Сполучення крилопіднебінної ямки
Вхід |
Вихід |
1. Foramen rotundum проходить з порожнини черепа у крилопібнебінну ямку n. maxillaris (ІІ гілка n. trigeminus) |
1. Canalis palatinus major - n. palatinus major, arteria et vena palatinus major, з крилопіднебінної ямки виходять у порожнину рота |
2. Hiatus sphenomaxillaris – із підскроневої ямки у крилопіднебінну заходить arteria et vena maxillaris |
2. Foramen sphenopalatinum - n. nasalis posterior superior, a. et v. sphenopalatine з крилопіднебінної ямки виходять у середній носовий хід |
3. Canalis pterygoideus – із рваного отвору у крилопіднебінну ямку заходить nervus canalis pterygoideus, який утворений великим кам’янистим нервом від лицевого нерва (парасимпатичні волокна) та глибоким кам’янистим нервом із сонного сплетення (симпатичні волокна) |
3. Fissura orbitalis inferior - n. zygomaticus, n. infraorbitalis, arteria et vena infraorbitalis з крилопіднебінної ямки виходять у очну ямку
|
Гілки верхньощелепного нерва.
Підочноямковий нерв /n. infraorbitalis/ проходить у очну ямку крізь нижню очноямкову щілину, йде спочатку у підочноямковій борозні, а потім у підочноямковому каналі. У цьому відділі нерв розгалужується на гілки для іннервації загальної чутливості верхньощелепної пазухи, ясен і зубів по групах: задні верхні коміркові гілки /rr. alveolares superiores posteriors/ до великих кутнів зубів (молярів); середні верхні коміркові гілки /rr. alveolares superiores medius/ до маліх кутніх зубів (премолярів); передні верхні коміркові гілки /rr. alveolares superiores anteriores/ до іклів і різців. У тілі верхньої щелепи коміркові нерви утворюють верхнє зубне сплетення /plexus dentalis superior/. Далі підочноямковий нерв виходить із очної ямки до іклової ямки крізь підочноямковий отвір і поділяється на кінцеві гілки до шкіри нижньої повіки /rr. palpebrales inferiors/, зовнішнього носа /rr. nasals externi/ і верхньої губи /rr. labiales superiors/, утворюючи «малу гусячу лапку» /pes anserinus minor/.
Гілки підочноямкового нерва:
n. alveolaris superior posterior, media, anterior;
n
.
palpebralis inferior
n. nasalis externa, pes anserinus
n. labialis superior) minor
Виличний нерв /n. zygomaticus/ у очній ямці розташований на нижній стінці у бік від підочноямкового нерва, виличний нерв прямує до вилично-очноямкового каналу виличної кісти /foramen zygomaticoorbitale/. Вилично-очноямковий канал в тілі виличної кістки ділиться на два ходи, тому з нього виходять дві гілки виличного нерва:
вилично-лицевий нерв /n. zygomaticofaciale/ - /виходить крізь foramen zygomaticofaciale іннервує загальну чутливість шкіри виличної ділянки обличчя;
вилично-скроневий нерв /n. zygomaticotemporale/ виходить крізь foramen zygomaticotemporale іннервує загальну чутливість шкіри скроневої ділянки.
Великий піднебінний нерв /n. palatinus major/ після виходу з однойменного каналу у ротову порожнину іннервує загальну чутливість слізистой оболонки піднебіння, піднебінних мигдаликів, піднебінних дужок.
Малі піднебінні нерви /nn. palatine minores/ виходять з однойменного каналу крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Іннервують загальну чутливість піднебіння, піднебінних мигдаликів, хоан, склепіння глотки.
Верхній задній носовий нерв /n. nasalis posterior superior/ залишає крилопіднебінну ямку крізь клинопіднебінний отвір /foramen spenopalatinum/ і потрапляє у порожнину носа - у середній носовий хід. Нерв розділяється на бічну і присередню гілки. Бічна гілка носового нерва розгалужеється на бічній стінці порожнини носа, іннервує загальну чутливість слізової оболонки носових ходів та навколоносових пазух. Присередня гілка – носо-піднебінний нерв /n. nasopalatinus/ - йдет по перегородці носа до різцевого каналу /can. іncisivus/. Крізь нього потрапляє у порожнину рота у передніх відділах твердого піднебіння і іннервує загальну чутливість слізової оболонки піднебіння.
ІІІ гілка – нижньощелепний нерв /n. mandibularis/ (соматорухова іннервація і загальна чутливість)
Рухові гілки (назва складається з назви м’яза):
Жувальна група м’язів:
-m. masseter
-m. temporalis
-m. ptherygoideus medialis et lateralis
М’яз м’якого піднебіння:
-m. tensor veli palatine
М’яз середнього вуха:
-m. tensor tympani
Надпід’язикова група м’язів:
-m. digastricus (venter anterior)
-m. mylohyoideus
Чутливі гілки:
Оболонна гілка /r. meningeus/ – до оболонок середньої черепної ямки;
Вушно-скроневий нерв /n. auriculotemporalis/ – до шкіри вушної раковини, зовнішнього слухового проходу, привушній слинній залозі, скронево-нижньощелепного суглоба;
Щічний нерв /n. buccalis/ – загальна чутливість слізової оболонки щіки;
Язиковий нерв /n. lingualis/: язиковий нерв йдет до дна ротової порожнини, де віддає під’язикову гілку /n. sublingualis/, яка забезпечує іннервацію загальної чутливості слізової оболонки дна ротової порожнини, під’язикової і піднижньощелепної слинних залоз; сам язиковий нерв прямує в товщу язика – іннервує загальну чутливість передніх двох третин язика.
Нижній комірковий нерв /n. alveolaris inferior/ - йдет в нижньощелепному каналі, утворює нижнє зубне сплетення /plexus dentalis inferior/, від якого відходять гілки до зубів і ясен. Виходить крізь підборідний отвір як підборідний нерв /n/ mentalis/ та розділяється на шкірні гілки до нижньої губи /rr. labialies/, підборідної ділянки /rr. mentales/.