Розділ 2. Напрями соціальної політики в україні щодо воїнів ато та членів їх сімей

2.1 Нормативно-правова основа соціального захисту воїнів ато та членів їх сімей

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом [35].

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами [35].

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів [35].

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям та членам їх сімей надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації [35].

Особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, вважаються ветеранами війни. Кожна з цих категорій має певні права та пільги.

Військовослужбовці які взяли участь у проведенні Антитерористичної операції на Сході України вважаються ветеранами війни і тому мають права на отримання від держави певних соціальні гарантій, пільг та виплат.

Перш ніж почати ознайомлення з нормативно-правовими актами гарантуючими соціальний захист учасників АТО та членів їх сімей, потрібно відповісти на питання: «Хто вважається учасником АТО?» та «Хто приймає рішення щодо надання статусу учасника АТО?».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»: «Статус учасника бойових дій надається:

• військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним)

працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;

• працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і

брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ [24].

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:

• комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками

бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, - стосовно військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, осіб рядового і начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань;

• міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання

учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - стосовно військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, осіб рядового і начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, а також працівників підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції» [24].

Отже, нормативно-правову основу соціального захисту воїнів АТО та членів їх сімей становлять:

Конституція України (від 28.06.1996 № 254к/96-ВР), в статті 17 якої

вказано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей [7];

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з

військової служби, та деяких інших осіб» (від 09.04.1992 № 2262-XII), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом [31];

Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу»

(від 25.03.1992 № 2232-XII), який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби [13];

Закон України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей» (від 20.12.1991 № 2011-XII), який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі [35];

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року

№460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією» яка гарантує надання військовослужбовцям одноразової грошової допомоги після демобілізації [26];

Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року

№111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», яка гарантує право на грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації [9];

Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р. №147

«Деякі питання виплати у 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Відповідно до 1 пункту Постанови, який гарантує виплату щорічної разової грошової допомоги у 2015 році [4];

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» (від 22.10.1993 № 3551-XII), який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільно-шанобливого ставлення до них [36];

Закон України «Про місцеве самоврядування» (від 21.05.1997 №

280/97-ВР), що визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. В ст. 34 закону вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до законодавства питань про подання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім'ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу) або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва [28];

Закон України «Про міліцію» (від 25.12.1990 № 565-XII), відповідно

до ст. 23 закону гарантується право членів сімей працівників міліції, які захоплені в полон або є заручниками, або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми, на грошове забезпечення, а також забезпечує надання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсації заподіяння шкоди його майну [27];

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», яка гарантує надання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві [25];

Кодекс цивільного захисту України (від 21.11.2012 № 5403-VI) , який регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Згідно зі ст. 118 кодексу, гарантується виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту [6];

Закон України «Про волонтерську діяльність» (від 19.04.2011 № 3236 VI), який регулює відносини, пов'язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні. В ст. 6 закону регламентується надання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій та збройних конфліктів [15];

Указ Президента України від 19 травня 2014 року №480/2014 «Про заохочення військовослужбовців-учасників антитерористичної операції». Згідно з 1 пунктом Указу, який дозволяє Міністерству оборони України, Головному управлінню Національної гвардії України, Службі безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управлінню державної охорони України під час проведення антитерористичної операції присвоювати в порядку заохочення військовослужбовцям - учасникам антитерористичної операції чергові військові звання до полковника (капітана 1 рангу) включно незалежно від займаної посади та строків вислуги у відповідному званні [20];

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року №271 «Про заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ - учасників антитерористичної операції», яка дозволяє Міністерству внутрішніх справ під час проведення антитерористичної операції присвоювати в порядку заохочення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ - учасникам антитерористичної операції чергові спеціальні звання до полковника міліції включно незалежно від займаної посади та строків вислуги у відповідному званні [21];

Наказ Міністерства оборони України від 19 травня 2014 року №325

«Про внесення змін до наказу МОУ від 14 квітня 2014 р. №240», який гарантує надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) військовослужбовцям, які залучаються Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення, за період виконання ними спеціальних завдань, пов’язаних з антитерористичною діяльністю – 100 відсотків [14];

Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 р. №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій». Пункти 1, 2 якої гарантують надання винагороди у відсотках місячного грошового забезпечення за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду [30];

Постанова Верховної Ради України від 29 травня 2014 року №1286-VII «Про забезпечення належним медичним обслуговуванням військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час проведення антитерористичної операції на сході України». Відповідно до пунктів 1, 2 якої військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, які, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції на сході України та зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, мають право на безоплатне медичне обслуговування (лікування, медичну реабілітацію та інше).

