анатомия Рудик

Розділ 3

Відомо, що риби, які перебувають у воді в стані спокою, витрачають дуже мало енергії на підтримання власного тіла. З виходом на сушу перших хре- бетних різко зросли гравітація й енергетичні затрати організму не тільки на переміщення, а й на підтримання власного тіла, оскільки щільність повітря майже у 800 разів менша за густину води. Повітряне середовище для таких тварин стало гіпергравітаційним, що потребувало зміцнення їхніх кінцівок. З перетворенням плавникоподібних кінцівок на короткі ногоподібні відбу- лось не лише їх розчленування на ланки, а й подальша диференціація м’язів залежно від топографії та виконуваної ними функції. З первинних дорсальних м’язів виділились розгиначі, супінатори й аддуктори, з вентра- льних — згиначі, пронатори й абдуктори, що виконують складні рухи кінці- вок.

Поряд з диференціацією м’язів вільної кінцівки, що розвиваються з мезен- хімної закладки, посилюється з’єднання кінцівки з тулубом за рахунок м’язів поясу.

Подальша диференціація й ускладнення будови м’язів пов’язані з функ- цією кінцівки, що перетворилась на складну систему важелів. Ці зміни спричинили утворення дво- і багатосуглобових м’язів, посилення їхніх ста- тодинамічних і статичних властивостей, що пов’язано з втратою багато- функціональності та становленням вузької спеціалізації кінцівок і перехо- дом від стопо- до пальце- й фалангоходіння. Це супроводжувалось збіль- шенням сили одних м’язів (розгиначів і згиначів) та редукцією інших (пронаторів і супінаторів), а також об’єднанням окремих м’язів у м’язові комплекси з одночасним посиленням їх взаємозв’язків з м’язами сусідніх ланок.

На кінцівках, особливо в їх нижніх відділах, поверхнева фасція щільно зростається з шкірою, глибока ж має більш чітку вираженість, охоплюючи окремі м’язи чи їх групи, відмежовуючи їх один від одного і закріплюючись на скелеті, тим самим фіксуючи м’яз у певному місці, що не дає йому мож- ливості під час скорочення чи розтягнення значно зміщуватись. Разом з кіст- ковими структурами фасції створюють єдиний кістково-фіброзний скелет апарату руху.

М’язи грудної кінцівки — músculi mémbri thorácici — можна розподіли- ти на такі функціональні групи: а) м’язи плечового суглоба; б) м’язи лік- тьового суглоба; в) м’язи зап’ясткового суглоба; г) м’язи суглобів пальців. Усі м’язи розміщені щільно на окремих кісткових елементах, при цьому більш сильні м’язові черевця концентруються на проксимальних ділянках кінцівки, охоплюючи з усіх боків лопатку й плечову кістку, тоді як диста- льно тягнуться більш сухожилкові елементи, і частини скелета в цих міс- цях розміщені безпосередньо під шкірою. Дво- і багатосуглобові м’язи крім своєї основної дії на відповідний суглоб впливають і на інші суглоби. У свійських тварин усі м’язи грудної кінцівки за своїм характером є або зги- начами, або розгиначами, але залежно від початку, закінчення і розмі- щення часто незначною мірою можуть впливати також на обертальні рухи або й аддукцію.

180

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

М’ЯЗИ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА

Із спеціалізацією грудної кінцівки як органа руху значно обмежується свобода рухів у плечовому (кулястому) суглобі, а у коней зводиться практич- но до одновісного блокоподібного суглоба. На це обмеження рухів впливають певною мірою і його м’язи. Так, сильно пронизані сухожилками підлопатко- вий і надостний м’язи діють як бічні зв’язки. Всі м’язи плечового суглоба по- чинаються на лопатці, охоплюючи її з медіального й латерального боків, і закінчуються на внутрішній і зовнішній поверхнях проксимальної половини плечової кістки. Їх поділяють на латеральні м’язи лопатки — m. supraspinátus, m. infraspinátus, m. téres mínor, m. deltoídeus — і медіальні м’язи лопатки — m. téres májor, m. subscapuláris, m. articuláris húmeri, m. coracobrachiális.

ЛАТЕРАЛЬНІ М’ЯЗИ ЛОПАТКИ

Надостний (передостний) м’яз — m. supraspinátus (рис. 3.42,2) — почина- ється в надостній ямці лопатки, заповнюючи її, виступає за її межами крані- ально і закінчується на вільному краї більшого горбка плечової кістки або на більшому й меншому горбках плечової кістки.

