Регіональна економіка_НМЕТАУ

Гірничо-металургійний комплекс

У чорній металургії, крім підприємств повного циклу, є й такі, що спеціалізуються на виплавці чавуну і сталі або тільки сталі й прокату. Підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать до переробної металургії. Особливе місце займають підприємства, що виробляють феросплави. Окремо виділяється "мала металургія", яка організована на великих машинобудівних підприємствах і спеціалізується на виплавлені сталі й прокату.

Металургія повного циклу, переробна металургія і "мала металургія" у розміщенні значно відрізняються між собою. При розміщенні металургії повного циклу визначальним фактором є сировина і паливо, які за часткою витрат у виплавці чавуну домінують (30-85 %), у тому числі на кокс припадає 50 % витрат. Для виплавки 1 т чавуну витрачається 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флюсових вапняків і 30 м3 води. Отже, поєднання вигод від взаємного транспортно-географічного розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допоміжних матеріалів є запорукою ефективного функціонування металургійного підприємства.

У переробній металургії використовують також ресурси металевого брухту. У зв’язку з чим, виробництво сталі перевищує виробництво чавуну. Орієнтуючись на джерела вторинної сировини, переробна металургія тяжіє до місць споживання готової продукції.

Специфічні риси розміщення характерні для якісної металургії, а саме виробництво феросплавів (сплави заліза з легованими металами) та електросталей, які одержують як у доменних печах, так і електротермічним способом відповідно на металургійних комбінатах повного циклу або на переробних заводах. Феросплави електротермічним засобом виплавляють на спеціалізованих заводах. Дешева енергія і наявність легуючих металів є основними факторами розміщення таких заводів.

Виробництво електросталей зорієнтовано на райони з достатньою кількістю електроенергії й металевого брухту.

Виробництво вогнетривів і флюсів в останні роки має тенденцію до зниження (табл. 6.5).

Таблиця 6.5 - Виробництво вогнетривкої продукції в Україні, млн.т.

Частину вогнетривкої продукції українські підприємства реалізують на світових ринках. Одночасно має місце також імпорт вогнетривів, при чому в останні роки спостерігається тенденція перевищення імпорту над експортом

(табл. 6.6).

Таблиця 6.6 - Імпорт та експорт вогнетривкої продукції в Україні тис. т.

За даними Держкомстату, провідними імпортерами вогнетривкої продукції за 2009 р. сталі «Арселор Міттал Кривий Ріг, ММК ім. Ілліча і ЕМЗ. У грошовому вираженні сума ввезення вогнетривкої продукції до України склала 45,41 млн., що на 63% вище за рівень 2008 г.

Що стосується експорту, то основними ринками збуту українських вогнетривів залишаються ринки країн СНД, а також Східної Європи, провідні постачальники – «Запоріжвогнетрив», Часовоярський ВК і Червоноармійський ДЗ. У грошовому вираженні сума експорту вогнетривкої продукції з України в 2009 р. склала 29,71 млн., що вище за рівень попереднього року на 24%.

Переробка металобрухту. У 2009 р. в Україні було заготовлено і поставлено на внутрішній і зовнішній ринки не менше 5893 тис. т металобрухту (без врахування заготівки і постачань металобрухту на феросплавні, ливарні, і машинобудівні підприємства країни; за даними «Держзовнішінформа» в 2008 р. потреба в привозному ломі цієї групи підприємств оцінювалася в об'ємі 980 тис. т), що на 9% нижче, ніж в 2008 р. При цьому 12 провідних металургійних підприємств країни (без Дніпропетровського МЗ ім. Петровського) понизили закупівлі на 14%, до 5,1 млн. т.

Не дивлячись на зростання фізичних об'ємів експорту (+38%), виручка від експорту скоротилася на 36%, до $212,9 млн. Річний об'єм імпорту металобрухту знизився в 17 разів, вартість цих постачань склала $2,7 млн.

