2

Довжина фронту з боку під’їзду автомобілів при розміщенні їх вздовж складу визначається за формулою 2.27:

Довжина складу більша довжини фронтів: 108м > 65м; 108м > 66м. Остаточна площа складу: Fскл =108 18 =1944 м2.

2.6.3 Техніко-економічні розрахунки вибору засобів механізації для переробки вантажу

Для визначення більш раціонального із двох–трьох відібраних і на перший погляд технічно рівноцінних варіантів схем механізації переробки вантажів необхідно виконати техніко–економічні розрахунки для кожного із них, підрахувати розміри капіталовкладень, річних експлуатаційних витрат, собівартості переробки вантажів, продуктивності праці, ряд інших важливих показників і вибрати найбільш прийнятний і раціональний варіант.

Повні капіталовкладення складаються:

де Км – витрати на засоби механізації з урахуванням їх постачання і монтажу, грн;

Кд – витрати на допоміжні пристрої (підкранові колії, естакади, підзарядні станції й інше), грн;

Кск – будівельна вартість спорудження складу, грн; Кзал – будівельна вартість залізничних колій, грн;

Кавт – будівельна вартість автомобільних проїздів і під’їздів, грн; Кел – будівельна вартість електромережі, грн; Квк – будівельна вартість водопровідно-каналізаційної мережі, грн.

де Bм – коефіцієнт нарахування за перевезення, зберігання, монтаж і пофарбування машини (приймається 0,15 – 0,20);

См – купівельна вартість однієї машини, грн;

де Lск – довжина складу, м;

де плел – кількість ліній електромережі, що прокладаються поздовж

складу;

Сел – вартість 1 пог. м електромережі, грн;

де плвк – кількість ліній водопровідно-каналізаційної мережі;

Свк – вартість 1 пог. м водопровідно-каналізаційної мережі, грн.

Річні експлуатаційні витрати складаються із таких основних складових частин:

Евідр – відрахування на амортизацію і поточний ремонт споруд і обладнання, грн;

Езар – витрати на утримання робочої сили для обслуговування основних технічних засобів, грн;

Еен – витрати на електроенергію, паливо і мастила, грн; Еосв – витрати на освітлення, грн.

Величина річних відрахувань на амортизацію і ремонт капітальних споруд, машин і пристроїв складає:

де Кі – вартість споруд, машин і пристроїв з кожного елемента капіталовкладень, грн;

А – відсотки річних амортизаційних відрахувань, залежать від терміну служби того чи іншого засобу, %;

Вк – відсотки відрахувань на капітальний ремонт, %; Вп – відсотки відрахувань на поточний ремонт, %.

Витрати на утримання робочої сили складаються з річних витрат на заробітну плату працівникам, які обслуговують основні машини та механізми, і працюють, як правило, за погодинною оплатою праці. Для цих працівників річні витрати розраховуються на підставі місячної зарплати з урахуванням витрат на соціальне страхування, відпустки та інше.

де Σnпр – кількість працівників, які обслуговують машини і пристрої, чол; Зпр – місячний оклад працівника, грн, Ксоц – коефіцієнт, який враховує збільшення витрат у зв’язку із

захворюваннями, відпустками тощо, приймається 1,3–1,5;

Загальна кількість працівників визначається за формулою:

де mзм – кількість змін на добу;

Z – кількість вантажно-розвантажувальних машин;

ппрмех – кількість механізаторів, які обслуговують одну машину, чол; ппрроб – кількість робітників (стропальників, вантажників і інших), які

працюють при одній машині, чол.

Витрати на електроенергію, паливо і мастила розраховуються на підставі кількості годин роботи машин за рік, норм витрат електроенергії чи палива та вартості електроенергії чи палива. Витрати на силову електроенергію і паливо розраховуються окремо, потім підсумовуються, тобто Еен = Еенскл + Еендвз .

Витрати на силову електроенергію визначаються за формулою:

Сенсил – вартість 1 кВт.год. силової електроенергії, грн; Тривалість роботи машини протягом року визначається за формулою:

де Qрічоп – річний обсяг вантажопереробки, тонно-операцій; визначається за

формулою 2.13; Пт – технічна продуктивність машин, т/год., визначається за формулами

2.8–2.10;

Розрахунок витрат на паливо для машин внутрішнього згоряння виконується за формулою:

де Nдвз – потужність двигунів внутрішнього згоряння однієї машини, кВт; qпал – норма затрат палива в кг на 1 кВт.год. безперервної роботи

двигунів, кг/год; М – кількість машин із двигунами внутрішнього згоряння, що працює

на об’єкті, шт.;

Спал – вартість 1 кг палива, грн.

Витрати на освітлення визначаються за формулою:

де Fосв – розміри освітлювальної площі, кв.м;

Тосв – кількість годин освітлення протягом року (при роботі в 3 зміни –

4600 год, 2 зміни – 2600 год, 1 зміну – 600 год);

ρ - питома потужність освітлення площі складу, площадки, Вт/кв.м, у залежності від призначення освітлюваної площі приймається в межах 0,2–1,0 Вт/кв.м;

η0 – коефіцієнт, що враховує втрати у мережі; Сеносв – вартість 1кВт.год освітлювальної електроенергії, грн.

Витрати на обтиральні і мастильні матеріали приймаються в розмірах 10– 15% від витрат на силову електроенергію і паливо:

Економічну ефективність капіталовкладень можна визначити величиною різних приведених витрат, яка розраховується за формулою:

де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, який в середньому може прийматися з розрахунком семи років окупності капіталовкладень; становить в середньому 0,15.

Собівартість переробки вантажів визначається за формулою:

Чим вища продуктивність праці, тим ефективніша схема механізації. Енергозбереження схеми механізації вантажопереробки характеризується

мінімізованими енергетичними витратами на одну тонно-операцію, чим менші витрати, тим ефективніша схема механізації.

Енергетичні витрати на одну тонно-операцію вантажопереробки визначаються за формулою:

Есил

е = Qенпер ; кВт.год/т-опер. (2.50)

р

Простій вагонів під вантажними операціями визначається за формулою:

Чим менший простій вагонів під вантажними операціями, тим ефективніша схема механізації.

Найбільш ефективним буде той варіант комплексної механізації, у якого річні приведені витрати найменші. Крім того, необхідно враховувати також собівартість переробки вантажів, продуктивність праці, енергозбереження, простій вагонів під вантажними операціями та інші показники.

Контрольні питання до розділу 2.6

1.Навести основні принципи проектування пунктів вантажної роботи.

2.Які основні параметри вантажних складів чи площадок необхідно визначити при проектуванні вантажної станції?

3.Як визначається місткість складу?

4.Як визначається площа складу? Які застосовуються при цьому методи розрахунків?

5.Як визначається довжина складу? Які нормативи і вимоги враховуються при їх розрахунках?

6.Як визначаються фронт подачі і фронт вантажних робіт?

7.Пояснити принципи техніко-економічних розрахунків вибору схем переробки вантажу.

8.Перерахувати складові частини капіталовкладень.

9.Перерахувати складові частини річних експлуатаційних витрат.

10.Пояснити суть показників собівартості переробки вантажів, продуктивності праці, енергозбереження.

11.Як визначається простій вагонів під вантажними операціями?

12.Як проводиться порівняння варіантів за техніко-економічними показниками? Пояснити суть показника річних приведених втрат.