- •У хворого під час мікробіологічного дослідження харкотиння виявлена Micoplasma pneumoniae в концентрації 106 в 1 мл. Препарати яких фармакологічних груп Ви будете рекомендувати пацієнту?
- •Езофагогастродуоденоскопія
- •Хронічний атрофічний гастрит, в12-фолієво-дефіцитна анемія
- •Хронічний гастрит тип а
- •Хронічний гастрит тип а
- •Хронічний гастрит
- •Хронічний гастрит тип а
- •Первинний біліарний цироз
- •Фуросемід
- •Урсодезоксихолева кислота
- •Жирова дистрофія печінки
- •Портальна гіпертензія
- •Печінкова кома
- •Деструкція та некроз гепатоцитів ???
- •Гостре алкогольне отруєння
- •Хронічний панкреатит
- •Хронічний алкогольний панкреатит
- •Загострення хронічного панкреатиту
- •Хронічний ентероколіт в фазі загострення
- •В калових масах слиз, гній
- •В калових масах кров ??????
- •Злоякісна пухлина сліпої кишки
- •Зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози
- •Хронiчний ентерит
- •Неспецифічний виразковий коліт
- •Неспецифічний виразковий коліт
- •Колоноскопія
- •Колоноскопію товстої кишки і біопсію слизової оболонки
- •Колоноскопія
- •Залізодефіцитна анемія
- •Мегалобласна анемія
- •Стернальна пункція
- •Цитогенетичне –виявлення філадельфійської хромосоми
- •Ціанокобаламін
- •Залізодефіцитна анемія, преперати заліза всередину ????
- •Хронічний мієлолейкоз
- •Гострий лейкоз
- •Зниження абсорбції заліза ???
- •Ферум-леку
- •Залізодефіцитна анемія
- •Гострий лейкоз
- •Мегалобластна в12-дефіцитна
- •Ціанокобаламін
- •Спленектомія
- •Порушенню синтезу днк, мегалобластичний тип кровотворення
- •Гострий мієлобластний лейкоз
- •Визначення рівня сироваткового заліза
- •Переливання еритромаси
- •Гемофілія
- •Титри повних холодових аглютинінів
- •Залізодефіцитна анемія
- •Синдром Жільбера
- •Гемофілія
- •Залізодефіцитну анемію
- •Цитостатична терапія
- •Еритроцитів
- •Імуностимулятори
- •Гострої крововтрати
- •Гострий лейкоз
- •Характеризуеться доброякісним перебігом
- •Сироваткове залізо
- •Застосування солевих препаратів заліза
- •Тромбоцитопатія
- •Все перераховане
-
Тромбоцитопатія
-
Імунна коагулопатія
-
Гемофілія
-
Імунна тромбоцитопенія
-
Геморагічний васкуліт
65. Система гемостазу включає:
-
Фактори фібринолізу
-
Плазмові фактори
-
Антикоагулянти
-
Тромбоцити
-
Все перераховане
66. Який тип кровоточивості має спадковий характер?
-
Петехіально-плямистий
-
Васкулітно-пурпуровий
-
Гематомний
-
Ангіоматозний
-
Змішаний
67. При якій хворобі зустрічаються гемартрози?
-
Геморагічний васкуліт
-
Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
-
Гемофілія
-
Цироз печінки
-
Цукровий діабет
68. Геморагічними хворобами (синдромами) вважаються:
-
Стани із зниженням фібринолітичної активності
-
Хвороби, які супроводжуються посиленням агрегаційних властивостей тромбоцитів
-
Хвороби, які супроводжуються кровоточивістю
-
Стани із зниженням антикоагулянтного потенціалу
-
Підвищення продукції фактора фон Віллебранда
69. Хвора С., 43 років, скаржиться на слабкість, біль у горлі при ковтанні, підвищення температури тіла до 39оС. Об'єктивно: шкіра бліда, поодинокі синці на стегнах. Некротичні зміни на мигдаликах. Стерналгія. Печінка не збільшена, селезінка виступає на 3 см з підребер'я. В крові: ер. - 2,0х1012/л, Hb - 70 г/л, тромб. - 40х109/л, лей. - 28,8х109/л, бласти 60%, п - 1%, с - 10%, л - 29%, ШОЕ-60 мм/год. Ваш діагноз:
-
Гіпопластична анемія.
