- •Курсовий проєкт
- •2.5 Стислі висновки ..........................................................................................18
- •3.1 Основні положення методики ..................................................................19
- •3.5 Стислі висновки .........................................................................................22
- •1 Конкретизація умов завдання на курсове проєктування
- •1.1 Визначення розрахункового завантаження судна
- •1.2 Визначення розрахункової кількості технологічних ліній
- •1.3 Визначення планових витрат порту на вантажоперевалювання
- •1.4 Стислі висновки
- •2 Складання оперативного плану вантажної обробки судна
- •2.1 Основні положення методики
- •2.2 Підготовка вихідних даних для розробки опос
- •2.3 Рішення задачі складання опос на пеом
- •2.4 Визначення робочої форми опос
- •2.5 Стислі висновки
- •3 Оперативний аналіз результатів вантажної обробки судна
- •3.1 Основні положення методики
- •3.2 Версія реалізації оперативного плану обробки судна
- •3.3 Аналіз тривалості обробки судна
- •3.4 Аналіз витрат порту з обробки судна
- •3.5 Стислі висновки
- •Загальний висновок
- •Список використаної літератури
2.4 Визначення робочої форми опос
Робоча форма ОПОС може бути отримана з використанням ітеративного алгоритму, на кожному кроці реалізації якого проводиться порівняння відрізків часу, відповідних тривалості використання варіанту α розміщень ТЛ на судні (Х0α) і тривалості синхронної з ним зміни (Тγ). У разі некратності цих величин слід порівнювати їх частини (залишки) ΔХ0α та ΔTγ відповідно з Х0α та Тγ.
В результаті попарного порівняння зазначених величин у відповідних сполученнях
(Х0α та Тγ, Х0α та ΔTγ, ΔХ0α та Тγ )
фіксуються проміжки часу Тαγ, протягом яких розміщення ТЛ на судні α залишається постійною в рамках зміни γ.
Величини Тαγ визначаються на кожному кроці реалізації алгоритму за таким правилом:
(2.7)
Відрізки часу ΔХ0α та ΔTγ, які фігурують у виразі (2.7) та якими фіксуються частини (залишки) використання відповідно варіанту розміщення ТЛ на судні α та робочої зміни γ, визначається з співвідношень:
(2.8)
Порядок покрокової реалізації алгоритму ілюструється нижче на конкретному прикладі за даними таблиці 2.5 за умови, що тривалість робочої зміни становить 7 годин, тобто Tγ = 7.
Крок 1. Як видно із зазначеної таблиці, розвантаження судна повинно починатися з четвертого розміщення ТЛ (α = 4) з моменту початку першої робочої зміни (γ = 1). З зіставлення величин Х04 = 14 та Tγ = 7 випливає, що час роботи по цьому розміщенню ТЛ протягом першої зміни Т41, яке визначається за правилом (2.7), становить
Т41 = Т1 = 7 год., так як Х°4 = 14 > Т1 = 7,
тобто протягом всієї першої зміни буде неперервно використовуватися четверте розміщення ТЛ.
Крок 2. На початок другої зміни (γ = 2) залишок часу планового використання четвертого розміщення ТЛ на судні (ΔХ42) знаходиться за формулою (2.8)
ΔХ042 = Х04 - Т1; ΔХ042 = 14 - 7 = 7 год.
Із зіставлення величин ΔХ042 та Т2 з'ясовується, що
Т42 = Т2 = 7 год., так як ΔХ042 = 7 > Т2 = 7,
тобто протягом усієї другої зміни буде неперервно використовуватися четверте розміщення ТЛ на судні.
Аналогічно реалізуються кроки 3-14 алгоритму, після чого отримані результати розрахунків зводяться в таблицю 2.6, наявність якої дозволяє визначити планові змінні завдання з вантажоперевалювання як з окремих люків, так і по судну у цілому.
