Тема 3. Українська культура хіv – першої половини хvii ст.

Культурні процеси в умовах литовсько-польської доби. Національно-культурне і релігійне життя. Культурницька діяльність братств. Книгодрукування. Освіта, наука та література. Острозька академія та її гуманістична діяльність. Ренесанс в українській культурі. Усна народна творчість. Архітектура і образотворче мистецтво. Музика.

Терміни та категорії:

«Прогностична оцінка поточного 1483 року...» – перша друкована книжка, видана Ю. Котермаком за кордоном (Рим).

Відродження або Ренесанс  – культурно-філософський рух кінця Середньовіччя – початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Гуманізм – напрямок суспільної думки, який спрямовано на захист гідності і свободи людини.

«Пересопницьке Євангеліє» – українське рукописне Євангеліє з мініатюрами, написане 1561 р. в Пересопницькому монастирі.

Реформація – антикатолицький рух за переоблаштування церкви.

Полемічна література – церковно-теологічна і публіцистична література кінця ХVІ – початку ХVІІ ст., яка спрямовувалась проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення.

Архімандрит – настоятель великих монастирів.

Братства – національно-релігійні та громадсько-культурні об’єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).

Укуп – одноразовий внесок під час вступу до братства.

«Апостол» – первісток книгодрукування в Україні.

Катехізис – релігійна книга, що містить стислий виклад догматів християнської віри в формі запитань та відповідей.

«Тренос» («Плач») – полемічний твір М. Смотрицького, літературна перлина.

Києво-Могилянська академія – центр освіти та науки в Києві, заснований 1632 р.

Слов’яно-греко-латинська школа – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа (1576).

Сім вільних наук або сім вільних мистецтв (septim artes liberalis) – термін, який спочатку означав навчальні дисципліни, спрямовані на надання загальних знань та інтелектуальних вмінь, на відміну від спеціальних професійних навичок.

Думи – лірико-епічні твори усної словесності про події з життя козацтва.

Голосіння – імпровізаційні поетичні твори, пов’язані зі смертю, похованням та поминками небіжчика.

Епос – сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем.

Байда – узагальнений образ патріота рідної землі, борця проти турецького і татарського поневолення.

Вертеп – мандрівний ляльковий театр, де ставили релігійні (з ХVІІ ст.) та світські (переважно жартівливі та іронічні п’єси з ХІХ ст.).

Бароко – стиль мистецтва кінця ХVI – середини ХVІII ст. Барокова культура заснована на відчутті трагічної суперечності людини і світу, в якому людина розчинена й підпорядкована середовищу, суспільству, державі.

Друкарство – принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення.

Гравюра – вид графіки, в якому зображення є друкованим відтиском малюнка, нанесеного на дошку з дерева, каменю, металу.