- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Навчальний посібник
- •Перелік умовних скорочень, термінів та визначень
- •Передмова
- •Розділ 1 Бойові властивості та уражаюча дія зброї масового ураження і запалювальної зброї. Наслідки руйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Ядерна зброя
- •Поняття про ядерну зброю. Ядерні заряди і боєприпаси. Засоби застосування ядерної зброї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя
- •Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірно-наривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї.
- •Біологічна зброя
- •Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя
- •Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Використання захисних властивостей місцевості
- •Уражаюча дія наслідків зруйнувань (аварій) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Основні характеристики радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Особливості радіаційної обстановки внаслідок зруйнування радіаційно небезпечних об’єктів
- •Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин
- •Локалізація та ліквідація наслідків аварій
- •Захист органів дихання
- •Заходи безпеки під час проведення робіт
- •Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів
- •Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів
- •Забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •Обов’язки командира відділення для підтримки бойової готовності
- •Розділ 3 Засоби захисту від радіоактивних і отруйних речовин та біологічних засобів
- •Засоби захисту органів дихання
- •Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Ізолюючі протигази
- •Респіратор р-2
- •Засоби захисту шкіри та очей
- •Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ у рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Костюм захисний плівковий кзп
- •Легкий захисний костюм л‑1
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва‑100/50,фва‑50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа‑100, фвуа‑100ф, фвуа‑100а
- •Фільтровентиляційні установки колекторного типу фвуа‑15, фву‑15, фву‑7, фву‑3,5
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд‑5
- •Вимірювач потужності дози имд‑1
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози(рентгенметр)дп‑3б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю
- •Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид‑1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Індивідуальний хімічний вимірювач дози дп‑70 (дп‑70м)
- •Підготовка до роботи та робота з комплектом
- •Вимірювання дози
- •Індивідуальний вимірювач дози ид-11
- •Вимірювання дози
- •Прилади хімічної розвідки та контролю
- •Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи при визначенні отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5‑6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у мало небезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50‑60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит‑51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ппхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Визначення отруйних речовин у повітрі
- •Визначення отруйних речовин на місцевості і бойовій техніці
- •Газовизначник напівавтоматичний пго‑11
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка) Визначення ор у небезпечних концентраціях (510-5 мг/л і вище)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Порядок роботи з ит‑46 (одне коричневе кільце)
- •Автоматичний газосигналізатор гса‑13
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Засоби біологічної розвідки
- •Автоматичний сигналізатор для виявлення аерозолів спеціальних домішок асп
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підключення до джерела живлення
- •Промивання гідравлічної системи
- •Приготування розчину реактиву
- •Заправлення датчика розчином реактиву
- •Перевірка дози і тривалості циклу подачі реактиву
- •Перевірка установки порога спрацьовування
- •Перевірка установки чутливості
- •Перевірка працездатності розподільної коробки
- •Порядок роботи з приладом
- •Комплект пристосувань для відбору проб кпо‑1
- •Заходи безпеки під час роботи з кпо‑1
- •Розвідувальні хімічні машини
- •Загальні обов'язки особового складу відділення рхб розвідки при роботі на машині уаз-469 рхб
- •Загальні обов'язки особового складу обслуги рхб розвідки при роботі на машині брдм‑2рхб
- •Засоби збору та обробки інформації про радіаційну та хімічну обстановку
- •Контрольно-розподільчий пересувний пукт крпп
- •Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження
- •Загальні відомості про елементи погоди
- •Засоби метеорологічного спостереження
- •Порядок розгортання метеокомплекту мк-3
- •Журнал метеорологічних спостережень польового метеорологічного посту
- •Форма метеодонесення польового метеорологічного посту
- •Розділ 6 Технічні засоби хімічного аналізу
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑54
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑54:
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑1
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑1:
- •Автомобільна радіометрична та хімічна лабораторія ал‑4м
- •Дезактивуючі розчини
- •Дезинфікуючі розчини
- •Коротка характеристика речовин, які входять до складу дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів
- •Інсектициди і дератизаційні препарати
- •Приготування дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів в авторозливних станціях
- •Спеціальна обробка військ
- •Часткова спеціальна обробка
- •Індивідуальні протихімічні пакети ипп‑8, ипп‑9
- •Дегазуючий пакет порошковий дпп
- •Комплект для дегазації зброї і обмундирування идпс‑69
- •Порядок проведення часткової спеціальної обробки
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Способи дегазації і дезинфекції
- •Способи дезактивації
- •Особливості дегазації металевих, дерев’яних, гумових і шкіряних виробів
- •Особливості дегазації, дезактивації,дезинфекції озброєння та військової техніки в зимових умовах
- •Технічні засоби повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Авторозливна станція арс‑14 (арс‑15)
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑14:
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑15:
