- •Практична робота Тема "Технології менеджменту у сфері соціально-культурної діяльності"
- •Менеджмент: сутність та поняття
- •Етапи менеджменту
- •3. Основні функції менеджменту
- •4. Планування: поняття
- •5. Функція планування
- •6. Види планів
- •7. Контроль: поняття
- •8. Завдання контролювання
- •9. Мотивування: сутність та поняття
- •10. Функція мотивації
- •11. Економічні методи менеджменту
- •12. Управлінська процедура: сутність та поняття
- •13. Управлінська операція: сутність та поняття
- •14. Соціальна освіта: сутність та поняття
- •15. Стратегії: сутність та поняття
- •16. Функція: сутність та поняття
- •17. Структура: сутність та поняття
- •18. Система: сутність та поняття
- •19. Цілі: сутність та поняття
- •20. Місія: сутність та поняття
- •21. Організація: сутність та поняття
- •22. Завдання організації
- •23. Життєвий цикл організації: сутність та поняття
- •24. Складові успіху організації
- •25. Бюджет організації: сутність та поняття
- •26. Основні види ресурсів організації
- •27. Внутрішнє середовище це, складових елементів
- •28. Організаційна (корпоративна) культура: сутність та поняття
- •29. Джерела інвестицій
- •30. Інвестиційна політика: сутність та поняття
- •31. Форма інвестиції: сутність
- •32. Зовнішнє середовище: сутність
- •33. Інновація: поняття
- •34. Інноваційний процес: поняття
- •35. Первинні потреби: сутність
- •36. Потреба: сутність та поняття
- •37. Соціокультурна діяльність: поняття
- •38. Функції соціокультурної діяльності
- •39. Принципи менеджменту соціально-культурної діяльності
- •40. Принцип безперервності та єдності впливу соціально-культурної діяльності
- •41. Мета соціально-культурного проектування
- •42. Принцип цінності та значущості: сутність
- •43. Соціальні та психологічні методи менеджменту в соціально-культурної діяльності
14. Соціальна освіта: сутність та поняття
Соціальна освіта, перш за все, спрямована на формування особистості, що здатна до самореалізації та інтеграції до суспільного життя. Освіта у цілому спрямована на підготовку фахівців тієї чи іншої сфери діяльності, а аспект соціалізації особистості є найважливішим фактором, що визначає її доцільність та ефективність. На мікро- і мезорівнях соціальної роботи соціальна освіта розуміється як процес навчання особистості соціальним умінням і навичкам з метою оволодіння життєвою компетенцією, самостійністю, незалежністю, самореалізацією себе у різних видах соціального життя. Теорія соціальної освіти спирається на підходи гуманістичної, біхевіористичної і когнітивної психології.
Мета соціальної освіти виражається у підготовці фахівців, які займатимуться розробкою, випробуванням та впровадженням технологій соціальної інтеграції особистості у суспільство, соціальною експертизою проектів у соціальній сфері, соціального менеджменту установ та організацій. Основні завдання соціальної освіти: профілактика соціальних проблем, розробка та впровадження інноваційних технологій особистісної реалізації, реалізація соціальних технологій у соціальних установах та ін. У числі головних завдань соціальної освіти виділяють встановлення балансу потреб окремої людини та суспільства.
Соціальна освіта реалізується шляхом проведення соціального діалогу, який відображається в усіх формах міжсуб’єктних взаємовідносин і взаємодій, як у неприхованій, так і в прихованій формах. Це діалог: між громадянським суспільством і державою, між індивідом і суспільством, соціальною групою, між різними соціальними прошарками, суспільними і державними організаціями, політичними та іншими силами.
Сутність соціальної освіти та її архітектоніка представлені усвідомленням ролі особистості в соціально-історичних процесах. Традиційно таке розуміння зводилося до ролі видатної особистості й народних мас і мало торкалося усвідомлення того, хто має бути реальним суб'єктом соціальної динаміки. Архітектоніку соціальної освіти коротко представляють переліком ролей суб’єкта соціальної освіти у соціальному діалозі: соціальний менеджер, архітектор, спеціаліст у сфері Public Relations, терапевт, соціальний комунікатор, посередник, консультант, медіатор, маркетолог, експериментатор, радник, аналітик, спеціаліст у сфері соціального проектування, соціальний технолог.
Освіта – основа інтелектуального, духовного, соціального й економічного розвитку суспільства і держави. Світогляд, принципи, знання та цінності молодого мокоління залежать від якості освіти. Сучасна освіта має базуватися на засадах майбутнього антропогенного соціокультурного середовища. Навчальні заклади повинні сприйматися не як конвеєр, з якого виходять спеціалісти, а скоріше як базою формування людського капіталу (вчених, педагогів, культурних діячів) на засадах творчого перетворення і застосування знань. Модернізація сфери освіти має орієнтуватися перш за все на новітні технології та наукові відкриття.