Біологія_Навчальний експрес-довідник
.pdf
1.3.2. Характеристика еволюційного процесу |
1.3.2. |
|||
Види, напрямки, механізми та результати еволюційного |
|
|||
|
|
|
|
|
Назва |
Зміст |
Способи |
Приклади |
Табл.22 |
|
|
В и д и |
|
|
Мікро< |
Сукупність еволюційних |
|
Вид тигр має 7 підвидів, бі |
|
еволюція |
процесів, які відбуваються |
|
лий гриб – близько 20 |
|
|
всередині популяції та між |
|
тощо. |
|
|
популяціями одного виду і |
|
|
|
|
можуть привести до утво |
|
|
|
|
рення нових підвидів або ви |
|
|
|
дів. Початок будь якого еволюційного процесу.
Видо< |
|
Еволюційний процес виник |
утворення |
|
нення нових видів унаслідок |
|
|
мікроеволюції, на відміну від |
|
|
якої має необоротний ха |
|
|
рактер. |
|
|
|
Філетичний, гібридний, ди вергентний (географічний чи екологічний).
Різноманіття близьких видів в’юрків (класичні спостере ження Ч. Дарвіна), чайок, дрозофіл та інших організмів (географічне видоутворення). Існування в одних і тих же еко системах кількох видів синиць, які відрізняються між собою способом живлення, складом поживи, місцями гніздування, статевими інстинктами тощо (екологічне видоутворення).
Макро< |
|
Еволюційні |
процеси, що |
|
Окремих способів та меха |
|
Припускається, що всі ряди |
еволюція |
|
приводять |
до виникнення |
|
нізмів макроеволюції не іс |
|
плацентарних ссавців ви |
|
|
надвидових таксонів – ро |
|
нує. |
|
никли від загального предка |
|
|
|
дів, родин і т.д. Реально в |
|
|
|
завдяки пристосуванню до |
|
|
|
природі існують лише види, |
|
|
|
різних умов наземного, вод |
|
|
|
а надвидові категорії введе |
|
|
|
ного (ластоногі, китоподіб |
|
|
|
но людиною. |
|
|
|
ні) та повітряного (рукокри |
|
|
|
|
|
|
|
|
лі) середовищ існування. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Н а п р я м к и
Прогрес Зростання пристосованості організму до оточуючого се редовища, що веде до збіль шення чисельності та більш широкого розповсюдження виду.
Ароморфоз – підвищення рівня організації, що дає ор ганізму можливість розши рити використання зовніш нього середовища.
Поява легеневого дихання у первісних мешканців пріс них водоймищ і утворення багатьох тисяч видів земно водних. Поряд зі споровим виникнення насіннєвого розмноження у рослин.
|
Аломорфоз (ідіоадаптація) |
|
Різноманітність форм кома |
|
||
|
– виникнення певної кіль |
|
хоїдних ссавців (їжак, кріт, |
|
||
|
кості дрібних пристосувань |
|
кажан) або лучних рослин, |
|
||
|
до оточуючого середовища |
|
які існують поряд (довжина |
|
||
|
без принципової перебудови |
|
коренів, термін |
квітування |
|
|
|
біологічної організації. |
|
тощо). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Теломорфоз – спеціаліза |
Різноманітність |
форм ко |
||||
|
ція організму внаслідок пере |
|
мах, молюсків, |
риб, птахів |
|
|
|
ходу до більш обмеженого |
|
(дятел), ссавців (мурахоїд), |
|
||
|
середовища існування. Од |
|
рослин (латаття, омела). |
|
||
|
нобічний розвиток деяких ор |
|
|
|
|
|
|
ганів і часткова редукція ін |
|
|
|
|
|
|
ших. Біологічна організація |
|
|
|
|
|
|
загалом залишається на по |
|
|
|
|
|
|
чатковому рівні або зазнає |
|
|
|
|
G |
|
навіть деякого спрощення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
БІОЛОГІЯ |
31 |
|
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
G |
Назва |
Зміст |
Способи |
|
Прогрес |
Гіперморфоз – руйнуван |
|
|
|
ня співвідношення з середо |
|
|
|
вищем |
унаслідок швидкої |
його зміни та перерозвиток організму в якомусь певно му напрямку за межі доціль ності, що породжує загрозу відстати від темпів зміни се редовища.
