2.2 Суб’єкти соціальної політики щодо воїнів ато та членів їх сімей

Центральним суб’єктом здійснення соціальної політики щодо воїнів АТО та членів їх сімей є держава, яка залишається основним і найважливішим джерелом її формування та розвитку. Саме держава та її установи й відомства забезпечують реалізацію соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей, оскільки саме в Верховній Раді України (вищому і єдиному законодавчому органі держави) приймаються відповідні нормативно-правові акти, які регламентують соціальний захист атовців та їх родин, реалізацією яких займаються державні органи виконавчої влади, тим самим забезпечуючи надання передбачених законодавством учасникам АТО та їх сім’ям соціальних гарантій, пільг, виплат, прав, свобод, тощо. Отже, держава є як гарантом здійснення соціальної політики щодо воїнів АТО та членів їх родин, так і її головним суб’єктом.

Як зазначено в статті 4 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», забезпечення виконання цього Закону, та інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування [35]. Отже, в найбільшій мірі на формування та реалізацію політики соціального захисту учасників АТО та членів їх впливають наступні державні органи:

• Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є

центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального діалогу, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім’ї, протидії торгівлі людьми, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб [22].

Мінсоцполітики є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання гуманітарної допомоги [22].

Мінсоцполітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства [22].

Основними завданнями Мінсоцполітики у сфері соціального захисту воїнів АТО та членів їх сімей є забезпечення формування та реалізації державної політики щодо соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, а також соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції [22].

Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань:

• розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо

надання державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких не мають можливості їх утримувати або місце проживання чи перебування батьків яких невідоме, допомоги малозабезпеченим особам, які проживають разом з інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду, інвалідам, особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, іншим соціально вразливим верствам населення [22];

• організовує роботу з призначення та виплати передбаченої

законодавством державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких не мають можливості їх утримувати або місце проживання батьків яких невідоме, допомоги малозабезпеченим особам, які проживають разом з інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду, інвалідам, особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, іншим соціально вразливим верствам населення, а також надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, компенсації додаткових витрат на оплату комунальних послуг в умовах підвищення цін і тарифів на послуги, компенсації шахтарям за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла [22];

• проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо

соціального захисту сімей та дітей, інвалідів, людей похилого віку, дітей війни, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань та політичних репресій, учасників антитерористичної операції [22];

• організовує санаторно-курортне лікування інвалідів, громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни та учасників антитерористичної операції [22];

• координує роботу із забезпечення житлом ветеранів війни та учасників

антитерористичної операції [22].

• Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників

антитерористичної операції (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, в межах своїх повноважень державну політику у сфері волонтерської діяльності, а також соціального захисту деяких категорій осіб, зазначених у пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та членів сімей осіб, зазначених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 статті 10 цього Закону, в частині призначення їм відповідної одноразової грошової допомоги [11].

Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Служби є:

1) реалізація державної політики у сфері:

• соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної

операції, зокрема, щодо забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортним лікуванням, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг та організації поховання;

• соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які

звільняються, осіб, звільнених з військової служби, а також учасників антитерористичної операції;

• реалізація в межах своїх повноважень державної політики у сфері

волонтерської діяльності щодо надання волонтерської допомоги [11]:

• громадянам, які беруть участь у виконанні чи забезпеченні робіт,

пов'язаних з проведенням антитерористичної операції, бойовими діями, збройним конфліктом, у тому числі в період здійснення догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги і проживають в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій, збройного конфлікту [11];

• Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним

органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, бойових дій, збройного конфлікту [11];

• соціального захисту деяких категорій осіб, зазначених у пунктах 11-14

частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та членів сімей осіб, зазначених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 статті 10 цього Закону, в частині призначення їм відповідної одноразової грошової допомоги [11];

2) внесення на розгляд Міністра соціальної політики пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері:

• соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної

операції;

• соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які

звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції.

Служба відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств у межах своєї компетенції та в установленому порядку подає їх Міністрові соціальної політики;

2) координує здійснення державними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування заходів з питань:

• соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної

операції, надання їм пільг і гарантій, визначених законодавством;

• соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які

звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції;

3) збирає та аналізує інформацію про потребу у забезпеченні ветеранів війни санаторно-курортним лікуванням, а також технічними та іншими засобами реабілітації для учасників антитерористичної операції, подає на розгляд Міністру соціальної політики пропозиції щодо їх розподілу між регіонами для подальшого забезпечення, здійснює моніторинг і контроль за їх реалізацією;

4) збирає та аналізує інформацію про потребу у забезпеченні житлом ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, подає на розгляд Міністру соціальної політики пропозиції щодо шляхів розв’язання житлових проблем зазначеної категорії осіб;

5) організовує та координує роботу із забезпечення житлом учасників бойових дій, які набули інвалідності під час участі в антитерористичній операції;

6) збирає та аналізує інформацію про потребу у проходженні ветеранами війни та учасниками антитерористичної операції психологічної реабілітації, організовує її підготовку і проведення;

7) бере участь у міжнародному співробітництві, підготовці проектів міжнародних договорів України з питань, що належать до її компетенції, готує пропозиції щодо укладення і денонсації таких договорів, організовує у межах своїх повноважень роботу з виконання міжнародних договорів;

