конспект лекций укр 2022

3. Класифікація третіх осіб

Перелік третіх осіб, з якими взаємодіє морський агент під час обслуговування судна в порту, досить великий і різноманітний. Все треті особи умовно можуть бути розділені на дві основні групи:

-Офіційні треті особи.

-Треті особи, які перебувають у договірних відносинах з принципалом (за договором перевезення або за іншими видами

договорів). (Див. рис. 3.1.)

До офіційних третіх осіб відносяться: адміністрації портів, митні, прикордонні (міграційні), санітарні, карантинні, ветеринарні влади, екологічна служба, судові органи, поліція, нотаріуси, консульства. (Суда, які заходять в порт під прапором держави, яка має своє консульство в даному регіоні, повинні сповістити про прибуття судна за допомогою агента).

За договором перевезення агент контактує з фрахтівниками, відправниками, одержувачами вантажів і їх агентами і страховими компаніями.

Серед компаній, які обслуговують вантаж, виділяють стивідорні, тальманської, експедиторські та термінальні.

До компаній, які обслуговують судно, відносяться: лоцманські, буксирні, швартовні, судноремонтні, аварійно-рятувальні, навігаційні камери (усунення девіації, видача навігаційних карт і посібників).

Компанії, які виконують постачальницькі функції, ̶ це шипчандлерські (доставка технічного постачання, продовольчих товарів), бункерні, водолейні.

Компанії, які обслуговують парк обладнання, ̶ це лізингові,

ремонтні, залізничні та автотранспортні для перевезення за схемою "від дверей до дверей" ( "from door to door"). Під парком обладнання в

морському бізнесі розуміють кошти укрупнення вантажних місць: контейнери, флет, піддони, трейлери і запасні частини до них.

Крім перерахованих вище, існують інші треті особи, до яких відносять: сюрвеєрів, адвокатів, представників класифікаційних товариств,

клубів взаємного страхування - «P&I Clubs» (Protection and Indemnity Clubs).

11

Треті

особи

Рис. 3.1. Классифікація третіх осіб

4. Правове регулювання діяльності морських агентів

Діяльність морських агентів регулюється нормами, які є продуктом національного і міжнародного торгового і морського права. Основними національними документами законодавчого характеру є:

-Цивільний кодекс України;

-Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ);

-Закони України: "Про підприємництво", "Про господарські товариства", "Про власність", "Про інвестиційну діяльність", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транспорт", "Про ліцензування".

Одним з найбільш важливих міжнародних джерел нормативного характеру є '' Мінімальні норми ЮНКТАД для морських агентів ''. ЮНКТАД

-це конференція ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD - United Nations Conference on Trade and Development). Комітет судноплавства ЮНКТАД розробив мінімальні вимоги до професійних якостей, фінансовому становищу і досвіду роботи агента, доброму знанню англійської мови. Згідно з цими нормами на Україні в 1994 р були розроблені «Умови і правила здійснення агентування і фрахтування», але їх виконання було пов'язано з отриманням ліцензії на агентування морських суден. Відповідно до закону "Про ліцензування" в 2000 р ліцензування агентської діяльності в Україні було скасовано.

12

Кодекс торговельного мореплавства України морського агентування

Морському агентування присвячена глава 5 розділу IV "Морський порт" КТМ України. Згідно ст.116 КТМ України морські агенти діють в морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника. Свої послуги вони надають за винагороду за договором морського агентування.

Уст. 116 говориться, що в морському порту або поза ним діють як постійні представники судновласника агентські організації (морські агенти) всіх форм власності. Винагорода агентських організацій встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Уст.117 наведені права та обов'язки морського агента. Згідно з цією нормою морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають за договором перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням в порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Надаючи судновласнику, фрахтувальнику, власнику вантажу послуги агентування в сфері морських перевезень, морський агент, зобов'язаний:

- сумлінно здійснювати свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування;

- діяти в межах своїх повноважень; - не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо

тільки він не був уповноважений на то своїм довірителем.

Ці обов'язки морського агента по відношенню до судновласника в рамках договору морського агентування є основними. Договір може передбачати й інші обов'язки. Як правило, морський агент діє від імені і за рахунок судновласника, але може також діяти на користь іншої сторони договору, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не перешкоджає цьому.

