9

де вк – зовнішня ширина контейнера, м (ширина контейнера масою брутто 3т – 1,39м; контейнера масою брутто 20т – 2,44м);

вз – проміжок (зазор) між контейнерами, м; приймається в межах 0,10–

0,20м.

Необхідно пам’ятати, що кількість контейнерів, що розміщуються по ширині площадки еш визначається цілим числом без заокруглення залишку від

ділення.

Довжина сектора при розміщенні контейнерів поздовж площадки довшою стороною визначається за формулою:

де Aк – довжина контейнера, м (довжина контейнера масою брутто 3т – 2,1м; контейнера масою брутто 20т – 6,06м);

bз – проміжок (зазор) між контейнерами, приймається в межах

0,10 – 0,20м;

bпр – ширина проходу між секторами, м; приймається в межах

0,6 – 1,0м.

Фактична (проектна) довжина контейнерної площадки визначається за формулою:

де kпож – кількість пожежних проїздів, які влаштовуються через кожні 100м довжини площадки;

впож – ширина пожежного проїзду, м; приймається в межах від 4 до 10м.

Отриману розрахунком проектну довжину контейнерної площадки необхідно порівняти з необхідною довжиною навантажувальнорозвантажувального фронту з боку залізничного транспорту та з боку під’їзду автомобілів і прийняти більше значення.

Довжина вантажного фронту з боку залізничного транспорту визначається за формулою:

де lв – зчіпна довжина вагона-контейнеровоза (між осями автозчепів), м; Zп – число подач вагонів протягом доби;

Zзм – число змін вагонів на фронті з одної подачі;

aм - збільшення вантажного фронту, необхідне для маневрування

локомотивом (орієнтовно 15-25м).

Довжина фронту з боку під’їзду автомобілів визначається за формулою:

де пн(в) – середньодобове навантаження і вивантаження контейнерів з автомобілів;

Aф – фронт для одного автомобіля в залежності від способу його

встановлення (поздовж площадки, перпендикулярно до площадки, під кутом

30-45°), м; визначається за формулами 2.27, 2.28, 2.29;

ta – тривалість операцій навантаження або вивантаження контейнерів з автомобіля (разом із часом на під’їзд і від’їзд), год;

Т – тривалість роботи вантажного району, год; па – кількість контейнерів, що перевозиться одним автомобілем.

При вдало підібраній схемі механізації переробки контейнерів повинно виконуватися умова:

Якщо довжина фронту не набагато перевищує довжину площадки (до 50м); останню можна прийняти рівній фронту.

Якщо довжини фронтів значно перевищують довжину площадки рекомендуються такі заходи:

•змінити схему механізації переробки контейнерів, застосувавши кран із меншим прольотом;

•збільшити кількість змін вагонів на фронті (перестановок);

•застосувати спосіб розміщення автомобілів на фронті: перпендикулярно або під кутом до площадки.

Після врахування сумарної ширини пожежних проїздів, згідно з вимогами Будівельних норм і правил, фактична довжина контейнерної площадки приймається кратною чотирьом, тобто повинна без залишку ділитись на число

4.

Проектна площа контейнерної площадки визначається за формулою:

площадки, обладнаної двоконсольним козловим краном КД-05 прольотом 11,3м. Річний обсяг надходження вантажів у контейнерах 180 тис. т. Річне відправлення вантажу в контейнерах 180 тис. т. Маса вантажу в контейнері 1,8т, коефіцієнт нерівномірності надходження та відправлення 1,2, коефіцієнти безпосереднього перевантаження контейнерів з автомобілів у вагони ϕн = 0,9, із вагонів на автомобілі ϕв = 0,85. На чотиривісну платформу завантажують 12 контейнерів.

Рішення. Середньодобове навантаження і вивантаження місцевих

Кількість платформ для відправлення контейнерів протягом доби: Nн =330 ÷12 =28 платформ.

Місткість контейнерної площадки:

Єк =3,45 330 =1138 контейнеро-місць.

Ширина контейнерної площадки:

Вк =11,3 − 2 1,4 =8,5 м.

Довжина сектора визначається, виходячи з довжини контейнера 2,1м: lc =2,1 2 +0,1+0,6 =4,9 =5 м.

Кількість контейнерів, які можна розмістити по ширині площадки:

Місткість сектора: ес =6 2 =12 контейнерів.

Довжина контейнерної площадки:

Lтк = 113812 5 = 474 м.

З урахуванням пожежних розмірів шириною 4м через кожні 100м фактична довжина площадки буде складати:

Lфк = 474+4·4 = 490 м, або 492 м, тобто кратна 4м.

