2

відповідно передбачаються всі основні пункти і пристрої вантажного господарства для переробки цих вантажів: криті склади, криті і відкриті платформи, контейнерні площадки, сортувальні платформи, площадки для великовагових і навалочних вантажів, підвищені колії і естакади, ваги, габаритні ворота тощо.

Вантажні райони оснащуються підйомно-транспортними машинами і пристроями для механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт, відповідним колійним розвитком (навантажувально-розвантажувальними і виставочними коліями), під’їздами і проїздами для автотранспорту, технічними засобами пожежно-охоронної сигналізації, освітлювальною мережею, водопроводом, каналізацією тощо.

Увантажному районі розміщують різні допоміжні і службові приміщення (контори, пункти для обслуговування і ремонту вантажно-розвантажувальних машин, санітарно-побутові приміщення тощо).

Велика увага повинна приділятись зовнішньому облаштуванню вантажного району, його територія має бути огороджена високим парканом, обладнана сигналізацією і іншими охоронними засобами. Біля воріт вантажного району влаштовується контрольно-перепускний пункт для забезпечення перепускного режиму.

На багатьох станціях вантажні райони комплексно механізовані: навантаження і вивантаження вантажів, пов’язані з ними допоміжні операції (відкриття та закриття люків напіввагонів, підтягування вагонів біля складів та інші), а також основні комерційні операції виконуються за допомогою машин і спеціальних пристроїв.

Увантажному районі загального типу передбачається спеціалізація навантажувально-розвантажувальних фронтів (складські колії призначені безпосередньо для навантаження або розвантаження) і складів за видами вантажів (тарно-штучні, навалочні, контейнерні, великовагові, лісоматеріали тощо) та за призначенням вантажів (для відправлення, для видачі, для сортування).

Взаємне розміщення місць навантаження, розвантаження і сортування вантажів повинно забезпечувати можливість поточного переміщення вагонів, автомобілів і вантажно-розвантажувальних машин біля складу та з одного складу на інший.

За схемами колійного розвитку вантажні райони поділяють на:

• тупикові, в яких навантажувально-розвантажувальні колії тупикові. Недоліком цієї схеми вантажного району є можливість заїзду тільки з однієї горловини станції, а суттєвою перевагою перед іншими схемами – практична відсутність пересічення залізничних колій з автопроїздами, компактність з’єднання колій, мінімальна протяжність маневрових переміщень при подачі і прибиранні вагонів. В свою чергу тупикові вантажні райони можуть бути двох видів: з послідовним розміщенням прохідних виставочних і тупикових навантажувально-розвантажувальних колій (рис. 2.4а) та з паралельним розміщенням тупикових виставочних і тупикових навантажувальнорозвантажувальних колій;

•наскрізні або прохідні (рис. 2.4б), в яких всі залізничні колії прохідні. Перевагою цієї схеми є можливість подачі вагонів з двох горловин станції, недоліками – велика кількість пересічень колій автомобільними маршрутами, що знижує рівень безпеки руху, ускладнення маневрових переміщень, повторні заїзди на навантажувально-розвантажувальні колії;

•комбіновані, в яких частина колій є прохідними, частина – тупиковими, що зменшує кількість пересічень залізничних колій автотранспортом. Як правило, на схемах комбінованого типу тупикові навантажувально-розвантажувальні колії з’єднуються з’їздами з паралельними прохідними виставочними коліями, що значно прискорює маневрові операції. Недолік цих схем, як і прохідних, полягає у складності під’їзду і проїзду автотранспорту.

Нові вантажні райони на великих вантажних станціях, як правило, проектуються тупикового типу з послідовним розміщенням виставочних колій,

ав стиснених умовах – тупикового типу з паралельним розміщенням виставочних колій. Вибір тієї чи іншої схеми залежить від місцевих умов і обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.

Рис. 2.4 Схеми вантажних районів:

а– тупикового типу; б – прохідного типу;

1– площадка для навалочних вантажів; 2 площадка для великовагових вантажів; 3 – критий склад для тарно-штучних вантажів; 4 – контейнерна площадка;

5 – платформа для перевантаження; 6 – платформа для навантаження самохідної техніки; 7 – склад для цементу і вапна; 8 – виставочні колії

На території вантажного району має бути передбачена поточність руху автомобільного транспорту. При цьому ширина смуги руху автомобілів із причепами на прямих ділянках приймається не менше 4м. При однобічному розміщенні критих складів і платформ відстань від них до паркану має бути не менше 16м при кільцевому русі транспорту і 19м при тупиковому, при двобічному розміщенні складів відстань між ними має бути не менше 28м при кільцевому русі і 35м при тупиковому. В кінці тупикового проїзду передбачається площадка для розвороту автомобілів у вигляді кільця із зовнішнім радіусом не менше 15м.