Уст.118 перераховані обов'язки судновласника або іншого довірителя. Так, судновласник (або інший довіритель) зобов'язаний:

- надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

13

-відшкодувати морському агенту будь-які витрати, здійснені ним від їх імені або за їх згодою;

-нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

Крім того, в ст. 118 КТМ України встановлено, що в разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, що діяли сумлінно, дійсно і обов'язково для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.

Як випливає зі ст. 4 КТМ України, крім зазначених норм, на взаємини морського агента і судновласника поширюються норми ЦК України та ГК України, присвячені представництву (гл. 17 ГК України) та комерційному посередництву (гл. 31 ГК України). Характер відносин, що виникають між морським агентом і судновласником при виконанні договору агентування, дозволяє кваліфікувати його як договір доручення (гл. 68 ГК України).

Щоб уникнути суперечок з податковими органами, пов'язаних зі статусом морського агента (саме як агента, а не як покупця і продавця послуг або товарів), необхідно оформляти угоду з судновласником з урахуванням вимог чинного законодавства до форми та змісту договору. У договорі агентування повинні чітко визначатися права і обов'язки морського агента і судновласника, порядок взаємовідносин з третіми особами, термін дії договору і умови його припинення, розмір винагороди агенту, порядок і строки подання агентом звітів судновласникові і т.п.

Ст.119 стосується питання припинення договору морського агентування. Розірвати договір можна при наявності серйозних причин, які підтверджують його невиконання, повідомивши другу сторону про це не пізніше, ніж через три місяці після звістки про такі причини.

5. Договір морського агентування

Щоб уникнути суперечок з податковими органами, пов'язаних зі статусом морського агента (саме як агента, а не як покупця і продавця послуг або товарів), необхідно оформляти угоду з судновласником з урахуванням вимог чинного законодавства до форми та змісту договору. Відносини між агентом і принципалом регулюються договором в письмовій або усній формі. У договорі агентування повинні чітко визначатися права і обов'язки морського агента і судновласника, порядок взаємовідносин з третіми особами, термін дії договору і умови його припинення, розмір винагороди агенту, порядок і строки подання агентом звітів судновласникові і т.п.

Проформи договорів розробляються великими агентськими та судноплавними компаніями, а також асоціаціями агентів або судновласників. Агентський договір використовується в договірній практиці України. Відносини, які регулюються їм, найбільш повно описані в англо-американському праві, а в континентальному праві охоплюються

14

договорами комісії (глава 34 ЦК України) і доручення (глава 35 ЦК України).

В англо-американському праві агентський договір існує як самостійний договір, в Росії самостійність агентського договору закріплена в цивільному кодексі поряд з договорами комісії і доручення.

Таким чином, можна зробити висновок про комплексний характер договору морського агентування, що включає в себе інститут представництва. Представницький характер договору морського агентування проявляється насамперед у організаційно-правове становище самого морського агента, в універсальній формі представництва принципала (судновласника) в угодах, в виконуваних функціях морського агента, а також в самих відносинах між агентом і принципалом.

Відмінності агентського договору від договорів комісії та доручення:

1)предметом його можуть бути не тільки дії, яке тягнуть за собою юридичні наслідки, а й фактичні дії, які таких наслідків не викликають;

2)його триває в часі характер, так як в договорі агентування розуміються багаторазово повторювані тривають дії агента;

3)морський агент може діяти також на користь іншої сторони договору, якщо вона його на це уповноважила, і якщо судновласник не заперечує, а комітент або довіритель - немає.

За своєю правовою природою агентський договір є:

1)двостороннім - права і обов'язки виникають у обох сторін;

2)консессуальнім - набуває юридичну силу з моменту узгодження його основних умов;

3)оплатним - агент отримує винагороду за виконання обов'язків за договором.

5.1. Види агентських угод

Виділяють наступні види агентських угод:

1)угоду на портове агентування для трампових суден (рort agency agreement);

2)угода на генеральне агентування (general agency agreement);

3)генеральний агент може делегувати частину своїх повноважень субагенту за угодою на субагентування (sub-agency agreement);

4)угода на агентування лінії може бути оформлено у вигляді аддендума до базової угоди (addenda - додаток) або у вигляді самостійної угоди (liner agency agreement);

5)угода на агентування (експлуатацію) парку обладнання (equipment control agreement);

6)угода на стеження за парком устаткування (equipment tracing

Термін дії агентської угоди може бути конкретний або невизначений, з правом розірвання після подачі двоабо тримісячного нотіса.

