3.5 Стислі висновки .........................................................................................22

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК .............................................................................24

Список використаної літератури ...................................................................25

ВСТУП

Морські порти, будучи транспортними підприємствами, відносяться до низових ланок одночасно виробничоїта інфраструктурноїсфер діяльності. В

силу цього їх необхідно розглядати з двох точок зору.

В обох випадках мова идӗ про виробничийпроцес порту (ППП) а в більш широкому сенсі - про виробничо-економічну діяльність портів, яка реалізується шляхом здіиснення̆ процесів вантажоперевалювання і обслуговування суден. Результатом цієї діяльності є в поняттях ринкової економіки створення і реалізація (продаж) портових послуг. Ця обставина служить підставою для віднесення портової діяльності до виробничого бізнесу.

Данийкурсовийпроєкт виконується з метою закріплення теоретичних знань, здобутих студентами при вивченні дисциплін «Внутрішньопортове оперативне управління», а також розвитку у них навичок у вирішенні типових задач оптимального управління виробничою діяльністю портів і стивідорних компаніи.̆

Основне завдання проєктування полягає у виконанні комплексу опрацювань, пов'язаних з пошуком оптимального (в сенсі вигоди для порту)

плану вантажноїобробки судна і проведенням аналізу результатів здійснення цього процесу по заданим вихідним даним з використанням довідкової літератури.

1 Конкретизація умов завдання на курсове проєктування

1.1 Визначення розрахункового завантаження судна

Вантаж – Джут пресований в стосах. Питомий навантажувальний об’єм (u) – 2,16 м³/т.

Судно типу СГ-09, його група – V, чиста вантажопідйомність – 10 950 т., вантажомісткість – 19 380 м³, кількість вантажних люків – 5.

Спочатку визначається питома вантажомісткість судна ( ) за формулою

= 19 380 / 10 950 = 1,77 м³/т (1.1)

де D_ч – чиста вантажопідйомність судна, т;

W – вантажомісткість судна, м³.

Потім для судна у цілому і кожного його люка визначається розрахункове завантаження.

Повне завантаження судна знаходиться зі співвідношення

(1.2)

Q = 19 380 / 2,16 = 8972,2 т

де Q – розрахункове завантаження судна, т.

Завантаження люків судна задається умовно (в частках від розрахункового завантаження судна) і визначається за формулою

Q_i = k_i Q , (1.3)

де i – шифр (номер) вантажного люка судна (і = );

k_i – коефіцієнт, що враховує вагову частку i-го люка від повного завантаження судна (приймається за даними табл. 1.1).

Q_i = k_i Q

Q₁ = 8972,2 * 0,12 = 1076,7 т

Q₂ = 8972,2 * 0,18 = 1615 т

Q₃ = 8972,2 * 0,40 = 3588,9 т

Q₄ = 8972,2 * 0,18 = 1615 т

Q₅ = 8972,2 * 0,12 = 1076,7 т

Таблиця 1.1

Кількість вантажних люків	1	2	3	4	5
5	0,12	0,18	0,40	0,18	0,12

Отримані результати фіксуються за схемою:

Q = = {Q₁; Q₂; ..., Q_m }, т. (1.4)

Q = {8972,2} = {1076,6; 1615; 3588,9; 1615; 1076,6} т

Далі за даними таблиці 1.2 фіксується межа концентрації технологічних ліній (ТЛ) на люках судна з позначенням можливого зниження продуктивності ТЛ при їх спільній роботі на одному люку.

Таблиця 1.2

Кількість вантажних люків	Показники	Значення показників по люках
		1	2	3	4	5
5	Межа концентрації ТЛ	1	1	2	1	1
	Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ	1	1	0,9	1	1

За групою судна визначається договірна норма (інтенсивність) вантажоперевалювального процесу з співвідношення

(1.5)

М = 1 * 1,15 * 1800 = 2070 т/добу

де М – розрахункове значення договірної норми;

– базисне (для суден V групи) значення договірної норми – 1800 т/добу;

К_в – поправочний коефіцієнт, що враховує групу розрахункового судна;

Величина коефіцієнта К_в становить для судна V групи – 1,0

К_р = 1,15 – коефіцієнт, що враховує робочий режим порту з урахуванням внутрішньо- і міжзмінних перерв.

Таблиця 1.3

Вантажі
	Базисна договірна норма, т/добу	Продуктивність ТЛ, т/зм
У стосах	1800	180