Біологія_Навчальний експрес-довідник

G

Види тканин та їх будова

Місцезнаходження

Функції

Гладенька (непосмугована)

Стінки травного

каналу,

Мимовільні скорочення стінок внутріш

Одноядерні клітини до 0,5 мм до

кровоносних та лімфатич

ніх порожнистих органів. Підняття во

вжиною з загостреними кінцями.

них судин, м’язи шкіри.

лосся на шкірі.

Н е р в о в а

Нервові клітини (нейрони)

Тіла нервових клітин, різно

Сіра речовина головного

Забезпечення узгодженої діяльності сис

манітні за формою та розміром,

та спинного мозку.

тем організму та його зв’язку з зовнішнім

до 0,1 мм діаметром.

середовищем. Матеріальна основа ви

щої нервової діяльності. Нервовій тка

нині властиві збудливість і провідність.

Короткі відростки нейронів –

Сполучаються з довгими

Передають збудження у напрямку до

дендрити. Нейрон має один і

відростками сусідніх ней

тіла нейрона.

більше дендритів.

ронів.

Довгі відростки нейронів (аксо

Нерви

периферичної

Передають збудження від тіла нейрона

ни, або нейрити) утворюють нер

нервової системи, які ін

на дендрити або мембрану інших ней

вові волокна до 1 м довжиною. В

нервують усі органи тіла.

ронів.

органах закінчуються галузисти

ми

нервовими рецепторами.

Нейрон має один аксон.

Нейроглія

Заповнює проміжки між

Виконує опорну функцію, передає по

Клітини, що оточують нейрони.

нервовими клітинами.

живні речовини та кисень нейронам,

запобігає потраплянню

до нейронів

токсичних речовин, виділяє біологічно

активні речовини.

Системи органів організму людини

Частини системи,

Тканини, з яких

Функції

Табл.85

органи та частини органів

складаються органи

О п о р н о < р у х о в а

Кістяк — череп, хребет, грудна

Кісткова, хрящова, зв’яз

Опора тіла, захист. Рух. Кровотворен

клітка, пояси верхніх та нижніх

ки

ня. Участь у мінеральному обміні.

кінцівок, вільні кінцівки.

М’язи — скелетні м’язи голови, ту

Посмугована

м’язова

Рух тіла завдяки роботі м’язів. Міміка,

луба,

кінцівок. Діафрагма. Стінки

тканина.

Сухожилля.

мова. Скорочення стінок внутрішніх

внутрішніх органів.

Непосмугована

м’язова

органів.

тканина.

К р о в о н о с н а

Серце — 4 камерне серце.

Посмугована м’язова тка

Взаємозв’язок між усіма органами тіла.

нина. Сполучна тканина.

Зв’язок із зовнішнім

середовищем.

Виділення через легені, нирки, шкіру.

Судини — артерії, вени, капіляри,

Непосмугована

м’язова

Захисна (імунітет). Регуляторна (гумо

лімфатичні судини.

тканина,

епітелій, рідка

ральна). Забезпечення

організму по

сполучна тканина (кров).

живними речовинами та киснем.

БІОЛОГІЯ

111

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

G

Частини системи,

Тканини, з яких

Функції

органи та частини органів

складаються органи

Т р а в н а

Травні залози — слинні залози,

Непосмугована м’язова

Утворення травних соків, ферментів,

залози шлунку та 12 палої кишки,

тканина, залозистий епі

гормонів.

печінка та підшлункова залоза.

телій, сполучна тканина.

Травний канал — рот, глотка,

Непосмугована м’язова

Травлення, проведення та всмоктуван

стравохід, шлунок, тонка кишка

тканина, епітелій, спо

ня перетравленої їжі. Утворення кало

(12 пала, порожня, клубова), тов

лучна тканина.

вих мас та видалення їх назовні.

ста кишка (сліпа, ободова, пряма),

анальний отвір.

П о к р и в н а

Шкіра — епідерміс, власне шкіра,

Багатошаровий епітелій,

Покривна, захисна, терморегуляційна,

підшкірна жирова клітковина.

непосмугована м’язова

видільна, дотикова.

тканина, сполучна щіль

на та пухка тканина.

С е ч о в и д і л ь н а

Нирки — дві нирки, сечоводи, се

Непосмугована м’язова

Видалення продуктів дисиміляції, збе

човий міхур, сечівник.

тканина, епітелій, спо

реження сталості внутрішнього середо

лучна тканина.

