9

9.1.4 Рухомий склад для перевезення контейнерів

На залізничному транспорті рухомий склад для перевезення контейнерів поділяється на універсальний і спеціальний. Спеціальні вагони, на відміну від універсальних, обладнуються додатковими пристроями для кріплення контейнерів.

Для перевезення середньотоннажних контейнерів використовують універсальні вагони-платформи і напіввагони, а також спеціальні вагониконтейнеровози, обладнані на базі універсальних. Із цією метою у частині парку напіввагонів старих конструкцій спеціально знято дерев'яну обшивку з бортів.

Для великотоннажних контейнерів застосовують спеціальні вагониплатформи, побудовані на базі універсальних, а також довгобазні спеціальні платформи (рис. 9.6). Спеціальні платформи виконані без бокових і торцевих бортів. Для кріплення контейнерів на платформі передбачені фітингові упорні пристрої (24 шт.), які виступають над поверхнею підлоги і при установленні контейнера входять в отвори його наріжних фітингів.

Рис. 9.6 Довгобазний спеціальний вагон-платформа для перевезення великотоннажних контейнерів

Таблиця 9.3 - Місткість залізничних вагонів-контейнеровозів

На автомобільному транспорті для перевезення контейнерів використовується спеціальний рухомий склад, а також автомобілі та автопоїзди загального призначення. Спеціальний рухомий склад поділяється на дві групи транспортних засобів: напівпричепи–контейнеровози вантажопідйомністю 5, 10, 20 і 30т, які не мають пристроїв для самонавантаження контейнерів (рис. 9.7), і автомобілі-самонавантажувачі та напівпричепи-контейнеровози з пристроями для самонавантаження контейнерів.

Рис. 9.7 Напівпричеп-контейнеровоз вантажопідйомністю 30т

Перевезення контейнерів водним транспортом здійснюється на морських і річкових суднах різних типорозмірів, починаючи від найменших контейнеровозів місткістю 39 контейнерів і закінчуючи великими трансокеанськими суднами місткістю 1200–1800 і більше стандартних контейнерів.

Контрольні питання до теми 9.1

1.Дати визначення контейнера. Які функції виконує контейнер при перевезенні вантажів?

2.У чому полягає ефективність контейнерних перевезень?

3.Дати визначення контейнерної системи. У чому полягає необхідність її запровадження?

4.Як класифікуються контейнери? Привести основні типорізновиди їх за міжнародними стандартами ІСО.

5.Призначення і особливості експлуатації універсальних середньотоннажних контейнерів.

6.Призначення і особливості експлуатації універсальних великотоннажних контейнерів.

7.Призначення і особливості експлуатації спеціальних і спеціалізованих контейнерів.

8.Який рухомий склад використовується для перевезення контейнерів.

9.Як нумеруються великотоннажні контейнери?

10.Які таблички прикріплюються до великотоннажних контейнерів і яку інформацію вони втілюють?

11.Якими кодовими знаками позначаються середньотоннажні контейнери?

9.2.1 Особливості планування і технічного нормування контейнерних перевезень

Перевезення вантажів в універсальних контейнерах здійснюється між станціями, відкритими для операцій із контейнерами, між залізничними станціями та портами, включеними до прямого змішаного залізнично-водного сполучення.

Перевезення вантажів у контейнерах у міжнародних сполученнях здійснюється згідно з відповідними міжнародними угодами.

Місячне планування перевезень вантажів у контейнерах здійснюється управліннями залізниць на підставі замовлень і заявок на такі перевезення, які надходять від вантажовідправників, за номенклатурною групою “Вантажі в контейнерах”.

Перевезення вантажів в універсальних контейнерах планують у тоннах і контейнерах. На підставі договорів про організацію перевезень вантажовідправники подають в управління залізниць замовлення на місяць, в яких указують кількість тонн і контейнерів із виділенням обсягів перевезень вантажів у великотоннажних контейнерах масою брутто 10т і більше.

Приватним особам контейнери для перевезення всіх вантажів, крім домашніх речей, виділяються за розпорядженням начальника дирекції залізних перевезень, а домашніх речей – начальником станції за заявкою відправника, яку подають за 3 дні до початку навантаження.

