Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Біологія_Навчальний експрес-довідник

.pdf
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2023
Размер:
7.17 Mб
Скачать

G

Надряди та най.

Основні риси будови

Представники

 

важливіші ряди

 

 

 

 

 

 

 

К л а с К і с т к о в і р и б и , 2 0 т и с . в и д і в

 

 

 

Кистепері

Тіло вкрите лускою з особливої речовини. Основою

 

Латимерія

 

Целакантоподібні

плавця є м’ясиста лопать. Осьовий кістяк утворений

 

 

 

 

 

 

товстим пружним стрижнем (нотохорда); хребців не

 

 

 

 

 

 

має; кістяк парних плавців схожий на п’ятипалу кінців

 

 

 

 

 

 

ку наземних хребетних. Плавальний міхур малий.

 

 

 

 

 

 

Розмноження яйцями або живородінням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дводишні

Тіло вкрите великою кістяною лускою. Хвостовий пла

Рогозуб, протоптери (ве

 

Рогозубоподібні

вець однолопатевий. Хорда зберігається протягом усь

ликий,

малий, темний та

 

 

 

ого життя, але вже мають місце хрящові основи дуг

бурий),

американський

 

 

 

хребців. Дихають зябрами та легенями, що виконують

лусковик.

 

 

 

також роль плавального міхура.

 

 

 

Ганоїдні

Тіло вкрите ромбовидною ганоїдною лускою (містить

Осетрові, Панцер

емалеподібну речовину – ганоїн). Хвостовий плавець

никоподібні та ін.

різнолопатевий. Є рострум. Осьовий кістяк являє со

 

бою хорду; хребців немає; черепна коробка переважно

 

хрящова. Є плавальний міхур.

Осетри, білуга, севрюга та ін.; панцерники (місі сіпський, кубинський та ін.)

Оселедцеподібні,

Тіло вкрите кістяною лускою. Кількість променів спин

Лососеподібні, В’ю

ного та анального плавців відповідає кількості підтри

ноподібні, Коропо

муючих кістякових елементів. Хвостовий плавець

подібні, Сомопо

рівнолопатевий. Є плавальний міхур.

дібні, Тріскоподібні,

 

Окунеподібні, Кам

 

балоподібні та ін.

 

Оселедці (атлантичний, балтійський та ін.); лосось тихоокеанський, кета та ін.; в’юн звичайний; лящ, карась, сом та ін.; тріска, окунь та ін.; камбала та ін.

 

4.2.7.2. Клас Земноводні

4,0 тис. видів

 

 

 

4.2.7.2.

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика основних рядів земноводних

 

 

 

 

 

 

 

Хвостаті (350 видів)

Безхвості (3500 видів)

Табл.78

 

П р е д с т а в н и к и

 

 

 

 

 

Тритони, саламандри, протеї

Жаби, ропухи, кумки

 

 

 

 

 

 

 

О с о б л и в о с т і б у д о в и

Тулуб видовжений, хвіст довгий, кінцівки короткі (у деяких видів недорозвинені або редуковані). Органи слуху не мають барабанної перетинки та барабанної порожнини. Серце трикамерне (два передсердя та шлуночок).

Тулуб короткий з нерухомою головою (шия не вира жена), хвіст у дорослих тварин редукований, задні кінцівки розвинені краще за передні. Є барабанна перетинка та барабанна порожнина. Серце трика мерне.

П е р е с у в а н н я

За допомогою ніг та хвилеподібних рухів тулуба та

Стрибками за допомогою задніх кінцівок.

хвоста.

 

 

 

 

 

 

З а п л і д н е н н я

 

 

 

 

Зовнішнє

Зовнішнє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р о з в и т о к

 

 

 

 

З перетворенням

З перетворенням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІОЛОГІЯ

101

 

ТВАРИНИ

 

 

4.2.7.3. Клас Плазуни

 

8,0 тис. видів

 

 

4.2.7.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика основних рядів плазунів

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл.79

 

Лускаті

Черепахи

Крокодили

 

Ящірки

Змії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К і л ь к і с т ь в и д і в

 

 

 

 

2700

3000

300

 

21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П о к р и в и т і л а

 

 

 

 

 

Дрібна рогова луска

Дрібна рогова луска

Кістково роговий пан

Великі рогові щитки з

 

 

 

 

цир із спинного та че

кістковою основою.