вища, захист організму від самоотру

єння, зв’язок організму із зовнішнім се

редовищем, підтримання водно сольо

вого обміну.

С т а т е в а

Жіночі статеві органи — внут

Непосмугована м’язова

Утворення жіночих статевих клітин (яй

рішні (яєчники, матка) та зовнішні

тканина, епітелій, спо

цеклітин) і гормонів, які впливають на

статеві органи.

лучна тканина.

формування вторинних статевих ознак,

регулюють діяльність статевої системи.

Розвиток плоду.

Чоловічі статеві органи — внут

Те ж

Утворення чоловічих статевих клітин

рішні (сім’яники) та зовнішні ста

(сперматозоїдів) і гормонів.

теві органи.

Е н д о к р и н н а

Залози — гіпофіз, епіфіз, щитовид

Залозистий епітелій

Гуморальна регуляція та координація

на, надниркові, підшлункова та ста

діяльності всіх органів та тканин тіла.

теві залози.

112

БІОЛОГІЯ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

G

Частини системи,

Тканини, з яких

Функції

органи та частини органів

складаються органи

Діафіз — середня порожниста частина кістки зі

Має місце у дорослої людини. Кровотворних функ

щільної твердої речовини; містить жовтий кістковий

цій не має.

мозок.

Епіфізи — два кінця кістки з губчастої речовини;

Утворення кров’яних клітин.

містять червоний кістковий мозок.

Окістя — тонка міцна волокниста оболонка кістки.

Посередник живлення та іннервації кістки.

Остеоцити — клітини, замуровані в міжклітинній

Обмін речовин у тілі кістки.

речовині.

Остеобласти — клітини зони кісткоутворення.

Ріст та регенерація кістки.

Остеокласти — клітини, здатні руйнувати кістку.

Сумісна дія з іншими клітинами забезпечує перебу

дову кістки в процесі росту організму.

Міжклітинна речовина — колагенові волокна та

Депо мінеральних солей. Участь у мінеральному

мінеральні солі (кальцію, фосфору тощо).

обміні організму.

Тип та спосіб сполучення

Приклади

Табл.87

Нерухоме — за допомогою швів або зростанням

Сполучення кісток черепа (окрім нижньої щелепи),

кісток тазу з крижами.

Напіврухоме — через хрящи

Сполучення тіл шийних, грудних і поперекових

хребців.

Рухоме — через суглоби

Колінний, ліктьовий, плечовий, тазостегновий та ін.

БІОЛОГІЯ

113

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Табл.88

Відділи

Кістки кістяка

Тип кісток

Характер

Особливості кістяка

кістяка

сполучення

Мозковий

Парні: тім’яні та скроневі.

Плоскі

Нерухоме

Розвинутий

більше, ніж

(черепна

Непарні: лобна, потилич

лицевий.

коробка)

на, решітчаста, основна.

Лицевий

Парні:

верхньощелепні,

Плоскі

Нерухоме,

Розвинутий

підборідний

виличні,

носові, слізні,

крім нижньої

виступ у зв’язку з члено

піднебінні.

щелепи.

роздільною мовою.

Непарні: нижньощелеп

на, лемешева, під’язикова.

Хребет

7 шийних, 12 грудних, 5

Короткі

Напіврухоме,

S подібний вигин хребта,

поперекових, 5 крижових,

крім крижових,

збільшення тіл хребців,

4 5 куприкових хребців.

з’єднаних

відсутність хвоста.

нерухомо.

Грудна

12 грудних хребців, 12 пар

Короткі,

Напіврухоме.

Сплюснута у передньо

клітка

ребер, грудна кістка.

плоскі

задньому напрямку.

114

БІОЛОГІЯ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Назва м’язів

Прикріплення м’язів

Вид м’язової

Характер

Функції

Табл.89

тканини

роботи

Жувальні

Одним кінцем до скроневої

Посмугована

Довільний

Рух нижньої

кістки черепа, другим – до

щелепи

нижньої щелепи.

Мімічні

Одним кінцем до кісток

Те ж

Те ж

Мімічні рухи

черепа, другим – до шкіри.

обличчя

Коловий м’яз рота

До шкіри

Те ж

Те ж

Рух рота

Потиличні, спинні (трапе До кісток кістяка

Те ж

Те ж

Підтримання ту

цієподібний,

широкий,

луба

у

верти

ромбоподібний, випрямлю

кальному

поло

вачі тулуба), грудні (вели

женні.

