3. Кількісне визначення речовин методами йодатометрії;

ЙОДАТОМЕТРІЯ — титриметричний метод визначення відновників, що ґрунтується на використанні як окисника стандартного розчину калію йодату (KIO3), що відновлюється у слабкокислому середовищі.

Індикатором у цьому випадку є крохмаль.

Кінцеву точку титрування визначають за знебарвленням кольору йоду в шарі органічного розчинника (CCl4, CHCl3), який додають у розчин, що титрують.

Титрант — 0,05 М розчин KIO3. Стандартизують йодометрично: до розчину KIO3 додають KI в кислому середовищі (H2SO4) і йод, що виділився, титрують стандартним розчином натрію тіосульфату.

4. Визначення вологи, зольності;

Визначення вологи

1. Дистиляційніметоди ґрунтуються на сумісній перегонці із досліджуваного продукту води і органічного розчинника, що не змішується з водою (толуол, ксилол, керосин, тетрахлоретанол). Визначення масової частки вологи речовини зводиться до прямого визначення об’єму води, що виділяється з взятої наважки речовини за допомогою дистиляції і зібраної в градуйований приймач. Температура кипіння рідкої органічної речовини повинна бути вищою температури кипіння води, речовина має не змішуватись з водою і бути інертною по відношенню до речовин, що входять до досліджуваного об'єкту.

2. Хімічніметоди ґрунтуються на хімічній взаємодії води з деякими реактивами (металевий натрій, реактив Фішера) в результаті чого утворюється нова речовина, що легко піддається вимірюванню. Масову частку вологи в досліджуваній пробі визначають за еквівалентною кількістю речовин, що утворилися в результаті реакції.

ЗОЛЬНІСТЬ — маса твердого неорганічного залишку (золи), що утворюється після повного згоряння зразка у відповідних умовах. Виражається у відсотках від маси зразка, що аналізується. З. дозволяє зробити висновок щодо вмісту органічних і мінеральних речовин у зразку. Залежності від складу зразка й температури згоряння маса золи може зменшуватися завдяки наявності в її складі летких компонентів або утворенню газоподібних сполук, напр. при окисненні сульфідів, декарбонізації карбонатів, згорянні ефіроолійної рослинної сировини тощо. З. — один з важливих показників, що визначаються в ході фармацевтичного аналізу.

5. Визначення густини;

Густина́ (пито́ма ма́са) — відношення маси речовини (матеріалу) до її об'єму, є фізичною характеристикою будь-якої речовини, з якої складається тіло. Для випадку однорідних тіл густина визначається як відношення маси тіладо об'єму  який воно займає. Таким чином, густина  для цього випадку запишеться як:

P=m/V

6. Визначення наявності спирту у настоях та екстрактах;

Кількісне визначення. ДФУ не передбачає кількісного визначення. При необхідності для кількісного визначення етанолу можуть бути використані методи:

1. За допомогою алкоголеметричних таблиць (за відносною густиною).

2. Хімічний метод – дихроматометрія (див. визначення спирту в хлороформі).

3. У фармацевтичних засобах АНД рекомендує визначати концентрацію етанолу за відносною густиною або температурними межами перегонки.