 

 

 

 

ревного щитів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б у д о в а к і н ц і в о к

 

 

 

 

 

П’ятипалі

Редуковані (пояси теж)

У морських – ласти.

Між пальцями задніх

 

 

 

 

 

 

кінцівок – плавальні

 

 

 

 

 

 

перетинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З у б и

Дрібні, конічні, основою

Наявні великі зуби (у от

Відсутні. Щелепи по

зрослися зі щелепами.

руйних змій мають бороз

криті роговими чохла

 

ни, по яких стікає отрута.

ми з гострими краями.

Великі, конічні, кожний в окремій комірці щеле пи.

Наявна грудна клітка, розвинені пояси кінці вок. Легені парні. Серце трикамерне (два перед сердя та шлуночок).

О с о б л и в о с т і в н у т р і ш н ь о ї б у д о в и

Грудна

клітка

відсутня,

Скелет зрісся з панци

Легені складної будови.

ребра

мають

вільні

ром. Легені парні. Сер

Серце чотирикамерне

кінці. Легеня одна. Сер

це трикамерне.

(два передсердя та два

це трикамерне.

 

 

шлуночки).

 

 

4.2.7.4. Клас Птахи

 

8,5 тис. видів

 

 

4.2.7.4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика основних рядів птахів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл.80

 

Місце

 

Ознаки

 

Представники

 

 

гніздування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Г о р о б и н і , 5 т и с . в и д і в

 

 

 

 

 

 

Парки, луки,

 

Птахи дрібні та середнього розміру. Зовнішній вигляд, будова

Жайворонки, дрозди,

 

 

поля

 

крил і дзьоба різноманітні. Цівка та пальці помірної довжини;

ластівки, синиці, го

 

 

 

 

пальців 4, перший із них обернений назад. Тип розвитку

робці, шпаки, ворони

 

 

 

 

гніздовий.

 

та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д я т л и , 4 0 0 в и д і в

 

 

 

 

 

 

Ліси різного

 

Птахи дрібні та середнього розміру, різноманітного

Дятли, тукани, крути

 

 

типу

 

зовнішнього вигляду та забарвлення. Крила тупі. Дзьоб пря

головки та ін.

 

 

 

 

мий, долотоподібний. Ноги короткі, 4 палі; 1 й і 4 й пальці

 

 

 

 

 

 

 

обернені назад. Тип розвитку гніздовий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К у р и н і , 2 5 0 в и д і в

Ліси різного

Птахи середнього розміру. Тіло міцне, голова невелика, шия

типу

коротка, дзьоб короткий, сильний, дещо опуклий. Пір’я

 

щільне але майже без пуху. Крила короткі, широкі. Ноги се

 

редньої довжини з міцними пальцями та короткими, трохи

 

зігнутими кігтями. Тип розвитку виводковий.

Кури, тетереви, глуха рі, рябчики, куріпки, фазани, перепели,

індики та ін.

G

102

БІОЛОГІЯ

ТВАРИНИ

 

 

 

G

Місце

Ознаки

Представники

гніздування

С о к о л и н і , 2 7 0 в и д і в

Різні ландшафти Птахи середнього розміру або великі. Будова тіла міцна. Пір’я цупке, прилегле. Дзьоб міцний, загнутий гачком. Ноги помірної довжини, сильні, з довгими гострими кігтями. Тип розвитку гніздовий.

Орли, кондори, грифи, шуліки, канюки, ястру би, соколи

С о в и , 1 3 0 в и д і в

Різні ландшафти Птахи різного розміру. Пір’я густе, м’яке, пухке, на голові

Сови, пугачі, сичі,

спереду утворює лицьовий диск. Крила довгі. Наддзьобок за

сипухи

гнутий. Очі великі. Четвертий палець обернений; цівка та

 

пальці вкриті пір’ям. Тип розвитку гніздовий.

 

 

 

Г у с е п о д і б н і , 2 0 0 в и д і в

Узбережжя

Птахи великі або середнього розміру. Тіло цупке, трохи

Лебеді, гуси, качки

водоймищ

сплюснуте. Шия досить довга. Ноги короткі; три пальці спо

та ін.

