2

Рис. 2.9 Двопрогоновий ангарний склад для штабельного зберігання тарно-штучних вантажів за вантажопереробки біля 50 вагонів за добу

Рис. 2.10 Трипрогоновий ангарний склад для штабельного зберігання тарно-штучних вантажів за вантажопереробки до 100 вагонів за добу

У таблиці 2.1 приведені основні параметри типових механізованих складів ангарного типу. В шифрі складу перша цифра позначає його тип, дві наступні – середньодобову вантажопереробку складу, дві останні – вантажопереробку сортувальної платформи у вагонах.

Таблиця 2.1 - Основні параметри механізованого складу ангарного типу

У зв’язку з розширенням пакетних перевезень та використанням штабелюючих засобів з великою висотою підйому раціонально застосовувати склади підвищеної висоти із стелажним зберіганням вантажів. У порівнянні зі штабельним складуванням переваги стелажного полягають у кращому використанні площі складу, значному збільшенні їх місткості, а також в чіткому фіксуванні місцезнаходження вантажів на стелажах і сприятливих умовах для автоматизації складських процесів.

Стелажі для багатоярусного розміщення пакетів вантажу бувають поличні (найбільш розповсюджені) і гравітаційні. Поличні стелажі в 2,5–3 рази дешевше гравітаційних і зручніші для зберігання дрібних відправок, тому що забезпечують безперешкодну видачу їх в будь-який час. Висота стелажів буває від 5 до 40м, оптимальною вважається 19-20м. Чотири - і п’ятиярусні стелажні склади висотою 5-6м доцільно влаштовувати у вантажних районах станцій (рис. 2.11). Обслуговують такі склади крани-штабелери і електронавантажувачі.

Рис. 2.11 Критий склад стелажного типу з мостовим краном-штабелером

На промислових підприємствах в складах стелажного типу часто використовують гравітаційні або приводні накопичувачі, які можуть переробляти широку номенклатуру штучних вантажів. Принципи їх роботи приведені на рис. 2.12. Із вагона 1 вилочним електронавантажувачем 2 пакет вантажу 3 подається на підйомний стіл 4. Далі він потрапляє на один із накопичувальних конвеєрів 5, а з них на приймальний стіл 6. Кран-штабелер 7 розміщує пакет на одній із полиць гравітаційних стелажів 8. Із протилежного боку кран-штабелер 9 знімає пакет і передає його на розпакувальну машину 10, обладнану маніпулятором 11. Штучні вантажі з пакета прямують стрічковим конвеєром 12 в контейнер 13 або на роликовий конвеєр 14. Контейнери через накопичувач 15 прямують на підвісний конвеєр-штовхач 16. Стрічковий і роликовий конвеєри передають вантажі в секцію відправлення. Всі операції виконуються автоматично у відповідності з програмою, заданою оператором на пульті 17.

Рис. 2.12 Автоматизована секція критого складу з гравітаційними стелажами:

1 – критий вагон; 2 – електронавантажувач; 3 – пакет вантажу; 4 – підйомний стіл; 5 – накопичувальний конвеєр; 6 – приймальний стіл;

7 – кран-штабелер; 8 – гравітаційний стелаж; 9 – кран-штабелер; 10 – розпакувальна машина; 11 – маніпулятор; 12 – стрічковий конвеєр;

13 – контейнер (ящик); 14 – роликовий конвеєр; 15 – накопичувач; 16 – підвісний конвеєр; 17 – пульт управління

До конструктивних елементів критих складів відносяться фундаменти, стіни, опори (колони), підлога, рампи, покриття, двері, ворота, вікна та світлові ліхтарі, перегородки, сходи тощо.

Складські будівлі повинні мати стійкий фундамент, який будують із бетону, залізобетону, бутового каменю, цегли та інших матеріалів, що не піддаються руйнуванню в умовах заглиблення в землю. Стіни складів будують з цегляних та бетонних блоків, залізобетонних панелей або у вигляді суцільної кладки з цегли, штучного та природного каменю. Двері влаштовують у поздовжніх стінах, а якщо до складу примикає крита або відкрита платформа, то і в торцевій стіні.

У типових проектах ангарних складів з боку під’їзду автотранспорту через кожні 18м встановлюються розсувні двері шириною 4м і висотою 3м із механічним і ручним приводом. Через кожні 36м передбачаються пожежні виходи.

Значну роль в облаштуванні складів і запровадженні комплексної механізації відіграє підлога, вона складається з основи (природний грунт), шару підстилки (пісок, щебінь, бетон) і верхнього покриття (асфальт, цементобетон).

Підлога повинна мати високий опір щодо механічного і хімічного впливу, механічного стирання, сприймати великі навантаження на 1м2 площі складу, бути рівною, гладкою, неслизькою.