-
Хронічний мєлолейкоз
-
Гострий лейкоз
-
Хронічний лімфолейкоз.
-
Тромбоцитопенічна пурпура
70. Хвора 18 років звернулася до лікаря у зв'язку з вираженою слабістю, лихоманкою, прогресивним похудінням, запамороченням. Об'єктивно: при зрості 165 см вага - 40кг, шкірні покриви сухі, лущаться, шкіра різко бліда з жовтуватим відтінком. В крові: ер. – 1,8х1012/л, Нв – 85 г/л, лейк. – 500х109/л, формула: мієлобласти - 78%, нейтрофіли - 15%, лімфоцити - 7%. Який найбільш вірогідний діагноз?
-
Лейкемоїдна реакція
-
Гострий лімфобластозний лейкоз
-
Хронічний лімфобластозний лейкоз
-
Анемія
-
Гострий мієлобластозний лейкоз
Додаткові тести
1. Спірографія дозволяє визначити:
А. газовий склад артеріальної крові
В. легеневу гіпертензію
С. локалізацію патологічного процесу в легенях
D. функцію зовнішнього дихання
Е. етіологію бронхо-легеневого захворювання
2. У разі нападу бронхіальної астми хворий займає вимушене положення:
А. лежачи на боку
В. лежачи на животі
С. лежачи на спині
D сидячи з фіксацією плечового поясу
Е. стоячи з опущеною головою
3. Крепітація вислуховується:
А. під час вдиху і видиху
В. у першу фазу вдиху
С. у першу фазу видиху
D. в останню фазу вдиху
Е. в останню фазу видиху
4. У нормі частота дихання становить:
А. 10-14/хв.
В. 12-16/хв.
С. 14-18/хв.
D. 16-20/хв.
Е. 18-22/хв.
5. При синдромі ущільнення легеневої тканини при аускультації легень вислуховується:
А. жорстке дихання
В. ослаблене везикулярне дихання
С. патологічне бронхіальне дихання
D. пуерильне дихання
Е. везикулярне дихання
6. Індекс Тиффно це – співвідношення
А. об'єму форсованого вдиху до видиху
В. об'єму форсованого вдиху до життєвої ємності легенів
С. об'єму форсованого вдиху до резервного об'єму вдиху
D. об'єму форсованого видиху до життєвої ємності легень
Е. об'ємів форсованого видиху і вдиху до життєвої ємності легенів
7. Вагомою ознакою наявності синдрому підвищеної повітряності легень є перкуторний звук
А. коробковий
В. притуплений над обома легенями
С. притуплений над однією легенею
D. тупий
Е. ясний легеневий
8. Характерною аускультативною ознакою наявності синдрому підвищеної повітряності легень слід вважати
А. бронхіальне дихання
В. везикулярне дихання
С. крепітацію
D. ослаблене везикулярне дихання
Е. пуерильне дихання
9. Патологічне бронхіальне дихання може вислуховуватися при синдромі
А. підвищення повітряності легень
В. скупчення повітря в плевральній порожнині
С. скупчення повітря і рідини в плевральній порожнині
D. скупчення рідини в плевральній порожнині
Е. ущільнення легеневої тканини
10. Хворий з ексудативним плевритом займає вимушене положення
А. на здоровому боку
В. на животі
С. на ураженому боку
D. на спині
Е. напівсидяче
11. Зменшення болю в положенні лежачи на лівому боці може свідчити про наявність
А. лівобічного сухого плевриту
В. лівобічного ексудативного плевриту
С. міжреберної невралгії зліва
D. правобічної пневмонії
Е. правостороннього сухого плевриту
12. Які межі нормальних величин систолічного артеріального тиску?
А. 90-120 мм рт ст.
В. 100-140 мм рт. ст.
С. 100-160 мм рт. ст.
D. 105-160 мм рт. ст.
Е. 110-160 мм рт. ст.
13. Які межі нормальних величин діастолічного артеріального тиску?
