1. Променева терапія

2. Трансплантація стовбурових клітин

3. Цитостатична терапія

4. Їх поєднання

55. У хворого (28 р.) з лімфомою не-Годжкіна (ІІІВ), через 5 днів після закінчення чергового курсу цитостатичного лікування зявилися скарги на слабкість, носові і ясневі кровотечі, підвищення температури до 40°С. Периферичні лімфатичні вузли та селезінка не збільшенні. В аналізі крові: Ер – 1,6·10¹²/л, Нв 70 г/л, КП – 1,0, ретик - 4‰; лейк– 1,0·10⁹/л (паличкоядерні нейтрофіли 1%, сегментоядерні нейтрофіли 16%, лімфоцити 73%, моноцити 6%), Тромбоцити 60·10⁹/л, ШОЕ 40 мм/год. Зменшення яких клітин крові передусім визначатиме важкість хворого?

1. Еритроцитів

2. Лейкоцитів

3. Тромбоцитів

4. Усіх клітин

56. При лімфаденіті хворому не слід призначити:

1. Нестероїдні протизапальні ліки

2. Антибіотики

3. Імуностимулятори

57. Підвищення рівня ретикулоцитів в крові характерне для

1. Хронічної крововтрати

2. Гострої крововтрати

3. Апластичної анемії

1. В₁₂-дефіцитної анемії

58. Чоловік 23 років захворів гостро, протягом тижня температура 39-40⁰С, слабість, пітливість, запаморочення, кровотечі з носа та ясен, крововиливи на шкірі тулубА. В аналізі крові – Нв 72 г/л, еритроцити-2,3х10¹²/л, лейкоцити-7,6х10⁹/л, сегм.-5%. лімф.-9%, бластні клітини - 86%, ШОЕ–23 мм/год. Який з перелічених діагнозів найбільш ймовірний?

1. Агранулоцитоз

2. Сепсис

3. Гострий лейкоз

4. Геморагічний васкуліт

5. Кандидоз ротової порожнини

59. В період повної ремісії гострого лейкозу в мієлограмі бластні клітини не повинні перевищувати:

1. 1%

2. 5%

3. 20%

D. немає прийнятих меж

60. Хронічний лімфолейкоз:

1. Найпоширеніший вид гемобластозу

2. Характеризуеться доброякісним перебігом

3. Виникає в старшому і старечому віці

4. У багатьох випадках не потребує цитостатичної терапії

5. Всі відповіді вірні

61. Для якої форми хронічного лімфолейкозу характерне значне збільшення лімфатичних вузлів при невисокому лейкоцитозі?

1. Спленомегалічної

2. Класичної

3. Доброякісної

1. Кістковомозгової

2. Пухлинної

62. Яке дослідження специфічне при діагностиці залізодефіцитних анемій?

1. ШОЕ

2. Білки крові

3. Ретикулоцити

4. Осмотична резистентність еритроцитів

5. Сироваткове залізо

63. Основний метод лікування залізодефіцитної анемії:

1. Переливання крові

2. Прийом харчового заліза з продуктами харчування

3. Застосування солевих препаратів заліза

4. Прийом вітамінів

5. Фітотерапія

64. В гематологічне відділення поступив юнак 16 років зі скаргами на біль в правому плечевому суглобі, який виник після забою суглобу. З анамнезу відомо, що така клінічна картина спостерігалась неодноразово з раннього дитинства. Об'єктивно: суглоб збільшений в об'ємі, різко болючий при пальпації. В крові: ер. – 3,7х10¹²/л, Hb - 110 г/л, тромб.-115х10⁹/л, лейк-6,9х10⁹/л, ШОЕ-25 мм/год. протромбіновий індекс - 90%, час рекальцифікації – 280 хв., час згортання крові – 38 хв, фібриноген - 3,5 г/л. Який найбільш імовіргий діагноз ?