Приклади
Величезні роги викопного велетенського оленя, великі бивні слона, стебло кактуса, листя водяної рослини вік торії амазонської.
Катаморфоз (морфофізіо логічний регрес) – загальна дегенерація, що полягає в різкому спрощенні ор ганізації в результаті зник нення цілих систем органів та функцій. Регресивне яви ще, але види на цьому шля ху можуть збільшувати свою чисельність та ареал.
Паразитичні рослини (пови тиця, вовчок) та тварини (ціп’яки, аскарида людська).
Стабілізація |
|
Збереження пристосовано |
|
|
|
Більшість видів живих орга |
|||
|
|
|
сті організму |
на певному |
|
|
|
нізмів. |
|
|
|
|
рівні. Організм змінюється |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відповідно до змін оточую |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
чого середовища. Чисель |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ність виду не зростає, але і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
не знижується. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Регрес |
|
Зниження рівня пристосо |
|
Зникаючі види рослин і |
|||||
|
|
|
ваності до умов існування, |
|
тварин (комахоїдні рослини, |
||||
|
|
|
зменшення |
чисельності |
|
сумчасті ссавці). |
|||
виду та площі видового ареалу.
М е х а н і з м и
Диверген< Незалежне набування спо ція рідненими організмами від мінних ознак. Подібність пояснюється спорідненістю, а відмінності – пристосу ванням до різних середо
вищ.
Різноманітність передніх кінцівок у хребетних тварин (риби, земноводні, птахи, ссавці). Різноманітність бу дови квітки у покритонасін них рослин.
Конвер< Незалежне набування не генція спорідненими організмами подібних ознак. Подібність пояснюється пристосуван ням до однакового середо вища, а відмінності – різ
ним походженням.
Крила метелика та кажана. Бульба картоплі (видозміне ний пагін) та бульба жоржи ни (видозмінений корінь).
Паралелізм Незалежне набування спо рідненими організмами по дібних ознак. Подібність пояснюється спільним по ходженням і пристосуван ням до однакового середо вища, а відмінності – по чатковим розходженням ознак.
Подібність будови тіла мор жа та дельфіна, або спори спорової рослини та пилко вого зерна насіннєвої рос лини.
G
32 |
БІОЛОГІЯ |
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
|
G |
Назва |
Зміст |
Способи |
Приклади |
|
|
|
|
|
Рудименти |
Зменшення та повна втрата |
Рудименти: недорозвину |
та атавізми |
функції певного органу або |
ті очі у підземних тварин |
|
структури. |
(кріт), недорозвинуті части |
|
|
ни квітки деяких рослин |
|
|
(злакові). |
|
|
Атавізми: розвиток у лю |
|
|
дини густого волосяного по |
|
|
крову, квітування та утво |
|
|
рення насіння на першому |
|
|
році життя у дворічних рос |
|
|
лин (цибуля, буряк). |
|
|
|
Ф о р м и п р и с т о с у в а н н я д о у м о в с е р е д о в и щ а
Захисне |
Надає організмам, які жи |
Полярні тварини (ведмідь, |
забарв< |
вуть на відкритій місцевості, |
куріпка). |
лення |
непомітності на тлі оточую |
|
|
чого середовища. |
|
Маскування Форма тіла та забарвлення тварини зливається з оточу ючими предметами.
