2.4. Визначення розмірів основних елементів внутрішньої акваторії

В_вх – ширина входа в порт.

B_вх = L_{с. max},

де L_с.max – довжина максимального судна, з усіх суден, які відвідують порт. (Береться з завдання). ( п.1.10).

Від воріт входу в порт починається вхідний рейд. Це ділянка прямої, яка призначена для гасіння швидкості судна, що входить, в порт.

L_{вх.рейду} = від 3 до 5 L_с._max..

1. L_{вх.рейду = _____________________}

2. L_{вх.рейду = _____________________}

Діаметр розворотного коло судна чи коло циркуляції визначається по формулі:

D_ц = 3,5L_c.max - при руху судна власним ходом;

D_ц = 2 Lc.max - при руху судна за допомогою буксира.

Рисунок 2.2- До визначання ширини воріт

Рисунок 2.3- До визначання розмірів акваторії

Коло розвороту зазвичай розміщується на плані порту на відстані 100 м від всіх виступаючих частин. Направлення, пануючого по напряму, вітру наведено на плані побережжя, де розміщується проектований порт.

Визначення прохідної глибини на вході в порт .

Глибину каналу визначають для судна, що має максимальне осідання у вантажу, зі всіх суден, відвідуючого даний порт. У розрахунках враховують навігаційний, хвилевий, швидкісний запаси, а також запаси на крен судна і на заносимість на каналі. Звідси формула

H _{вх в порт} = Тс_max + Z₁ +Z₂ +Z₃ +Z₀ + Z₄, м

Підставимо значення запасів на глибину для нашого розрахункового судна, найбільшого із всіх суден, які відвідують наш порт.

Z₁ = _______Тmax ( береться з таблиці 1, на вході в порт)

Z₂ – хвилевой запас на вході в порт. Одержуємо при вихідної висоті хвилі на підході до порту h _{вх. в порт} = м та довжині судна Lс _mіx = м. Z₂ = м

Якщо ми зробимо порівняльний аналіз із таблиці 2 до значень хвилевого запасу відповідно до довжини розрахункового судна, то зауважимо, що чим менше довжина судна, тим більше хвильової запас при одній і тій же висоти хвилі.

Визначимо швидкісний запас Z₃ на каналі ( на вході в порт) = _____ м ; ( табл. 3)

Визначимо запас на крен Z₀. Вибираємо максимальне значення Z₀ - запасу на крен із таблиці 5.

Z₄ - запас на заносимість на каналі приводиться в п. 1.6 Завдання на виконання РГР.

Z₄ = _______м по завданню,

Таким чином, підставляємо одержані розрахункові значення запасів для безпечного руху судна по судноплавному каналу ( теж на вході в порт)

Одержимо, Н_{вх в порт} = H кан = ______________________________________________

Н кан. = м. Одержане значення прохідної глибини на вході в порт має назву ОГОЛОШЕНА глибина на вході в порт.

3. Визначення кількості причалів для розрахункового виду вантажу

Потреба у вантажних причалах визначається по формулі:

, (3.1)

де Q_міс - вантажообіг морського вантажного причалу в місяць найбільшої роботи, т/міс;

шт/міс.

К_мет - коефіцієнт використання бюджету робочого часу причалу за метеорологічними умовами в місяць найбільшої роботи. Кмет = N_нав/365.

К_зайн - коефіцієнт зайнятості причалу обробкою суден впродовж місяця.

Рекомендується приймати:

К_зайн для контейнерів - від 0,4 до 0,5;

К_зайн - універсального призначення- від 0,6 до 0,7;

К_зайн - для навалювальних і лісових вантажів - від 0,5 до 0,6.

Подальший розрахунок ведеться в наступній послідовності:

Визначимо Р_добову - добову пропускну спроможність причалу, т/добу або штук/ добу.

Для цього спочатку знайдемо значення місячного вантажообігу причалу по формулі:

Q_міс , (3.2)

де Q_річн – річковий вантажообіг; З завдання Q_річн = т

Визначимо час роботи причалу, в місяцах

Т_нав.= (3.3)

де N_нав - число днів навігації причалу .

