017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_

•ґендерно орієнтована тривалість навчання, яка має особливий вплив

на стартовий рівень професійного розвитку дівчат/жінок і хлопців/ чоловіків та на динаміку в оплаті праці.

Разом з тим, Державні стандарти професійно-технічної освіти з конкретних професій мають обґрунтовані підвалини та можливості для інтегрування ґендерної і соціальної компоненти в таких аспектах:

•чітка ґендерна та соціальна ідентифікація різних категорій учнівських груп, що запобігає узагальненню та дискримінаційним маніпуляціям під час вибору учнями спеціалізації;

•інтегрування Концепції ґендерної рівності та забезпечення соціальної справедливості в алгоритм розробки Державних стандартів професійнотехнічної освіти з конкретних професій на основі компетенцій;

•ґендерно чутливе (мовне) визначення професій, з урахуванням якого розроблятимуть професійні та освітні стандарти;

•розробка професійних (кваліфікаційних) стандартів професій з урахуванням комплексного ґендерного підходу, зокрема визначення ґендерної структури галузевої рамки кваліфікацій та рівнів кваліфікацій для робочих професій, розробка проектів професійних (кваліфікаційних)

стандартів професій, враховуючи ґендерні та соціальні особливості, ґендерна експертиза проектів професійних (кваліфікаційних) стандартів професій.

Комплексний ґендерний аналіз Державних стандартів ПТО з конкретних професій підтвердив потребу переглянути Державні стандарті ПТО з урахуванням демографічного стану суспільства, запитів сучасного етапу соціальноекономічного розвитку й вимог ринку праці, а також Концепції ґендерної рівності та забезпечення соціальної справедливості.

201

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перспективи розвитку професійно-технічної освіти з урахуванням Концепції ґендерної рівності та забезпечення соціальної справедливості

Головним завданням професійно-технічної освіти щодо її взаємозв’язку з ринком праці є підготовка людей з кваліфікацією та компетентністю, які забезпечать їм конкурентоспроможність на ринку праці, та задоволення потреб ринку праці, що постійно змінюються.

Професійно-технічна освіта має важливі соціальні функції: адаптація молоді (особливо з малозабезпечених сімей) до трудового життя, професійна реабілітація безробітних та інших соціально вразливих груп населення, попередження і боротьба із соціальною маргіналізацією осіб, яким найскладніше реалізуватися в трудовій сфері (наприклад, жінкам віком до 30-ти та після 40-ка років, вагітним жінкам та жінкам з малолітніми дітьми тощо).

Для забезпечення зв’язку системи ПТО з потребами ринку праці варто посилити роль роботодавців в оновленні змісту й оцінюванні якості професійного навчання. З огляду на те, що ринок праці набув регіонального характеру, для управління процесами взаємодії роботодавців і системи ПТО доцільно створювати регіональні програми з кадрового розвитку, управління якими здійснюватимуть ради соціальних партнерів за участю органів виконавчої влади (відділів управління економікою, служб зайнятості, органів управління освітою, управлінь у справах сім’ї та жінок, управлінь у справах молоді, служб захисту дітей, ґендерних центрів тощо), галузевих та регіональних спілок роботодавців, профспілок, представників НУО та інших зацікавлених сторін.

Головні завдання, які можуть і мають бути вирішені за рахунок відповідних програм силами таких рад, охоплюють:

•визначення переліку професій, потрібних для цього регіону (серед них самозайнятість та мале підприємництво);

•визначення контрольних цифр підготовки працівників за рівнями й напрямами;

•створення незалежних служб оцінювання якості підготовки випускників;

•створення регіональних фондів розвитку професійної освіти;

•інтегрування Концепції рівних можливостей жінок і чоловіків та соціальної справедливості в систему ПТО;

•моніторинг та оцінювання ефективності впровадження ґендерної складової в систему ПТО.