Для стоянки автомобілів при в’їзді на вантажний район передбачають спеціальну стояночну площадку, а далі на території вантажного району – також площадку для нічної стоянки автомобілів і причепів до них.

На території вантажного району передбачаються водовідвідні споруди (лотки, труби, підземні галереї), а земляне полотно колій, площадки, автопроїзди повинні мати відповідні ухили в поздовжньому і поперечному профілях для забезпечення своєчасного відведення поверхневих вод.

Автомобільні дороги і вантажно-розвантажувальні площадки повинні мати тверде покриття (асфальтне, бетонне, асфальтно-бетонне).

Вантажні райони обладнуються пристроями оперативного, технологічного та інформаційного зв’язку (телефон, факс, телетайп, переносні радіостанції, мобільний телезв’язок тощо). Пристрої технологічного зв’язку повинні забезпечувати автоматичний прийом (передачу), реєстрацію вхідної зовнішньої інформації, автоматичний запис та обмін інформацією між об’єктами станції.

На території вантажного району в адміністративному корпусі знаходяться кабінети начальника вантажного району, завідувачів контейнерних площадок, складів тощо, там же можуть знаходитись контори виробничої дільниці механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт (МЧД), організації транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО), санітарно-побутові приміщення.

Важливою посадовою особою вантажного району є прийомоздавальник вантажів. Робочі місця або автоматизовані робочі місця (АРМ) прийомоздавальників знаходяться, як правило, не в основному адміністративному корпусі, а безпосередньо на складах, площадках і контейнерних пунктах.

Кількість старших і рядових прийомоздавальників вантажу залежить від конкретних умов роботи станції, об’єму вантажопереробки, виду вантажів і відправок, рівня механізації вантажно-розвантажувальних операцій, кількості точок, що обслуговуються, розміщення і розмірів складських площ тощо.

Прийомоздавальник вантажу представляє інтереси залізниці у відносинах її з вантажовідправниками і вантажоодержувачами. На прийомоздавальників покладені функції виконання основних вантажних і комерційних операцій: приймання, зважування, навантаження, вивантаження, сортування, перевантаження, зберігання і видачі вантажів, здавання та приймання вантажів на прикордонних станціях, від автотранспортних організацій, а також від портів, в тому числі експортно-імпортних вантажів і вантажів, які перевозяться в прямому змішаному сполученні, здавання і приймання в комерційному

відношенні завантажених і порожніх вагонів (контейнерів) на під’їзних коліях підприємств і організацій, оформлення вагонних листів та інших необхідних документів, ведення встановленої звітності про виконання цих операцій.

У залежності від особливостей і місцевих умов роботи станції на прийомоздавальника може покладатися виконання інших операцій, наприклад, комерційний огляд поїздів, технічний огляд вагонів і контейнерів перед подачею їх під навантаження.

Від якості роботи прийомоздавальників залежить якість виконання всього процесу перевезень, своєчасне і чітке виконання цілого ряду вантажних і комерційних операцій на станціях, збереження вантажів, раціональне використання вагонів і контейнерів, виконання правил техніки безпеки, охорони праці і безпеки руху поїздів.

Прийомоздавальник вантажу повинен знати у встановленому обсязі Статут залізниць України, Правила перевезень вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила технічної експлуатації залізниць України та Інструкцію з сигналізації на залізницях України, Інструкцію прийомоздавальника вантажу, інші документи, вказані в цій Інструкції. Конкретні обов’язки прийомоздавальника при навантаженні і розвантаженні транспортних засобів, прийманні і видачі вантажів, зважуванні їх на вагах і зберіганні в складі, при прийманні і передачі чергування приводяться в посадовій інструкційній картці, яка має бути на робочому місці (АРМ).

2.1.5 Товарні контори, їх призначення і обладнання

Товарні контори призначені для виконання операцій, пов’язаних з документальним оформленням вантажних перевезень. Вони обслуговують організації, підприємства, установи та громадян, які відправляють або одержують вантажі; здійснюють контроль за виконанням договірних зобов’язань щодо перевезень; оформляють перевізні документи на вантажі, що прибувають та відправляються; визначають розміри платежів і здійснюють розрахунки за перевезення з відправниками та одержувачами вантажів, не охвачених системою централізованих розрахунків, а також ведуть облік та звітність про вантажні перевезення.