Гусениці деяких видів мете ликів за формою та забарв ленням тіла нагадують сучок дерева.
|
Мімікрія |
|
Подібність форми та за |
|
|
|
Деякі види мух |
нагадують |
|
|||
|
|
|
|
барвлення тіла незахищених |
|
|
|
осу або бджолу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
тварин до захищених. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Застереж< |
Яскраве забарвлення |
або |
|
|
Сонечко, яке для |
птахів не |
||||||
|
ливе |
|
загрозливий малюнок |
тіла, |
|
|
|
їстівне. |
|
|
|
|
|
(загрозли< |
|
які запам’ятовуються. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ве) забарв< |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Пристосу< |
|
|
|
|
|
|
Рослини пустель (кактуси) |
|||||
|
вання до |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
екстре< |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мальних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
умов |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
існування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р е з у л ь т а т и |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Формування |
Відповідність |
організмів |
|
|
|
|
|||||||
|
доцільності |
|
умовам існування та здат |
|
|
|
|
|
|
||||
|
організмів |
|
ність їх змінюватись у разі |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
зміни цих умов. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Видо |
Постійне виникнення нових |
|
|
|
|
||||||||
|
утворення |
|
видів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ускладнення |
Постійне |
удосконалення |
|
|
|||||||||
організації |
структури |
та |
функцій |
усіх |
|
|
|||||||
|
|
|
живих організмів – |
від |
|
|
|||||||
|
|
|
примітивних доклітинних аж |
|
|
||||||||
|
|
|
до людини. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
БІОЛОГІЯ |
33 |
|
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
1.3.3.1.3.3. Видоутворення
Ви д є елементарною одиницею класифікації живих організмів. Він являє собою сукупність особин, що мають спадкову подібність морфологічних, фізіологічних і біохімічних особливостей, вільно схрещуються між со бою і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя та займають у природі певний ареал. Вид – історична категорія, бо існує лише певний відрізок часу, поступово розпадаючись на нові види.
Характеристика видоутворення
Табл.23 |
Тип видоутворення та його характеристика |
|
Причини видоутворення |
|
|||
|
|
Філетичний — один вид перетворюється на інший; |
Мутаційний процес усіх рівнів: геномного (полі |
||||
|
|
збільшення кількості видів не відбувається. |
плоїдія), хромосомного, генного. |
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
Гібридний — новий вид є результатом схрещування |
Схрещування особин різних видів у зоні перекри |
||||
|
|
двох існуючих видів; має місце збільшення кількості |
вання. |
||||
|
|
видів. Іноді батьківські види можуть зникнути, і кіль |
|
|
|
||
|
|
кість видів зменшиться. |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
|
|
Дивергентний — розщеплення існуючого виду на |
Ізоляція популяції виду: |
||||
|
|
два або більше нових; кількість видів збільшується: |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
а) алопатричний — виникнення видів у від |
географічна (просторова); |
||||
|
|
ділених між собою ареалах. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) симпатричний — виникнення видів у ме |
екологічна (різні сезонні чи добові ритми життєді |
||||
|
|
жах одного ареалу. |
яльності, пристосування до різних ділянок біотопа) |
||||
|
|
|
|
|
або генетична (геномні або хромосомні мутації). |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.4. Початки селекції
Селекція – наука про методи створення нових і покращення існуючих сортів культурних рослин, порід домашніх тварин та штамів мікроорганізмів, що використовує людина.