Ураховуючи українські напрацювання та міжнародний досвід, є потреба перейти до системи незалежного оцінювання компетенцій та кваліфікації, а надалі – створити інституції незалежної кваліфікаційної атестації з урахуванням вимог європейських стандартів щодо визнання документів про професійно-технічну освіту на національному та міжнародному рівні. Наразі у складі кращих ПТНЗ продовжують створювати навчально-практичні центри для впровадження в навчальний процес нових виробничих технологій, матеріалів та інструменту. З позиції міжнародного досвіду очевидно, що всіх заходів вживають з обов’язковим урахуванням потреб жінок, людей з особливими потребами, представників етнічних груп.

Задля зменшення та подолання суспільних соціально-ґендерних стереотипів треба посилити пояснювальну роботу з батьками учнів з питань вибору професії та методичну роботу зі шкільними психологами і вчителями, активно пропагувати професії, потрібні на ринку праці, а також пояснювати молоді права вільного вибору без стереотипних дискримінаційних упереджень щодо зайнятості жінок і чоловіків. Важливим завданням для обласних управлінь та методичних служб усіх рівнів у 2009 році залишається створення системи забезпечення якості профе- сійно-технічної освіти, яка враховуватиме особливості забезпечення рівних прав та можливостей і для дівчат, і для хлопців та передбачатиме продовження роботи щодо розробки апробації та впровадження державних стандартів, заснованих на принципах рівних прав усіх членів суспільства.

Перспективні напрями для забезпечення ґендерно чутливої професій- но-технічної освіти

а) Створення системи забезпечення якості професійно-технічної освіти:

•розробка концептуально нових ґендерних підходів у формуванні системи забезпечення якості професійно-технічної освіти;

•розробка заснованих на компетенціях і застосуванні комплексного ґендерного алгоритму державних стандартів: формування ґендерно збалансованої робочої групи професійних ґендерно компетентних експертів; аналіз світових освітніх стандартів та відповідної методичної літератури із застосуванням методик ґендерного аналізу; дослідження потреб та пропозицій щодо формування компетенцій з урахуванням ґендерно збалансованих підходів, методів збору ґендерно диференційованої інформації, ґендерно чутливого інтерпретування даних;

•перехід на навчання за програмами різних рівнів кваліфікації й термінів;

•відповідність отриманого документа про освіту рівню отриманої кваліфікації випускника.

203

б) Оптимізація системи фінансування:

•управління фінансовими ресурсами безпосередньо в навчальному закладі;

•зв’язок між виділеними ресурсами та результатами навчання;

•державно-громадське управління професійно-технічною освітою;

•фінансування з кореляцією на кінцевий результат.

в) Модернізація системи управління професійно-технічною освітою:

•реалізація подальшої автономії професійно-технічних навчальних закладів;

•посилення ролі громади, роботодавців в організації навчально-виробничо- го процесу;

•упровадження антикорупційних елементів управління освітою.

г) Оновлення чинної нормативно-правової бази в галузі професійнотехнічної освіти:

•трансформація затверджених державних стандартів професійно-техніч- ної освіти у навчальні плани та програми за модульним принципом з

урахуванням комплексних ґендерних підходів.

ґ) Соціальна ґендерна реклама престижності висококваліфікованої робітничої професії.

Ураховуючи головне завдання професійно-технічної освіти – якісну підготовку виробничого потенціалу відповідно до інноваційних технологій виробництва, а також потребу інтегрувати Концепцію ґендерної рівності та забезпечення соціальної справедливості в навчально-виховний процес профе­сійно-технічної освіти, підсумовуючи усе викладене в аналітичному огляді системи професій- но-технічної освіти та Державних стандартів ПТО з конкретних професій, можна визначити декілька кроків до змін у теперішній системі професійно-тех- нічної освіти.

•Здійснити системний ґендерний та соціально чутливий аналіз системи професійно-технічної освіти (регуляторне, організаційне забезпечення, управління, навчально-методичний супровід, виховна робота, професійна підготовка, працевлаштування) задля визначення базової ситуації, потреб, можливостей та перспектив для інтегрування названої концепції та збирання ґендерних та соціально диференційованих даних тощо.

•Удосконалити чинне нормативно-правове забезпечення актами, що регулюють інтегрування Концепції рівних можливостей та соціальної справедливості в систему професійно-технічної освіти.

