- •Мета і завдання проєктування
- •Загальні методичні вказівки
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки вступ
- •1 Конкретизація умов завдання на курсове проєктування
- •1.1 Визначення розрахункового завантаження судна
- •1.2 Визначення розрахункової кількості технологічних ліній
- •1.3 Визначення планових витрат порту на вантажоперевалювання
- •1.4 Стислі висновки
- •2 Складання оперативного плану вантажної обробки судна
- •2.1 Основні положення методики
- •2.2 Підготовка вихідних даних для розробки опос
- •2.3 Рішення задачі складання опос на пеом
- •2.4 Визначення робочої форми опос
- •2.5 Стислі висновки
- •3 Оперативний аналіз результатів вантажної обробки судна
- •3.1 Основні положення методики
- •3.2 Версія реалізації оперативного плану обробки судна
- •3.3 Аналіз тривалості обробки судна
- •3.4 Аналіз витрат порту з обробки судна
- •3.5 Стислі висновки
- •Загальний висновок
- •Додаток I Варіанти індивідуальних завдань (із) на курсове проєктування
- •Додаток I (продовження)
- •Додаток I (продовження)
- •Додаток I (продовження)
- •Типовий зміст курсового проєкту а. Пояснювальна записка
- •Б. Графічна частина (на двох аркушах формату а4)
- •Основні відомості про вантажі
- •Основні характеристики суден
- •Техніко-економічні характеристики перевантажувальних машин
- •Курсовий проєкт
1.4 Стислі висновки
Узагальнюються результати виконаних в пп. 1.1 – 1.3 розрахунків і коротко характеризуються організаційно-технологічні умови вантажної обробки судна з використанням знань за дисципліною «Технологія вантажних робіт» (див. підручник: Ветренко Л.Д. [Текст]/Организация и технология перегрузочных процессов в морских портах//Л.Д. Ветренко, В.З. Ананьина, А.В. Степанец. – М.: Транспорт, 1989. – С.30-52, 64-68, 131-134,181-183.
2 Складання оперативного плану вантажної обробки судна
2.1 Основні положення методики
В оперативному плані обробки судна (ОПОС) моделюється процес завантаження (розвантаження) судна, «розписаний» у календарному часі, з виділенням діб і робочих змін. У ньому фіксуються планові показники процесу вантажної обробки судна, основними серед яких є:
розрахункова тривалість обробки судна і його люків;
послідовність і календарні терміни початку-закінчення обробки кожного люку судна;
кількість ТЛ і способи їх розміщення на люках в процесі завантаження (розвантаження) судна;
змінно-добові завдання (обсяги вантажоперевалювання) по окремим люкам і судну у цілому.
Процедурі складання ОПОС відповідає рішення в загальному випадку багатоваріантної оптимізаційної задачі з використанням наступної математичної моделі:
(2.1)
(2.2)
(2.3)
(2.4)
Позначенням в моделі (2.1) - (2.4) відповідають:
– шифр (номер) люка судна ;
– шифр (номер) розміщення ТЛ на судні ( );
Х – проміжки часу, протягом яких використовується варіант розміщення ТЛ на судні (параметри управління моделі);
– витрати порту по завантаженню (розвантаженню) судна;
– витрати порту за одиницю часу при обробці судна за варіантом розміщення ТЛ;
Di – інтенсивність обробки люків судна, яка визначається згідно з номерами варіантів розміщення ТЛ;
– планове завантаження люка ;
– сталійний час судна.
Модель (2.1) - (2.4) «читається» наступним чином: необхідно мінімізувати витрати порту (2.1), що адекватно максимізації його зиску, при обов'язковому дотриманні планового завантаження люків судна (2.2) і сталійного часу (2.3). Умовою (2.4) забезпечується невід’ємність змінних моделі, що випливає з їх економічного сенсу.
Відзначимо, що ключовим елементом моделі (2.1) - (2.4) є поняття варіанту розміщення ТЛ на судні, під яким мається на увазі будь-яке припустиме закріплення ТЛ за люками судна без зміни їх місцями на причалі з урахуванням межі концентрації ліній на люках.
Слід мати на увазі, що в курсовому проєкті множина допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні з чотирма і п'ятьма люками формується для розрахункової кількості ТЛ (n), а на судах з трьома люками – для n та (n-1) ТЛ.
Після складання повної множини допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні розраховуються величини Di та за такими формулами:
|
(2.5) |
|
; |
(2.6) |
де – продуктивність ТЛ при обробці люка ;
– кількість ТЛ, що одночасно працюють на люку за варіантом α розміщення ТЛ на судні;
– межа концентрації ТЛ на люку ;
– коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ при спільній роботі двох і більше ліній на люці і за варіантом α розміщення ТЛ.
В результаті реалізації моделі (2.1) - (2.4) знаходиться оптимальний план { }, компонентам якого відповідають відрізки часу, протягом кожного з яких розміщення ТЛ на судні залишається незмінним.
Легко бачити, що зазначеними відрізками часу охоплюються свого роду «смуги» ОПОС з постійним закріпленням ТЛ за люками судна. «Склеювання» таких «смуг» в певній послідовності дозволяє отримати календарний план обробки судна, який відповідає ОПОС в узагальненій формі. Від цієї форми здійснюється далі перехід до робочого варіанту ОПОС у вигляді документа, придатного до використання в реальних виробничих умовах.