Історія
Приблизно
у 1200 році н. е. Рендольф з графства
Бокінг був першим, хто почав використовувати
слово «подагра».
Однак, про існування подагри було відомо ще з давніх часів. Історично склалося, що це захворювання вважали «королем хвороб та Подагра, карикатура 1799 р. Джеймса Гіллрея хворобою королів», або «хворобою багатіїв». Першим документальним підтвердженням хвороби є опис артриту великого пальця ноги, знайдений у 2600 році до н. е. в Єгипті. Приблизно у 400 році до н. е. грецький лікар Гіппократ прокоментував подагру у своїх «Афоризмах», відзначивши її відсутність у євнухів та жінок у пре-менопаузі. Авл Корнелій Цельс (30 рік н. е.) описав зв'язок хвороби з алкоголем, її пізній початок у жінок та пов'язані проблеми з нирками. У 1683 році англійський лікар Томас Сіденгам описав появу хвороби рано уранці та причини частого ураження чоловіків.
У 1679 році голландський науковець Антоні ван Левенгук був першим, хто описав характеристики кристалів сечі за допомогою мікроскопа. У 1848 році англійський лікар Альфред Берінг Гарод доказав, що надлишок сечової кислоти в крові є причиною подагри.
Профілактика
Рівень
сечової кислоти можна зменшити, змінюючи
стиль життя та вживаючи медичні препарати.
Режим харчування та повсякденні звички,
що зменшують симптоми, — вживання
таких продуктів, як м'ясо та морепродукти,
вживання помірної кількості вітаміну
C, обмеження вживання
алкоголю та фруктози
й
уникнення ожиріння. Низькокалорійна
дієта у повних людей допомагає зменшити
рівень сечової кислоти на 100 кмоль/л
(1,7 мг/дл). Вживання
1500 мг вітаміну C на день зменшує
ризик подагри на 45%. Вживання
кави, а не чаю, пов'язане зі зменшенням
ризику подагри.
Лікування
Головна мета лікування — послабити симптоми гострих нападів. Повторних нападів можна уникнути за допомогою різних ліків, що застосовуються для зменшення рівня сечової кислоти у сироватці.
На жаль, від подагри вилікуватися повністю не можна, але перебіг захворювання можна контролювати.
Перш за все дієта(Застосовується дієта № 6). Необхідно зменшити до мінімуму вживання їжі, при розщепленні якої утворюється значна кількість сечової кислоти - це м'ясні супи і відвари, жирне, смажене і копчене м'ясо, паштети, сало, печінку, нирки, мізки, наваристі бульйони, яловичий язик, гриби, сардини, шпроти, оселедець, сардини, кільки, рибна ікра, рибна юшка, смажена риба, квасоля, горох, помідори, шпинат, кави, какао, шоколад, пиво.
Рекомендуються: молоко, молочні продукти, хліб білий і чорний, цукор, мед, овочеві, молочні і фруктові супи, будь-які солодкі фрукти, соки фруктові і ягідні, морква, огірки. З приправ можна вживати лимон, оцет і лавровий лист. Яйця, м'ясо, риба нежирна - 2-3 рази на тиждень. Допустима кількість кухонної солі в день - 6-8 г, рідини ж потрібно вживати 2-3 л. З мінеральних вод краще вибирати лужні мінеральні води - вони виводять з організму сечову кислоту. Із спиртних напоїв допустимо пити тільки горілку, запиваючи її лужною мінеральною водою.
Лікарське лікування подагри проводитися протизапальними засобами та засобами, що гальмують утворення сечової кислоти. Новими методами лікування подагри є: процедури очищення крові за допомогою спеціальних апаратів (плазмофорез). Значно покращує самопочуття фізіотерапія.
Всі методи лікування включають корекцію маси тіла і лікування всіх обмінних захворювань (атеросклерозу, діабету), що є супутниками подагри.
Якщо подагру не лікувати і не дотримуватися дієти, може виникнути ниркова недостатність. У такому випадку вже неможливо буде запобігти надмірне утворення кристалів сечової кислоти.
У перші місяці терапії основним критерієм ефективності вважається досягнення оптимального рівня сечової кислоти в крові. Після 6 місяців терапії її ефективність визначається урежением нападів подагри, розсмоктуванням підшкірних вузлів. Також, бажано споживати мінеральні
Води.