 

лучені перетинкою, четвертий – вільний. Дзьоб широкий з

 

 

тупою верхівкою; по краях щелеп вузенькі поперечні рогові

 

 

пластинки – цідильний апарат. Тип розвитку виводковий.

 

 

 

 

Л е л е к о п о д і б н і , 1 1 0 в и д і в

Узбережжя

Птахи досить великі, з великими тупими широкими крилами

Лелеки, чаплі, ібіси,

водоймищ,

та коротким хвостом. Дзьоб довгий, прямий, гострий. Шия і

бугай та ін.

болота

ноги довгі; нижня частина гомілки не має пір’я. Тип розвитку

 

 

гніздовий.

 

 

 

 

П і н г в і н и , 1 8 в и д і в

Узбережжя

Птахи великі та середнього розміру. Тіло сплюснуте у спинно

Пінгвіни (імператор

Антарктиди

черевному напрямку. Пір’я дрібне, густе. Передні кінцівки ви

ський, Аделі, чубатий

 

дозмінені в ласти; ноги короткі, товсті, відставлені далеко на

та ін.)

 

зад; пальці (4) з’єднані перетинками. Тип розвитку гніздовий.

 

 

 

 

 

 

 

4.2.7.5. Клас Ссавці

5,0 тис. видів

 

 

4.2.7.5.

 

 

 

 

Підкласи ссавців

Першозвірі (яйцеродні), 5 видів Сумчасті, 250 видів Плацентарні, 4,5 тис. видів

П р е д с т а в н и к и

Качкодзьоб, єхидна

Кенгуру, коала, сумчасті щур, ми

Їжак, миша, кажан, білка, вовк,

 

ша, білка, вовк

кішка, тюлень, кит, свиня, кінь,

 

 

мавпа

 

 

 

Г е о г р а ф і я

Австралія, Тасманія,

Австралія, Південна Америка,

По всій земній кулі

Нова Зеландія

Північна Америка (один вид –

 

 

опосум)

 

 

 

 

Е к о л о г і я

Вода – качкодзьоб,

Суходіл

Вода, суходіл, повітря

суходіл – єхидна

 

 

Р о з м н о ж е н н я : н а я в н і с т ь м а т к и т а п л а ц е н т и

Немає Зачаткова Наявні матка та плацента

Табл.81

G

БІОЛОГІЯ

103

 

ТВАРИНИ

 

 

G

 

Першозвірі (яйцеродні), 5 видів

Сумчасті, 250 видів

Плацентарні, 4,5 тис. видів

 

 

Н а я в н і с т ь м о л о ч н и х з а л о з

 

 

Наявні

Наявні

Наявні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н а я в н і с т ь с о с к і в

 

 

 

 

Немає

Наявні

Наявні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н а я в н і с т ь к л о а к и

 

 

 

 

Наявна

Немає

Немає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н а я в н і с т ь с у м к и

 

 

 

 

Єхидна має

Наявна

Немає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н а р о д ж е н н я м а л я т и

 

 

 

 

Вилуплюється із яйця

Народжується недорозвинутим

Народжується розвинутим

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р о з в и т о к м а л я т и

 

 

 

 

У сумці в єхидни,

У сумці

Щойно народжені най розвинуті

 

 

у норі в качкодзьоба

 

ші у копитних, незрячі у хижаків,

 

 

 

 

безпорадні у приматів; не потребу

 

 

 

 

ють завершення розвитку в сумці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика основних рядів плацентарних ссавців

Табл.82 Ознаки Представники Значення

Р у к о к р и л і , 1 0 0 0 в и д і в

Здатні до активного польоту – передні кінцівки ви

Кажани,

Кажани знищують шкідливих

дозмінені в крила. Кістки міцні, легкі, тонкі; грудина

кровососи,

нічних комах. Кровососи жив

має кіль. Ведуть нічний спосіб життя. Видають і по

крилани

ляться кров’ю ссавців, можуть

силають уперед ультразвукові хвилі, що у вигляді лу

 

передавати збудник сказу.

ни вловлюються чутливим слухом тварини. Це доз

 

 

воляє їй добре орієнтуватись у просторі.

 

 

Г р и з у н и , 2 т и с . в и д і в

Дрібні або середнього розміру, наземні, рідко

Миші, криси,

Численні види є кормовою базою

напівводяні рослиноїдні тварини. Різці глибоко зану

хом’яки, білки,

для хижих птахів та ссавців.