- •Цистерна ц‑2 до авторозливної станції арс‑14 (арс‑15)
- •Основні технічні дані цистерни ц-2
- •Авіаційний дегазаційно-дезактиваційний комплект аддк
- •Основні тактико-технічні характеристики аддк:
- •Мотопомпи м-600 і мп-800
- •Основні тактико-технічні характеристики мотопомп
- •Порядок і прийоми обробки типових об’єктів військової техніки
- •Артилерійські гармати, міномети, бойові машини реактивної артилерії, пускові установки протитанкових керованих ракет
- •Автомобільна техніка
- •Танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери
- •Ракетна техніка Сухопутних військ
- •Вимоги безпеки під час проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції і дезинсекції
- •Технічні засоби повної спеціальної обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Автодегазаційна станція агв‑3у (агв‑3а)
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Бучильна установка бу‑4м‑66
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції
- •Способи дезинсекції
- •Технічні засоби дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості
- •Авторозливні станції арс‑14, арс‑15
- •Димові машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к
- •Можливості по дезинсекції, га/год 10‑20 10‑20 10‑20
- •Аерозольний генератор переносний (генератор агп)
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Розділ 8 Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та засоби їх застосування
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Тактико-технічні характеристики машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к з аерозольного маскування:
- •Швидкість машини при димопуску в русі, км/год 8‑20 8‑20 15‑40
- •Пам’ятка з вимог безпеки при бойовому використанні аерозольних утворювань
- •Вогнеметно-запалювальні засоби
- •Реактивні піхотні вогнемети рпо і рпо‑а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо
- •Тип вогнесуміші мпс‑1а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо‑а:
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Тактико-технічні характеристики мсао‑1 з приготування та роздачі вогнесуміші:
- •Розділ 9 Технічне обслуговування, зБерігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту
- •Технічне обслуговування і зберігання озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Оцінка технічного стану, догляду і зберігання озброєння та засобів захисту
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Технічне обслуговування спеціального обладнання машин
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Засоби технічного обслуговування і ремонту озброєння і засобів захисту
- •Ремонтний ящик засобів захисту ря‑сз
- •Технологія виконання окремих ремонтних робіт за допомогою ря‑сз
- •Ремонтний стіл хімічного майстра схм‑р
- •Порядок ремонту зіз в підрозділах
- •Пересувні ремонтні хімічні майстерні прхм‑1м, прхм‑д
- •Розгортання майстерень прхм‑1м, прхм‑д і підготовка до роботи
- •Згортання майстерні прхм‑1м (прхм‑д)
- •Розділ 10 Забезпечення радіаційної безпеки
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Застосування і зберігання джерел іонізуючих випромінювань
- •Принципи і норми радіаційної безпеки і основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки
- •Розділ 11 Тактико-спеціальна підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Дії відділення рхб розвідки
- •Загальні положення
- •Рхб спостереження
- •Рхб розвідка
- •Радіаційний і хімічний контроль
- •Склад і обов’язки особового складу відділення рхб розвідки
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки в ході ведення розвідки на уаз‑469рхб
- •Обов’язки номерів відділень рхб розвідки при підготовці машин брдм‑2рхб і рхм до роботи
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки під час ведення розвідки на брдм‑2рхб і рхм
- •Дії відділення рхб розвідки під час ведення рхб спостереження
- •Дії відділення рхб розвідки в рхб дозорі
- •Дії підрозділів рхб розвідки в особливих умовах
- •Дії підрозділів рхб захисту
- •Загальні положення
- •Дії відділення радіаційного, хімічного контролю
- •Дії відділення рхб захисту
- •Підготовка і зарядка спеціальних машин
- •Дії відділення з обробці озброєння і військової техніки
- •Дії відділення після виконання завдання
- •Дії підрозділів рхб захисту в особливих умовах
- •Дії обслуги димової машини
- •Загальні положення
- •Дії обслуги димової машини
- •Проведення димопуску (дезинсекції місцевості) в особливих умовах
- •Дії підрозділів дегазації обмундирування і спорядження
- •Загальні положення
- •Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)
- •Дії відділення дегазаційних машин в особливих умовах
- •Дії відділення (обслуги) з дегазації, дезактивації, дезинфекції місцевості та доріг з твердим покриттям, підвозу дегазуючих, дезинфікуючих розчинів та під час туманопуску
- •Загальні положення
- •Дії відділення арс
- •Дії обслуги димової машини
- •Дії відділення (обслуги) в особливих умовах
- •Розділ 12 Імітаційні та навчально-тренувальні засоби підрозділів військ рхб захисту
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин та засоби їх застосування
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин
- •Характеристика компонентів навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальні рецептури стійких отруйних речовин
- •Навчальні рецептури нестійких отруйних речовин
- •Засоби застосування навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальний комплект для імітації застосування противником отруйних речовин уков-1
- •Технічні характеристики уков-1
- •Засоби імітації радіоактивного зараження
- •Радіоактивний пил для комплекту змч-п
- •Навчальний комплект для зараження матеріальної частини радіоактивним пилом змч-п
- •Вимоги безпеки під час використання навчальних рецептур та імітаційних засобів
- •Навчально-тренувальні засоби спеціальної обробки Комплект обладнання тренажеру для підготовки хіміків-дегазаторів (комплект тпхд)
- •Порядок роботи і використання комплекту тпхд в навчанні особового складу
- •Вимоги безпеки під час роботи на тренажерах
- •Розділ 13 Методична підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Методика проведення занять зі спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •Тема 5: Машини для дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та техніки.