205

За оцінкою «Держзовнішінформа», в 2009 р. ємкість внутрішнього ринку чорних металів скоротилася на 37% – до 5,8 млн. т (табл. 6.7), що згодом внесе свій негативний внесок до потенціалу ломоутворення в країні.

Таблиця 6.7 - Баланс ринку металобрухту в Україні за 2009 р., млн. т.

Переважну частину експорту склали продажі кускового металобрухту - 858,1 тис. т (+38,7%) і пакетованого металобрухту – 30,5 тис. т (+211,9%). По оперативних оцінках, в січні поточного року було експортовано 17,8 тис. т.

Основним споживачем українського металобрухту залишається Туреччина, на долю якої в минулому році припало 66% від всього об'єму експорту. У 2009 р. скоротилися постачання до Єгипту (доля – 11,6%), зате істотно виросли до Молдови (19,8% всього експорту) і Греції (11,6%) (табл.6.8). Зростання об'ємів експорту супроводилося зростанням числа фірмекспортерів: якщо в 2008 р. таких було 29, то в минулому – 40.

Таблиця 6.8 - Основні покупці українського металобрухту, тис. т.

У 2009 р. імпорт металобрухту до України скоротився всього до 9,6 тис. т на суму $2,7 млн. Середня ціна 1 т ввезеного лому в 2009 р. склала $283 проти $465 в 2008 р.

206

Цікаво відзначити, що в РФ російський експорт металобрухту чорних металів в 2009 р. скоротився до 3606 тис. т (або на 48,3% до рівня 2008 р.). Скорочення, в основному, сталося за рахунок зниження постачань до Туреччини (на 1347 тис. т), Іспанії (на 457 тис. т), Ю.Корею (на 728 тис. т) і Францію (на 120 тис. т). Це є свідченням більш раціонального використання такої важливої металургійної сировини.

Металургійна галузь, динаміка виробництва в якій найбільшою мірою залежить від тенденцій на світових ринках досить відчутно відреагувала на кризові явища в світовій економіці. Як наслідок, металургія була одним із видів промислової діяльності, яка продемонструвала на початку року найбільш глибоке падіння («-» 46% у січні до січня 2008 року).

За підсумком 2009 року у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів обсяг виробництва скоротився на 26,6%.

Чавун,тис.т (права шкала)

Металургійневиробництво тавиробництво готовихметалевих виробіву%до відповідногоперіодупопереднього року(лівашкала)

Рисунок 6.3 - Зміна обсягів металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) та виробництво чавуну (тис. т).

Характеристика ступеня розвитку металургійної галузі, як правило, відбувається шляхом визначення обсягів виплавки сталі. Виробництво сталі на підприємствах України за 2005 - 2009 рр. подано в таблиці 6.9.

207

Таблиця 6.9 - Виробництво сталі на підприємствах України, млн. т.

Динаміка світового виробництва сталі за 1980 – 2009 роки подано в таблиці 6.10.

Таблиця 6.10 - Динаміка світового виробництва сталі за 1980 – 2009

роки

Однак технічний рівень металургійного виробництва в країні ще невисокий. Характерною особливістю української металургії є широке (майже 45% від загального виробництва) використовування застарілої мартенівської технології. В Україні в даний час виплавляється приблизно 62% від всієї мартеновської сталі, що виплавляється в світі.

Доведено, що основний приріст за останні 8 років забезпечив кисневоконвертерний (КК) метод. Виробництво сталі виросло на 432 млн.т., тоді як електросталь забезпечила приріст в 160 млн. т.

Стрімкими темпами зростає металургійна галузь в загалі та, зокрема. Виробництво сталі у Китаї. У 2009 році Китай збільшив виробництво сталі на 13,5% на фоні державного стимулювання будівельної та переробної галузей

(рис. 6.4).