Медична допомога вищезазначеним особам надається закладами охорони здоров’я невідкладно [18];

Закон України «Про поховання та похоронну справу» (від 10.07.2003 № 1102-IV), який визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання. Відповідно до Статей 14, 15 цього закону, безоплатно здійснюється поховання Героїв України, учасників бойових дій та інвалідів війни.

Збройні Сили України, інші утворені відповідно до закону військові формування, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, інші державні органи надають допомогу в проведенні поховання померлих сім'ям, батькам або іншим особам, які зобов'язалися поховати померлих військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов'язків), компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України» [33];

Постанова Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 «Про

грошове забезпечення військовослужбовців». Відповідно до пункту 7 якої, військовим формуванням, Державній спеціальній службі транспорту та Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації надавати сім'ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, допомогу в проведенні поховання і компенсувати матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі п’яти прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця [17];

Постанова Кабінету Міністрів України №1303 від 17.08.1998 «Про

впорядкування безоп­латного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбула­торного лікування ок­ремих груп населення та за певними категорі­ями захворювань», за якою учасники АТО мають право на отримання безкоштовних ліків, лікарських засобів в аптеках, при медичному закладі, лікар якого видав рецепт на лікування наступних захворювань: гематологічні захворювання, діабет (цукровий і нецукровий), ревматизм, ревматоїдний артрит, пухирчатка, системний гострий вовчак, системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри, сифіліс, лепра, туберкульоз, аддісонова хвороба, гепатоцеребральна дистрофія, фенілкетонурія, шизофренія та епілепсія, психічні захворювання (інвалідам I та II груп, а також хворим, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів), стан після операції протезування клапанів серця, гостра переміжна порфірія, муковісцидоз, тяжкі форми бруцельозу, дизентерія, гіпофізарний нанізм, стан після пересадки органів і тканин, бронхіальна астма, хвороба Бехтерєва, міостенія, міопатія, мозочкова атаксія Марі, хвороба Паркінсона, інфаркт міокарду (перші шість місяців), дитячий церебральний параліч, СНІД, ВІЛ-інфекція, післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитовидної залози, гіпопаратиреоз, вроджена дисфункція кори наднирників [16];

Постанова Кабінету Міністрів України №221 від 31.03.2015 «Про

затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на психологічну реабілітацію учасників АТО», за якою учасники АТО та інваліди війни мають право пройти психологічну реабілітацію у відповідних реабілітаційних центрах та отримати безкоштовні послуги з психологічної реабілітації в реабілітаційних установах, на підставі направлення місцевого органу соціального захисту [23];

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719

«Питання забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І—ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов», за якої інваліди війни I та II групи та члени сім’ї загиблого військовослужбовця мають право отримати грошову виплату на придбання житл [10];

Наказ Міністерства освіти та науки № 1085 від 15.10.2015, відповідно до якого право на першочергове зарахування до ВНЗ мають діти, один із батьків із яких загинув/пропав безвісті у р-ні АТО, внаслідок поранення, отриманого в АТО. Право на вступ за результатами співбесіди мають особи, які визнані інвалідами війни внаслідок участі в АТО [8];

Закон України «Про поліпшення матеріального становища

учасників бойових дій та інвалідів війни» (від 16.03.2004 № 1603-IV), який спрямований на поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни [32];

Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (від 06.10.2005 № 2961-IV), який визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності. Стаття 25 якого гарантує забезпечення інвалідів війни основними формами реабілітаційних заходів, таких як надання реабілітаційних послуг, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, матеріальне забезпечення [34];

Закон України «Про зайнятість населення» (від 05.07.2012 № 5067-

VI), який визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття. Пункт 5 ст. 24 цього закону забезпечує сприяння зайнятості інвалідів та пункт 3 ст. 30 гарантує, що особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, з числа інвалідів мають права на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» [19].

Проаналізувавши наведені вище законодавчі акти, які складають нормативно-правову основу соціального захисту воїнів АТО та членів їх сімей, можна дійти висновку що:

1. Влада нашої держави намагається на законодавчому рівні забезпечити

реалізацію конституційних прав і свобод, задовольнити матеріальні і духовні потреби військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі;

2. Отримання передбачених нормативно-правовими актами пільг та

соціальних гарантій зможе значно покращити соціальне становище та суспільний статус учасників АТО та членів їх сімей, оскільки вони можуть позитивно вплинути на протікання деяких негативних тенденцій українського сьогодення, які в значній мірі впливають на найменш захищені верстви населення (якими і є учасники АТО та члени їх сімей). Наприклад, надання допомоги з будівництва житла, проведення капітального ремонту, відведення земельних ділянок (яке передбачене статтею 34 Закону України «Про місцеве самоврядування») може значно покращити фінансове становище та рівень життя учасників АТО та членів їх сімей.