- •Навчальні та виховні цілі:
- •Матеріально-технічне забезпечення:
- •Хід заняття
- •Методика проведення занять з тактико-спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •План проведення тактико-стройового заняття з 2-м відділенням обробки озброєння і бойової техніки
- •Хід заняття
- •Розділ 14 Основи екологічної безпеки військ
- •Основні поняття екологічної безпеки військ
- •В галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки при здійсненні пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки при інженерному обладнанні позицій та постановці інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки при обладнанні польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки при користуванні пально–мастильними матеріалами:
- •При витоку пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки при обслуговуванні та ремонті техніки, поводженні з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки при застосуванні спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
- •Література
- •Призначення, склад та порядок використання аптечки індивідуальної аи
- •Технічна характеристика приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Характеристики індикаторних трубок
- •Склад спеціального обладнання розвідувальних хімічних машин
- •Інструкція з використання індикаторної плівки ап-1
- •Підготовка до роботи та робота з ап-1
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного зхисту.
- •61034 М. Харків–34, вул. Полтавський шлях, 192.
Навчальні рецептури нестійких отруйних речовин
Навчальні рецептури нестійких ОР призначені для імітації застосування противником нестійких ОР з метою зараження повітря. Для цієї мети можуть бути використовані навчальні рецептури УРНОВ-1, УРНОВ-2.
Навчальна рецептура УРНОВ-1. Являє собою суміш 52% порошкоподібного хлорацетофенону (подразлива сльозоточива речовина) і 48% торф'яного борошна (наповнювач). Рецептурою УРНОВ-1 споряджаються імітаційні гранати нестійкі ИГН.
Навчальна рецептура УРНОВ-2. Складається з 30% порошко-подібного хлорацетофенону, 30% хлорованої полівінілхлоридної смоли (пальне, димоутворювач), 40% азотнокислого калію (окислювач). Рецептурою УРНОВ-2 споряджаються навчальні отруйно-димні гранати Уч.ЯДГ.
При підриві ИГН, спалюванні Уч.ЯДГ створюються концентрації хлорацетофенону, які викликають тільки роздратування слизуватих оболонок очей.
Для імітації зараження повітря аерозолями VХ можна також рекомендувати аміачну воду, застосування якої можливо за допомогою імітаційних гранат і фугасів, а також авторозливної станції АРС‑14 (АРС‑15) з використанням гумових рукавів діаметром 10 мм і розпилювачів, розвішених на висоті 3–4 мм над дорогою з навітряної сторони (наприклад, на деревах). Для імітації зараження місцевості з метою підвищення стійкості, особливо влітку, аміачна вода загущується гліцерином або моноетаноламіном (5% розчин).
Допустимо використання двох видів імітаційних засобів одночасно для одержання сумарного ефекту. Наприклад, підрив імітаційних гранат ИГН примусить особовий склад надіти протигази, а підрив імітаційних гранат ИГС з розчинами хлорофосу забезпечить спрацювання технічних засобів хімічної розвідки.
-
Засоби застосування навчальних рецептур імітації отруйних речовин
Імітація хімічного нападу противником здійснюється за допомогою імітаційних гранат стійких ИГС (ИГС-П), нестійких ИГН, імітаційних фугасів ИФ (ИФ-П), навчальних отруйно-димових гранат Уч.ЯДГ, навчального комплекту УКОВ-1, аерозольних генераторів АГП, авторозливних станцій АРС-14 (АРС-15), різних розпилювачів і місцеві засоби. Для навчання особового складу веденню хімічної розвідки можуть бути використовані комплекти контрольних трубок.
