анатомия Рудик
.pdf
Розділ 2
фаланги і проксимальними сезамоподібними кістками. Суглоб складний, блокоподібний, одновісний. Має капсулу суглоба, бічні зв’язки — ligaménta collaterália (див. рис. 2.25, 5, 2.27, 2) і зв’язки сезамоподібних кісток, що з’єд- нують: сезамоподібні кістки між собою — ligaménta intersesamoídea palmária (див. рис. 2.25, 8–10); колатеральні сезамоподібні — ligaménta sesamoídea collaterália (див. рис. 2.5, 2.26, 2.27) з п’ястковою кісткою — ligaméntum metacarpointersesamoídeum (є у коней у вигляді еластичних пучків, що з’єд- нують ІІІ п’ясткову кістку з фіброзною тканиною, яка знаходиться між прок- симальними сезамоподібними кістками); з вінцевою кісткою — пряма зв’яз-
ка — ligaméntum sesamoídeum réctum (див. рис. 2.27), короткі зв’язки — ligaménta sesamoídea brévia, косі — ligaménta sesamoídea oblíqua (див. рис. 2.25, 7, рис. 2.27, 5, рис. 2.28, 9); схрещені — ligaménta sesamoídea cruciáta — з па-
льмарною поверхнею путової кістки, у жуйних розрізняють також між-
пальцеву міжсезамоподібну зв’язку — ligaméntum intersesamoídeum interdigitále (див. рис. 2.26, 6) — між осьо-
вими поверхнями сезамоподібних кісток, міжпальцеві фаланго-сезамо-
подібні зв’язки — ligaménta phalan-
Рис. 2.27. Правий палець коня зовні з гли-
бокими зв’язками:
1 — латеральна ніжка m. interósseus médius; 2 — lig. collaterále laterále путового суглоба; 3 — lig. sesamoídeum collaterále; 4 — lig. sesamoídeum réctum; 5 — lig. sesamoídeum oblíquum; 6 — lig. palmáre laterále; 7 — lig. chondrocompedále; 8 — cartilágo unguláris; 9 — lig. collaterále laterále вінцево- го суглоба; 10 — lig. phalangosesamoídeum; 11 — lig. chondrocoronále; 12 — lig. collaterále laterále копитового суглоба
Рис. 2.28. Зв’язки лівого пальця коня з ме- діальної поверхні (копитовий хрящ видале- ний):
1 — m. interósseus médius; 2, 12 — m. fléxor digitális profúndus; 3, 11 — m. fléxor digitális superficiális; 4 — кільцева зв’язка путового сугло-
ба; 5 — Mc 2; 6 — Mc 3; 7 — сухожилок m. exténsor digitális commúnis; 8 — шпора; 9 — lig. sesamoídeum oblíquum; 10 — сухожилок шпори; 13 —
сполучна ніжка m. interósseus médius до сухожил-
ка m. exténsor digitális commúnis; 14 — lig. palmáre; 15 — сухожилок m. exténsor digitális commúnis; 16
— lig. collaterále mediále вінцевого суглоба; 17 — lig. phalangosesamoídeum; 18 — lig. chondrocoronále; 19 — cartilágo unguláris mediális; 20 — lig. collaterále mediále копитового суглоба; 21, 22 — lig. chondrocompedále lat. et med.; 23 — lig. chondrounguláre cruciátum
110
СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК
gosesamoídea interdigitále — між фалангою одного пальця і сезамоподібною кісткою іншого пальця.
У м’ясоїдних і свиней сухожилки згиначів прилеглих пальців з’єднуються глибокою поперечною п’ястковою зв’язкою — ligaméntum metacárpeum transvérsum profúndum.
Суглоб середньої фаланги (міжфаланговий проксимальний, вінцевий су-
глоб; див. рис. 2.25—2.28) — articulátio interphalángea proximális mánus, art. coronále — утворений голівкою путової і основою вінцевої кісток, простий, одновісний, сідлоподібний. Має капсулу суглоба, бічні й пальмарні зв’яз-
ки — ligaméntum collaterália et palmária (див. рис. 2.25, 5, рис. 2.26, 8, рис. 2.27, 2, рис. 2.28, 16).