Система технічного нормування роботи контейнерного парку передбачає розрахунок і обґрунтування планових показників і норм; облік, аналіз і контроль їх фактичного виконання.

Показники і норми поділяються на об’ємні, кількісні та якісні.

До об’ємних показників відносяться навантаження і вивантаження, прийом і здача, пробіги і переробка контейнерів, а також кількість вагонів, завантажених контейнерами.

До кількісних показників відносяться: інвентарний, наявний і робочий парки контейнерів, автомобілів і вантажно-розвантажувальних машин.

До якісних показників відносяться статичне і динамічне навантаження контейнера і вагона, час обігу контейнера, час перебування контейнера під транспортно-експедиційними операціями, середньодобовий пробіг вагона і контейнера, коефіцієнт порожнього пробігу контейнерів тощо.

Загальним показником використання контейнерів є їх продуктивність. Основний показник, що характеризує якість використання контейнерів за певний час, – це обіг контейнера. Він планується для кожної залізниці та в цілому для всієї залізничної мережі. Для мережі він показує час, який потрібний для виконання всього циклу операцій від моменту завантаження контейнера до моменту наступного його завантаження. Для залізниці обіг рахується середнім часом від моменту завантаження контейнера або приймання від іншої залізниці у завантаженому стані до моменту наступного його завантаження або здачі. Час перебування контейнера під вантажними операціями на контейнерному пункті обчислюють від моменту подачі вагонів на контейнерний пункт до моменту закінчення операції навантаження (розвантаження) з цим вагоном.

Час знаходження контейнерів у вантажовідправників, вантажоодержувачів і в автотранспортних підприємствах вираховується номерним способом (Книга ф. КЕУ-1).

За одиницю обліку приймається середньотоннажний контейнер масою брутто 3т. Контейнер масою брутто 5т вважається за дві одиниці; великотоннажний контейнер масою брутто 10т зараховується за три одиниці; 20т – за шість одиниць; 25т – за дев'ять одиниць; 30т – за дванадцять одиниць; 40т – за шістнадцять одиниць.

9.2.2План формування вагонів із контейнерами

іорганізація контейнерних поїздів

План формування вагонів із контейнерами дає можливість встановити найбільш раціональний напрямок їх проходження, правильно розподілити витрати для накопичення комплектів контейнерів в очікування їх відправлення та раціонально розподіляти сортувальну роботу між контейнерними пунктами.

Вагони з контейнерами бувають прямі, які завантажуються контейнерами на одну станцію призначення, і перевантажувальні, які завантажуються ними на різні станції призначення і потребують сортування на шляху прямування. Формування вагонів із контейнерами виконується згідно з планом, затвердженим Укрзалізницею, який встановлює категорії та призначення вагонів із контейнерами для кожного контейнерного пункту. З принципом складання плану формування вагонів із контейнерами можна ознайомитися на рис. 9.8. При розробці плану формування прагнуть максимально збільшити кількість прямих вагонів і звести до мінімуму сортування контейнерів, які перевозяться у перевантажувальних вагонах.

Перевантажувальні вагони з контейнерами, як правило, формують до вхідних контейнерних пунктів залізниць призначення. Це дозволяє скоротити обсяги сортування і сконцентрувати їх на вхідних і вихідних станціях залізниць.

Контейнерна транспортна система передбачає організацію спеціальних контейнерних поїздів, які зв’язують між собою великі центри зародження і закінчення контейнеропотоків, у першу чергу великотоннажних.

Контейнерний поїзд, як правило, формується із вагонів, завантажених призначенням на одну станцію або декілька станцій в одному напрямку, і прямує без переформування до станції вивантаження або розформування. Вагони можуть бути завантажені універсальними або спеціальними контейнерами певних типорозмірів. На станціях зміни маси поїзд доповнюють вагонами такого ж призначення. Контейнерні поїзди дозволяють знизити терміни доставки вантажів, скоротити обіг вагонів і контейнерів, зменшити обсяги сортування на станціях. Перевезення контейнерів у контейнерних поїздах прямими маршрутами до місць призначення виключають переробку на сортувальних станціях, внаслідок чого краще забезпечується збереження вантажів і самих контейнерів.