Центри походження культурних рослин
(за М.І. Вавіловим)
Табл.24 |
Назва центру |
Географічне положення |
Перелік культурних рослин |
|
|
|||
|
Південноазіатський |
Тропічна |
Індія, |
Індокитай, |
Рис, цукрова тростина, баклажан, чорний |
|
||
|
тропічний |
Південний |
Китай, острови |
перець, цитрусові тощо (50% культурних |
|
|||
|
|
Південно східної Азії |
рослин). |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
Східноазіатський |
Центральний та Східний Ки |
Соя, просо, гречка, слива, вишня, редька |
|
||||
|
|
тай, Японія, Корея, Тайвань |
та ін. (20% культурних рослин). |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Південно західноазіатський |
Мала |
Азія, Середня Азія, |
Пшениця, жито, бобові культури, льон, |
|
|||
|
|
Іран, |
Афганістан, |
Південно |
коноплі, ріпа, морква, часник, виноград, |
|
||
|
|
західна Індія |
|
абрикоса, груша та ін. (14% культурних |
G |
|||
|
|
|
|
|
|
рослин). |
|
|
34 |
БІОЛОГІЯ |
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
|
G |
|
|
Назва центру |
|
Географічне положення |
Перелік культурних рослин |
|
|
|||||
|
Середземноморський |
|
Країни на берегах Середзем |
Капуста, цукровий буряк, олива, сочеви |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
ного моря |
ця, конюшина та інші кормові трави (11% |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
культурних рослин). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Абіссінський |
|
Абіссінське нагір’я Африки |
Тверда пшениця, ячмінь, кава, сорго, ба |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
нани. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Центральноамериканський |
Південна Мексика |
Кукурудза, довговолокнистий |
бавовник, |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
какао, гарбуз, тютюн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Андійський |
|
Південна Америка вздовж за |
Картопля, ананас, хінне дерево, кокаїно |
|||||||||
|
(Південноамериканський) |
хідного побережжя |
вий кущ. |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основні методи селекції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Методи |
|
|
Селекція тварин |
Селекція рослин |
|
|
|
Табл.25 |
||
|
Добір батьківських |
За цінними з господарського погляду |
За місцем їх походження (географічно |
||||||||||
|
пар |
ознаками та екстер’єром (сукупність |
віддалених) або |
генетично |
віддалених |
||||||||
|
|
|
|
|
фенотипічних ознак). |
(неспоріднених). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Гібридизація: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
а) неспоріднена |
Схрещування віддалених порід, що від |
Внутрішньовидове, міжвидове, міжро |
|||||||||
|
|
(аутбридинг) |
різняються контрастними ознаками, з |
дове схрещування, що сприяє гетерози |
|||||||||
|
|
|
|
|
метою формування гетерозиготних по |
су, для одержання гетерозиготних по |
|||||||
|
|
|
|
|
пуляцій та прояву гетерозису. Одержу |
пуляцій та форм з високою продуктив |
|||||||
|
|
|
|
|
ється безплідне потомство. |
ністю. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
б) близькоспорід |
Схрещування близьких родичів для |
Самозапилення |
перехреснозапильних |
||||||||
|
|
нена (інбридинг) |
|
одержання гомозиготних (чистих) ліній |
рослин з метою одержання гомозигот |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
з бажаними ознаками. |
них (чистих) ліній. |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Добір: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
а) масовий |
Не застосовується. |
Застосовується |
щодо |
перехресноза |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
пильних рослин. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
б) індивідуальний |
Жорсткий індивідуальний добір за цін |
Застосовується |
щодо |
самозапильних |
|||||||
|
|
|
|
|
ними з господарського погляду ознака |
рослин з метою виділення чистих ліній |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
ми, витривалістю, екстер’єром. |
– потомств окремих особин. |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Випробування плід |
Штучне запліднення гаметами кращих |
Не вживається. |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
ників за потомством |
|
самців плідників, якість яких перевіря |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
ється за багаточисленним потомством. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Експериментальне |
Не вживається. |
Вживається з метою одержання більш |
||||||||||
|
|
одержання поліплоїдів |
|
|
|
продуктивних, урожайних форм. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Експериментальний |
Не вживається. |
Вживається з метою одержання більш |
||||||||||
|
|
мутагенез |
|
|
|
продуктивних, більш якісних з погляду |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
поживності, стійких проти хвороб та |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