•Розробити систему механізмів практичного впровадження Концепції ґендерної рівності та забезпечення соціальної справедливості в

систему професійно-технічної освіти.

•Удосконалити Державні стандарти професійно-технічної освіти з конкретних професій та відповідні методичні рекомендації, долучивши ґендерні та соціально справедливі комплексні підходи.

•Прискорити розробку та впровадження Державних стандартів про- фесійно-технічної освіти з конкретних професій на основі компетенцій з урахуванням ґендерних особливостей, переглянути та доопрацювати моделі стандарту з огляду на критичні зауваження, рекомендації, очікування роботодавців і педагогів-практиків професійно-технічних навчальних закладів.

•Розробити професійні (кваліфікаційні) стандарти професій з урахуванням ґендерних підходів, зокрема визначити ґендерну структуру галузевої рамки кваліфікацій та рівнів кваліфікацій для робочих професій; розробити проекти професійних (кваліфікаційних) стандартів професій, враховуючи ґендерні та соціальні особливості; здійснити ґендерну експертизу проектів професійних (кваліфікаційних) стандартів професій.

•Актуалізувати зміст професійно-технічної освіти, забезпечити підвищення стандартів професійної освіти, орієнтуючи­ їх на міжнародний рівень якості; забезпечити участь українських і зарубіжних роботодавців, інвесторів, експертів з програм консультативно-технічного сприяння та експертів­ з ґендерних питань у формуванні та оцінюванні стандартів.

•Зміцнити зв’язки служб зайнятості із закладами ПТО в питаннях­ забезпечення перепідготовки незайнятого жіночого населення за робітничими про­фесіями, які вважають престижними на ринку праці, забезпечують гідну оплату праці та відповідають рівню попередньої освіти, кваліфікації та досвіду жінок.

•Посилити привабливість системи професійно-технічної освіти для представників соціально вразливих груп населення завдяки оновленню змісту освіти; упровадженню ґендерно чутливої системи модульної підготовки з робітничих спеціальностей; удосконаленню підготовки й перепідготовки майстрів виробничого­ навчання та викладачів щодо ґендерних та соціально чутливих методів навчання; оптимізації мережі закладів ПТО з одночасним оновленням­ матеріально-технічної бази і створенням ґендерних ресурсно-методичних кабінетів або центрів; розвитку інфраструктури навчально-виробничої діяльності ПТО; збільшенню в межах загального обсягу бюджетних видатків на освіту обсягів фінансування на технічне переоснащення професійного навчання.

•Посилити привабливість системи професійно-технічної освіти для потенційних інвесторів­ та соціальних партнерів шляхом підвищення її

205

внутрішньої й зовнішньої ефективності, посилення зв’язку з ринком праці та взаємодії­ із соціальними партнерами.

•Запровадити науково-обґрунтоване, ґендерне й соціально збалансоване прогнозування розвитку ринку праці в Україні з урахуванням Концепції ґендерної рівності та соціальної справедливості й тенденцій розвитку економіки.

•Сприяти ліквідуванню ґендерних дисбалансів у формуванні трудових ресурсів держави, їх професійній підготовці.

•Створити чіткий механізм взаємодії центральних та регіональних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів під час формування державного замовлення з урахуванням ґендерних пропорцій на підготовку робітничих кадрів, щоб запобігти необґрунтованим витратам на підготовку непотрібних кваліфікованих робітників та збільшенню кількості безробітних на ринку праці, більшу частину яких складають молодь, жінки, інваліди. Механізм має бути максимально спрямовано на те, щоб український ринок праці адекватним чином реагував на пропозицію освітніх послуг навчальних закладів, на потреби учнів і вимоги роботодавців. Важливим моментом для розробки дієвого механізму взаємодії є визначення нового розуміння поняття підготовки кваліфікованих робітників за державним замовленням, яке не потрібно асоціювати з поняттям підготовки кадрів за державні кошти.