Суглоб дистальної фаланги (міжфаланговий дистальний, копитовий (ра-
тичний, кігтьовий; див. рис. 2.25—2.28) — articulátio interphalángea distális mánus (art. unguláre, unquiculáre) — утворений голівкою вінцевої, суглобо- вою поверхнею копитової (ратичної, кігтьової) і дистальною сезамоподібною кістками (у собак немає). Суглоб складний (крім м’ясоїдних), одновісний, сідлоподібний. Має капсулу суглоба, бічні зв’язки — ligaménta collaterália — і зв’язки сезамоподібної кістки: колатеральні сезамоподібні — ligaménta sesamoídea collaterália, спинкові — ligaménta dorsália (див. рис. 2.25, 14, рис. 2.26, 14), дистальну, непарну, осьову і неосьову зв’язки сезамоподібної кіс-
тки — ligaménta sesamoídeum distále, ímpar, axiále et abaxiále (див. рис. 2.25, 17, рис. 2.26, 17). У жуйних є дистальні міжпальцеві зв’язки — ligaménta interdigitália distália. У коней є зв’язки копитового хряща з І та ІІ фалангами і сезамоподібною кісткою — ligaménta chondrocompedália, ligaménta chondrocoronária (див. рис. 2.27, 11), ligaméntum chondrosesamoídea, а також з копитом — ligaméntum chondrounguláre collaterále i ligaméntum chondrounguláre cruciátum (див. рис. 2.28, 23).
З’ЄДНАННЯ КІСТОК ТАЗОВОЇ КІНЦІВКИ
Тазова кінцівка за допомогою та- зового поясу з’єднується з тулубом. Тазовий пояс складається з двох од- накових половин кісток таза. Кожна з кісток таза, в свою чергу, склада- ється з клубової, лобкової і сіднич- ної кісток. З’єднані ці три кістки в кульшовій западині — acetábulum — синостотичним зрощенням, а обидві кістки таза — тазовим швом — sýmphysis pélvis, який з віком тварин костеніє. Це з’єднання підтримуєть- ся також волокнисто-хрящовою між- тазовою пластинкою — lámina fibrocartilagínea intercoxális. Тазовий по-
яс з’єднаний з тулубом крижово- клубовим суглобом — articulátio sacroilíaca — між клубовою і крижовою кістками.
Рис. 2.29. Зв’язки таза собаки (зліва):
a — túber sacrále, його spína ilíaca dorsális caudális; b — túber ischiádicum; c — pars laterális óssis sácri; 1 — lig. sacrotuberále; 2 — ligg. sacroilíaca dorsália; 3 — os ílium; 4 — os púbis; 5 —os íschii; 6 — os sácrum
111
Крижово-клубовий су-
глоб — articulátio sacroilíaca (рис. 2.29—2.32) —
утворений крилами клу- бової і крижової кісток. Простий, плоский, тугий суглоб. Капсула суглоба щільно прилягає до кісток, що з’єднуються, тому рух- ливість у з’єднанні незна- чна. Крім капсули розріз- няють зв’язки: крижово- клубову дорсальну — ligaméntum sacroilíacum dorsále (див. рис. 2.29, 2; 2.31, 2.32, 6, 7), що починається на крижовому горбі крила клубової кістки і закінчу- ється на бічній частині й остистих відростках кри- жової кістки; крижово-клу-
бову вентральну — ligaméntum sacroilíacum ventrále — підсилює капсулу суг-
лоба; крижово-клубову міжкісткову — ligaméntum sacroilíacum interósseum —
підвішуюча зв’язка крижової кістки, проходить між горбистістю клубової кі- стки і дорсальною поверхнею крила крижової кістки; широку крижово- горбову зв’язку — ligaméntum sacrotuberále látum (широка тазова зв’язка; див. рис. 2.30—2.32, 1–3) починається на латеральному краї бічної частини крижової кістки і закріплюється по всій довжині сідничної ості та на сіднич- ному горбі. Ця лінія прикріплення переривається в двох місцях більшим і меншим сідничними отворами — forámen ischiádicum május et mínus (див. рис. 2.30—2.32, 4, 5) — для проходження судин, нервів та сухожилків. Зв’язка утворює дорсолатера- льну стінку таза.
Каудальний край цієї зв’язки, особливо у жуйних, промацу- ється як кістковий край (у коней при- критий м’язами). Ця зв’язка відсутня у кі- шок, у собак вона має вигляд шнура, що проходить від попе- речних відростків ос- таннього крижового і першого хвостового хребців і тягнеться до латерального кута горба сідничної кіст- ки, де й закріплюєть- ся.