Пункти формування контейнерних поїздів знаходяться, головним чином, у великих промислових центрах, морських портах; пункти розформування – на вантажних і сортувальних станціях великих промислових центрів.

Доцільність призначення і частота курсування таких поїздів визначається техніко-економічними розрахунками.

9.2.3 Навантаження, розміщення і кріплення контейнерів на рухомому складі

Контейнери у вагони і автомобілі завантажують і вивантажують на місцях загального користування засобами залізниць. На місцях незагального користування ці операції виконують відправники та одержувачі.

На відкритому рухомому складі контейнери перевозять повними комплектами, підібраними відповідно до плану формування контейнерів. У комплекті середньотоннажних контейнерів кожна пара контейнерів масою брутто 3т може бути замінена одним контейнером масою брутто 5т. Спільне перевезення в одному вагоні навантажених і порожніх великотоннажних контейнерів, а також великотоннажних із середньотоннажними не допускається. До комплекту навантажених середньотоннажних контейнерів допускається включати порожні тільки за умови їх розміщення у середній частині вагона. Кількість контейнерів в одному комплекті залежить від типу рухомого складу і контейнерів (див. табл. 9.3).

Дозволяється перевезення універсальних великотоннажних контейнерів на спеціальних платформах неповними комплектами із забезпеченням норм навантаження на візки платформи, встановлених Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів (глава 1).

Вагони перед навантаженням контейнерів повинні бути очищені від сміття, бруду, льоду та снігу.

При навантаженні контейнерів на універсальні чотиривісні платформи в зимовий час підлога платформи посипається шаром сухого піску товщиною 1– 2мм. При цьому опорна поверхня контейнерів перед постановкою на вагони ретельно очищується від бруду, льоду та снігу. У період із 1 жовтня до 15 квітня торцеві борти платформ, завантажених середньотоннажними контейнерами, додатково закріплюють короткими стояками (кожний борт двома), а поздовжні борти – шляхом ув’язування бортових запорів дротом діаметром 4–6мм у два оберти, або замість ув'язування дротом – короткими стояками (кожну секцію борта закріпляють не менше, ніж одним стояком). Чотиривісні платформи з клиновими запорами додаткового кріплення поздовжніх бортів не потребують.

Універсальні контейнери на платформах-контейнеровозах, універсальних вагонах-платформах і напіввагонах розміщуються і закріпляються згідно із схемами, встановленими Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів (глава 9).

При навантаженні великотоннажних контейнерів на універсальні чотиривісні платформи контейнери кріпляться до рухомого складу за допомогою дротяних розтяжок або розпірних і упорних поперечних та

поздовжніх дерев’яних брусків, які прибивають до дерев’яної частини підлоги цвяхами.

При навантаженні на спеціальні платформи кріплення здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв (штирів), що входять у нижні фітинги контейнерів.

Розміщення завантажених універсальних контейнерів на платформах здійснюється дверима всередину. Порожні контейнери можуть перевозитися дверима назовні за умови накладення на них закруток.

Розміщення і кріплення спеціальних контейнерів на універсальних платформах, у критих вагонах і напіввагонах комплектами здійснюється за схемами, установленими Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, а якщо схеми для деяких типів не передбачені, то ці схеми розробляються відправником у відповідності до вимог, визначених у главі 1 Технічних умов.

9.2.4 Умови і порядок перевезення вантажів в універсальних контейнерах

В універсальних контейнерах перевозяться:

•тарно-штучні вантажі;

•продовольчі та промислові товари для потреб населення;

•домашні речі;

•різні запчастини і деталі;

•сировина тваринного походження (шкурки сухого консервування, хутро тощо);

•рідкі вантажі у дрібній розфасовці (місткістю до 1л і масою до 1кг), а також у бочках, бідонах тощо;

•вантажі у полегшеній тарі (обрешітках, картонних коробах тощо);

•швидкопсувні вантажі, перелік яких передбачено діючими Правилами перевезень швидкопсувних вантажів;

•небезпечні вантажі, перелік яких передбачено діючими Правилами перевезень небезпечних вантажів.

