- •ВСТУП
- •1.1 Визначення розрахункового вивантаження судна
- •1.2 Визначення розрахункової кількості технологічних ліній
- •1.4 Стислі висновки
- •2.1 Основні положення методики
- •2.2 Підготовка вихідних даних для розробки ОПОС
- •2.3 Рішення задачі складання ОПОС на ПЕОМ
- •2.4 Визначення робочої форми ОПОС
- •3.1 Основні положення методики
- •3.2 Версія реалізації оперативного плану обробки судна
- •3.3 Аналіз тривалості обробки судна
- •3.4 Аналіз витрат порту з обробки судна
- •3.5 Стислі висновки
- •ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
- •Список використаної літератури
12
2 СКЛАДАННЯ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАНТАЖНОЇ
ОБРОБКИ СУДНА
2.1Основні положення методики
Воперативному плані обробки судна (ОПОС) моделюється процес завантаження (розвантаження) судна, «розписаний» у календарному часі, з
виділенням діб і робочих змін. У ньому фіксуються планові показники процесу вантажної обробки судна, основними серед яких є:
− розрахункова тривалість обробки судна і його люків; − послідовність і календарні терміни початку-закінчення обробки
люківсудна; − кількість ТЛ і способи їх розміщення на люках в процесі
завантаження(розвантаження) судна; − змінно-добові завдання (обсяги вантажоперевалювання) по окремим
люкам і судну у цілому.
Процедурі складання ОПОС відповідає рішення в загальному випадку багатоваріантної оптимізаційної задачі з використанням наступної математичної моделі:
Позначенням в моделі (2.1) - (2.4) відповідають: i – шифр (номер) люка судна i = 1,m ;
– шифр (номер) розміщення ТЛ на судні ( α = 1,ω );
Х – проміжки часу, протягом яких використовується варіант
розміщення ТЛ насудні (параметри управління моделі);
Rс – витрати порту по завантаженню (розвантаженню) судна;
13
C α– витрати порту за одиницю часу при обробці судна за варіантом
розміщення ТЛ;
Di – інтенсивність обробки люків судна, яка визначається згідно з номерами варіантів розміщення ТЛ;
Qi – планове завантаження люка i ;
T 0 – сталійний час судна.
Модель (2.1) - (2.4) «читається» наступним чином: необхідно мінімізувати витрати порту (2.1), що адекватно максимізації його зиску, при обов'язковому дотриманні планового завантаження люків судна (2.2) і
сталійного часу (2.3). Умовою (2.4) забезпечується невід’ємність змінних моделі, що випливає з їх економічного сенсу.
Відзначимо, що ключовим елементом моделі (2.1) - (2.4) є поняття варіанту розміщення ТЛ на судні, під яким мається на увазі будь-яке припустиме закріплення ТЛ за люками судна без зміни їх місцями на причалі з урахуванням межі концентрації ліній на люках.
Слід мати на увазі, що в курсовому проєкті множина допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні з чотирма і п'ятьма люками формується для розрахункової кількості ТЛ (n), а на судах з трьома люками – для n та (n-1) ТЛ.
Після складання повної множини допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні розраховуються величини Di та Cα за такими формулами:
де Pi – продуктивність ТЛ при обробці люка i ;
niα – кількість ТЛ, що одночасно працюють на люку i за варіантом α розміщення ТЛ на судні;
ri – межа концентраціїТЛ на люку i;
14
kiα – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ при спільній роботі двох і більше лінійна люціі за варіантом α розміщення ТЛ.
Врезультаті реалізаціїмоделі (2.1) - (2.4) знаходиться оптимальнийплан
{Xα0 }, компонентам якого відповідають відрізки часу, протягом кожного з
яких розміщення ТЛ на судні залишається незмінним.
Легко бачити, що зазначеними відрізками часу охоплюються свого роду
«смуги» ОПОС з постіиним̆ закріпленням ТЛ за люками судна. «Склеювання» таких «смуг» в певнійпослідовності дозволяє отримати календарнийплан обробки судна, якийвідповідає ОПОС в узагальненійформі. Від цієїформи здіиснюється̆ далі перехід до робочого варіанту ОПОС у вигляді документа,
придатного до використання в реальних виробничих умовах.