Рис.10.7. Імітаційна граната ИГН
1 –
зовнішній циліндр; 2 – кришка;
3 – дно
внутрішнього циліндра;
4 – навчальна
рецептура УРНОВ‑1; 5 – кільце;
6 –
внутрішній циліндр; 7 – кільцеве дно
Вона складається з двох картонних циліндрів – зовнішнього і внутрішнього, з’єднаних між собою кільцевим днищем, що має кільце, і кришкою. В кільцевому зазорі між циліндрами розміщується навчальна рецептура УРНОВ-1. Внутрішній циліндр з днищем служить запальним стаканом і призначений для розміщення вибухового пакету. Споряджена граната парафінується і в такому вигляді поставляється у війська. Маса гранати приблизно 170 г, висота 100 мм, діаметр 72 мм. Маса навчальної рецептури УРНОВ-1 біля 100 г.
Для підриву гранати вибуховий пакет підпалюють за допомогою запальної головки. Як тільки запальна головка спалахне, гранату необхідно негайно кинути в заздалегідь намічене місце. Підрив гранати не повинен проводитись ближче 50 м від особового складу і матеріалів, що легко спалахують.
Імітаційні гранати ИГН завжди повинні підриватись з навітряної сторони від тих об’єктів, на які повинна діяти хвиля зараженого повітря. Одна граната дає хмару зараженого повітря нестійкою навчальною ОР біля 20 м3, яка, розповсюджуючись за вітром, розсіюється. Подразлива дія зараженого повітря (очей і носоглотки) зберігається на відстані 50–100 м від рубежу підриву (по вітру).
Імітаційні гранати стійкі ИГС, ИГС-П споряджаються навчальною рецептурою ИВ‑Б і застосовується для імітації застосування противником хімічних артилерійських снарядів, мін, авіаційних бомб, споряджених стійкими ОР.
Імітаційна граната стійка ИГС (рис.10.8) складається з двох картонних циліндрів – зовнішнього і внутрішнього, з’єднаних між собою днищем, що має кільце. Внутрішній циліндр є запальним стаканом і має дно. На кришці є горловина, через яку ИГС наповнюється навчальною рецептурою ИВ-Б. Горловина закривається гумовою пробкою обмотується ізоляціонною стрічкою.
У війська оболонки ИГС поступають не спорядженими. Маса такої оболонки – 130 г, її висота і діаметр 110 мм, глибина і діаметр запального стакана 80 і 32 мм відповідно, об’єм рецептури, що заливається в ИГС – 0,45-0,5 л.
Рис.10.8. Імітаційна граната ИГС 1 – гумова пробка; 2 – кільце; 3 – кришка; 4 – горловина; 5 – зовнішній циліндр; 6 – дно запального стакана; 7 – внутрішній циліндр; 8 – дно |
Рис.10.9. Імітаційна граната ИГС-П 1 – гумова пробка; 2 – горловина; 3 – резервуар запального стакана; 4 – резервуар |
Імітаційна граната стійка ИГС-П (рис. 10.9) являє собою поліетиленову оболонку циліндричного виду в кришці якої є горловина з пробкою для заливки навчальної рецептури ИВ-Б і запальний стакан для розміщення вибух-пакету.
Маса ИГС-П – 34 г, діаметр – 110 мм, висота – 85 мм, об’єм рецептури, що заливається, складає 0,45-0,5 л.
При підриві однієї імітаційної гранати ИГС (ИГС-П), що споряджені навчальною рецептурою ИВ-Б, утворюється заражена ділянка місцевості площею біля 25 м2.
Підготовка імітаційних гранат ИГС, ИГС-П до підриву виконується безпосередньо перед використанням або заздалегідь, але не більше ніж за 2-3 години до підриву. Вибух-пакети оглядаються і розміщюються до запальних стаканів. Щільне входження вибух-пакетів у простір запальних стаканів гарантує їх закріплення в гранатах. При наявності зазору між вибух-пакетом і стінкою запального стакана слід вставити у зазор тампон з папіру, що закріплює.
Спорядження імітаційних гранат проводиться на відкритій ділянці в протигазі та легкому захисному костюмі (ОЗК). Для спорядження оболонки імітаційні гранати ставлять в один ряд на землі; з горловини виймаються гумові пробки, які кладуться на кришки гранат. В горловину гранати вставляється воронка, через яку заливається рецептура. Для зручності заливки доцільно користуватись спеціальним мірником на 450 см3 або звичайним кухлями ємністю 500 см3. При спорядженні гранат не дозволяється обливання оболонок. Краплини рецептур, які попали на поверхню, видаляються чистим дрантям. Після заливки рецептури, горловини гранат закриваються гумовими пробками і обмотуються ізоляційною стрічкою в три витки. Підрив ИГС (ИГС-П) здійснюється аналогічно підриву ИГН.