В усякому критому складі обов’язково повинна бути рампа, що представляє собою зовнішнє продовження підлоги у вигляді критої чи відкритої платформи, розміщеної зовні біля бокових поздовжніх стін, або поздовж колії в середині складу, іноді по всьому периметру складу. Рампа призначається для швидкого та зручного механічного переміщення вантажу у вагон чи автомобіль. Рампа критого складу повинна забезпечувати роботу вантажнорозвантажувальних машин і мати ширину не менше 3м збоку залізничної колії і не менше 1,5м збоку під’їзду автомобільного транспорту. Висота рампи повинна співпадати з рівнем підлоги складу і рівнем підлоги вагона. Збоку залізничного транспорту вона складає 1100мм від рівня поверхні головки рейок при відстані від осі колії 1920мм, а збоку автомобільного транспорту не менше 1200мм над рівнем проїжджої частини. На коліях, де не передбачається навантаження і розвантаження негабаритних вантажів, а також пропуск вагонів з такими вантажами, висоту рампи можна проектувати висотою до 1300мм.

Для обслуговування залізничного транспорту рампи влаштовують прямими, а для автомобілів – прямими, зубчастими (під кутом 30-45°) або “карманними” (установка автомобілів під кутом 90°). Зубчасті і карманні рампи дають можливість збільшити фронт навантаження-розвантаження вантажів без подовження складів.

Для забезпечення можливості в’їзду машин і механізмів рампи мають похилі поверхні – пандуси, а для зручності роботи обслуговуючого персоналу – сходи.

Верхня частина складу (покрівля) складається з несучих елементів і даху. Для захисту вантажів від атмосферних опадів, забезпечення безпеки і зручності вантажно-розвантажувальних робіт над рампами можуть влаштовуватись звиси даху (козирки), які закривають проміжки між складом і вагоном та між складом і автопід’їздом. З боку залізничного транспорту звиси даху влаштовують суцільними, вони прикривають всю рампу і половину даху вагона, з боку автомобільного транспорту, як правило, – перервні.

Для освітлення складу з обох боків над дверними отворами і в проміжках стін між ними влаштовують невеликі вікна, а в складах більшої ширини – прозорий дах із склоблоків і склопластику або світлові ліхтарі.

Отвори в торцях складу для введення колій повинні закриватись спеціальними дверима.

Криті платформи (рис. 2.13) використовуються для зберігання вантажів, що потребують захисту від атмосферних опадів, але не бояться дії вітру, вологого повітря (наприклад, сортова сталь, вогнетриви, верстатне обладнання тощо).

Рис. 2.13 Загальний вигляд критої платформи

Відкриті платформи використовуються для навантаження, розвантаження і зберігання колісної техніки і вантажів, що не бояться атмосферного впливу і температурних коливань (автомобілі, сільськогосподарські машини, цегла тощо). Висота таких платформ 1100 – 1300мм над рівнем головок рейок. Відкриті платформи можуть бути боковими і торцевими.

Високі платформи також зручно використовувати для перевантаження тарних і штучних вантажів за прямим варіантом “вагон-автомобіль” із застосуванням вантажно-розвантажувальних машин, які розміщуються і працюють на платформі.

2.2.2 Відкриті площадки, підвищені колії і естакади та інші споруди складського господарства

Відкриті площадки призначені для навантаження, вивантаження, зберігання контейнерів, великовагових, довгомірних, лісних і залізобетонних штабельних, а також сипучих та інших навалочних вантажів. Вони можуть бути з одно- і двобічними автопід’їздами, з бетонним, асфальтовим, асфальтобетонним, щебеневим або камінним покриттям.

Відкриті площадки можуть бути оснащені козловими і мостовими кранами, стріловими автокранами і кранами на залізничному ходу, відповідними захватними пристроями: вантажними гаками зі стропами, автостропами і спредерами, магнітною плитою, грейферами тощо. В залежності від вантажів, які можуть перероблятись на цих відкритих площадках, останні бувають:

•великовагові – для переробки великовагових, довгомірних, лісних вантажів, металів, металевих і залізобетонних виробів та інших штучних і штабельних вантажів;

•навалочні – для переробки сипучих та навалочних вантажів;

•контейнерні – для переробки середньотоннажних і великотоннажних контейнерів.

Контейнерні площадки влаштовуються окремо для середньотоннажних і великотоннажних контейнерів, їх будова і технологія роботи докладно розглядаються в розділі про контейнерні перевезення.

Для великовагових вантажів у вантажних районах станцій найчастіше влаштовуються площадки, обладнані двоконсольними електрокозловими кранами, під одною консоллю яких розташовується залізнична колія, під протилежною – автодорога, а на площадці в прольоті крана розміщуються вантажі (рис.2.14).

1

Рис. 2.14 Великовагова площадка, обладнана двоконсольним козловим краном:

1 – козловий кран; 2 – гак для застропки і захвата вантажу; 3 – підкранова колія; 4 – вантажі; 5 – площадка для зберігання вантажів; 6 – автопід’їзд; 7 – залізнична

колія

У таблиці 2.2 наведені типові відкриті площадки, оснащені козловими кранами, які облаштовуються на опорних станціях.