А. 50-80 мм рт. ст.
В. 50-90 мм рт. ст.
С. 60-90 мм рт. ст.
D. 60-95 мм рт. ст.
Е. 70-95 мм рт. ст.
14. Величина систолічного артеріального тиску перш за все залежить від
А. в'язкості крові
В. загального периферичного опору судин
С. об'єму циркулюючої крові
D. ударного об'єму серця
Е. частоти серцевих скорочень
15. Величина діастолічного артеріального тиску перш за все залежить від
А. в'язкості крові
В. максимальної швидкості вигнання крові
С. загального периферичного опору судин
D. властивостей стінок аорти
Е. ударного об'єму серця
16. У нормі різниця артеріального тиску на руках не повинна перевищувати
А. 5 мм рт.ст.
В. 10 мм рт.ст.
С. 15 мм рт.ст.
D. 20 мм рт.ст.
Е. 25 мм рт.ст.
17. У місці прикріплення мечоподібного відростка вислуховується
А. клапан аорти
В. клапан легеневої артерії
С. мітральний клапан
D. шум, що проводиться з верхівки
Е. трикуспідальний клапан
18. Шум Грехема-Стілла вислуховується над
А. аортою
В. верхівкою серця
С. легеневою артерією
D. мечовидним відростком
Е. точкою Боткіна
19. Шум Кумбса вислуховується над
А. аортою
В. верхівкою серця
С. легеневою артерією
D. мечовидним відростком
Е. точкою Боткіна
20. Несинхронний (різний) пульс характерний для
А. аортальної недостатності
В. аортального стенозу
С. мітральної недостатності
D. мітрального стенозу
Е. комбінованої аортальної вади
21. Швидкий пульс характерний для
А. аортальної недостатності
В. аортального стенозу
С. всіх випадків брадикардії
D. всіх випадків тахікардії
Е. мітрального стенозу
22. Альтернуючий пульс спостерігається при
А. аортальній недостатності
В. аортальному стенозі
С. блокадах серця
D. миготливій аритмії
Е. важких ураженнях міокарду
23. Парадоксальний пульс спостерігають при
А. аортальній недостатності
В. блокадах серця
С. констриктивному перикардиті
D. миготливій аритмії
Е. важких ураженнях міокарду
24. Дикротичний пульс визначають при
А. аортальних вадах серця
В. блокадах серця
С. миготливій аритмії
D. констриктивному перикардиті
Е. зниженні тонусу артерій
25. Верхівковий поштовх при констриктивному перикардиті стає
А. низьким
В. обмеженим
С. негативним
D. розлитим
Е. резистентним
26. Якщо верхівковий поштовх визначається в V міжребер’ї на 1,5 см медіальніше лівої середньо-ключичної лінії, можна думати про наявність
А. гіпертрофії лівого шлуночку
B. нормального розташування поштовху
C. пневмотораксу справа
D. ексудативного плевриту зліва
E. емфіземи легенів
27. Справжня пульсація печінки є ознакою
А. застою у великому колі кровообігу
В. кардіального цирозу печінки
С. легеневої артеріальної гіпертензії
D. недостатності клапана аорти
Е. недостатності трикуспідального клапана
28. Розташування правої межі відносної тупості серця по правому краю грудини може вказувати на
А. вікарну емфізему правої легені
В. гіпертрофію правого шлуночку
С. дилатацію правого шлуночку
D. дилатацію правого передсердя
E. нормальне розташування межі
29. Розташування верхньої межі абсолютної тупості серця в III міжребер'ї може вказувати на
А. високе стояння діафрагми
В. гіпертрофію правого передсердя
С. дилатацію лівого шлуночку
D. низьке стояння діафрагми
Е. нормальне розташування межі
30. Розташування лівої межі абсолютної тупості серця по лівій середньо-ключичній лінії може вказувати на
А. дилатацію правого шлуночку