Не дозволяється перевезення в універсальних контейнерах вибухових, легкозаймистих, їдких, отруйних, вантажів, що забруднюють стіни та підлогу, а також тих, після вивантаження яких необхідні промивання і дезінфекція контейнера.

Маса окремих вантажних місць не повинна перевищувати у середньотоннажному контейнері 120кг, у великотоннажному – 1500кг. Маса окремих місць домашніх речей громадян не обмежується.

Придатність контейнера в комерційному відношенні для перевезення вантажу визначається відправником, який при виявленні будь-яких несправностей може відмовитись від його використання.

Завантаження вантажів у контейнери і розвантаження їх здійснюються відправниками та одержувачами.

Вантаж у контейнері повинен бути розміщений відправником так, щоби неможливе було його переміщення всередині контейнера, а навантаження на підлогу та тиск на стіни були рівномірними. Двері контейнера повинні вільно закриватися і відкриватися, для чого при розміщенні вантажу необхідно залишати вільний проміжок між вантажем та дверима від 3 до 5см. Вантаж у контейнері повинен бути закріплений.

Завантаження контейнера допускається не вище його вантажопідйомності, яка визначається як різниця між масою брутто та масою тари контейнера, зазначеними на трафареті. Допускається надлишок вантажу до 50кг у середньотоннажному і 350кг у великотоннажному контейнері.

При завантаженні контейнера відправник зобов’язаний вкласти всередину контейнера специфікацію або рахунок-фактуру на вантаж із зазначенням у ній кількості місць, переліку предметів у кожному місці вантажу та вартості кожного предмета. Специфікація (рахунок-фактура) засвідчується підписом та печаткою відправника.

При відправленні громадянами домашніх речей відправник повинен скласти їх опис за формою ГУ-112, один примірник якого вкласти у контейнер.

Після завантаження вантажу відправник повинен закрити і запломбувати контейнер. Контейнери з вантажами, що належать громадянам, можуть пломбуватися залізницею або експедитором.

На кожен завантажений контейнер відправник надає станції заповнений комплект перевізних документів форми ГУ-29 К, який складається з накладної (рис. 9.9 – 9.10), дорожньої відомості, корінця дорожньої відомості і квитанції в прийомі вантажу.

Комплект перевізних документів заповнюється в порядку, передбаченому Правилами оформлення перевізних документів, який описаний у розділі 4 цього підручника. Разом із тим є особливості оформлення, властиві тільки для універсальних контейнерів, а саме в оформленні таких граф:

•“Індекс і номер” та “Код власника”:

для великотоннажних контейнерів проставляються усі літери та цифри першого рядка маркувального коду контейнера, причому буквений індекс (чотири великі латинські літери) – у правій частині графи, а цифровий (сім цифр) – у лівій;

для середньотоннажних контейнерів у лівій частині графи проставляється

“0000”;

• “Код типорозміру контейнера”:

для великотоннажних контейнерів – чотири цифри другого рядка маркувального коду;

для середньотоннажних контейнерів – дві цифри другого рядка маркувального коду;

• “Маса брутто за трафаретом”:

для великотоннажного контейнера проставляється маса брутто, яка нанесена на дверях контейнера, а також закодована в другому рядку (перші дві цифри) цифрової частини маркувального коду;

для середньотоннажного контейнера – перша цифра маркувального коду;

“Маса вантажу разом з упаковкою, визначена відправником, кг”:

маса вантажу кожного найменування разом з упаковкою;

• “Маса вантажу (літерами)”:

літерами загальна маса вантажу разом з упаковкою;

• “Маса брутто контейнера”:

сума загальної маси вантажу разом з упаковкою і тари контейнера;

• “Заяви та відмітки відправника”:

зазначається номер рахунку-фактури або специфікації, вкладеної в контейнер, відмітка про вкладення опису домашніх речей, номер замовлення, наряду, контракту тощо;

• “Місце для відміток і штемпелів”:

уразі перевезення легкогорючих вантажів проставляється штемпель “Легкогорючий”;

уразі перевезення швидкопсувних вантажів – штемпель “Швидкопсувний”.

Рис. 9.9 Лицьовий бік бланка накладної форми ГУ-29 К