рені в щелепи, не мають коренів, ростуть протягом

ондатра, бобер

Білки, бобри, ондатри, нутрії да

усього життя; іклів немає. Кишечник довгий, з добре

та ін.

ють хутро. Мишоподібні гризуни

розвинутою сліпою кишкою. Розмножується декіль

 

знищують культурні рослини, за

ка разів на рік.

 

паси продуктів.

З а й ц е п о д і б н і , 6 5 в и д і в

Розміри тіла невеликі. Різців дві пари, не мають ко

Зайці, кріль,

М’ясо зайців та кролів уживають

ренів і ростуть протягом усього життя; друга пара

пищуха

у їжу, а шкурки — як недороге

розвинута слабо і розташована за першою; ікла від

 

хутро. Кролів також використо

сутні. У багатьох великі трубкоподібні вуха. Кінцівки

 

вують як лабораторні тварини з

порівняно довгі; передні 5 палі, задні 4 палі.

 

науковою метою. Зайцеподібні

 

 

– шкідники садів.

Х и ж і , 2 4 0 в и д і в

Наземні та напівназемні тварини, живляться різно

Вовк, собака,

Регулюють чисельність тварин,

манітними хребетними. Різці дрібні, ікла великі,

лисиця,

якими живляться і серед яких є

конічної форми, гострі; кутні зуби гострогорбкуваті;

ведмідь,

шкідники сільського господарст

кожна щелепа зліва та справа має по одному хижому

кішка, лев,

ва. Вовки знищують диких і

зубу з ріжучими вершинами.

тигр та ін.

свійських тварин. Можуть бути

 

 

носіями вірусу сказу. Численні ви

 

 

ди – цінні хутрові звірі: білка, ли

 

 

сиця, куниця, соболь, зайці тощо. G

 

 

 

 

104

БІОЛОГІЯ

ТВАРИНИ

 

 

 

G

Ознаки

 

Представники

 

 

Л а с т о н о г і , 3 1 в и д

 

Морські хижаки; на суходіл виходять лише для

Тюлені, моржі,

 

розмноження та годівлі малят. Кінцівки у вигляді

морські котики

 

ластів. Під шкірою є товстий шар жиру, який збері

та ін.

 

гає внутрішнє тепло. Вушних раковин немає. Зуби

 

 

 

конічної форми (окрім моржів).

 

 

Значення

На тюленів і моржів полюють за ради шкіри, жиру, м’яса, великих іклів (моржова кістка). Шкура молодих котиків – цінне хутро.

К и т о п о д і б н і , 9 0 в и д і в

Водяні тварини. Тіло торпедоподібне, шия не вира

Кити, кашало

жена. Передні кінцівки у вигляді ластів, задні атро

ти, дельфіни

фовані. Хвостовий плавець розміщений горизон

 

тально і є органом руху. Шкіра гладка з товстим ша

 

ром жиру. Вушні раковини відсутні. Зуби конусо

 

подібні (у зубатих китів). Рот має цідильний апарат із

 

рогових пластин (китовий вус).

 

Добувають для одержання жиру, м’яса, китового вуса, амбри (для виготовлення парфумів).

П а р н о к о п и т н і , 1 5 0 в и д і в

Переважно великі рослиноїдні тварини. Число

Свині, бегемо

Свійські види використовуються

пальців парне, розвинуті 3 й і 4 й пальці, 1 й атро

ти, олені, жи

для одержання м’яса, молока,

фований, а 2 й і 5 й – коротші за середні або недо

рафи, антило

вовни, шкіри та як тяглова сила.

розвинуті. Кінцеві фаланги вкриті роговими чохлами

пи, вівці, кози,

Дикі види – цінні мисливські

– копитами. Ключиць немає. Діляться на нежуйних

верблюди та

тварини.

(із однокамерним шлунком) та жуйних (з багатока

ін.

 

мерним шлунком).

 

 

 

 

 

Н е п а р н о к о п и т н і , 1 6 в и д і в

Великі рослиноїдні тварини. Число пальців непарне;

Коні, віслюки,

Свійські види використовуються

дуже розвинутий 3 й палець, кінцева фаланга якого

зебри, носоро

як тяглова сила та в спорті. Мо

вкрита копитом. Шлунок однокамерний.