Товарні контори територіально розміщують, як правило, при в’їзді на вантажні райони і, при можливості, недалеко від технологічного (інформаційного) центру станції. В приміщенні товарної контори великої вантажної станції передбачається: операційна зала для відправників та одержувачів вантажів, робочі приміщення для товарних касирів, таксувальників, комерційних агентів, кабінети заступника начальника станції з вантажної та комерційної роботи, завідувача або начальника товарної контори, працівників актово-розшукового відділу або групи, приміщення для архіву та машинописне бюро. Якщо адміністративні приміщення товарної контори і вантажного району суміщаються, то в товарній конторі розміщуються також кабінети начальника вантажного району, працівників транспортноекспедиційного обслуговування, маневрового (станційного) диспетчера,

документів суворого обліку та веде звітність про їх використання, вносить зміни і доповнення до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, тарифних керівництв, до інших нормативних документів, які оголошуються Укрзалізницею в збірниках правил перевезень і тарифів.

Товарний касир зобов’язаний знати Статут залізниць України, Правила перевезень вантажів, основні положення Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, тарифи на перевезення вантажів і тарифні керівництва, форми вантажної та комерційної документації, порядок зберігання документів суворого обліку та порядок складання звітності про їх використання, порядок ведення касової книги і складання касової звітності, схему залізниць і основні маршрути перевезень вантажів, режим роботи вантажних районів, під’їзних колій і транспортно-експедиційних організацій, а також Правила технічної експлуатації залізниць України і Інструкцію з сигналізації у встановленому обсязі, інші необхідні документи.

Із метою прискорення виконання операцій і підвищення продуктивності праці товарних касирів та таксувальників на їх робочих місцях встановлюється телефонний зв’язок із підрозділами станції та містом, механізована пошта для пересилки перевізних документів (пневмопошта), друкарські машинки для заповнення бланків документів, калькулятори і електронні машини для визначення провізних плат, зборів, складання звітів, різного роду стенди та турнікети з постійною і поточною інформацією тощо.

Обов’язково на робочому місці повинні бути керівні нормативні документи, тарифні керівництва, підсобні таблиці, схема залізниць і залізничної мережі.

Для автоматизації комерційних операцій товарні контори обладнуються каналами електронного зв’язку з ТехПД, обчислювальним центром залізниці.

Для виконання централізованих розрахунків за перевезення вантажів, на залізницях організовані Технологічні центри обробки перевізних документів (ТехПД), які обслуговують станції дирекції залізничних перевезень, а в окремих випадках і декількох дирекцій.

ТехПД контролюють правильність оформлення перевізних документів, визначають провізні платежі, розраховуються через банки з організаціями, підприємствами і установами за перевезення та послуги, забезпечують повне надходження прибутків від перевезень, контролюють використання бланків перевізних документів станціями, надають звітність в інформаційностатистичний центр і фінансово-економічну службу залізниці.

До складу ТехПД входять групи обробки документів при прийманні та видачі вантажів, група обробки документів додаткових зборів, бухгалтерія, група механізованої обробки даних та експедиція.

Концентрація роботи з провізними платежами і розрахунками в ТехПД дозволяє використовувати сучасну обчислювальну техніку, а також разом з обчислювальним центром залізниці здійснювати комплексну обробку перевізних документів за допомогою ЕОМ.

Контрольні питання до теми 2.1

1.Як відкриваються і закриваються станції для вантажних і комерційних операцій?

2.Дати коротку характеристику вантажної станції.

3.Які бувають вантажні станції в залежності від виду операцій, основного призначення і характеру роботи?

4.Як здійснюється керівництво експлуатаційною, вантажною і комерційною роботою на вантажній станції?

5.Які передбачаються споруди і пристрої на вантажних станціях?

6.Пояснити мету і переваги концентрації вантажної роботи на меншій кількості станцій.

7.Дати визначення опорної вантажної станції.

8.Пояснити доцільність спеціалізації станцій у великих залізничних вузлах.

9.Дати визначення і привести спеціалізацію вантажних районів за характером роботи, особливості їх оснащення.

10.Навести спеціалізацію вантажних районів за схемами колійного розвитку. Пояснити переваги і недоліки кожного виду.

11.Які споруди і пристрої передбачаються на території вантажного району, як планується їх розміщення?

12.Навести основні функції і обов’язки прийомоздавальників, де знаходяться їхні робочі місця (АРМ)?

13.Пояснити призначення товарної контори. Де вони розміщуються на станції?

14.Як плануються робочі приміщення товарної контори? Коротко описати робоче місце (АРМ) товарного касира.

15.Навести основні функції і обов’язки товарного касира. 16.Пояснити призначення і функції ТехПД.

