- •Види іннервації:
- •Класифікація черепно-мозкових нервів за функцією і ядра черепно-мозкових нервів
- •I X пара /n. Glossopharyngeus/
- •VI пара /n. Abducens/
- •I X пара /n. Glossopharyngeus/
- •XI пара /n. Accessoriиs/
- •III пара –окоруховий нерв /n. Oculomotorius/:
- •IV пара – блоковий нерв /n. Trochlearis/:
- •VI пара – відвідний нерв /n. Abducens/:
- •XI пара – додатковий нерв /n. Accessories/:
- •XII пара – під’язиковий нерв /n. Hypoglossus/:
- •Vііі пара – присінково-завитковий нерв /n. Vestibulocochlearis/:
- •V пара – трійчастий нерв /n. Trigeminus/:
- •Сполучення крилопіднебінної ямки
- •Гілки верхньощелепного нерва.
- •VII пара – лицевий нерв /n. Facialis/:
- •IX пара – язикоглотковий нерв /n. Glossopharyngeus/.
- •X пара – блукаючий нерв /n. Vagus/.
VII пара – лицевий нерв /n. Facialis/:
1. Ядра:
ядро лицевого нерва /nucl. nervi facialis/ (рухове);
ядро одинокого шляху /nucl. tr. solitarii/ (чутливе);
верхнее слиновидільне ядро /nucl. salivatorius superior/ (парасимпатичне).
2. Із мозку: у борозні між мостом і олівою.
3. Із черепа: лицевий канал /can. facialis/ (початок: porus acusticus internus; закінчення: for. stylomastoideus).
4. Гілки:
У лицевому каналі:
n . petrosi majoris (парасимпатичний) can. n. petrosi major for. lacerum can. рtherygoideus (nervus can. ptherygoideus) fossa ptherygopalatina далі гілки великого кам’янистого нерва йдуть разом з гілками верхньощелепного нерва V пари (дивись таблицю «сполучення крилопіднебінної ямки»):
n. palatinus major
n. zygomaticus
n. infraorbitalis
n. nasalis posterior superior
n. stapedius (руховий) іннервує одноймений м’яз середнього вуха;
n . chorda tympani (змішана гілка: парасимпатична + смакова чутливість) can.chorda tympani cavum tympani fissurа petrotympanica до язика для іннервації
смаку секреція
передні 2\3 язика під’язикової і піднижньощелепної слинних залоз
Гілки після виходу з лицевого каналу (правило відкритої руки).
N. facialis propria (тільки рухові волокна) виходить крізь for. stylomastoideus утворює plexus parotideus, яке поділяється на гілки до мімічних м’язів і до надчерепної групи м’язів.
- n. auricularis posterior
- n. temporalis
- n. zygomaticoorbitalis pens
-n. buccalis anserinus major
- n. marginalis mandibularis (велика гусяча лапка)
- n. colli
Остання, шийна, гілка привушного сплетення з’єднується з поперечним нервом шиї з шийного сплетення та разом вони утворюють поверхневу шийну петлю, яка забезпечує рухову іннервацію пішкірного мяза і загальну чутливість шкіри шиї.
n. colli від n. facialis + n. transversus colli pl. cervicalis
= ansa cervicalis superficialis.
IX пара – язикоглотковий нерв /n. Glossopharyngeus/.
1. Ядра:
подвійне ядро /nucl. ambiquus/ (рухове);
ядро одинокого шляху /nucl. tr. solitarii/ (чутливе);
нижнє слиновидільне ядро /nucl. salivatorius inferior/ (парасимпатичне);
2. Із мозку: із довгастого мозку у ретрооліварній борозні /sulcus retroolivaris/.
3. Із черепа: яремний отвір /for. jugularis/.
4. Гілки:
В егетативна група: крізь fossula petrosi та барабанний каналець n. tympanicus cavum tympani plexus tympanicus canalis n. petrosi minor n. petrosi minor fissura sphenopetrosa ganglion oticum n. auricotemporalis (разом з III г. V пари) секреція gl.paratidea.
Рухова група:
м’язові гілки /r. muscularis/ іннервують м’язи глотки: верхній, середній і нижній констріктори /m. constrictor superior, media, inferior/, шило-глотковий м’яз /m. stylopharyngeus/ і піднебінно-глотковий м’яз /m. palatopharyngeus/
Чутлива група:
глоткові гілки /r. pharyngeus/ – загальна чутливість;
піднебінні гілки /r. palatinus/ – загальна і смакова чутливість;
язикова гілка /r. lingualis/ - загальна і смакова чутливість- задньої однієї третини язика;
мигдаликова гілки /r. tonsilaris/ - загальна чутливість;
клубочкова гілка /r. glomerularis/ - загальна чутливість сонного клубочка /glomerulus carotis/;