1. Визначення закону розподілу випадкової величини
Треба проранжувати ряд вихідних даних
-
Ранжуванний ряд
20
29
40
49
20
29
41
50
20
31
41
52
22
31
41
52
22
31
41
52
22
31
41
53
22
32
41
55
25
32
41
55
26
32
43
55
26
34
43
58
26
35
43
58
26
35
43
60
26
35
44
60
26
36
44
62
26
36
44
64
29
37
45
65
29
37
45
70
29
38
46
70
29
38
46
70
29
38
48
80
Число інтервалів (m) визначається за формулою Стерджіса:
m=1+3,322logn,
де n=80 - обʼєм вибірки
m=1+3,322log80=7,322
Величина інтервалу (крок) визначається згідно формули:
,
де xmax=80 - максимальне значення оцінки; xmin=20 - мінімальне значенння оцінки; m=7,332 - число інтервалів
k = (80 – 20) / 7,322 = 8,194
Визначаємо частоту - кількість значень що потрапляють в інтервал.
Далі усі розрахунки будемо приводити на прикладі першого інтервалу
ni = 15
Визначаємо відносну частоту згідно формули:
wi = ni / n,
де ni=15 - частота; n=80 - обʼєм вибірки
wi = 15 / 80 = 0,1875
Результати побудованих інтервалів і підрахунок частот і відносних частот оформлюємо у вигляді таблиці ( таблиця 1.1)
Таблиця 1.1 - Визначення частот по інтервалах
№ інт |
Інтервал |
Частота |
Відносна частота wi=ni/n |
|
xi |
xi+1 |
ni |
||
1 |
20 |
28 |
15 |
0,1875 |
2 |
28 |
36 |
18 |
0,225 |
3 |
36 |
44 |
19 |
0,2375 |
4 |
44 |
52 |
10 |
0,125 |
5 |
52 |
60 |
9 |
0,1125 |
6 |
60 |
65 |
4 |
0,05 |
7 |
65 |
73 |
4 |
0,05 |
8 |
73 |
81 |
1 |
0,0125 |
Сума |
80 |
1 |
За отриманими данними (таблиця 1.1) будуємо гістограмму (рисунок 1.1)
Рисунок 1.1 - Гістрограмма розподілу відносних частот вибірки
Висуваємо гіпотезу Н0 про нормальність розподілу вибірки. Для перевірки гіпотези розподілу необхідно знайти точкові оцінки параметрів розподілу.
Визначаємо вибіркову середню за формулою:
де xi=20 - початкове значення інтервалу; xi+1=28 - кінцеве значенння інтервалу.
Визначаємо середню варіаційного ряду за формулою:
ai = xi * wi,
де xi = 24 - вибіркова середня; wi =0,1875 – відносна частота;
ai = 24 * 0,1875 = 4,5
a = a1 + a2 + a3 + a4 + a5 + a6 + a7 + a8 ;
а= 4,5 + 7,2 + 9,5 + 6 + 6,3 + 3,125 + 3,45 + 0.9625 = 41,0375.
Розрахунок інтервальної дисперсії (за строками) згідно формули:
si2 = (xi – a)^2 * wi ,
де xi = 20 - вибіркова середня інтервалу; a = 41,0375 - середня варіаційна інтервалу; wi = 0,1875 – відносна частота інтервалу;
s12 = (20 – 41,0375)^2 * 0,1875 = 54,4268 ;
s2 = s12 + s22 + s32 + s42 + s52 + s62 + s72 + s82 = 182,599.
Розраховуємо середньоквадратичне відхиленная ряду згідно формули:
S = √182,599 = 13,513
Розраховуємо аргументи інтегральної функції Лапласа:
(xi - a) / s = (20 – 41,0375) / 13,513 = - 1,5568;
(xi+1 - a) / s = (28 – 41,0375) / 13,513 = - 0,9648.
xi=20 - початкове значення інтервалу; xi+1=28 - кінцеве значення інтервалу; a=41,0375 - середня варіаційного ряду; s=13,513 - середньоквадратичне відхилення ряду.
За таблицями значень знаходимо значення функцій Лапласу:
Ф ((xi - a) / s ) = Ф ( - 1,5568) = Ф (1,5568) = - 0,43943;
Ф ((xi+1 - a) / s ) = Ф ( - 0,9648) = Ф (0,9648) = - 0,33147.
Розраховуємо ймовірність попадання випадкової величини в відповідний інтервал за формулою:
Ф ((xi - a) / s ) = - 0,4394;
Ф ((xi+1 - a) / s ) = - 0,33147.
Pі = Ф ((xi+1 - a) / s ) - Ф ((xi - a) / s ) = - 0,33147 + 0,4394 = 0,10796 .
Сума у цьому стовпцю повинна бути наближена до 1.
∑ Pі = 0,93789.
Розраховуємо складову nРi, яка входить до формули критерію 2, де n=80 - обʼєм вибірки; Рi=0,05979 - інтервальна ймовірність:
nРi= Pі * n = 0,10796 * 80 = 8,6368.
Обʼєднаємо 6,7 та 8 інтервал через те, що частота у кожному з них 5. Частота та інтервальна ймовірність визначається як сума елементів 6,7 та 8 інтервалу.
Розрахунок 2 за формулою:
де ni=15 - частота; nPi=8,6368
Х2 = (15 – 8,6368)^2 / 8,6368 = 4,688115302
Сума цього стовпцю визначає теорет2=9,250389562
Знаходимо число ступенів свободи за формулою:
v=c-3=6-3=3
По таблиці критичних значень кр при рівні значущості а=0,05 і числі ступенів свободи 3 визначаємо кр=7,8