Довжина вантажного фронту з боку залізничного транспорту при 3- подачах за добу:

де kí – коефіцієнт, який враховує нерівномірність завезення і вивезення

контейнерів автомобільним транспортом або прибуття і відправлення залізничним транспортом, застосовується з них той коефіцієнт, який має більшу величину (1,2 ÷1,3);

kc – коефіцієнт, який враховує резерв контейнеро-місць;

пк – середньодобова кількість контейнерів (у 20-тонних одиницях), яка поступає на термінал;

tпр, tвід – установлені терміни зберігання контейнерів, які поступають на

в – ширина перевантажувальної площадки, на якій розміщаються контейнери, м (якщо, наприклад, проліт крана 25м, то в = 21м);

пш – кількість контейнерів масою брутто 20т, які можна розмістити по ширині перевантажувальної площадки; визначається за формулою:

де 2,6 – ширина контейнера масою брутто 20т з урахуванням зазорів між контейнерами.

При розрахунку пш, як результат, приймається ціла частина дробу без заокруглення, залишкова частина дробу не враховується.

9.3.3 Організація роботи контейнерного пункту (терміналу)

Робота контейнерного пункту організується згідно з діючим технологічним процесом на підставі оперативних планів, які складаються на добу та зміну завідувачем контейнерного пункту, виходячи з плану роботи станції, стану на контейнерному пункті до початку запланованого періоду, інформації про підхід вагонів із контейнерами, технологічних норм для обробки вагонів, автомобілів і контейнерів.

Інформація про підхід вагонів із контейнерами під вивантаження і сортування надходить від інформаційно-технологічного центру найближчої сортувальної станції, а про їх прибуття на станцію – від інформаційнотехнологічного центру своєї станції.

При відправленні контейнерів контейнерними поїздами інформація зі станції відправлення про контейнери, які надійдуть, повинна передаватися з таким розрахунком, щоби вона надходила на станцію призначення за 10– 12 годин до прибуття поїзду. Станції, між якими курсують контейнерні поїзди, для приймання і передачі інформації повинні бути обладнані телетайпами або електронним зв’язком.

Кількість контейнерів, які необхідно відправити у відповідних напрямках за заплановану добу, визначають за заявками відправників відповідно до календарного розкладу приймання вантажів для відправлення. Календарний розклад складається на кожне призначення на підставі плану формування вагонів із контейнерами. На великих контейнерних пунктах і терміналах для визначення оптимального плану завезення-вивезення контейнерів автомобілями і тягачами з напівпричепами застосовують методи лінійного програмування, розрахунок таких планів виконується на ЕОМ.

Старший прийомоздавальник до подачі вагонів із контейнерами на контейнерний пункт складає план обробки контейнерів кожної подачі загалом і для кожного крана окремо. Одночасно з розстановкою вагонів старший прийомоздавальник здійснює зовнішній комерційний огляд контейнерів.

Вивантаженням контейнерів та розміщенням їх на площадці керує прийомоздавальник. У процесі вивантаження із вагонів він перевіряє пломби (ЗПП), відмічає в Книзі вивантаження номер сектора і контейнеро-місця (ряду і місця на площадці), на якому встановлюється даний контейнер, тобто виконує

розмітку. Наприклад, розмітка 1563 означає, що контейнер знаходиться на площадці № 1 (великотоннажні контейнери), у секторі 5, ряд 6, місце 3. Після закінчення вивантаження кожного вагона прийомоздавальник відмічає у вагонному листі час його вивантаження.

При централізованому вивезенні контейнерів автомобільним транспортом і виконанні транспортно-експедиційного обслуговування залізничною станцією або автотранспортними організаціями, облік завезення і вивезення контейнерів здійснюється за пам’ятками про користування вагонами (контейнерами).

Контрольні питання до теми 9.3

1.Дати визначення контейнерного пункту і контейнерної площадки. Як вони класифікуються і спеціалізуються?

2.Як розміщуються універсальні контейнери на площадці? Як Ви розумієте термін “сектор”?

3.Які вантажно-розвантажувальні машини застосовуються на контейнерних пунктах (терміналах)?

4.Як визначається місткість контейнерної площадки?

5.Як визначається ширина контейнерної площадки?

6.Як визначається місткість сектора?

7.Як визначається довжина контейнерної площадки?

8.Як організовується робота контейнерного пункту (терміналу)?

9.4 Контрейлерні перевезення

Основні терміни

Інтермодальні перевезення – це перевезення вантажу різними видами транспорту, в процесі яких вантаж від пункту відправлення до пункту призначення (від дверей до дверей) перебуває в одному і тому ж транспортному знімному модулі, якими є контейнери, контрейлери, інші вантажні одиниці без перевантаження самого вантажу при зміні виду транспорту.

Комбіновані перевезення – це вид інтермодальних перевезень, у процесі яких більша частина рейсу припадає на залізничний або водний транспорт, а значно коротші - початковий і кінцевий відрізки шляху здійснюються автомобільним транспортом. Вони включають широкий спектр змішаних перевезень (контейнерні, контрейлерні, бімодальні перевезення, перевезення поромних переправ тощо).