Таблиця 2.6
Номер варіанта розміщення ТЛ (α) і час роботи по ній (Х°α) |
Номер кроку алгоритму |
Часові характеристики, год. |
Час роботи за варіантом розміщення ТЛ α в зміну γ |
Номер робочої зміни (γ) |
|||||
Х0α |
ΔХ0α |
Тγ |
ΔTγ |
||||||
α =4; Х04=33 |
1 |
14 |
|
7 |
|
7 |
1 |
||
2 |
|
7 |
7 |
|
7 |
2 |
|||
α =2; Х02=14 |
3 |
14 |
|
7 |
|
7 |
3 |
||
4 |
|
7 |
7 |
|
7 |
4 |
|||
α =1; Х01=1 |
5 |
1 |
|
|
|
1 |
5 |
||
α =9; Х09=48 |
6 |
48 |
|
|
6 |
6 |
|||
7 |
|
42 |
7 |
|
7 |
6 |
|||
8 |
|
35 |
7 |
|
7 |
7 |
|||
9 |
|
28 |
7 |
|
7 |
8 |
|||
10 |
|
21 |
7 |
|
7 |
9 |
|||
11 |
|
14 |
7 |
|
7 |
10 |
|||
12 |
|
7 |
7 |
|
7 |
11 |
|||
α =8; Х08=13 |
13 |
13 |
|
7 |
|
7 |
12 |
||
14 |
|
6 |
7 |
|
6 |
13 |
Змінні завдання по люках (Qiγ) і судну в цілому (Qγ) визначаються за формулами:
Qiγ = Diγtγ, (2.9)
(2.10)
За даними таблиць 2.2, 2.6 і результатами розрахунків за формулами (2.9), (2.10) формується робоча форма ОПОС у вигляді документа, що представлено у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Відрізки часу (Х0α) |
Календарний час в годинах |
Робочі зміни |
Розміщення ТЛ на судні і обсяги вантажоперевалки по люків, т/зміну (Qiγ) |
Змінні завдання по судну, т/зміну (Qγ) |
||||||
Порядковий номер (γ) |
Час роботи, год (t) |
люк №1 |
люк №2 |
люк №3 |
люк №4 |
люк №5 |
||||
Х4=14 |
0-7 |
1 |
7 |
ТЛ№1 180 |
|
ТЛ№2 180 |
ТЛ№3 180 |
ТЛ№4 180 |
720 |
|
8-14 |
2 |
7 |
ТЛ№1 180 |
|
ТЛ№2 180 |
ТЛ№3 180 |
ТЛ№4 180 |
720 |
||
Х2=14 |
15-21 |
3 |
7 |
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 180 |
ТЛ№3 180 |
|
ТЛ№4 180 |
720 |
|
22-28 |
4 |
7 |
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 180 |
ТЛ№3 180 |
ТЛ№4 180 |
|
720 |
||
Х1=1 |
29-29 |
5 |
1 |
ТЛ№1 26 |
ТЛ№2 26 |
ТЛ№3 26 |
ТЛ№4 26 |
|
104 |
|
Х9=48 |
30-35 |
6 |
|
ТЛ№1 154 |
ТЛ№2 ТЛ №3 278 |
ТЛ№4 154 |
|
586 |
||
36-42 |
6 |
7 |
|
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 ТЛ №3 324 |
ТЛ№4 180 |
|
684 |
||
43-49 |
7 |
7 |
|
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 ТЛ №3 324 |
ТЛ№4 180 |
|
684 |
||
50-56 |
8 |
7 |
|
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 ТЛ №3 324 |
ТЛ№4 180 |
|
684 |
||
57-63 |
9 |
7 |
|
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 ТЛ №3 324 |
ТЛ№4 180 |
|
684 |
||
64-70 |
10 |
7 |
|
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 ТЛ №3 324 |
ТЛ№4 180 |
|
684 |
||
70-76 |
11 |
7 |
|
ТЛ№1 180 |
ТЛ№2 ТЛ №3 324 |
ТЛ№4 180 |
|
684 |
||
Х8=13 |
77-83 |
12 |
7 |
ТЛ№1 180 |
|
ТЛ№2 ТЛ №3 324 |
|
ТЛ№4 180 |
684 |
|
84-91 |
13 |
6 |
ТЛ№1 154 |
|
ТЛ№2 ТЛ №3 278 |
|
ТЛ№4 154 |
586 |