2.2Підготовка вихідних даних для розробки ОПОС
Укурсовому проектi з метою спрощення міркувань суть даного питання та методичні аспекти реалізації моделі (2.1) - (2.4) викладаються нижче на конкретному прикладі, вихідні дані якого наведені в таблиці 2.1, а вихідна інформація приймається за результатами розрахунків, виконаних в пп. 1.1 -
1.3.ты лох
Таблиця 2.1
|
|
Значення параметрів по |
||
Параметри процесу ПОС |
Позначення |
|
люках |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
Завантаження відсіків судна, т |
Qi |
1000 |
1600 |
1400 |
|
|
|
|
|
Межа концентрації ТЛ на люках |
ri |
1 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
Продуктивність ТЛ, т/год. |
Pi |
28,6 |
28,6 |
28,6 |
|
|
|
|
|
Коефіцієнт зниження |
|
|
|
|
продуктивності ТЛ |
Кi |
1 |
0,95 |
0,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Питома собівартість |
|
|
|
|
вантажоперевалки,грн./т |
Sc |
|
1476,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість ТЛ, од. |
n |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
Сталійний час, год. |
0 |
|
55,71 |
|
|
T |
|
|
|
15
Для вирішення даної задачі необхідно спочатку визначити множину допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні. Ця операція виконується шляхом перебору комбінацій розподілу ТЛ між люками в певній послідовності з дотриманням обмежень на межу концентрації ТЛ на люках.
Так, присвоївши ТЛ номера 1, 2, 3, 4, 5 (n=5) в послідовності від носа до корми судна і прийнявши цей напрямок, можна закріпити за люком №1 тільки одну ТЛ– №1, так як межа концентрації ТЛ на ньому дорівнює одиниці (r1 = 1). На люку №2 можуть працювати одна або дві ТЛ (r2 = 2), тому за ним можна закріпити згідно з межею концентрації ТЛ дві лінії – №№ 2,3. Тоді ТЛ для люку №3 не залишилося. В результаті сформувався варіант розстановки ТЛ на судні №1 (α = 1).
Якщо тепер, зберігаючи отримане закріплення ТЛ за люком №1 за варіантом α = 1, залишити ТЛ № 1 та ТЛ №2, а ТЛ №3 перенести з люка №2 на люк №3, то сформується новий варіант розміщення ТЛ на судні (α = 2).
Продовживши за аналогією процес перебору сполучень ТЛ на люках, можна побудувати повну множину допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні (див. табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Номери |
Межа |
Варіанти розміщення ТЛ по люках |
||||
люків |
концентрації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
судна |
ТЛ на люках |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
2-3 |
2 |
- |
1-2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
2 |
- |
3 |
2-3 |
3 |
2-3 |
|
|
|
|
|
|
|
Маючи дані таблиць 2.1 і 2.2, можна розрахувати за формулами (2.5)
інтенсивність обробки люків (Di ) для кожного варіанту розміщення ТЛ. Очевидно, що для люка №1 D11 = D12 = D13 = 28,6 т/год., D14= D15 = 0,
а для люка №2 D21 = D24 = 28,6х2х0,95 = 54,3 т/год., D22 = D25 = 28,6 т/год.,
D23 = 0.
Аналогічно розраховуються інші величини для люка № 3. Результати
16
розрахунків по всім люкам зводяться в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3
Номери |
Інтенсивність обробки люків за варіантами |
|||||
|
розміщення ТЛ, т/год. |
|
||||
люків судна |
|
|
||||
|
|
|
|
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
28,6 |
28,6 |
28,6 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
54,3 |
28,6 |
0 |
54,3 |
28,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
0 |
28,6 |
51,5 |
28,6 |
51,5 |
|
|
|
|
|
|
|
Так само з використанням даних таблиць 2.1 і 2.2 за формулою (2.6)
розраховуються витрати порту Cα (грн./год.):
|
1476,8 (28,6 + 54,3 +0) |
|
|
С1 = |
|
|
= 128 870,23 грн./год |
|
|
||
|
|
1 0,95 1 |
Аналогічно визначаються і інші значення параметра Cα , у грн./год.:
С2 = 126 709,44; С3 = 131 435,2; С4 = 128 870,23; С5 = 131 435,2.
Далі необхідно записати модель (2.1) - (2.4) в розгорнутому вигляді і тим самим підготувати її до вирішення на персональному комп’ютері:
Rс=128 870,23 Х1+126 709,44 Х2+131 435,2 Х3+128 870,23 Х4+131 435,2.Х5 →min;
28,6 Х1 + 28,6 Х2 + 28,6 Х4 = 1000; 54,3 Х1 + 28,6 Х2 + 54,3 Х4 + 28,6 Х5 = 1600;
28,6 Х2 + 51,5 Х3 + 28,6Х4 + 51,5Х5 = 1400;
Х1 + Х2 + Х3 + Х4 + Х5 ≤55,71;
Х1≥0; Х2≥0; Х3≥0; Х4≥0; Х5≥0.
17