ги та ін.

локо коней вживається в їжу та з

 

 

лікувальною метою (кумис).

 

 

 

П р и м а т и , 2 0 0 в и д і в

Мешканці тропічних і субтропічних лісів. Добре роз

Мавпа, гори

Використовуються як лабора

винуті великі півкулі головного мозку, кора якого ут

ла, шимпанзе,

торні тварини в біологічних і ме

ворює звивини та борозни. Очі спрямовані вперед.

орангутанг,

дичних експериментах.

Кінцівки хватального типу; великий палець протис

павіани та ін.

 

тавлений іншим; пальці мають пласкі нігті. Одна па

 

 

ра молочних залоз із сосками.

 

 

 

 

 

 

 

 

У плацентарних ссавців наявні матка та плацента, внаслідок чого малята наро джуються добре розвиненими, можуть самостійно смоктати молоко матері, а інколи і самостійно пересуватись, хоча й потребують турбо ти батьків.

БІОЛОГІЯ

105

 

ТВАРИНИ

 

 

Порівняльна характеристика

Табл.83

Клас

 

 

 

Будова тіла

 

 

 

 

Травна

Кровоносна

 

 

 

 

Кістяк

 

 

 

Відділи тіла

Покрив

 

 

система

система. Кров

 

 

Тулуб

Кінцівки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Г о л о в о <

Тулуб,

хвіст,

Шкіра

Хорда

Нема

 

 

Травний ка

Одне коло.

 

х о р д о в і

плавник

 

 

 

 

 

 

 

нал: рот, глот

Холодна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ка,

кишкова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

трубка, печін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ка, анус.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р и б и

Голова,

ту

Шкіра,

кіст

Череп. Відділи

Пояси парних

 

Рот,

глотка,

Одне коло.

 

 

луб,

хвіст,

кова

луска,

хребта: тулу

кінцівок

 

с т р а в о х і д ,

Холодна.

 

 

плавці

 

слизові залози

бовий і хвос

плечовий і та

 

шлунок, печін

 

 

 

 

 

 

 

товий. Ребра.

зовий. Плавці. ка, підшлунко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ва залоза, ки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шечник, анус.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З е м н о < в о д н і

Голова, тулуб,

Шкіра, сли

Череп. Відді

Пояси

перед

Те ж, але за

Два кола.

передні та зад

зові залози.

ли хребта: ту

ніх і задніх кін

мість анусу

Холодна.

ні кінцівки.

 

лубний,

кри

цівок,

вільні

клоака. Слин

 

 

 

жовий,

хвос

кінцівки.

ні залози.

 

 

 

товий.

 

 

 

 

 

 

П л а з у н и Голова,

шия,

Шкіра

суха,

Череп. Відділи

Те ж

Те ж

Те ж

 

 

тулуб,

хвіст,

линяюча, ро

хребта: ший

 

 

 

 

 

 

передні та зад

гова луска.

ний, грудний,

 

 

 

 

 

 

ні кінцівки.

 

 

поперековий,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к р и ж о в и й ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х в о с т о в и й .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Грудна клітка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П т а х и

Голова,

шия,

Шкіра

(суха),

Те ж

Те ж, але пе

Те ж

Два кола.

 

 

тулуб, крила,

рогове пір’я.

 

редні кінцівки

 

Тепла.

 

 

ноги.

 

 

 

 

– крила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С с а в ц і

Голова,

шия,

Шкіра, потові,

Те ж

Пояси

перед

Те ж,

Те ж

 

 

тулуб,

хвіст,

сальні, молоч

 

ніх і задніх кін

але замість

 

 

 

передні та зад

ні залози. Во

 

цівок.

Вільні

клоаки

 

 

 

ні кінцівки.

лосся

(рогова

 

кінцівки.

анальний

 

 

 

 

 

речовина).

 

 

 

отвір. Слинні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

залози.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

106

БІОЛОГІЯ

ТВАРИНИ

 

 

 

основних класів типу Хордові

Серце

Дихальна

Видільна

Нервова

Органи

Розмноження: запліднення,

система

система

система

чуттів

розвиток зародка

 

 

 

 

 

 

 

 

Нема

Зяброві щіли

Видільні

тру

Нервова труб

Щупальці, зо

Яєчники та сім’яники розта

 

ни в глотці.