2.2 Залізничні вантажні склади і площадки

Вантажний район за своєю спеціалізацією повинен мати усі необхідні технічні засоби і пристрої, що забезпечують збереження вантажів і протипожежний захист.

Стаття 11 Статуту залізниць України

Основні терміни

Залізничний вантажний склад – інженерна споруда, призначена для тимчасового розміщення і зберігання вантажів від моменту приймання до завантаження їх у вагони та від вивантаження з вагонів до вивозу зі станції на склади вантажоодержувачів. У складах виконуються операції приймання та

видачі вантажів, сортування їх за призначенням, зважування, формування вагонних партій та інші операції.

Універсальний загальний склад – склад, призначений для зберігання вантажів різних видів і найменувань, які не мають шкідливого впливу один на одного.

Спеціальний склад – склад, призначений для зберігання вантажів одного найменування, або групи вантажів, що потребують однакових умов перевезення і зберігання, наприклад, зерновий склад, склад міндобрив тощо.

Склади і площадки для тимчасового зберігання вантажів на місцях загального користування станцій

Рис. 2.6 Блок-схема структури складського господарства на місцях загального користування станцій

Вантажні склади повинні забезпечувати виконання заданого обсягу перевезень, якісне збереження вантажів, своєчасну обробку рухомого складу, використання механізації і автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, механізовану і автоматизовану переробку вантажів, що перевозяться пакетами, мати зручне розміщення по відношенню до автомобільних шляхів та залізничних колій, можливість роботи за прямим варіантом, мінімальні витрати, пов’язані з переробкою вантажів, задовольняти вимоги правил пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки, а також охорони навколишнього середовища.

2.2.1 Криті склади, криті і відкриті платформи для тарно-штучних вантажів

У залежності від виду вантажів, що зберігаються, склади поділяються на універсальні (загальні) та спеціальні.

За умовами зберігання вантажів склади поділяються на криті склади,

криті та відкриті платформи, відкриті площадки.

У критих складах зберігаються найбільш цінні тарно-штучні, зернові і інші вантажі, на якість яких впливає навколишнє атмосферне середовище. Їх будують на станціях у комплексі з критою та відкритою платформами, або окремо. Криті склади бувають прирейкові - із зовнішнім підведенням колій (рис. 2.7) і ангарного типу з введенням всередину складу від однієї до чотирьох вантажно-розвантажувальних колій (рис. 2.8 – 2.10). При штабельному зберіганні вантажів склади називають павільйонними, а при стелажному –

стелажними.

За конструкцією найбільш простими є прирейкові одноповерхові криті склади із зовнішнім розміщенням залізничних колій з одного боку і автопід’їздів із другого (рис. 2.7). Такі склади довжиною 100 – 200м і шириною до 18м влаштовуються на опорних станціях з добовою вантажопереробкою до 20 вагонів із вагонними і дрібними відправками. В типових проектах таких складів, що складаються зі збірних залізобетонних елементів, розсувні двері мають висоту 3,6м і ширину 2,5м, залізобетонні колони розміщуються з інтервалом 12м. Відстань між дверима теж кратна інтервалу між колонами – 12м. Підлога складів асфальтобетонна і розрахована на навантаження 35кн/м2.

Рис. 2.7 Прирейковий критий вантажний склад павільйонного типу: а – загальний вигляд; б – поперечний переріз

Ангарні склади будують за типовими проектами. Вони бувають однопрогонові і багатопрогонові.

В однопрогонових складах залізнична колія розміщується всередині складу, а автопід’їзди розміщують зовні (рис. 2.8). Ширина таких складів буває 18, 24, 30 і 36м. Вони розраховуються на вантажопереробку до 50 вагонів за добу.

При обсягах вантажопереробки від 50 до 100 вагонів за добу раціонально влаштовувати ангарні склади двопрогонові (наприклад, 24м + 24м або 30м + 30м) і трипрогонові (наприклад, 18м + 18м + 18м, або 24м + 30м + 24м), останні проектують з урахуванням об’єднання в одній будівлі вантажопереробки вагонних і сортування дрібних відправок з використанням для сортування середньої (острівної) платформи. Ангарні склади краще пристосовані для комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт і їх часто називають комплексно-механізованими цехами ангарного типу (рис. 2.8, 2.9, 2.10).

Рис 2.8 Однопрогоновий ангарний критий склад:

а – план; б – поперечний переріз сортувальної платформи; в – поперечний переріз вантажного складу;

1 – сортувальна платформа; 2 – платформа вантажного складу; 3 – приміщення прийомоздавальників; 4 – товарні ваги; 5 – двері з боку автотранспорту