27. Особливості сучасного етапу розвитку ринку прямих і портфельних інвестицій. Приклади.

Прямі іноземні інвестиції стають найбільш важливою формою вивезення капіталу, які здійснюються у формі вкладень в закордонні промислові, торговельні та інші підприємства з метою забезпечення довгострокового інтересу шляхом надання права власності в управлінні іноземною компанією. Основна частка прямих інвестицій припадає на транснаціональні корпорації: 100 найбільших ТНК забезпечують майже третину всіх прямих іноземних інвестицій. Причини експорту та імпорту прямих іноземних інвестицій обумовлені прагненням розмістити капітал в тій країні та в тій галузі, де він буде приносити максимальний прибуток, скоротити рівень оподаткування та диверсифікувати ризики. У США, наприклад, до прямих інвестицій формально відносять такі вкладення, коли інвестор має 10% і більше власності фірми.

За визначенням МВФ, портфельні інвестиції - це капітал, вкладений резидентом однієї країни в акції та боргові цінні папери підприємства в іншій країні з метою одержання доходів. Відповідно до методології платіжного балансу портфельні інвестиції становлять менше 10% статутного капіталу компаній. Портфельні інвестиції здійснюються заради одержання прибутку й зниження ризику завдяки портфельній диверсифікованості капіталу. Портфельні інвестиції - є чисто фінансовими і не передбачають передачі нематеріальних активів (ліцензій, управлінських навичок, ноу-хау).

Прямі й портфельні інвестиції мають різну природу, вони неоднаково впливають на економіку приймаючої країни. Основні відмінності між цими формами інвестицій такі:- прямі інвестиції надають інвесторові права контролю, а портфельні - ні;

1) прямі інвестиції припускають придбання 10% і більше статутного капіталу компанії, портфельні - менше 10%; 2) прямі інвестиції є довгостроковими вкладеннями, тоді як портфельні- короткостроковими; 3)різні джерела фінансування: прямі інвестиції фінансуються за рахунок внутрішньо фірмових зв'язків, а портфельні звичайно надаються національними компаніями та банками.4)прямі й портфельні інвестиції неоднаково впливають на економіку й стан фінансових ринків у країні-інвесторі та країні-реципієнті; портфельні інвестиції спочатку виявляють порівняно сильний макроекономічний ефект, визначаючи динаміку цін на активи й ліквідність фінансового сектора; навпаки, прямі інвестиції більше позначаються на мікроекономічному рівні, сприяючи зміні структури виробництва в країні-реципієнті; 5) прямі інвестиції супроводжуються передачею нематеріальних активів, що нехарактерно для портфельних інвестицій.