бочки у

кож

ка, нерви.

на світлочут

шовані у кожному сегменті.

 

 

ному сегменті.

 

ливих клітин.

Запліднення зовнішнє. Розви

 

 

 

 

 

 

ток зародка у воді.

2 камерне

Зябра

Дві нирки, се

Г о л о в н и й нерви.

 

 

човоди, сечо

(півкулі

пе

 

 

вий міхур.

реднього

моз

 

 

 

ку

не розви

 

 

 

нені) та спин

 

 

 

ний

мозок,

У парних яєчниках ікра (яйце клітини), у сім’яниках сперма тозоїди. Запліднення зовніш нє. Розвиток личинок у воді.

3 камерне

Шкіра, легені

Те ж

Те ж, але пів

Очі, органи

У парних яєчниках ікра яйце

 

(у личинок –

 

кулі переднь

слуху, дотику,

клітини), у сім’яниках сперма

 

зябра).

 

ого

мозку

нюху.

тозоїди. Запліднення зовніш

 

 

 

розвинені.

 

нє. Розвиток пуголовка у воді.

 

 

 

 

 

 

 

3 камерне

Легені

Те ж

Те ж і наявна

Те ж

У парних яєчниках яйця, у

з неповною

 

 

кора

півкуль

 

парних сім’яниках спермато

перетинкою

 

 

п е р е д н ь о г о

 

зоїди. Запліднення внутрішнє.

у шлуночку.

 

 

мозку.

 

Розвиток зародка в повітряно

 

 

 

 

 

 

му середовищі.

 

 

 

 

 

 

 

4 камерне

Легені, повіт

Те ж, але не

Те ж. Півкулі

Те ж

У яєчнику (одному) яйця, у

 

ряні мішки.

має сечового

п е р е д н ь о г о

 

сім’яниках сперматозоїди. За

 

 

міхура.

мозку

розви

 

пліднення внутрішнє. Розви

 

 

 

нені добре.

 

ток зародка в повітряному се

 

 

 

 

 

 

редовищі.

 

 

 

 

 

 

 

4 камерне

Легені

Нирки, сечо

Головний мо

Очі, вуха, ор

У парних яєчниках яйцекліти

 

 

води, сечовий

зок

великих

гани нюху, до

ни, у сім’яниках сперматозої

 

 

міхур.

розмірів. Доб

тику, смаку.

ди. Запліднення внутрішнє.

 

 

 

ре розвинена

 

Розвиток зародка у плацен

 

 

 

кора

великих

 

тарних ссавців у матці. Виго

 

 

 

півкуль.

 

довування маляти молоком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІОЛОГІЯ

107

 

ТВАРИНИ

 

 

5.БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

5.1.Загальний огляд організму людини (110). Тканини організму людини (110). Сис теми органів організму людини (111).

5.2.Кістяк людини (113). Будова трубчастої кістки (113). Способи сполучення кісток (113). Суглоб (113). Відділи кістяка людини (114).

5.3.Система м'язів (115). М'язи тіла людини (115). Тонус м'язів (115).

5.4.Травна система (116). Будова та функції травної системи (116). Ферменти (117). Вітаміни (117). Деякі вітаміни, необхідні організму людини (117). Обмін речо вин в організмі (118).

5.5.Органи дихання (119). Будова та функції органів дихальної системи (119).

5.6.Сечовидільна система (120). Будова та функції органів сечовидільної системи (120).

5.7.Залози внутрішньої секреції (121). Характеристика залоз внутрішньої секреції та фізіологічна дія гормонів (121).

5.8.Серцево<судинна система (122). Органи кровообігу та їх характеристика (122). Нейро гуморальна регуляція діяльності серцево судинної системи (122). Кола кровообігу (123). Лімфатична система (123). Внутрішнє середовище організ му (123). Форменні елементи крові (124). Зсідання крові (124). Характеристи ка груп крові людини за системою АВО (124). Можливі варіанти переливання крові (124).

5.9.Нервова система (125). Рефлекс (125). Рефлекторна дуга (125). Центральна нервова система (125). Периферійна нервова система (126). Безумовні рефлекси (127). Порівняння безумовних і умовних рефлексів (127). Класифікація умовних ре флексів (127). Гальмування умовних рефлексів (128). Компоненти вищої нерво вої діяльності (129). Типологія вищої нервової діяльності (130). Функціональна спеціалізація кори великих півкуль головного мозку (130).