•Модернізувати навчальну матеріально-технічну базу закладів та установ професійно-технічної освіти, долучити до навчального про-

цесу нові техніки, технології, обладнання, інструменти й матеріали, забезпечити архітектурне оновлення задля створення безбар’єрного доступу. У разі модернізації треба враховувати потреби соціально вразливих категорій учнів та ґендерні особливості учнів та учениць ПТНЗ.

Перелічені професійні, компетентні, послідовні системні дії владних, академічних, навчальних структур усіх рівнів сприятимуть збереженню та стабільному розвитку професійно-технічної освіти України в умовах фінансово-еконо- мічної кризи.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.Альтернативний звіт про виконання Конвенції ООН щодо ліквідації всіх форм дискримінації проти жінок в Україні / ВГО «Жіночий консорціум України».– К., 2008. – 50 с.

2.Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 256 с.

3.Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві: Монографія / Програма розвитку ООН; Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України; За заг. ред. Ю. І. Саєнка. – К., 2007. – 144 с.

4.Діти, жінки та сім’я в Україні: Статистичний збірник. – К.: Державний комітет статистики України, 2008. – 384 с.

5.Інструктивний лист щодо упровадження концепції рівних можливостей та соціальної справедливості у навчально-виробничий та навчально-вихов- ний процеси навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти України. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2009 р.

6.Конституція України (1996 р.)

7.Методичні рекомендації щодо розробки державних стандартів професій-

но-технічної освіти України з конкретних професій (нова редакція), 26 січня 2005 р. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2005.

8.Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2008/09 навчального року: Статистичний бюлетень. – К.: Державний комітет статистики України, 2009. – 213 с.

9.Питання управління окремими державними професійно-технічними навчальними закладами, підпорядкованими МОН: Розпорядження Кабінету Міністрів України, 21 січня 2009 р.

10.Пріоритетні напрями діяльності професійно-технічної освіти на 2009 рік: Виступ Міністра освіти і науки України на Всеукраїнському семінарі-нараді, К., 17–18 лютого 2009 р.

11.Положення про впровадження політики рівних можливостей та соціальної справедливості у навчально-виробничий та навчально-виховний процеси навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти України. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2009 р.

207

12.Положення про Координатора з питань рівних можливостей і соціальної справедливості в навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти України. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2009 р.

13.Про виконання Міністерством освіти та науки України, Академією педагогічних наук України статей 7 і 29 Закону України «Про професійно-техніч- ну освіту» в частині науково-методичного забезпечення професійно-тех- нічної освіти, впровадження у навчально-виробничий процес досягнень науки, техніки, нових технологій, передового досвіду та інноваційних педагогічних технологій: Рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти // Професійно-технічна освіта. – 2008.– № 2.– С. 3–5.

14.Про внесення змін до плану заходів, спрямованих на задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах: Розпорядження Кабінету Міністрів України, 5 листопада 2008 р.

15.Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні: Указ Президент України, 18 вересня 2005 р.

16.Про професійно-технічну освіту: Закон України, 10 лютого 2008 р.

17.Професійно-технічна освіта в Україні [Електронний ресурс] / Навчальні ресурси. – Режим доступу: http://www.proftekhosvita.org.ua/uk/resources/ educational/

18.Соціальна та ґендерна справедливість і рівність у програмах професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів: Навч.-метод. посібн. / Л. Б. Магдюк, І. В. Ілько та ін.; За заг. ред. Л. І. Даниленко. – К.: ТОВ «Етіс плюс», 2007. – 96 с.

19.Division of the Advancement of Women [Electronic resource] / Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women. – Mode of access: http://www.un.org/womenwatch/daw/cedaw/

208 Ґендерні стандарти сучасної освіти

Держнаглядохоронп- Комітет з питань нагляду за охороною пра-

Виконавці:

Магдюк Лариса Борисівна, магістр наук з управління освітою Галустян Юлія Марсумівна, кандидат соціологічних наук Гук Лілія Василівна

209

ДОДАТКИ

Додаток 1

Державні стандарти професійно-технічної освіти з професій (вибірка)

(Професійно-технічна освіта в Україні [Електронний ресурс] / Навчальні ресурси. – Режим доступу: http://www.proftekhosvita.org.ua/uk/resources/ educational/)