- •2. Структура та тематика книг Старого Заповіту Старий Заповіт[ред. • ред. Код]
- •3. Структура та тематика книг Нового Заповіту Новий Заповіт[ред. • ред. Код]
- •4. Роль Септуаґінти в історії європейської цивілізації
- •5.Роль Вульґати в історії європейської цивілізації
- •6.Вплив біблійних перекладів на розвиток європейської словесності у Середньовіччі
- •7. Переклади Біблії українською мовою
- •8.Побут, культура та звичаї скіфів (за Геродотом)
- •9Література Київської Русі
- •10. Вплив Візантії на розвиток культури Київської Русі
- •11. Ставлення до людської гідності на Сході та на Заході
- •12.Вплив християнської культури та Біблії на творчість т. Шевченка (на матеріалі статті д. Наливайка «Стиль поезії Шевченка і його міжнаціональний контекст»)
- •13.Релігійні мотиви у творчості т. Шевченка
- •16.Образи Сходу та Заходу у «Баладі про Схід і Захід» р. Кіплінга
- •17.Східні образи та мотиви у творчості Дж. Г. Байрона
- •18.Біблійний інтертекст у поемі і. Франка «Мойсей»
7. Переклади Біблії українською мовою
До України Святе Письмо прийшло у X столітті у так зв. церковно-слов'янській мові, але то не була вся Біблія, а тільки Новий Заповіт, а з нього Євангелія та окремі твори Старого Заповіту (головно Псалтиря).
Першою друкованою книгою зі Святого Письма був у нас Апостол, видання Івана Федорова (Львів, 1574 р.), а першим виданням всього Святого Письма була Острозька Біблія 1581 року.
Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш. Свою працю він розпочав у 1860-х роках. 1869 року анонімно видав у Львові коштом і заходом журналу «Правда» «Святе Письмо, перва частина Бібліи, пять книг Мусієвих». «Дві Мусієві пісні» (Львів, 1868), «Йов» (Львів, 1869) і «Псалтирь або книга хвали Божої, переспів український» (Львів, 1871). 1883 року у Коломиї надрукував «Товитові Словеса».[7] До нього 1869 р. приєднався Іван Пулюй (У 1881 Наукове товариство імені Шевченкаопублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 р. на Кулішевому хуторі Мотронівка (Ганнина Пустинь) стала трагічною сторінкою в історії української Біблії, під час пожежі згорів рукопис перекладу Старого Заповіту. Перекладачі знову починають працювати над перекладом Старого Заповіту від самого початку. Завершив переклад уже після смерті П.Куліша І.Пулюй разом з Іваном Нечуй-Левицьким. Лише 1903 року Британське та закордонне біблійне товариство видало першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») у перекладі П.Куліша, І.Пулюя та І.Нечуя-Левицького.
Кулішевий переклад Святого Письма був першим, але не останнім. Історичні події (Перша світова війна, падіння монархії, революції) створили реальні передумови нового піднесення національно-визвольного руху в Україні, що надало українцямможливість не тільки спробувати відновити свою незалежність, але й скористатися нагодою, щоби вільно спілкуватися, мислити і творити рідною мовою. Вже через неповних двадцять років після виходу в світ першої української Біблії професор Іван Огієнко, міністр освіти і віросповідань молодої Української Народної Республіки, розпочав другий переклад. Безпосередня робота над перекладом тривала з 1917 по 1940 рік.
Ось чому, приступаючи до цієї надзвичайно складної роботи, Огієнко поставив перед собою два найголовніші завдання: по-перше, найточніше передати зміст оригіналу, дбаючи передусім про змістову точність цілого ряду багатозначних слів, і, по-друге, забезпечити переклад милозвучною, сучасною літературною мовою. Робота пожвавилася після того, як Британське і Закордонне Біблійне товариство уклало з перекладачем угоду (1936) про видання книги.
Третій повний переклад Біблії українською мовою називають «римським», оскільки перекладач Іван Хоменко Організація перекладу, підготовка тексту і видання здійснювалися під егідою і безпосереднім контролем духовного керівництва Української Греко-Католицької Церкви, яке перебувало в той час на еміграції в Італії. Цей переклад побачив світ невдовзі після перекладу Огієнка, в 1963 р. у видавництві Отців Василіян у Римі.
Переклад Хоменка спирався на так звані масоретські («традиціоналістські») тексти. Це тексти масоретів — єврейських переписувачів Старого Завіту, повністю переписали весь Старий Завіт. Масоретські тексти вельми спростили переклад і зробили його вірогіднішим.
Що стосується Нового Заповіту, то тут Іван Хоменко користувався так званими критичними текстами, реконструйованими на основі зіставлень з існуючими найдавнішими Євангеліями та іншими книгами Нового Завіту. За основу він взяв критичний текст Нового Завіту, який вшосте видав Папський Біблійний Інститут. Все це забезпечувало високий рівень точності перекладу.
Переклад з церковнослов'янської. В 1975 році до Рафаїла Турконяка з проханням виготовити переклад Старого і Нового Завітів зі слов'янського тексту, т. зв., Єлизаветинської Біблії звернувся Йосип (Сліпий). Але, в силу певних причин, о. Рафаїл обрав для перекладу давнішу церковнослов'янську Острозьку Біблію. Робота над ним тривала понад 30 років. Переклад Острозької Бібліїпобачив світ у 2006 році, за що в 2007 році Рафаїл Турконяк був удостоєний присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка[9].
Лише 21 червня 2011 року в столиці України відбулася презентація нового перекладу Біблії українською мовою з давньогрецької.(Рафаїл) Таким чином, робота на новим перекладом Біблії українською мовою тривала близько 20 років[10].