15

Рис. 5.1 Види агентських угод

Структура і зміст агентської угоди Права, обов'язки і відповідальність сторін

Агент повинен:

1)вживати всіх заходів для якнайшвидшої обробки суден і оформлення вантажних документів;

2)виконувати всі формальності, пов'язані з заходом судна в порт і його виходом з порту;

3)наймати стивидоров, якщо це входить в обов'язки судновласника;

4)інкасувати фрахт і інші платежі і переводити їх судновласнику в короткий термін;

5)оплачувати дисбурсментські витрати за рахунок судновласника;

6)вживати заходів щодо врегулювання претензій в інтересах судновласника;

7)складати таймшит і вантажні документи, отримувати підписи зацікавлених осіб;

8)надавати судну послуги з постачання, ремонту, здачі в тайм-чартер, організації понаднормових робіт;

9)застосовувати заставне право для забезпечення необхідних платежів

та ін.

Моральний кодекс агента

Стосовно до принципала агент зобов'язаний: 1) діяти відповідно до повноважень;

16

2)не мати комерційних інтересів, що суперечать інтересам принципала (агентування конкуруючої лінії, приналежність агенту стивідорної компанії), повідомляти про побічні доходи і швидко їх переводити, тримати гроші і майно принципала «окремо від своїх»;

3)особисто виконувати покладені на нього функції, субагент може бути найнятий тільки за погодженням з принципалом;

4)вказувати всюди «as agent only» або «for and on behalf» від відкритого (ім'я принципала вказується) або невідкритого принципала;

5)зберігати в таємниці інформацію про комерційну діяльність принципала під час спільної діяльності і після розірвання договору;

6)інформувати судновласника про всі зміни на фрахтовому ринку, ринку портових послуг, ринку палива і ринку парку обладнання.

Права агента відповідають обов'язкам судновласника.

Обов'язки судновласника

Обов'язки судновласника інформаційного характеру:

1)забезпечувати агента своєчасною інформацією про підхід судна (подача заявки з детальним зазначенням послуг);

2)забезпечувати агента інформацією про характеристику і дані судна;

3)своєчасно повідомляти про особливості угод між судновласником і фрахтувальником, власниками вантажу та третіми особами.

Обов'язки судновласника з оплаті послуг і винагороди:

1)своєчасно оплачувати агентську винагороду;

2)видавати аванс на прохання агента;

3)відшкодовувати додаткові витрати агента;

4)переводити заздалегідь достатню суму коштів для оплати зборів і послуг в порту.

Обов'язки судновласника загального характеру:

1)дотримуватися правил і звичаїв, встановлених в порту;

2)призначати даного агента на всі судна даного судновласника;

3)не замовляти виконання послуг іншим особам, якщо вони можуть бути виконані самим агентом або його субпідрядниками.

17

Рис. 5.2 Обов’язки судновласника

Також в структуру агентської угоди входять розділи, які стосуються:

•субагентів і інших піднаймачів;

•фінансових зобов'язань сторін за розрахунковими операціями з фрахту і дисбурсментських витрат;

•відповідальності сторін за неналежне виконання обов'язків по пунктам договору;

•порядку врегулювання суперечок (арбітраж);

•терміну дії договору та порядку внесення до нього змін;

•порядку оформлення договору.

Додатки до агентського договору (адендум, addenda) є його невід'ємною частиною. У додатках найчастіше містяться ставки плат винагороди агента за обслуговування трампових і лінійних судів.

6.Винагорода морського агента Види агентської винагороди

Винагорода морського агента становить основу доходів агентської компанії і до 20 відсотків витрат судновласника під час стоянки.

Виділяють наступні види агентської винагороди:

-агентську винагороду (agency fee) за портове агентування;

-додаткові витрати агента ( «agent out of pocket expenses»), які важко підтвердити рахунками;

-агентська лінійна комісія (аgency liner commission);

-винагорода за підприємницьку діяльність агента.