112
СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК
Кульшовий суглоб — articulátio cóxae (рис. 2.33) — утворе-
ний серпоподібною поверхнею кульшової западини тазової і го- лівкою стегнової кісток. Рухли- вість тазових кінцівок залежить від цього суглоба. Кульшова за- падина доповнюється по краю кільцем волокнистого хряща — хрящовою губою — lábrum acetabuláre 1. Ця губа разом з куль- шовою западиною майже повніс- тю охоплює голівку стегнової кіс- тки так, що утворюється горіхо- подібний суглоб — enarthrósis. Зв’язковий апарат, а також на- вколишні м’язи обмежують цей кулястий суглоб таким чином, що практично в ньому можливі, особливо у жуйних і коней, зги- нання й розгинання. На хрящо- вій губі прикріплюється суглобо-
ва капсула, що вкриває всю голівку стегнової кістки. Спереду стінка капсули підсилюється клубово-стегновою — ligaméntum iliofemorále — і лобково-стегно-
вою — ligaméntum pubofemorále, а ззаду — сіднично-стегновою — ligaméntum ischiofemorále — зв’язками. Крім цього, розрізняють такі зв’язки.
Зв’язка голівки стегнової кістки — ligaméntum cápitis óssis fémoris 3 — товс- та, коротка, округла, міцна. Починається в ділянці вирізки кульшової запади- ни та її ямки і закінчується в ямці чи вирізці голівки стегнової кістки, вкрита синовіальною оболонкою. Утримує голівку стегнової кістки в суглобо-
вій ямці.
Додаткова зв’язка стегнової кіс-
тки — ligaméntum accessórium
óssis fémoris 4 є тільки у коней і являє собою кінцевий сухожилок прямого м’яза живота. Проходить спочатку між гребенястим і привід- ним м’язами, спрямовується через вирізку кульшової западини і час- тково тут закріплюється, а біль- шість пучків волокон зв’язки зли- вається із зв’язкою голівки стегно- вої кістки. Зв’язка обмежує відве- дення кінцівки.
Поперечна зв’язка кульшової западини — ligaméntum transvérsum acetábuli 2 — перекидається через вирізку кульшової западини і тягнеться до її губи.
113
СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК
краю меніска. Латеральна порожнина має два випинання. Одне розміщене в розгинальній борозні великогомілкової кістки й охоплює початковий сухожи- лок довгого розгинача пальців, друге охоплює підколінний м’яз.
Зв’язки менісків починаються на краніальній і каудальній верхівках ко- жного меніска.
Поперечні зв’язки коліна — ligaménta transvérsa génus (див. рис. 2.37, 7) — починаються на краніальному кінці латерального і медіального менісків, а закінчуються на краніальному міжвиростковому полі.
Підколінні косі зв’язки — ligaménta poplítea oblíqua (див. рис. 2.36, 17) —
починаються на каудальній верхівці кожного меніска, закінчуються: зв’язка латерального меніска — в підколінній вирізці, медіального — на міжвирост- ковому каудальному полі. Крім того, латеральний меніск має ще меніско-
стегнову зв’язку — ligaméntum meniscofemorále (див. рис. 2.25, 9; рис. 2.36, 4),
що з’єднує каудальний його край і верхівку з міжвиростковою поверхнею медіального виростка стегнової кістки.
Стегнова й великогомілкова кістки з’єднуються такими зв’язками. Колатеральна латеральна і медіальна зв’язки — ligaméntum collaterále
laterále et mediále (див. рис. 2.34, 7; рис. 2.35, 8, 10; рис. 2.36, 6, 15) — прохо-
дять від зв’язкових горбків стегнової кістки і тягнуться до зв’язкових горбків великогомілкової кістки. Латеральна зв’язка не прикріплюється до відпові- дного меніска, як медіальна, між ла- теральним меніском і латеральною зв’язкою проходить підколінний м’яз. Латеральна зв’язка прикріплюється на голівці малогомілкової кістки.
Схрещені зв’язки коліна — ligaménta cruciáta génus — розміщені між обома синовіальними сумками в центрі стегно-гомілкового суглоба.
Рис. 2.36. Лівий колінний суглоб коня з каудомедіальної поверхні і дещо прокси- мально:
1 — fíbula; 2 — lig. cruciátum caudále; 3 — lig. poplíteum oblíquum; 4 — lig. meníscofemorále; 5 — meníscus laterális; 6 — lig. collaterále; 7 — lig. cruciátum craniále; 8 — lig. patélle intermédium; 9
— lig. patélle laterále; 10 — lig. femoropatelláre laterále; 11 — patélla; 12 — fibrocartilágo parapatelláris; 13 — lig. femoropatelláre mediále; 14 — lig. patélle mediále; 15 — lig. collaterále mediále; 16 — meníscus mediális; 17 — lig. poplíteum oblíquum; 18 — tíbia
Рис. 2.37. Лівий колінний суглоб собаки (стег- нова кістка видалена):
1 — lig. collaterále laterále; 2 — meníscus laterális; 3, 4 — lig. transvérsum génus; 5 — tuberósitas tíbiae; 6 — lig. patélle; 7 — lig. transvérsum génus; 8 — meníscus mediális; 9 — lig. collaterále mediále; 10 — lig. cruciátum caudále (вона прикриває lig. poplíteum oblíquum); 11 — lig. meníscofemorále; 12 — lig. cruciátum craniále
115
Розділ 2
Краніальна схрещена зв’язка — ligaméntum cruciátum craniále (див. рис. 2.36, 7; рис. 2.37, 12) — починається на міжвиростковому полі латерального виростка стегнової кістки і закінчується на центральному міжвиростковому полі великогомілкової кістки.