несприятливих умов середовища форм. |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Найновіші методи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
селекції: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
а) клітинна |
Не вживається. |
Застосовується для одержання гаплоїдних |
|||||||||
|
|
інженерія |
|
|
|
рослин з пилку гібридів з метою різкого |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
скорочення терміну створення стабільних |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
гібридних форм. Застосовується для одер |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
жання нових селекційних форм рослин із |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
окремих соматичних клітин, що культиву |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
ються у селективному середовищі. Метод |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
у багато разів підвищує можливості добо |
|
G |
||||
|
|
|
|
|
|
|
ру та скорочує термін селекції. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
БІОЛОГІЯ |
35 |
|
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
G |
|
|
Методи |
|
Селекція тварин |
Селекція рослин |
|
||
|
|
б) хромосомна |
|
Не вживається. |
|
Застосовується для підсилення цінної |
|||
|
|
інженерія |
|
|
|
ознаки сорту, особливо поживної якості |
|||
|
|
|
|
|
|
|
або стійкості проти хвороб. |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
в) генна інженерія |
|
Поки що не вживається. |
Застосовується для одержання форм |
||||
|
|
|
|
|
|
|
рослин, стійких проти шкідників, шляхом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
введення в геном рослини відповідного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
гена іншого організму (бактерії). Мож |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ливо використання щодо інших ознак. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
г) гормональна |
|
Застосовується для |
інтенсивного |
Не вживається. |
|||
|
|
суперовуляція |
|
розмноження кращих з господарського |
|
|
|
||
|
|
та трансплан |
|
погляду тварин, що дає можливість |
|
|
|
||
|
|
тація |
|
щорічно підвищувати |
продуктивність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
породи на 1 2%. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.5.Екологія та біосфера
1.5.1.1.5.1. Початки екології
Екологія – наука, яка вивчає взаємовідношення організмів між собою та з се редовищем існування.
Екологічні фактори
Табл.26 Види Характеристика Реакція організмів Приклади
А б і о т и ч н і ( ф і з и ч н і )
Темпера< |
Добові, сезонні та геоло |
Пристосування. |
Морозо |
Окремі види водоростей жи |
|||||
тура |
гічні (гарячі джерела) ко |
стійкість рослин визначаєть |
вуть при + 80°С в гарячих дже |
||||||
|
|
ливання. Живі організми |
ся вмістом цукру в клітинах, а |
релах. Дерева та кущі Якутії, |
|||||
|
|
зустрічаються в межах від |
у теплокровних тварин – ха |
лишайники, пінгвіни Антарк |
|||||
|
|
– 70 до +80° С. |
рактером обміну речовин. |
тиди не гинуть при – 70°С. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міграція |
– |
переселення в |
Кити, чисельні |
види птахів, |
||
|
|
|
більш сприятливі умови. |
риб, комах. |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Заклякнення – стан повної |
Комахи, риби, |
земноводні, |
||||
|
|
|
нерухомості, |
різке |
зниження |
плазуни. |
|
|
|
|
|
|
життєдіяльності, припинення |
|
|
|
|||
|
|
|
живлення |
|
холоднокровних |
|
|
|
|
|
|
|
тварин при значному зниженні |
|
|
|
|||
|
|
|
або підвищенні температури. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
Сплячка теплокровних тварин |
Ссавці: хом’яки, їжаки, кажа |
|||||
|
|
|
при значному зниженні темпе |
ни, бурі ведмеді тощо. |
|||||
|
|
|
ратури в результаті зниження |
|
|
|
|||
|
|
|
інтенсивності обміну речовин. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Анабіоз – |
стан |
зникнення |
Насіння та спори рослин, |
|||
|
|
|
видимих ознак життя в ре |
найпростіші, бактерії. |
|||||
|
|
|
зультаті різкого пригнічення |
|
|
|
|||
|
|
|
життєвих |
процесів у разі |
|
|
G |
||
|
|
|
різкої зміни температури. |
|
|
||||
36 |
БІОЛОГІЯ |
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
|
G |
Види |
|
Характеристика |
|
Світло |
Джерело енергії для фо |
|
|
|
тосинтезуючих організмів |
|
|
|
та освітлення для тварин, |
|
|
|
а також тепла для всіх |
|
|
|
живих організмів. |
|
Реакція організмів |
Приклади |
|
|
|
Світлолюбні рослини |
Тюльпани, |
шавлія, |
м’ята, |
|
|
хлібні злаки, акація та ін. |
|||
|
|
|
|
|
Тіньолюбні рослини |
Папороті, мохи тощо |
|
|
|
|
|
|
|
|
Тіньовитривалі рослини (нор |
Береза, дуб, |
сосна, |
суниця, |
|
мально розвиваються як при |
лісова фіалка |
|
|
|
нормальному освітленні, так і |
|
|
|
|
в умовах деякого затінення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Денні тварини |
|
Переважна більшість тварин |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Сутінкові та нічні тварини |