Береться із завдання N_нав = _______________

Визначимо розрахункове завантаження судна для всіх вантажів, окрім контейнерних:

, (3.4)

де W – вантажомісткість трюмів розрахункового судна ;

W = м³

U- питомий вантажний об'єм; U = ( з табл. 9)

K_тр- коефіцієнт щільності укладання вантажів в трюмі;

K_тр. = ( из табл .9)

Одержане значення Q3 порівнюємо з чистою вантажопідйомністю судна, та за розрахункове значення приймаємо менше. Якщо Q3 > Дч , то Дч=Дγ, Якщо Q3 < Дч, то Q3=Дγ. Таблица 8.- Значення U, м3./т та Ктр
найменування вантажу	U, м3/т	Ктр
генгруз однородний	от 1,36 до2,5	от 1 до1,14
генгруз змішаний	от 1,02 до3,99	от 1 до 1,35
Руда	от 0,3 до 0,85	1
вугілля	от 1,1до1,4	1
будматеріали	от 0,55 до1	1
ліс пиляний	от 1,73 до 2,23	от 1,04 до 1,25
ліс круглий	от 1,7 до 2,2	от 1 до 1,35
метал , обладнання	0,99	1

Для контейнерних вантажів розрахункова завантаження судна дорівнює паспортної.

Оптимальне число механізованих ліній (n_опт), необхідне для обробки розрахункового вантажу приймається за числом люків на судні наступним чином:

n _опт= n_люков - для лесных , металу та обладнання;

n _{опт =} n_люків +1 для генеральних вантажів;

n _{опт =} n_люків -1- для навалювальних вантажів.

n _опт = 1 – для контейнерних вантажів.

Выбираємо схему механізації по переробці розрахункового виду вантажу та відповідну до неї комплексну норму виробітки Р_к одної технологічної лінії тон на добу, чи штук на добу з таблиці 10.

Таблиця 9. - Комплексна норма виробітки Рк одної технологічної лінії

Найменування вантажу	Номер схеми механізації	Комплексна норма виработки, Рк, т/зміну
Генеральні змішані та однородні	№ 1,2	250
Метал та обладнання	№4	від 285 до 340
Ліс круглий, пиляний	№5	510
Вугілля, руда, буд. матеріали	№9	від 1520 до 2500
Контейнерні вантажі	№13	від 320 до 400 шт/зміну

Визначаємо проектну годинну норму вироблення (годинну продуктивність однієї вантажної лінії (для усіх вантажів крім контейнерних)

Р_к1= , (3.5)

де r - кількість змін роботи; r = 3.

λ₁ – це коефіцієнт, що враховує технічні перерви в роботі лінії, він рівний від 0,85 до 0,9.

λ₂ – це коефіцієнт, що враховує проміжки в роботі рядом розташованих ліній.

λ₂ =0,95 (для всіх вантажів, крім навалювальних). Для навалювальних λ₂ = 1.

Для контейнерних вантажів продуктивність однієї вантажної лінії в годину розраховується по формулі

Рк₁= , (3.6)

де r=3 – кількість змін роботи;

К₁ = 1,09 – коефіцієнт , враховує час, що витрачається на перестановку перевантажувача на кожен подальший ряд контейнерів;

К₂ = 1,33 – коефіцієнт , що враховує час, що витрачається на проведення підготовчіх та і завершальних операцій.

λ -0,9, - коефіцієнт, що враховує перерви на обід і між змінами.

Визначимо проектну судно- годинну норму вантажних робіт на причалі, т/судно/година чи шт/судно/година.

М =Р_к1* n_опт. (3.7)

М = _____________________________

Час зайнятості причалу виконанням вантажних робіт:

t_вант= . (3.8)

Підставляємо дані: t_вант = год.

Для контейнерних вантажів

t_вант= . (3.9).

Добова пропускна здатність визначається по формулі:

Р_{добова ,} т/ добу, (3.10)

Р_добова = т/добу.

t_{вир. ст. –} час, витрачений при виробничій стоянці судна.

Визначаємо по таблиці 9.

Таблиця 10 - Час, витрачений при виробничій стоянці судна, годин.

Вид вантажу	Направлення потоку вантажу
	вивантаження	навантаження
Генеральні Метал та обладнання	9	11
Лісові	5	7
Контейнерні	7	8
Навалочні	8	10

Для контейнерних вантажів Р_добова , (3.11)

де 2 години – час для закріплення контейнерів на палубі.

Отримані дані підставляємо у формулу для визначення кількості причалів.

N_пр=_____________________________ =

Остаточне значення округлюємо до цілого, у велику сторону.

Приймаємо кількість причалів для заданого виду вантажів = __________