби.
- •Теоретичні засади психологічної служби.
- •Права та обов’язки шкільного психолога.
- •Структура психологічної служби системи освіти.
- •Нормативи часу на різні види роботи в діяльності психолога освіти.
- •Вимоги до професійних та особистісних якостей психолога освіти.
- •Планування роботи практичного психолога освіти.
- •Документація психолога освіти.
- •Практична психодіагностика. Індивідуальна та групова діагностична робота.
- •Викладацька діяльність шкільного психолога.
- •Психолого-педагогічний консиліум ,як форма профілактичної роботи.
- •16.Психокорекційна та розвивальна робота практичного психолога освіти.
- •Основні завдання діяльності практичного психолога освіти.
- •Розвиток та корекція особистості за допомогою методів немедичної психотерапії та активного соціального навчання.
- •Консультативна робота, її принципи та задачі.
- •Психопрофілактична робота її особливості , напрямки.
- •Психологічна просвіта. Форми та методи просвітницької роботи.
- •Статус психолога у педагогічному колективі. Допомога психолога в професійному та особистісному зростанні педагога.
- •23.Види педагогічних конфліктів та їх особливості.
- •Напрямки профілактики конфліктів в педагогічних колективах
- •Особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку.
- •Проблеми розвитку та навчання дошкільників.
- •Розвивальна робота з дітьми дошкільного віку,її принципи та завдання.
- •Визначення шкільної зрілості чи готовності до шкільного навчання.
- •Робота шкільного психолога з учнями 1го класу.
- •Допомога психолога у формуванні навчальної діяльності.
- •Основні напрямки роботи психолога з учнями з учнями початкової школи.
- •Надання психологічної допомоги дітям з особливостями розвитку особистості , які ускладнюють шкільне навчання (тривожність, агресивність тощо).
- •Розвивальна робота з молодшими школярами: особливості організації, зміст та принципи.
- •Готовність до навчання у середній школі :соціальна ситуація, особливості особистісного та психічного розвитку, основні критерії.
- •Основні напрями роботи психолога з учнями 5го класу.
- •Психологічні проблеми підліткового віку, як пубертатного періоду розвитку.
- •Психічні новоутворення та труднощі підліткового віку.
- •Завдання розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •Труднощі особистісного розвитку в ранній юності.
- •Основні напрямки роботи шкільного психолога із старшокласниками.
- •Психологічна профконсультація як спосіб активізації професійного самовизначення учнів.
- •Особливості роботи психолога з педагогічним колективом загальноосвітнього закладу.
- •Робота практичного психолога освіти з батьками учнів та вихованців закладів освіти.
- •Проблема виокремлення «Групи ризику» серед підлітків , фактори ризику.
- •Робота психолога з обдарованими дітьми.
- •Дошкільники групи ризику.
- •Причини труднощів у навчанні молодших школярів.
- •Робота з розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів.
- •Робота з розвитку моторики у молодших школярів.
- •Робота з розвитку довільності у молодших школярів.
- •Проблема взаємостосунків з однолітками у молодших школярів.
- •Психолого-педагогічна допомога дітям у випадку соціально-педагогічної занедбаності.
- •Емоційні порушення у молодшому шкільному віці, їх діагностика та шляхи корекції.
- •Психологічна допомога повільним дітям.
- •Психологічна допомога дітям з синдромом дефіциту уваги.
- •Психологічна допомога дитині, яка переживає горе.
- •Психологічна допомога дітям , які мають труднощі у навчанні.
- •Особливості роботи психолога з підлітками, що мають різні типи акцентуації характеру.
- •Психологічна допомога при акцентуаціях характеру підлітків.
- •Профілактика адиктивної поведінки у підлітків.
- •Підлітки з порушеннями психічного здоров’я ( дебюти психічних захворювань, акцентуації характеру,невротичний розвиток особистості).
- •Особливості роботи психолога з підлітками з психоемоційними розладами.
- •Суїцидальна поведінка підлітків.
- •Проблема сексуального розвитку у підлітковому віці.
- •Аспекти підліткової сексуальності
- •Сексуальна поведінка підлітків
- •Фактори, які впливають на сексуальну поведінку підлітка
- •Соціальний вплив на сексуальний розвиток підлітка
- •Адиктивна поведінка як вид саморуйнування особистості у юнацькому віці.