М’язи

кий та малий грудні, міжре

згиначі та розги

берні), черевні (прямі, косі,

начі. Рухи тіла.

поперечні), діафрагма.

Дихальні рухи.

Верхня: дельтоподібний,

Нижня: кравецький, чоти

Те ж

Довільний

М’язи згиначі

двоголовий, триголовий,

риголовий стегна, передній

та розгиначі рук,

розгиначі та згиначі кисті й

великогомілковий, великий

ніг, що здійсню

пальців, м’язи кисті.

сідничний,

двоголовий

ють рух кінці

стегна, напівсухожилко

вок.

вий, литковий, м’язи стопи.

Серцевий м’яз

До великих кровоносних

Те ж

Мимовіль

С к о р о ч е н н я

судин, які починаються або

ний

серця

закінчуються в серці.

М’язи стінок судин, трав

Не прикріплені до кісток.

Непосмуго

Те ж

Скорочення сті

ного каналу, шкіри тощо.

вана

нок

порожнис

тих

внутрішніх

органів; рух кро

ві,

перетравлю

ваної їжі.

БІОЛОГІЯ

115

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Зуби. 32 зуба: кожна щелепа має 4 різці, 2 ікла, 4

Відкушування та жування їжі. Подрібнена їжа до

малих і 6 великих кутніх зуба. Зуб складається із ко

ступна дії травних соків.

реня, шийки та коронки. Зубна тканина – дентин.

Коронка покрита міцною емаллю. Порожнина зуба

заповнена пульпою, що містить нервові закінчення

та кровоносні судини.

Язик. М’язовий (посмугована м’язова тканина)

Орган смаку та мови. Тіло язика формує грудочку

орган, вкритий слизовою оболонкою. Задня частина

їжі, корінь бере участь у ковтанні, яке відбувається

– корінь, передня вільна – тіло з кінцевою заокруг

рефлекторно. Слизова оболонка має смакові рецеп

леною верхівкою, верхній бік язика – спинка.

тори.

Слинні залози. Три пари слинних залоз, які утво

Слина виділяється рефлекторно, зволожує їжу під час

рені залозистим епітелієм: привушні, підщелепні та

її пережовування, сприяючи формуванню грудки їжі

під’язикові. Протоки залоз відкриваються у ротову

для проковтування. Містить травні ферменти птіалін і

порожнину.

мальтазу, які розщеплюють полісахариди (крохмаль,

глікоген) до декстринів (фрагменти молекул полісаха

ридів) та глюкози. Середовище нейтральне.

Верхня частина травного каналу – трубка довжи

Ковтання їжі, відбувається рефлекторно. Під час

ною 25 см. Верхня третина органу складається з по

ковтання грудочка їжі проходить у глотку. При цьо

смугованої, решта – із непосмугованої м’язової

му м’яке піднебіння піднімається та закриває вхід до

тканини. Вистелені плоским епітелієм.

носоглотки, а надгортанник закриває вхід до гортані.

Розширена частина травного каналу грушоподібної

Перетравлювання їжі. Скорочення стінок шлунка

форми. Стінки складаються із непосмугованої

сприяє перемішуванню їжі з шлунковим соком,

м’язової тканини, вистелені залозистим епітелієм.

який виділяється рефлекторно. Середовище кисле.

Залози виробляють шлунковий сік, що містить фер

Пепсин розщеплює складні білки до простіших, а

менти пепсин та хімозин, соляну кислоту та слиз.

хімозин звурджує молоко. Ферменти слини розщеп

Об’єм шлунка до 3 л.

люють полісахариди до тих пір, поки грудка їжі не

просякнеться шлунковим соком, під дією якого вони

втрачають активність.

Печінка. Велика травна залоза масою до 1,5 кг.

Жовч із жовчного міхура по протоку надходить у 12

Складається із функціональних часточок, утворених

палу кишку під час травлення, створює лужне сере

залозистими клітинами. Між часточками міститься

довище, емульгує жири, що сприяє функціям фер

сполучна тканина, жовчні протоки, кровоносні та лім

ментів підшлункової залози та 12 палої кишки.

фатичні судини. Жовчні протоки впадають в жовчний

Печінка знешкоджує шкідливі та отруйні речовини,

міхур, де накопичується жовч (гірка, трохи лужна,

а також із глюкози під дією гормону інсуліну синте

прозора рідина жовтуватого або зеленувато бурого

зує глікоген.