8) забезпечує координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо реалізації міжнародних проектів і програм у межах своєї компетенції;

9) організовує та координує роботу з надання статусу учасника бойових дій, зокрема проводить засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

10) подає Міністрові соціальної політики узагальнену інформацію про потребу в посвідченнях для ветеранів війни, організовує їх замовлення відповідно до законодавства;

11) бере участь у межах повноважень, передбачених законом, разом із всеукраїнськими громадськими об’єднаннями ветеранів війни та колишніх військовослужбовців у здійсненні контролю за реалізацією державної політики у сфері їх соціального захисту;

12) вживає заходів до повернення на Батьківщину військовополонених, пошуку тих, хто пропав безвісти під час воєн і локальних конфліктів, виконання обов’язків військової служби, бере участь у вирішенні питань щодо психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації колишніх військовополонених, які повернулися на Батьківщину, та учасників антитерористичної операції;

13) організовує підготовку та проведення державних свят, відзначення ювілейних та пам’ятних дат, міжнародних днів на державному рівні, що стосуються ветеранів війни;

14) співпрацює із всеукраїнськими громадськими об’єднаннями ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, вносить Мінсоцполітики пропозиції щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки громадським об’єднанням ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, що мають статус всеукраїнських, здійснює моніторинг заходів, проведених за рахунок коштів державного бюджету громадськими об’єднаннями ветеранів війни, що мають статус всеукраїнських, аналізує ефективність таких заходів;

15) збирає інформацію про кількість ветеранів війни, які мають право на виплату до 5 травня щорічної разової грошової допомоги, розраховує потребу в коштах та здійснює моніторинг виплати зазначеної допомоги;

16) сприяє висвітленню стану виконання актів законодавства щодо реалізації державної політики у сфері:

• соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної

операції;

• соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які

звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції;

17) бере участь в організації поховання осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, воєн на території України та інших держав, у тому числі виплати матеріальної допомоги; відвідування місць поховань делегаціями у складі ветеранів війни та учасників антитерористичної операції та їх близьких родичів;

18) забезпечує взаємодію органів державної влади, громадських об’єднань, підприємств з питань здійснення пошуку, упорядження і збереження військових поховань та встановлення імен невідомих воїнів, які загинули під час антитерористичної операції та воєн на території України та інших держав;

19) бере участь в організації видання книг, пов’язаних з увічненням пам’яті учасників антитерористичної операції, захисників Вітчизни та жертв воєн, мемуарів, художніх та аудіовізуальних творів, створенні музеїв, меморіалів та експозицій, проведенні наукових досліджень із відповідних питань;

20) надає роз’яснення з питань:

• соціального захисту та надання пільг ветеранам війни та учасникам

антитерористичної операції;

• соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які

звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції;

21) здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Служби;

22) збирає інформацію про соціально-побутові потреби ветеранів війни та учасників антитерористичної операції та подає Міністрові соціальної політики пропозиції щодо їх задоволення;

23) вносить пропозиції Мінсоцполітики щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за напрямами діяльності Служби;

24) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних із діяльністю Служби, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління;

24-¹ ) контролює та координує діяльність територіальних органів Служби [11];

25) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, реалізацією соціальної політики у сфері соціального захисту воїнів АТО та членів їх сімей на державному рівні займаються два органи виконавчої влади, а саме, Міністерство соціальної політики України та Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

На недержавному рівні соціально-політичні заходи щодо соціального захисту воїнів АТО та членів їх сімей здійснюють:

• Релігійні, благодійні, громадські (волонтерські) та інші недержавні

організації й об’єднання та окремі активісти (волонтери), які є частиною волонтерського руху допомоги українським військовикам 

(всеукраїнського волонтерського руху із забезпечення ресурсами українських військових (Збройних сил, Національної гвардії тощо), які з 2014 року стримують російську збройну агресію. Виник стихійно з початком військового конфлікту в різних регіонах України [1]). Які здійснюють опіку над сім'ями загиблих героїв, допомагають інвалідам війни, забезпечують медичний супровід, надають послуги з психологічної реабілітація ветеранів, організовують гуманітарну допомогу учасникам АТО та їх родинам, надають різного роду соціальну підтримку, інформаційні консультації тощо.

У травні 2015 року Давид Арахамія (відомий український волонтер та політик) оцінював кількість людей, що систематично займаються волонтерством, у 14,5 тисяч, а організацій — у понад 2,5 тисячі [39].

Слід зазначити, що Волонтерство в Україні регулюють насамперед закони «Про волонтерську діяльність», «Про громадські об'єднання» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації» [1].

• Політичні партії, асоціації, колективи, фонди, профспілки, і окремі

особистості – професійні соціальні працівники, волонтери, благодійники, правозахисники, а також громадяни шляхом участі у громадських ініціативах і об’єднаннях що здійснюють різного роду дії спрямовані на забезпечення соціального захисту атовців та їх сімей.

Отже, проаналізувавши наведений матеріал можна сміливо стверджувати, що соціальний захист учасників АТО та членів їх сімей все ж таки регулюється державою, хоча, не можна стверджувати, що в країні існує «державна гегемонія» у сфері соціального захисту атовців та їх сімей, оскільки значний вклад в забезпечення належного соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей вносить громадянське суспільство.