- •Ситуаційні завдання
- •1.Поясніть значення толерантності і консенсусу як умов формування нової цивілізації парадигми
- •2.Визначте внесок Аристотеля в розвиток філософської думки.
- •3.Охарактеризуйте основні філософські парадигми пізнавального процесу (метафізичний матеріалізм, ідеалізм, марксизм, герменевтика).
- •4.Розкрийте зміст концепції г. Сковороди про «три світи» та «дві натури».
- •5.Розкрийте зміст культури як концентрованого вираження досягнень суспільства.
- •6.Проаналізуйте основні концепції істини: кореспондентна, когерентна, прагматична, постмодерністська.
- •7.Охарактеризуйте діалог як спосіб співіснування різних соціальних і культурних систем.
- •8.Проаналізуйте функції філософії та їх вплив на формування світоглядної, методологічної і професійної культури студентів.
- •9.Проаналізуйте історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
- •10.Проаналізуйте діалектику глобалізму та антиглобалізму в сучасному політичному розвитку держави Європейського Союзу.
- •11. Проаналізуйте сучасну структуру філософського знання.
- •13. Проаналізуйте переваги пізнання як ідеального конструювання дійсності та недоліки пізнання як відображення.
- •14. Проаналізуйте агностицизм і. Канта в контексті його розуміння самим дійсності.
- •15. Проаналізуйте зміст і призначення категоричного імперативу і. Канта.
- •16. Проаналізуйте атрибути особистості: волю, свободу, розум, почуття.
- •17. Проаналізуйте проблему пошуку первоначала буття світу в античних космогоніях.
- •18. Проаналізуйте сенс емпіричного та теоретичного рівнів пізнання, загальне та особливе в їх взаємодії.
- •19. Проаналізуйте відомі вам сучасні філософські та наукові праці, в яких їх автори піддають критиці суспільні погляди к.Маркса.
- •20. Проаналізуйте численні інтерпретації терміну «епоха Відродження», які існують в сучасній філософській та науковій літературі.
- •21. Проаналізуйте значення німецької класичної філософії як квентисенції філософського раціоналізму
- •22. Проаналізуйте свідомість з погляду феноменології, розкрийте її інтенціональність
- •23. Вихідні начала буття за Аристотелем
- •24.Проаналізуйте сутність та зміст категорії ’’ Інтерсуб'єкти́вність’’
- •25.Поясніть, чому таємничість природи свідомості не вміщується у межі матеріального світогляду
- •26. Проаналізуйте безпідставність абсолютизації тверджень представників «Географічного детермінізму»
- •27. Проаналізуйте культуру як складну систему буття
- •28. Проаналізуйте в чому, на вашу думку полягає заслуга Герменевтики як напрямку філософії 20в
- •29.Проаналізуйте сутність цивілізаційного підходу до розуміння сенсу історії
- •30. Антиномии чистого разума
24.Проаналізуйте сутність та зміст категорії ’’ Інтерсуб'єкти́вність’’
Інтерсуб'єкти́вність — філософськепоняття, що означає 1) особливу спільність; 2) певну сукупність ідей, установок і переконань, що характеризуються спільністю; 3) узагальнений досвід представлення предметів.
Поняття інтерсуб'єктивності активно розробляє Едмунд Гуссерль у своєму фундаментальному трактаті «Картезіанські роздуми». Це поняття розкривається в ході вирішення проблеми соліпсизму, виявленою у світлі «Логічних досліджень». Суть проблеми в необхідності вивести за межі феноменологічного дослідженнябудь-які постулати, що приймаються некритично: існування світу тощо. В результаті виникає питання, на якій підставі ми можемо визнати реальність існування самого світу, а також решти учасників пізнавального процесу.
Едмунд Гуссерль (багато в чому відтворивши положення І. Канта, що стосуються місця і ролі трансцендентальної суб'єктивності в пізнанні) приходить до висновку, що сам устрій (конституція) свідомості передбачає складну багаторівневу структуру, в рамках якої найважливішу роль відіграють якості інтенціональності та допредметної даності (горизонту) світу соціальних зв'язків та стосунків. Ці структури задають пізнавальні межі, в яких стає можливим досвід сприйняття будь-якої речі у світі, а також розуміння тотожності будь-якого Я (ego) деякому іншому Я (alter ego).
25.Поясніть, чому таємничість природи свідомості не вміщується у межі матеріального світогляду
Сознание, как предпосылка для формирования определенного мировоззрения находится в тесном взаимодействии с ним. Она является формой отражения объективной действительности, свойственная только человеку.Сознание представляет собой единство психических процессов, активно участвующих в осмыслении человеком объективного мира и собственного бытия. Она возникает в процессе трудовой, общественно - производственной деятельности людей. Человек с самого рождения попадает в мир предметов созданных руками предыдущих поколений и формируется в процессе обучения их целенаправленного использования. Именно потому, что человек относится к объектам с пониманием, со знанием, способ его отношение к миру называется сознанием.
Сознание формируется деятельностью, чтобы в свою очередь влиять на эту деятельность, определяя и регулируя ее. Практически осуществляя свои творческие замыслы, люди преобразуют природу, общество, а тем самым и самих себя. В этом смысле “сознание человека не только отражает объективный мир, но и творит его».
Необходимым условием для этого выступает свобода. В свободе оказывается уникальная способность человека как общественного существа практически взаимодействовать не только с действительным бытием, но и с бытием возможностей, которые вследствие своей принципиальной множественности является объективной предпосылкой выбора, без которого не может существовать свобода. В свободе оказывается способность человеческой деятельности выходить за пределы существующего положения вещей, то есть способность к творчеству, которая необходима для сознательной деятельности человека. Свобода, вследствие своей способности выводить человеческую жизнедеятельность за пределы силу чисто природных детерминант, сама оказывается одним из самых существенных факторов социализации животных предков человека, возникновения общественного бытия.
Будучи своеобразной мерой ,, универсальности "(социальности) человека, свобода приобретает черты своеобразного критерия общественно - исторического прогресса. ,, Каждый шаг вперед на пути культуры, - отмечает Ф. Энгельс, - был шагом к свободе ". Получаемая человеком посредством свободы автономия относительно природы не означает, однако, полной независимости и тем более абсолютной противоположности человека и природы. ,, Не в воображаемой независимости от законов природы, - указывает Ф. Энгельс, - заключается свобода, а в познании этих законов и в основанной на этом знании возможности планомерно заставлять законы природы действовать для определенных целей ... свобода заключается в основанном на познании необходимостей природы ... господстве над нами самими и над внешней природой ". Познание есть почвой для знаний, которыми оперирует сознание для создания мировоззрения.
В зависимости от условий в которых формировалось сознание у человека, как личности формируется определенное мировоззрение. Большое влияние на его формирование осуществляют именно знания и убеждения, которые являются источником активности личности. Познание человеку необходимо для того, чтобы устраивать свою жизнь и быть моральным.