5.10.Сенсорні системи (131). Аналізатори (131). Зорова сенсорна система (131). Сен сорні системи слуху та рівноваги (132). Сенсорні системи смаку та нюху (132).

5.11.Шкіра (133). Будова та функції шкіри (133).

5.12.Розмноження та розвиток людини (133). Статева система людини (133). Розви ток людського організму (134).

5.13.Походження людини (136). Рушійні сили антропогенезу (136). Родовід Людини розумної (136). Походження людських рас (137).

Цей розділ біології вивчає будову і функції організму людини та умови збереження її здоров’я.

БІОЛОГІЯ

109

 

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

 

 

5.1. Загальний огляд організму людини

Тканини організму людини

Табл.84 Види тканин та їх будова Місцезнаходження Функції

Е п і т е л і й

Плоский

Поверхня шкіри, ротова

Покривна, захисна, видільна (газо

Поверхня клітин рівна. Клітини

порожнина, внутрішня по

обмін, виділення сечі).

щільно прилягають одна до одної.

верхня стравоходу та аль

 

 

веол, капсули нефронів.

 

Залозистий

 

Залози шкіри, шлунка,

Залозисті клітини синтезують та ви

 

кишечника; залози внут

діляють секрет.

 

рішньої секреції, слинні

 

 

залози, печінка, підшлун

 

 

кова залоза.

Видільна (виділення поту, жиру), секре торна (виділення сліз, слини, шлунково го та кишкового соку, ферментів і гор монів).

Війчастий

 

Дихальні шляхи.

 

Захисна (війки затримують і видаляють

Клітини з численними волосинками

 

 

 

частинки пилу і бактерії).

(війками).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С п о л у ч н і

Щільна волокниста

Комплекс клітин та волокон, що щільно прилягають між собою. Міжклітинної речовини немає.

Власне шкіра, сухожилля, Покривна, захисна, рухова. зв’язки, оболонки крово носних судин, рогівка ока.

Пухка волокниста

Пухко розміщені клітини та волокна, що переплетені між собою. Між клітинна речовина не структурна.

Підшкірна жирова клітко вина, проміжки між орга нами.

З’єднує шкіру з м’язами, підтримує органи, заповнює проміжки між орга нами. Бере участь у терморегуляції тіла.

Хрящова

 

Міжхребцеві диски, хрящі

 

Зменшення тертя

між поверхнями

 

Живі круглі або овальні клітини, що

 

гортані, трахеї, бронхів,

 

кісток, збереження

форми дихальних

 

містяться в капсулах. Міжклітинна

 

вушна раковина, поверхня

 

шляхів і вушних раковин.

 

речовина щільна, пружна, прозора.

 

суглобів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кісткова

Кістки кістяка.

Опорна, рухова, захисна.

Живі клітини з довгими відростками,

 

 

 

 

 

 

 

з’єднаними між собою. Міжклітинна

 

 

 

 

 

 

 

речовина – неорганічні солі та білок

 

 

 

 

 

 

 

осеїн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кров та лімфа

Кровоносна система

Розносить кисень та поживні речовини

Рідка сполучна тканина, що склада

 

 

 

по всьому організму. Збирає вуглекис

 

ється з клітин та плазми. В плазмі

 

 

 

лий газ та продукти дисиміляції. Забез

 

розчинені органічні та мінеральні

 

 

 

печує сталість внутрішнього середови

 

сполуки.

 

 

 

ща, хімічного та газового складу орга

 

 

 

 

 

 

нізму. Захисна (імунітет). Регуляторна

 

 

 

 

 

 

(гуморальна).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М ’ я з о в і

Поперечносмугаста

 

Кістякові м’язи, серцеві

 

Довільні рухи тіла та його частин, міміка

 

 

(посмугована)

 

м’язи

 

обличчя, мова. Мимовільні (автома

 

 

Багатоядерні

клітини циліндричної

 

 

 

тичні) скорочення серцевого м’яза. Має

 

 

форми до 10

см довжиною з попе

 

 

 

властивість збудливості та скоротли

 

G

речною смугастістю.

 

 

 

вості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

110

БІОЛОГІЯ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