- •Робота психолога з юнацькою асоціальною поведінкою.
- •Проблеми психосексуального розвитку у ранньому юнацькому віці.
- •Робота психолога з проблемними дитячими колективами.
-
Робота психолога з проблемними дитячими колективами.
Дитячий колектив – це об'єднання дітей на основі спільної корисної діяльності (наприклад, навчання громадської діяльності, спорту, туризму).
Найважливіші ознаки, властиві будь-якому колективу — єдність мети, певна організація спільної діяльності — характерні також і для дитячого колективу і відрізняють його від дружної компанії. На відміну від колективу дорослих, дитячий колектив перебуває під керівництвом педагогів.
В сучасній педагогічній літературі дається таке означення дитячого виховного колективу: "виховний колектив – це таке об'єднання учнів, життя і діяльність якого мотивується здоровими соціальними прагненнями, в якому ефективно функціонують органи самоврядування, а міжособистісні стосунки характеризуються високою організованістю, відповідною залежністю, прагненням до загального успіху, багатством духовних взаємовідносин та інтересів, що забезпечує свободу і захищеність кожної особистості.
Разом з тим, окрім виховного впливу досить часто виникає велика кількість проблем що провокують негативний вплив колективу на особистість. Досить часто робота психолога зорієнтована на профілактику негативних звичок в дитячих колективах; проблема згуртованості; робота з утилізації соціальних ярликів; робота з подолання БУЛІНГУ; соціометрія колективів і т.д.
Робота психолога з проблемними колективами, відіграє важливу роль в життєдіяльності кожного учасника виховного процесу.
Рання діагностика , профілактика та подолання проблем наявних в колективі, стають запорукою гармонійного, позитивного, виховного функціонування дитячого колективу зі збереженням повноцінного психічного здоров’я дітей.
-
Допомога психолога в діагностиці та подоланні синдрому емоційного вигорання.
Емоційне вигорання – це механізм психологічного захисту, вироблений особистістю, який має форму повного чи часткового виключення емоцій у відповідь на окремі психотравмуючі впливи.
Синдром емоційного вигорання виникає поетапно і ділиться на три фази:
Фаза «Тривожна напруга» - передвісник і «пусковий механізм» у формуванні емоційного вигорання. Нервова напруга- цей пусковий механізм.
Фаза «Резистенція»(опір наростаючому стресу).Формування захисту на даній фазі, проявляється такими симптомами вигорання:
-
Неадекватне вибіркове емоційне реагування;
-
Емоційно-етична дезорієнтація;
-
Розширення сфери економії емоцій.
-
Редукція професійних обов’язків
Фаза «Виснаження ». Характеризується більш або менш вираженим падінням загального тонусу і ослабленням нервової системи.
Діагностика синдрому вигорання
Провести діагностику синдрому вигорання, встановити його вираженість та наявність окремих його симптомів можливо за допомогою тестових методик, їх в психологічній літературі існує велика різноманітність.Також можна використовувати «додаткові опитувальники, що встановлюють рівень спресованості особистості, рівень задоволеності життям, рівень тривоги , тощо.
Але перд тим як використовувати опитувальники та тести , можливо проаналізувати або свій стан, або стан свого колеги відповідно до переліку симптомів , наявність яких може свідчити про розвиток синдрому вигорання.
Способи подолання синдрому вигорання.
Алгоритм подолання синдрому вигорання:
-
Визначення групи симптомів , що можуть свідчити про вигорання.
-
За допомогою тестових методик підтвердити наявність синдрому вигорання та ступінь його прояву.
-
Проаналізувати найбільш вірогідні чинники синдрому вгорання.
-
Проаналізувати, які з правил психологічної безпеки на роботі порушуються.
-
Розробити план дій, який включав би в себе способи уникнення чинників синдрому вигорання та способи дотримання правил психологічної безпеки.
-
Використовувати способи психологічної допомоги при синдромі вигорання.
Способи психологічної допомоги при синдромі винорання:
-
Дихальна та вправи з глибоким диханням.
-
Зняття напруги та релаксація.
-
Трансформація негативних думок та переконань.
-
Регуляція емоційного стану.
-
Допомога собі при стресі.
-
Пошук і накопичення внутрішніх ресурсів.
-
Фізичні навантаження.
-
Режим харчування.
-
Підвищення рівня професійної майстерності.