Каудальна схрещена зв’язка — ligaméntum cruciátum caudále (див. рис. 2.35,
11; рис. 2.36, 2; рис. 2.37, 10) — проходить від міжвиросткового поля медіально- го виростка стегнової кістки до підколінної вирізки великогомілкової кістки.
Стегно-надколінковий суглоб — articulátio femoropatelláris (див. рис. 2.34—2.38) — утворений блоком стегнової кістки, що знаходиться на диста- льному її епіфізі, і надколінком. Це санний суглоб. Капсула суглоба являє собою надколінкову сумку, якщо надколінок розглядати як сезамоподібну кістку чотириголового м’яза стегна, але функціонально її вважають капсу- лою колінного суглоба. Вона межує з сумкою стегно-гомілкового суглоба і сполучається з нею. Зв’язки надколінка — латеральна і медіальна стегно-
надколінкові зв’язки — ligaméntum femoropatelláre laterále et mediále (див.
рис. 2.34, 6; рис. 2.36, 10; рис. 2.38, 3) — щільно прилягають до капсули суг- лоба. У м’ясоїдних виражені нечітко. Латеральна зв’язка починається на ла- теральному зв’язковому горбку стегнової кістки і спрямовується до латераль- ного кута надколінка. Медіальна починається спереду і вище від медіально- го зв’язкового горбка стегнової кістки і тягнеться до хрящового відростка надколінка, значно слабкіша від попередньої.
Чотириголовий м’яз стегна закінчу-
ється у хижаків, свиней і дрібних жуй-
них кінцевим сухожилком на горбистості великогомілкової кістки. У цьому сухо- жилку розміщений надколінок. У вели- ких жуйних і коней цей кінцевий сухо- жилок має ще дві зв’язки підкріплення фасції — ліву й праву. Отже, у названих видів тварин є три зв’язки ligaménta pa-
télle.
Латеральна надколінкова зв’язка — ligaméntum patélle laterále (див. рис. 2.34, 8; рис. 2.36, 9; рис. 2.38, 4) — по-
чинається на латеральному куті надко- лінка і закінчується проксимально на горбистості великогомілкової кістки.
Проміжна надколінкова зв’язка — ligaméntum patélle intermédium (див. рис. 2.34, 9; рис. 2.38, 5) — починається на дистальному куті надколінка і закінчу- ється медіально від попередньої зв’язки на горбистості великогомілкової кістки.
Медіальна надколінкова зв’язка —
Рис. 2.38. Колінний суглоб коня спереду:
1 — os fémoris; 2 — patélla; 3 — lig. femoropatelláre laterále; 4 — lig. patélle laterále; 5 — lig. patélle intermédium; 6 — meníscus laterális; 7 — lig. collaterále laterále; 8 —fíbula; 9 — fibrocartilágo parapatelláris; 10 — lig. patélle mediále; 11 — tubérculum tróchleae óssis fémoris; 12 — lig. collaterále mediále; 13 — meníscus mediális; 14 — tíbia
ligaméntum patélle mediále (див. рис. 2.36, 14; рис. 2.38, 10) — починається на медіальному куті надколінка або хря- щовому відростку і закінчується на гор- бистості великогомілкової кістки медіа- льно від проміжної зв’язки.
Між цими зв’язками і капсулою стег- но-надколінкового суглоба розміщена
116
СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК
жирова подушка — córpus adipósum infrapatelláre, яка повністю охоплює проміжну зв’язку. У коней під початком і закінченням цієї зв’язки є бурси — búrsa infrapatelláris proximális et distális.