Імітаційний хімічний фугас ИФ (рис.10.10) споряджається рецептурою ИВ‑Б і застосовується для позначення полів хімічних фугасів противника і розривів великих авіаційних бомб, споряджених стійкими ОР. Будова ИФ аналогічна ИГС.
У війська оболонки ИФ поставляються не спорядженими. Маса такої оболонки біля 370 г, висота і діаметр 165 мм, глибина і діаметр запального стакану 80 і 32 мм відповідно. Об’єм рецептури, що заливається, складає 2,4-2,5 л. Підрив одного імітаційного фугаса ИФ утворює зараження на площі біля 100 м2.
Спорядження імітаційних фугасів ИФ проводиться так само, як і ИГС.
Рис.10.10. Імітаційний фугас ИФ 1 – горловина; 2 – тасьма; 3 – кришка зовнішнього циліндра; 4 – гумова пробка; 5 – зовнішній циліндр; 6 – внутрішній циліндр; 7 – дно; 8 – дно запального циліндра |
Рис.10.11. Імітаційний фугас ИФ-П 1 – гумова пробка; 2 – запальний стакан; 3 – резервуар; 4 – горловина |
Промисловість також випускає імітаційний хімічний фугас ИФ-П (рис.10.11), будова якого аналогічна ИГС-П. Маса поліетиленового фугаса 58 г, діаметр 118 мм і висота з горловиною запального стакана 110 мм, об’єм рецептури, що заливається, складає 0,9-0,95 л. Підрив одного імітаційного фугаса ИФ-П утворює зараження на площі біля 40 м2.
Підготовка споряджених імітаційних фугасів ИФ, ИФ-П до підриву виконується безпосередньо перед їх використанням (у полі). Фугаси виймають з ящтікв (коробок) і устанавлівають на місцевості: ИФ – дном до гори, ИФ-П – запальним стаканом до гори; вибух-пакети перевіряють і вставляють до запальних стаканів. Підготовлені таким чином фугаси переносять до місту підриву.
Імітаційні фугаси ИФ встановлюються в спеціально відриті лунки з послідуючим маскуванням (або без маскування). Глибина лунки повинна бути рівною висоті і діаметру фугасу. Лунка відривається з розширенням до верху таким чином, щоб її стінки мали нахил приблизно в 45º. При установці фугасів на місцевості з засохлою рослинністю необхідно приймати заходи проти виникнення пожежі (видалити рослинність, гілки навколо фугасів).
Підрив може проводитись вибух-пакетами з спалахуванням їх за допомогою електрозапальників або запальної головки. При підриві фугасів за допомогою електрозапальників в кожний вибух-пакет вставляється електрозапальник, до якого приєднуються кінці електромережі. Підрив здійснюється за допомогою електричних батарей БАС‑60 (БАС‑80) або підривної машинки КПМ. Для підриву вибух-пакетів ИФ за допомогою запальної головки останню необхідно підпалити, використовуючи тертку або запальний сірник, і швидко відбігти в навітряну сторону. Безпечна відстань підриву ИФ (ИФ-П) дорівнює 50 м.
Рис. 10.12. Навчальна отруйно-димова
граната
Уч.ЯДГ:
1 –
блакитна смуга; 2 – брикет димової
суміші; 3 – паперовий ковпачок; 4 –
тертка;
5, 12 – тасьма тертки; 6, 11 –
кришка;
7, 10 – картонні діафрагми; 8 –
картонний корпус; 9 – запал-сірник
Отруйно-димові гранати доставляються в війська спорядженими і приводяться в дію безпосередньо перед застосуванням. Для приведення гранати до дії необхідно за допомогою тасьм зірвати картонні кришки гранати, взяти тертку в руку, взяти з головки запал-сірника, що спалахує, паперовий ковпачок, енергійним тертям тертки по головці запал-сірнику спалахнути її і через 2–3 сек кинути гранату з навітряної сторони від тих об’єктів, на які повинна діяти отруйно-димова хвиля.. При відсутності тертки або у випадку її несправності можна використати тертку сірникової коробки. При помірних метеорологічних умовах отрутно-димова хвиля, яка утворюється при спалахуванні гранати, може розповсюджуватись за вітром на відстань до 550 м від рубежу спалаху.