Таблиця 2.2 - Основні показники типових відкритих площадок, оснащених козловими кранами

При невеликих обсягах вантажопереробки (до 9 тис. т на добу) на відкритих площадках для великовагових і штабельних вантажів можуть використовуватись стрілові крани на залізничному ходу, автокрани а також навантажувачі на шасі вантажних автомобілів.

Для розвантаження паливних, мінерально-будівельних та інших сипучих вантажів, що прибувають у напіввагонах і вагонах-платформах, на навалочних площадках опорних станцій влаштовують підвищені колії (рис. 2.15) і естакади балочного та блочного типу.

Рис. 2.15 Підвищена колія для вивантаження сипучих вантажів із напіввагонів: а – балочного типу; б – блочного типу

Підвищені колії балочного типу будують з вертикальних стояків, що опираються на свайний фундамент, які поздовж з’єднуються залізобетонними балками і поперек – діафрагмами. Відстань між стояками – 6м. На підвищених коліях блочного типу шляхом укладання спеціальних залізобетонних блоків формують стінки, які з’єднують між собою поперечними стяжками. Проміжок між стінками засипають піском.

Естакади відрізняються від підвищених колій висотою. Якщо висота підвищених колій буває від 1,5 до 3,5м, то висота естакади сягає від 3,5 до 6м і вище. Іноді стояки на естакадах виготовляють із металу у вигляді ферм або коробчастих профілів.

На підвищених коліях висотою 2,5м і більше та естакадах на консолях поперечних брусів залізничної колії зводять містки для проходження і доступу вантажників до вагонів. Містки з огляду на техніку безпеки огороджують перилами.

Із відвалів підвищеної колії або естакади вивантажений вантаж за допомогою грейферних кранів, тракторних навантажувачів або бульдозерів відгортають в штабелі, які насипають поздовж розвантажувальної колії. Найбільш поширені варіанти комплексної механізації переробки навалочних вантажів за допомогою грейферного електрокозлового крана приводяться на рис. 2.16 і 2.17, а на рис. 2.18 – схема комплексної механізованої переробки навалочних вантажів з використанням підвищеної колії і тракторного навантажувача.

У таблиці 2.3 приведені характеристики найбільш поширених на станціях підвищених колій для вивантаження навалочних вантажів.

Таблиця 2.3 - Основні параметри типових підвищених колій для вивантаження навалочних сипучих вантажів на місцях загального користування станцій

Рис. 2.16 Комплексно-механізована навалочна площадка з козловим краном

(І варіант): 1 – козловий кран; 2 – моторний грейфер; 3 – накладний вібратор; 4 – знімна ферма; 5 – електричний люкозакривач (електроталь);

6 – вібророзпушувач; 7 – бульдозер

Рис. 2.17 Комплексно-механізована навалочна площадка з козловим краном

(ІІ варіант): 1 – поворотна головка; 2 – козловий кран; 3 – підвищена колія (естакада); 4 – грейфер; 5 – рама; 6 – міст-ферма; 7 – площадка з люкопідйомником; 8 – вібратор

Рис. 2.18 Комплексно-механізована навалочна площадка з підвищеною колією і тракторним навантажувачем

Для зберігання сипучих та кускових вантажів і швидкого навантаження їх у рухомий склад (вагони або автомобілі) застосовуються бункерні склади. В бункерах накопичується вантаж і завантаження ним вагонів із бункерів здійснюється самопливом під дією сили власної ваги.

На кожному бункері зверху знаходиться завантажувальний отвір, а знизу

– розвантажувальний, перекритий бункерною перемичкою (заслінкою) із спеціальним приводом і регулюючим механізмом. Розвантажувальний вузол бункера ще називають живильником.

Бункери розміщують, як правило, безпосередньо над рухомим складом, в іншому випадку між живильниками і рухомим складом влаштовують завантажувальні конвеєри.

Ряд бункерів, з’єднаних єдиним фронтом навантаження, називають

бункерною естакадою.

Сучасні бункерні склади обладнуються автоматичним управлінням. Технологію роботи автоматизованого складу бункерного типу можна

простежити на прикладі завантажувального комплексу для кам’яного вугілля. (рис. 2.19). Вугілля із шахти 1 подається в накопичувальні бункери 2 розподільчим стрічковим конвеєром 3. Після накопичення вугілля в бункерах воно подається живильниками 5 на стрічковий конвеєр 4, в кінці якого влаштований елеватор 6, який відбирає пусту породу у відбірний бункер 7. Очищене від породи вугілля нахиленим конвеєром 8 подається в напіввагон. Вагонні ваги 9 дозволяють дозувати навантаження вугілля в напіввагоні.