Бімодальний транспорт – рухомий склад, який без складного переобладнання може переміщатися як рейковою колією, так і автомобільними шляхами.

Контрейлер (від латинського слова: con – “разом” та англійською trailer – “тяговий”) – вантажний автомобіль із причепом або без нього, автомобільний напівпричіп із тягачем або без нього на двох, трьох або чотирьох осях із критими або відкритими кузовами, призначеними для

перевезення різних вантажів із пристосуваннями для кріплення і перевезення на спеціальних залізничних платформах та для буксирування на автодорогах.

Вантажні автомобілі з причепами і тягачі з напівпричепами називають автопоїздами.

Знімний кузов – частина контрейлера, яка може зніматися з візків напівпричепа і перевозитися на спеціальних фітингових платформахконтейнеровозах аналогічно великотоннажним контейнерам.

Контрейлерний поїзд – поїзд, сформований згідно з вимогами ПТЕ із спеціальних платформ, завантажених контрейлерами, автопоїздами і знімними кузовами.

Рис. 9.15 Принципова схема контрейлерних перевезень залізничним транспортом

9.4.1 Основні поняття про контрейлерні перевезення

Комбіновані перевезення дозволяють комплексно і більш ефективно використовувати всю наявну інфраструктуру транспортної мережі країни. Використання залізничних вагонів для перевезення автопоїздів і напівпричепів (контрейлерів) із наступною доставкою їх за допомогою автотранспорту має потенційні переваги порівняно з перевезеннями самим лише автомобільним транспортом. Ці переваги полягають у поліпшенні умов роботи автоводіїв і зменшені кількості аварій, викликаних перевтомою при водінні автопоїздів на великі відстані, більш ефективному споживанні палива в процесі перевезення,

та меншому забрудненні довкілля, менш інтенсивному зношуванні автомобільних шляхів і, звичайно, в економічній ефективності. Контрейлерні перевезення на ринку транспортних послуг приваблюють реалізацією принципу “від дверей до дверей” і швидкою доставкою вантажів.

Контрейлери призначені для комбінованих перевезень залізничним транспортом на великі відстані тільки маршрутами, а на початку та в кінці перевезення їх розпиляють автомобільними дорогами.

Контрейлер має місткість кузова, як правило, до 65 куб. м і масу брутто до 30 тонн. На рис. 9.16 представлені основні види контрейлерів, а в таблиці 9.4

– основні технічні характеристики їх.

Рис. 9.16 Схематичний вигляд контрейлерів: а – тягача з напівпричепом (автопоїзда); б – автомобіля з причепом (автопоїзда); в – автомобіля; г – причепа;

д – напівпричепа; е – тягача

Таблиця 9.4 - Технічні параметри контрейлерів

Значна частина контрейлерів має підкочувальні візки, від яких можуть вони звільнятися, і у вигляді знімних кузовів завантажуватись на залізничні платформи. Знімні кузови таких контрейлерів мають розміри: ширину 2500мм, висоту 2438мм і більше та довжину 6–10м. Вони обладнуються знизу наріжними фітингами. Конструкція і розміри фітингів, відстань між ними такі ж, як у великотоннажних контейнерів. Це дозволяє перевозити знімні кузови на спеціальних довгобазних платформах-контейнеровозах. Під час навантаження знімних кузовів на станції відправлення підкочувальні візки контрейлерів залишаються на цій станції, а при вивантаженні на станції призначення під кузови підкочують візки, які там тримають для цих операцій.

Контрейлерні перевезення здійснюються на спеціальних вагонахплатформах моделей 13-9004, 13-9009. Платформа моделі 13-9004 в модернізованому варіанті використовується для освоєння комбінованих перевезень на першочерговому етапі. На наступних етапах пріоритет буде надаватися спеціальним платформам моделі 13-4095, перші зразки яких виготовлені акціонерним товариством “Дніпровагонмаш” і поступають в експлуатацію.

На платформах застосовується спеціальне обладнання для кріплення контрейлерів багаторазового використання. Від перекочування і поздовжнього переміщення під колеса контрейлерів на платформі встановлюються упори (рис. 9.17), які надійно кріпляться до підлоги вагона, а в неробочому положенні знімаються і ховаються в спеціальних нішах (ящиках), що знаходяться під підлогою на рамі платформи. При необхідності додаткового кріплення можуть застосовуватися металеві розтяжки.

Рис. 9.17 Загальний вигляд колісного упора платформи моделі 13-9004:

1 – палець; 2 – обмежувач

а)

б)

Рис. 9.18 Установлення на вагоні-платформі упорів багаторазового використання: а) під колеса одновісного моста; б) під колеса двовісного моста