Дикі кабани, сови, кажани |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Тварини, що живуть у постій |
Кріт, аскарида |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
ній темряві |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
Фотоперіодизм – залежність процесів росту та |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
розвитку організму від тривалості світлового дня: |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Організми довгого |
Хлібні злаки, картопля, ок |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
світлового дня |
|
ремі види |
метеликів |
(білан |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
капустяний), |
земноводних, |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
плазунів, птахів, ссавців. |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Організми короткого |
Кукурудза, |
томати, |
окремі |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
світлового дня |
|
види комах (тутовий шовко |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пряд, сарана), |
земноводних, |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
плазунів, птахів, ссавців. |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Нейтральні організми |
Горох, гречка, |
окремі види |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тварин різноманітних родів та |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
класів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Рослини: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Вологість |
Вміст води |
у повітрі, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
ґрунті та живих організ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
– гідрофіти (водяні) |
Латаття, ряска |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
мах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– гігрофіти (на місцях |
Лепеха, мохи болотні |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
надмірного зволоження) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– мезофіти (в нормаль |
Більшість рослин (у т.ч. май |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
них умовах зволоження) |
же всі культурні рослини) |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– ксерофіти (в умовах |
Саксаул, кактуси |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
дефіциту вологи) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Солоність |
Прісна вода (0,5 1,0 г/л) |
Прісноводні тварини та рос |
Щука, короп, численні види |
||||||||||||||||
|
води |
|
|
|
|
|
лини |
|
|
|
|
водоростей. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
Морська вода (10 50 г/л) |
Морські тварини та рослини |
Акула, оселедець, численні |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
види водоростей (ламінарія). |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Хімічний |
Кислотність |
|
|
Для більшості рослин та мікробів найбільш сприятливим є |
|||||||||||||||
|
склад |
|
|
|
|
|
нейтральне середовище (рН7) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
ґрунту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
Окремі |
види |
рослин здатні |
Сосна, папороті. |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
існувати |
|
на |
кислих |
ґрунтах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(рН<7), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
або дають перевагу |
лужним |
Ялина, граб. |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ґрунтам (рН>7) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
Солоність |
(надмірний |
Солевитривалі рослини |
Бавовник, олива, солянка та |
|||||||||||||
|
|
|
|
вміст іонів кальцію, ка |
|
|
|
|
|
|
|
ін. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лію, натрію). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рельєф Характер поверхні місця існування. Впливає на розподіл кліматичних факторів: південні та північні схили, ущелини, балки тощо.
G
БІОЛОГІЯ |
37 |
|
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
G |
Види |
Характеристика |
Реакція організмів |
Приклади |
|
|
|
Б і о т и ч н і |
|
|
Конкурен< |
Змагання за спільні сере Рослини конкурують за світло, вологу, поживні речовини; тва |
||
|
ція |
довища: внутрішньовидо |
рини – за спільні джерела живлення. |
|
|
|
ві, міжвидові; прямі, не |
|
|
|
|
прямі. |
|
|
Паразитизм Тип взаємовідносин ор ганізмів, коли один (па разит) використовує ін шого (хазяїна, живителя) як джерело живлення та середовище існування.
Організми паразити знижу ють життєздатність організ мів живителів, спричиняють до їх хвороб і загибелі.
Облігатні (обов’язкові) па разити: малярійний плазмо дій, аскарида, паразитуючі гриби (ріжки, сажка злако вих, фітофтора пасльонових), паразитуючі покритонасінні рослини (омела, повитиця).
Факультативні (необо в’язкові) паразити: круглий черв’як стронгілоїдес, який існує в ґрунті, але здатен па разитувати в кишечнику лю дини.