В. лівобічний пневмоторакс
C. низьке стояння діафрагми
D. нормальне розташування межі
E. склероз правої легені
31. Тривалість інтервалу PQ 0,24 с характерна для
А. внутрішньопередсердної блокади
В. неповної атріовентрикулярної блокади
С. повної атріовентрикулярної блокади
D. передсердної екстрасистоли
Е. синоаурикулярної блокади
32. Про наявність синусового ритму на ЕКГ свідчить
А. деформація шлуночкових комплексів
В. негативний зубець Р у відведенні V4
С. відсутність хвиль f у відведенні V1
D. позитивний зубець Р в ІІ стандартному відведенні
Е. тривалість інтервалу PQ 0,10 с
33. Ознакою вертикального напряму електричної осі серця вважають
А. RI > RII, SIII > RIII
B. RII > RI > RIII
C. RII > RIII > RI
D. RV2 > RV5 > RV4
E. SV2 > SV1 > SV6
34. Ознакою відхилення електричної осі серця вліво вважають
А. RI > RII, SIII>RIII
B. RII > RI > RIII
C. RII > RIII > RI
D. RV4 > RV5 > RV6
E. SV2 > SV1 > SV6
36. При гіпертрофії правого шлуночка на ЕКГ реєструється
А. високий зубець R у відведенні V6
B. високий зубець R у відведеннях V1 і V2
C. глибокий зубець S у відведеннях V1 і V2
D. інтервал QRS не перевищує 0,06 с у відведенні V1
E. кут альфа від +30° до + 60°
37. Сукупність яких скарг називають диспепсичним синдромом?
А. анорексія, кардіалгія, тенезми
В. дисфагія, гикавка, дизурія
С. печія, головний біль, пронос
D. зниження апетиту, нудота, блювота
Е. слинотеча, серцебиття, запори
38. Позитивний симптом флуктуації спостерігається за наявності
А. асциту
В. гепатомегалії
С. кахексії
D. метеоризму
Е. ожиріння
39. Синдром цитолізу проявляється
А. гіпопротромбінемією
В. гіпохолестеринемією
С. гіпербілірубінемією
D. гіперферментемією
Е. позитивними колоїдними пробами
40. Для синдрому холестазу характерна
А. підвищення рівня лужної фосфатази
В. гіперглікемія
С. гіперпротеїнемія
D. гіпоферментемія
Е. гіпохолестеринемія
41. Який подразник найбільш ефективний при проведенні фракційного дослідження шлункового соку?
А. алкоголь
В. гістамін
С. кофеїн
D. магнію сульфат
Е. сорбіт
42. Який метод дозволяє виявити Helicobacter pylori?
А. інтрагастральна рH-метрія
В. загальний аналіз крові
С. визначення уропепсиногену
D. 13С-дихальний тест
Е. фракційне дослідження шлункового соку
43. Підвищення кислотності шлункового соку можна назвати терміном
А. ахілія
В. ахолія
С. гастросукоррея
D. гіперхлоргідрія
Е. холестаз
44. В нормі висота печінкової тупості по правій середньо-ключичній лінії складає
А. 3-4 см
В. 5-6 см
С. 7-8 см
D. 9-11 см
Е. 12-13 см
45. Проба за Нечипоренком дозволяє виявити
A. бактеріурію
B. глюкозурію
C. ізостенурію
D. поліурію
E. еритроцитурію
46. Проба за Зимницьким дозволяє виявити
А. гіпостенурію
B. лейкоцитурію
С. протеїнурію
D. циліндрурію
Е. еритроцитурію
47. Циліндрурія допомагає встановити ураження
А. сечоводів, уретри
B. ниркових артерій
С. ниркових канальців
D. ниркових мисок
Е. ниркових чашок
48. Гіперкреатинінемія характерна для синдрому
А. гіпертензивного
В. сечового
С. нефротичного
D. ниркової коліки
Е. уремічного
49. Нормальна величина добового діурезу
А. 400 мл
В. 1300 мл
С. 2100 мл
D. 2500 мл
Е. 2800 мл
50. Яка мінімальна кількість білка в сечі є характерною для нефротичного синдрому?
А. Більше 0,5 г/добу
В. Більше 1,5 г/ добу
С. Більше 2,5 г/ добу
D. Більше 3,5 г/ добу
Е. Більше 4,5 г/ добу