Велико-малогомілковий суглоб — articulátio tibiofibuláris proximális —
утворений голівкою малогомілкової кістки і суглобовою поверхнею латера- льного виростка великогомілкової кістки. Є у свійських тварин, крім жуй- них, в яких голівка малогомілкової кістки зрослась із латеральним вирост- ком великомілкової кістки. Суглоб тугий. Має капсулу суглоба і краніальну та каудальну зв’язки голівки малогомілкової кістки — ligaméntum cápitis fíbulae craniále et caudále.
Велико-малогомілковий дистальний суглоб — articulátio tibiofibuláris distálіs — є в усіх свійських тварин, крім коней, в яких дистальний кінець кісток гомілки зростається, утворюючи латеральну щиколотку. Суглоб ту- гий. Капсула суглоба являє собою розширення капсули заплесно- гомілкового суглоба. Суглоб має краніальну й каудальну міжгомілкові зв’язки — ligaméntum tibiofibuláre craniále et caudále.
Заплесновий суглоб — articulátio társi (рис. 2.39, 2.40) — складний, одно- вісний, утворений дистальними епіфізами кісток гомілки, кістками заплес- на і проксимальними епіфізами кісток плесна. У цьому суглобі розрізняють капсулу суглоба — cápsula articuláris, фіброзний листок якої починається на кістках гомілки і закінчується на кістках плесна, а синовіальний листок по- діляється на камери, що відповідають таким суглобам:
надп’ятково-гомілковому — articulátio talocrurális — між дистальним епіфізом кісток гомілки і надп’ятковою кісткою;
міжзаплесновим суглобам — articulátiones intertárseae — між ря-
дами кісток заплесна, серед яких, у свою чергу, розрізняють:
Рис. 2.39. Заплесновий суглоб коня (медіа- льна поверхня):
1 — tíbia; 2 — calcáneus; 3 — Mt 2; 4 — Mt 3; 5 — tálus; 6 — кінцеві ніжки lig. collaterále mediále bréve; 7 — lig. plantáre lóngum; 8 — lig. collaterále mediále lóngum; 9 — lig. társi dorsále
Рис. 2.40. Заплесновий суглоб коня (латера- льна поверхня):
1 — tíbia; 2 — Mt 3; 3 — Mt 4; 4 — calcáneus; 5 — Tc; 6 — lig. plantáre bréve; 7 — кінцеві ніжки lig. collaterále laterále bréve; 8 — lig. collaterále laterále lóngum; 9 — lig. collaterále laterále bréve; 10 — lig. társi dorsále; 11 — lig. plantáre lóngum
117
# ’
Р о з д і л
3
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯЗІВ
ФАСЦІЇ
ШКІРНІ М’ЯЗИ
М’ЯЗИ ГОЛОВИ
М’ЯЗИ ШИЇ,
ТУЛУБА Й ХВОСТА
М’ЯЗИ ГРУДНИХ КІНЦІВОК
М’ЯЗИ ТАЗОВИХ КІНЦІВОК
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
М’язи є активною частиною апарату руху, одним із показників екстер’єру тварини і найвагомішою в кількісному та якіс- ному відношення складовою часткою м’яса. Так, у великої рогатої худоби за-
лежно від породи й вгодованості вихід м’яса в за- бійній масі становить 42,3–58,1 %. Частка м’язів у м’ясі становить 68,7–72,2 %.
М’язова система складається з окремих м’язів (грец. mys — миша; лат. músculus — зовнішньо схожий з мишею) та їх допоміжних пристосувань. Основними властивостями м’яза — м’язової кліти- ни або м’язового волокна — є збудливість, скоро- тливість, еластичність. У стані спокою м’яз не роз- слаблюється до утворення складок, а перебуває в дещо напруженому стані, як ледь натягнута гума. Такий стан м’яза, що забезпечує негайну реакцію в разі його збудження без попередньої затрати енер- гії на приведення в стан певного напруження, на- зивають тонусом.
М’язова система тісно пов’язана з усіма систе- мами організму. Всі необхідні для функції м’язової системи поживні речовини надходять у неї, а про- дукти життєдіяльності виділяються з неї по судин- ній системі (артеріях, венах та лімфатичних суди- нах). Недостатність живлення того чи іншого м’яза або цілої групи м’язів призводить до послаблення їх роботоздатності, зменшення об’єму — атрофії, а порушення зв’язку з центральною нервовою систе- мою — до припинення їх діяльності — паралічу чи парезу.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯЗІВ
БУДОВА М’ЯЗА ЯК ОРГАНА
Як і будь-який орган, м’яз — músculus — має сполучнотканинний остов і основні функціональні елементи, якими є волокна скелетної м’язової тка- нини (див. «М’язова тканина»). Сполучнотканин- ний остов має спільні риси будови з таким компакт- них органів.
119