Хижацтво |
Тип взаємовідносин |
між |
Хижаки сприяють підвищен |
Рослини: мухоловка, росянка. |
|
|
організмами, |
коли |
одні |
ню життєздатності виду. |
Тварини: павуки, окремі ви |
|
убивають та |
поїдають |
|
ди риб (щука, акула), птахів |
|
|
інших. |
|
|
|
(сова, орел), ссавців (вовк, |
|
|
|
|
|
тигр) тощо. |
Коменса< Тип взаємозв’язків різ лізм них видів, за якого один із них (коменсал) вико ристовує поживу чи жит ло іншого (хазяїна), не завдаючи останньому по
мітної шкоди.
Оселення на поверхні дерев орхідей, які не завдають їм шко ди, бо живляться самостійно (квартиранство). Інфузорії, що існують у шлунку жуйних тварин і живляться симбіотичними бактеріями, та краби, які постійно тримають у клішнях двох актиній, споживаючи частину їхньої здобичі (нахлібництво).
Мутуалізм Тип співіснування різних видів, від якого вони ма ють взаємну користь.
Деякі одноклітинні джгутикові тварини, що постійно існу ють у кишечнику комах (тарганів, термітів тощо), сприяю чи розщепленню целюлози до простих вуглеводів, які легко засвоюються організмом хазяїна, знаходять тут поживу та захист. Без цих одноклітинних організмів комахи не змо жуть існувати. Рак самітник має надійний захист у вигляді жалких клітин актиній, а актинія використовує рака як засіб пересування. Бульбочкові бактерії в клітинах коренів бобових рослин здатні засвоювати атмосферний азот і по стачати його рослині, одержуючи від неї необхідні для себе органічні речовини. Близькі до мутуалізму зв’язки склалися у гриба та водорості, які складають тіло лишайника, бо інколи гриб по відношенню до водорості поводить себе як паразит.
Антибіоз |
Форма взаємовідносин |
Гриби та лишайники виділя |
Гриб пеніцил – пеніцилін, |
||
(інтерфе< |
організмів, коли один із |
ють спеціальні речовини – |
що пригнічує життєдіяльність |
||
ренція) |
них пригнічує життєді |
антибіотики. |
багатьох бактерій. |
||
|
яльність іншого. |
|
|
|
|
|
Вищі рослини виділяють фі |
Сосна, цибуля, часник та ін. |
|||
|
|
||||
|
|
тонциди. |
застосовуються у медицині як |
||
|
|
|
лікувальні засоби. |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Тварини знищують особин ін |
Мурахи. |
||
|
|
шого виду на своїй території. |
|
|
G |
|
|
|
|
|
|
38 |
БІОЛОГІЯ |
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
|
G |
Види |
Характеристика |
Реакція організмів |
Приклади |
|
|
|
|
|
А н т р о п о г е н н і
Позитивні Розумне втручання люди ни у життя природи з ме тою підтримки екологічної рівноваги.
Посадка лісів, парків, створення штучних во доймищ, заповідників, науково обґрунтовані заготівля деревини та рибальство.
Негативні Грубе, руйнівне втручання людини в життя природи, внаслідок чого порушуєть ся екологічна рівновага. Це може привести до непе редбачених катастрофічних наслідків виникнення сере довища, несприятливого для життя людини.
Невідновне вирубування лісів, заболочення рік внаслідок будови системи ГЕС; викид у навколишнє середовище великої кількості виробничих та побутових відходів; непра вильне використання добрив та отрутохіміка тів у сільському господарстві.
Обмежувальні екологічні фактори
Будь який екологічний фактор, що проявляє здатність уповільнювати життєді яльність організмів, називається о б м е ж у в а л ь н и м е к о < л о г і ч н и м ф а к т о р о м .
Поняття про обмежувальний фактор бере початок від закона мінімуму Ю. Лібі ха (1840 р.) та закона толерантності (витривалості) В. Шелфорда (1913 р.).
Згідно з а к о н а м і н і м у м у Ю . Л і б і х а , відносна дія окремого еко логічного фактора тим сильніша, чим більше він перебуває у мініму мі порівняно з іншими екологічними факторами. Наприклад, ріст рослин, рівень та стабільність їх продуктивності визначається по живною речовиною, концентрація якої у грунті мінімальна.