кольору, який дає розщеплений гемоглобін). Жовч

містить знешкоджені отруйні та шкідливі речовини.

Підшлункова залоза. Має гроноподібну форму

Утворення підшлункового соку, який через протоку

10 12 см довжиною. Головка, тіло, хвіст. Підшлун

попадає в 12 палу кишку під час травлення. Сере

ковий сік містить травні ферменти. Діяльність зало

довище лужне. Сік містить ферменти: трипсин (роз

зи регулюється вегетативною нервовою системою

щеплює білки), ліпазу (розщеплює жири), амілазу,

(блукаючий нерв) і гуморально (соляною кислотою

мальтазу (розщеплює вуглеводи). Залоза виробляє

G

шлункового соку).

також гормон інсулін, який надходить в кров.

116

БІОЛОГІЯ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

G

Органи травного тракту та їх будова

Функції

К и ш е ч н и к

12<пала кишка (початковий відділ тонкого кишеч

Перетравлювання їжі. Поживна кашка порціями

ника). Довжина до 15 см. В неї впадають протоки

надходить із шлунка і зазнає дії ферментів трипсину,

підшлункової залози та жовчного міхура. Стінка

амілази, ліпази, кишкового соку та жовчі. Середо

кишки складається із непосмугованих м’язів, що

вище лужне. Білки розщеплюються до амінокислот,

скорочуються мимовільно. Всередині має залозис

вуглеводи – до глюкози, жири – до гліцерину та

тий епітелій, який виробляє кишковий сік.

жирних кислот.

Тонкий кишечник. Найдовша частина травної си

Перетравлювання їжі, розрідження поживної каш

стеми – 5 6 м. Стінки складаються із непосмуго

ки травними соками, переміщення її завдяки пери

ваних м’язів, здатних до перистальтики. Слизова

стальтичним рухам. Середовище лужне. Всмокту

оболонка утворює ворсинки, всередині яких розга

вання через ворсинки в кров амінокислот і глюкози.

лужена густа сітка кровоносних та лімфатичних

Гліцерин і жирні кислоти поглинаються клітинами

капілярів.

епітелію, де із них синтезуються власні жири, які

надходять у лімфу, а потім у кров.

Товстий кишечник, пряма кишка. Довжина до

Пряма кишка – кінцевий відділ тракту,

1,5 м, діаметр у 2 3 рази більший, ніж у тонкого.

закінчується анальним отвором (заднім проходом).

Виробляє слиз. Тут живуть симбіотичні бактерії, які

Перетравлювання рештки білків та розщеплення

розщеплюють клітковину, синтезують вітамін К та

клітковини. Отруйні речовини, що утворюються,

вітаміни групи В.

всмоктуються у кров і ворітною веною надходять у

печінку, де знешкоджуються. Всмоктування води та

утворення калових мас, які рефлекторно видаля

Вітамін

Добова

Продукти, що містять вітамін

Захворювання, визване

Табл.91

потреба

нестачею вітаміну

В1

2 3 мг

Борошно грубого помелу, жовток

Патологічні зміни у нервовій та

яйця, капуста, цибуля, морква,

серцево судинній системі (хвороба

яблука, дріжджі, печінка, нирки

бері бері)

В2

1 2 мг

Зерно, печінка, м’ясо, молоко, яйця

Порушення зору,

ушкодження

слизової оболонки ротової порож

В6

1,5 2,8 мг

Дріжджі, молоко, яйця, яловичина

Недокрів’я, хвороба шкіри (дер

G

матит), корчі

БІОЛОГІЯ

117

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

G

Вітамін

Добова

Продукти, що містять вітамін

Захворювання, визване

потреба

нестачею вітаміну

В12

2 3 мг

Печінка, нирки

Злоякісне недокрів’я, ушкоджен

ня нервової тканини

С

50 100 мг

Ягоди чорної смородини, журав

Цинга

(ушкодження

сполучної

лини, цитрусові, капуста, помідо

тканини); зниження

опірності

ри, цибуля, часник, картопля

факторам середовища

А

0,4 0,7 мг

Риб’ячий жир, яйця, вершкове

Куряча сліпота, порушення функ

масло, морква, шпинат

цій статевої системи

Д

0,02 мг

Риб’ячий жир, печінка, масло, яйця

Рахіт

(порушення

фосфорно

кальцієвого обміну)

Сх.16

Обмін речовин в організмі

118

БІОЛОГІЯ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Органи та їх будова

Функції

Табл.92

Глотка. Частини: носоглотка та ротова частина

Проведення зігрітого та очищеного повітря в гор

глотки, яка переходить у гортань.

