86. Витрати, пов’язані з виконанням рішення. Сторони у стадії судового виконання та їх права

До витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, належать:

1) суми, що підлягають виплаті свідкам і експертам;

2) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці;

3) витрати на розшук відповідача;

4) витрати, пов'язані з виконанням рішення відповідно до СТ.372 ЦПК.

Отже, фактично це витрати, що пов'язані з розглядом справи в суді і з виконанням судового рішення.

Крім суду, судді, судового виконавця, учасниками процесуальних правовідносин в стадії виконання є сторони в справі (стягувач, боржник) та їх представники, інші особи, які беруть участь у справі, особи, у яких зна ходиться майно або грошові суми боржника, які мають права, належні особам, що беруть участь у справі. У виконавчому провадженні учасниками можуть бути і особи, які сприяють виконанню рішень,— поняті, охоронці майна, експерти, переювадачі, представники органів міліції та ін.

У виконавчому провадженні, як і в інших стадіях процесу, сторони можуть діяти особисто чи через законних або договірних представників.

сторони та інші учасники виконавчого провадження (до яких належить прокурор) мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, зокрема при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами,

87. Виконавчі документи та їх зміст. Строки, місце, час та довровільність виконання

Виконавчі документи — це письмові документи встановленої форми і змісту, які видаються судом та іншими органами вирі­шення правових спорів (юрисдикційними органами) для приму­сового виконання прийнятих ними у справах рішень, ухвал, по­станов, інших актів як підстав для їх виконання.

Зміст

У виконавчому документі повинно бути зазначено: • назву документа, дату видачі та найменування органу, посадової осо­би, що видали документ;

• дату і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

• найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по бать­кові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх міс­цезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фі­зичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індиві­дуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його на­явності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомос­ті, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприя­ти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

• резолютивну частину рішення;

• дату набрання чинності рішенням;

• строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою

особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Виконавчий лист та інші документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Цей строк встановлюється для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стяг­нень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи роз­строчки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, — з наступного дня після його постанов-лення.

Виконавчі листи на виконання рішень про стягнення періо­дичних платежів (аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годуваль­ника) можуть бути пред'явлені до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Виконавчий напис нотаріального органу може бути пред'яв­леним до примусового виконання, якщо стягувачем чи боржни­ком є громадянин, протягом трьох років з дня його вчинення, а в усіх інших випадках — протягом одного року, якщо законодав­ством не передбачені інші строки

При виявленні, що в зазначений строк для добровільного ви­конання рішення не виконане ні повністю, ні частково, держав­ний виконавець невідкладно розпочинає його примусове вико­нання з дотриманням строків здійснення виконавчого прова­дження