З а к о н т о л е р а н т н о с т і В . Ш е л ф о р д а значною мірою уточнює і деталізує закон мінімуму Ю. Лібіха. За цим законом, обмежувальним фактором життєдіяльності може бути як мінімум, так і максимум еко логічного фактора. Величина фактора між цими крайніми межами виз начає рівень витривалості, або стійкості організму до даного фактора.
Обмежувальними факторами можуть бути температура, світло, речовини біо логічного походження, рух і тиск оточуючого середовища, властиво сті ґрунту тощо.
Поняття про обмежувальні фактори має суттєве значення у справі охорони при роди та раціонального природокористування.
Структурною та функціональною екологічною одиницею є б і о г е о ц е н о з ( е к о с и с т е м а ) , що являє собою одноманітну ділянку земної поверхні, на якій знаходиться комплекс взаємозалежних біотичних (мікроорганізми, гриби, рослини та тварини) та абіотичних (ділянка суші або водоймища з певними кліматичними умовами) компонен тів. Біотичний компонент називається біоценозом, а абіотичний
– біотопом.
Біогеоценозу притаманна цілісність, стійкість, здатність до саморегуляції (під тримання гомеостазу) і самовідтворення.
БІОЛОГІЯ |
39 |
|
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
Екологічна структура біогеоценозу
Табл.27 Елементи Характеристика Приклади
|
|
А б і о т и ч н и й к о м п о н е н т |
|
Неорганічні |
Вуглекислий газ, кисень, азот, сірководень, різноманітні солі, вода тощо, які включа |
||
сполуки |
ються в біогенну (за участю живих організмів) міграцію речовин. |
||
|
|
|
|
Органічні |
Залишки організмів чи продуктів їх життєдіяльності, які зв’язують між собою абіотичний |
||
сполуки |
та біотичний компоненти біогеоценозу. |
||
|
|
|
|
Мікроклімат |
Кліматичний режим біогеоценозу (середньорічна температура, вологість, рельєф місце |
||
|
|
вості тощо), який визначає умови існування організмів. |
|
|
|
|
|
Б і о т и ч н и й к о м п о н е н т
|
Продуценти |
|
Популяції автотрофних організмів, здатних |
Автотрофні прокаріоти (нітрифікуючі бак |
|
||
|
|
|
|
синтезувати органічні сполуки з неорганіч |
терії, сіркобактерії, залізобактерії), водо |
|
|
|
|
|
|
них. Складають основу екологічної піраміди. |
рості, рослинні джгутикові, вищі рослини. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Консументи |
Популяції гетеротрофних організмів, які |
Тварини, більшість мікроорганізмів, част |
||||
|
|
|
|
живляться готовими органічними речови |
ково хижі рослини (росичка, мухоловка) та |
|
|
|
|
|
|
нами, синтезованими іншими організмами. |
гриби (окремі види дейтероміцетів). |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Редуценти |
Популяції організмів, які живляться ор |
Сапротрофи: бактерії, гриби, окремі ви |
||||
|
|
|
ганічною речовиною залишків чи продуктів |
ди водоростей (політома, прототека), мо |
|||
|
|
|
життєдіяльності інших організмів, розкла |
хів, папоротеподібних, квіткових рослин |
|||
|
|
|
даючи їх до неорганічних сполук. |
(під’ялинник, гніздовик). |
|||
|
|
|
|
|
Сапрофаги: безхребетні (дощовий чер |
||
|
|
|
|
|
в’як, личинки багатьох комах, жуки гроба |
||
|
|
|
|
|
рики, жуки гнойовики), окремі види риб |
||
|
|
|
|
|
(бички, лин), птахів (грифи, ворони), ссав |
||
|
|
|
|
|
ців (гієни). |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сх.4 |
Взаємозв`язки в біогеоценозі |
40 |
БІОЛОГІЯ |
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
|