тань.

Гортань. Порожнистий орган, стінки якого мають

Проведення повітря із глотки в трахею, захист ди

декілька хрящів, між якими знаходяться дві голосові

хальних шляхів від попадання їжі. Утворення звуків

зв’язки, що утворюють голосову щілину.

шляхом коливання голосових зв’язок, рухів язика,

губів і щелепи.

Трахея. Дихальна трубка довжиною біля 12 см,

Вільний рух повітря.

стінка якої містить хрящові напівкільця.

Бронхи. Лівий та правий. Утворені хрящовими

Вільний рух повітря.

кільцями. У легенях розгалужуються на дрібні

бронхи, які поступово втрачають хрящі. Кінцеві

розгалуження бронхів у легенях – бронхіоли.

Легені. Права легеня складається з 3 х часток, ліва

Органи дихання. Дихальні рухи здійснюються під

– з 2 х. Знаходяться в грудній порожнині тіла. По

контролем центральної нервової системи (довгас

криті плеврою. Мають губчасту будову.

тий мозок) та гуморального фактора (концентрація

вуглекислого газу у крові).

Альвеоли. Легеневі пухирці, які складаються із

Збільшують площу дихальної поверхні, здійснюють

тонкого шару плоского епітелію, що густо обплете

газообмін між кров’ю та легенями.

ний капілярами. Ними закінчуються найдрібніші

бронхіоли.

Капіляри легенів. Стінки складаються з 1 шаро

Венозна кров у капіляри поступає із легеневої ар

вого епітелію. Концентрація газів у капілярах та

терії. Шляхом дифузії кисень із місця з більшою

альвеолах різна. Кров у капілярах венозна, насиче

концентрацією (альвеоли) надходить у місце з мен

на вуглекислим газом.

шою концентрацією (капіляри). Одночасно у проти

лежному напрямку дифундує вуглекислий газ.

Легенева вена. Капіляри, з’єднуючись у більші су

Транспортує кисень від легенів до серця. Кисень у

дини, утворюють легеневу вену, яка впадає у ліве

крові спочатку розчиняється у плазмі, а потім з’єд

передсердя.

нується з гемоглобіном, і кров стає артеріальною.

Серце. Ліва, артеріальна частина серця склада

Проштовхує артеріальну кров по великому колу

ється із лівого передсердя та лівого шлуночка, що

кровообігу.

з’єднуються через двостулковий клапан.

Артерії. Кровоносні судини великого кола крово

Несуть кров, збагачену киснем, до всіх органів і

обігу розгалужуються на дрібніші артеріоли, а потім

тканин тіла.

на капіляри.

Капіляри. Будова така ж, як і капілярів легенів, але

Здійснюють газообмін між кров’ю та тканинною

містять кров артеріальну, насичену киснем.

рідиною: кисень переходить у тканинну рідину, а

вуглекислий газ дифундує у кров, яка тепер стає ве

G

нозною.

БІОЛОГІЯ

119

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

G

Органи та їх будова

Функції

Кора нирок – темний зовнішній шар, який містить

У нефроні утворюється первинна сеча. Ниркова ар

маленькі ниркові тільця – нефрони. Нефрон – кап

терія приносить кров, що містить кінцеві продукти

сула із одношарового епітелію та звивистий нирко

життєдіяльності організму та надлишок води. У клу

вий каналець. Всередині капсули клубочок капіля

бочку має місце підвищений кров’яний тиск, завдя

рів, утворений розгалуженням ниркової артерії.

ки чому через стінки капілярів у капсулу фільтру

Зовні кора захищена сполучнотканинною оболон

ються вода, солі, сечовина, глюкоза тощо, де вони

кою.

мають меншу концентрацію.

Ниркова миска має форму лійки, що широким бо

Трубочками пірамідок вторинна сеча надходить у

ком звернена до пірамідок, а вузьким – до воріт

ниркову миску, де збирається, а потім витікає у се

нирки.

човід.

Мішок, стінки якого складаються з непосмугованої

Накопичує протягом 3 3,5 год. сечу, яка в резуль

мускулатури, вистеленої епітелієм.

таті скорочення стінок видаляється назовні.

120

БІОЛОГІЯ

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