18

Агентська винагорода (Agency fee) стягується за звичайні послуги агента при обслуговуванні судна в порту в трамповом і часто в лінійному судноплавстві.

У більшості портів країн світу є так звані шкали мінімального агентської винагороди. Їх існування є антимонопольної мірою в агентському бізнесі. Агентська винагорода зазвичай стягується за кожен захід судна в порт на базі однієї вантажної операції в залежності від розміру судна і роду вантажу та інших факторів. Вона коригується при відміні реальних умов суднозаходу від базисних.

Додаткові витрати агента (agent out of pocket expenses) - це витрати агентської компанії, які понесені в інтересах судновласника, але не завжди можуть бути підтверджені відповідними рахунками. Це такі витрати, як по засобах зв'язку, понаднормові персоналу агентської компанії, банківський збір при переказі фрахту, відрядження за завданням судновласника, представницькі та ін. Додаткові витрати агента повинні повністю відшкодовуватися судновласником.

Додатково також оплачується винагорода за складання морського протесту, оформлення витрат по загальній аварії і за ведення претензійної роботи.

Агентська лінійна комісія (Agency liner commission) - винагорода агента в лінійному судноплавстві за залучення вантажу до перевезення (бронювання), збір фрахту, оформлення документів та інші послуги. Агентська лінійна комісія (Алк) стягується на базі нетто-фрахту (NFR) або рідше брутто-фрахту (BRF):

де k - коефіцієнт агентської лінійної комісії (зазвичай в межах від 1, 25

до 2.5%),

NFR -нетто-фрахт - це брутто-фрахт за винятком витрат, оплачуваних судновласником з фрахтової виручки:

NFR BFR (Rbook Reks Rnal Rbank Rrab ) , (6.2)

де Rbook - буксировочная комісія - виплачується іншим агентам, які забукировали вантаж до перевезення на судах даного судновласника;

Reks - винагорода експедитору за залучення вантажу до перевезення на судах судновласника;

Rnal - податок на фрахт;

Rbank - банківський відсоток при переказі фрахту;

Rrab - знижки з ставки фрахту, що застосовуються в лінійному судноплавстві, які надаються вантажовласникам.

19

Винагорода за підприємницьку діяльність.

Найчастіше агентські компанії поряд з основною діяльністю з агентування суден виконують суміжні види діяльності такі, як експедирування вантажів, фрахтування і отфрахтовання суден, митне брокерство, наймання екіпажу, надання легкового автотранспорту. Найбільші іноземні агентські компанії можуть займатися також туристичним і готельним бізнесом. Винагорода за виконання додаткових видів виробничої діяльності визначається у відповідному цій діяльності порядку.

Ставки агентської винагороди стягуються за суднозахід з виконанням

однієї операції в залежності від умовного об'єму судна Wусл , роду вантажу

(спеціалізації судна), групи портів, виду плавання (закордонного плавання, каботаж), цілі заходу, ступеня завантаження судна, тривалості часу стоянки, наявності небезпечних вантажів і ін.

Умовний об'єм судна розраховується як

де L - довжина (м),

B - ширина (м),

H- висота борту судна (м), зазначені в вимірювальному свідоцтві.

Віноземних портах ставки агентської винагороди і портових зборів найчастіше розраховуються на базі брутто або нетто-реєстрової місткості суден (BRT, NRT).

Крім агентської винагороди за суднозахід судна наведені також ставки

супервайзерскої винагороди ( AC / B ), яка не враховується базисною ставкою агентської винагороди і розраховується за добовими ставками:

де aCдоб/ B - добова ставка супервайзерского винагороди (дол. США / сут.); TCT - тривалість часу стоянки (діб);

ACmax/ B - відповідне максимальне значення супервайзерскої винагороди.

7. Міжнародні та національні організації і об'єднання, що регулюють діяльність агента

7.1. Міжнародні агентські організації

Об'єднанням агентів на міжнародному рівні виступає ФОНАСБА - федерація національних асоціацій брокерів і агентів. (Federation of National Association of Ship Brokers and Agents - FONASBA).

Федерація створена в 1969 р в Лондоні, в її діяльності беруть участь більш ніж 50 країн світу.

20