Рисунок 6.4 - Виробництво сталі у світі в 2009 році, млн. тонн

За підсумком 2009 року світове виробництво сталі зменшилось на 8,1%, що обумовлено фінансово-економічною кризою. Незважаючи кризові явища, які суттєво вплинули на вітчизняну металургійну галузь, Україна зберегла 8 місце у загальному рейтингу виробників сталі у світі (табл. 6.11).

209

Таблиця 6.11 - Частка України у світовому виробництві сталі

Скорочення зовнішнього попиту та доступу до зовнішніх ринків віддзеркалилось на динаміці вітчизняної зовнішньої торгівлі металопродукцією і, як наслідок, на виробництві.

Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом, марганцем та іншими допоміжними матеріалами. Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С1 становлять 27,4 млрд. т і складаються з багатих залізистих кварцитів (1,9 млрд. т), бідних (24,1 млрд. т) і бурих залізняків (1,4 млрд. т).

В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних руд (понад 20 млрд. т) - здебільшого залізистих кварцитів у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях.

Виробництво залізорудної сировини основними підприємствами галузі подано в таблиці 6.12.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобування здійснюється відкритим (2/3) і шахтовим способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю у руді доводять до 50-60 %.

210

Таблиця 6.12 - Виробництво залізорудної сировини (млн. т.)

УТокмацькому районі (Запорізька обл.) освоюються родовища марганцевої руди, споруджена перша черга найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Перспективним є й Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, загальні запаси якого становлять 500-600 млн. т з вмістом 8-33 % марганцю. Марганцеву руду Україна постачає металургійним підприємствам Росії та ряду європейських держав.

Уметалургійних центрах Донбасу і Придніпров'я розміщені великі коксохімічні комбінати (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ).

Проте понад половину коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де розташовано 13 з 18 коксохімічних підприємств України, оскільки розміщення коксохімічних комбінатів здебільшого прив'язане до коксівного вугілля. Кокс використовується як технічне паливо для виплавки чавуну, а коксівний газ як висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і як сировина в хімічній промисловості.

Флюси і вогнетривкі глини є складовою частиною металургійного галузевого комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському і Веселинівському родовищах (Донецька обл.), високоякісні флюсові вапняки й доломіти - у Донецькій (Докучаєвську, Комсомольську, Первомайську), Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим. Вогнетривкі матеріали є основою виробництва вогнетривкої цегли,

211

будівництва домн. Флюси використовуються для виплавки металу і вилучення шкідливих сполук із залізної руди.

Щорічні потреби чорної металургії України у флюсах і вогнетривких глинах становлять кілька мільйонів тонн. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі та Придніпров'ї. Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані у Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новоселицьке) областях.

Історично склалося так, що в Україні металургійні заводи розміщені в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у Придніпров'ї - біля родовищ залізних руд і марганцю та джерела водопостачання - Дніпра. Ці фактори враховуються і тепер. Проте у зв'язку з впливом бідних залізних руд на розміщення і збільшення концентрації металургійного виробництва в Придніпров'ї зростає роль сировинного фактора. Розміщення більшості металургійних заводів безпосередньо біля Дніпра, між джерелами сировини і палива, зумовлює кращу територіальну організацію виробництва чорних металів.

Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва і щороку виплавляють від 1 до 10 млн. т сталі. Найбільші з них "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь" і "Дніпроспецсталь".

Сучасний рівень розвитку чорної металургії в Україні забезпечує власні потреби, а також може задовольняти потреби ряду економічних районів європейської частини Росії, Молдови, Білорусі та інших зарубіжних країн. Діапазон виробництва готової продукції - прокату чорних металів за видами - є досить широким і в основному задовольняє потреби машинобудування і металообробної промисловості України.

УПридніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на основі якої сформувалися великі промислові центри і вузли з металургійними підприємствами, які виробляють майже половину виробництва чорних металів і мають спеціалізацію і стійкі зв'язки між собою та споживачами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 в Україні.

УДонецькому металургійному районі сформовано три металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевський.

212