У жуйних м’яз зовні повністю вкритий трапецієподібним, лопатково- поперечним і плечоголовним м’язами. Закінчується двома сухожилковими ніжками, сильнішою — на вільному краї і медіально на передній поверхні

Рис. 3.42. М’язи ділянки лопатки й плеча з латеральної поверхні:

А — собаки; Б — коня; 1 — m. brachiocephálicus; 2 — m. supraspinátus; 3 — m. infraspinátus; 4 — m. téres májor; 5 — pars scapuláris; 5′ — pars acromiális m. deltoídeus; 6 — cáput lóngum; 6′ — cáput laterále m. tríceps bráchii; 7 — m. ancóneus; 8 — m. exténsor cárpi radiális; 9 — m. brachiális; 10 — m. bíceps bráchii; 10′ — lacértus fibrósus; 11 — m. pectorális profúndus

181

Розділ 3

більшого горбка, а слабкою — спереду на меншому горбку плечової кістки. Між ніжками по міжгорбковому жолобу проходить початковий сухожилок двоголового м’яза плеча.

Уконей вкритий блискучим апоневрозом. Починається на лопатковому хрящі і в надостній ямці, на краніальному краї лопатки й ості лопатки, на- віть переходячи через неї, і над tubérculum supraglenoidále поділяється на дві міцні, поверхнево м’язисті ніжки, що охоплюють початковий сухожилок двоголового м’яза плеча з обох боків і закінчуються на латеральному й меді- альному горбках плечової кістки. Обидві ніжки сполучаються з капсулою суглоба і з глибоким грудним м’язом.

Усвиней м’яз зростається з підлопатковим м’язом вздовж переднього краю лопатки. Його кінцевий сухожилок поділяється нечітко надвоє і закін- чується на більшому й меншому горбках плечової кістки із слизовою сумкою під сухожилком.

Усобак він м’язистий, більша частина його вкрита трапецієподібним і лопатково-поперечним м’язами. Кінцевий сухожилок проходить по розгина- льній поверхні плечового суглоба і закінчується на більшому горбку плечо- вої кістки.

Фіксує і розгинає плечовий суглоб.

Підостний (заостний) м’яз — m. infraspinátus (див. 3.42, 3) — виповнює підостну ямку лопатки, починаючись у ній і на ості лопатки, закінчується сухожилком і частково м’язисто на більшому горбку плечової кістки.

Ужуйних м’яз зовні вкритий сухожилком і закінчується двома гілками. Глибока м’язиста гілка закріплюється на вільному краї і внизу на медіаль- ній поверхні більшого горбка, а поверхнева, сухожилкова, має під собою búrsa subtendínea m. infraspináti — на верхньому краї більшого горбка та на його латеральній поверхні (fácies m. infraspináti).

Уконей м’яз сильніший, ніж у жуйних, вкритий сильним сухожилком, від якого бере початок апоневроз дельтоподібного м’яза. Починається на ло- патковому хрящі в підостній ямці і на ості лопатки. Закінчується як у жуй- них.

Усвиней м’яз у дистальному відділі лопатки зростається з надостним м’язом і розміщеним під ним круглим більшим м’язом. Закінчується як у жуйних.

Усобак м’яз починається від дорсального краю лопатки і в підостній ям- ці, на ості лопатки і на задньому краї лопатки, а також на поверхні початко- вого сухожилка дельтоподібного м’яза, який вкриває дистально. Закінчуєть- ся сухожилком на каудальній частині більшого горбка плечової кістки. Між сухожилком і горбком знаходиться підсухожилкова сумка — búrsa subtendínea m. infraspináti.

Виконує роль бічної зв’язки, обмежує відведення й обертання дозовні плеча (у собак), може згинати суглоб.

Дельтоподібний м’яз — m. deltoídeus (див. рис. 3.42, 5, 5′) — починається на ості лопатки, акроміоні й ключиці. Ключична частина у свійських тварин зростається як m. cleidobrachiális та m. cleidocephálicus з m. brachiocephálicus.

Утварин з акроміоном (жуйні, собаки) розрізняють дві частини — pars

182

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

acromiális і pars scapuláris, в яких перша починається на акроміоні, друга — на ості лопатки і задньому краї лопатки. У тварин, в яких немає акроміона, обидві частини м’яза зростаються.

У всіх тварин м’яз плоский, розміщений під шкірою або шкірним лопат- ковим м’язом між остю лопатки і дельтоподібною горбистістю плечової кіст- ки. Між сухожилком м’яза й горбистістю є підсухожилкова сумка.

Згинає плечовий суглоб, бере участь у відведенні кінцівки.

Менший круглий м’яз — m. téres mínor — невеликий, у собак має округлу форму, розміщений каудолатерально від плечового суглоба під дельтоподіб- ним м’язом. Починається на каудальному краї нижньої третини лопатки і закінчується на верхній половині дельтоподібної горбистості плечової кістки на tuberósitas téres mínor.

Згинає плечовий суглоб.

МЕДІАЛЬНІ М’ЯЗИ ЛОПАТКИ

Більший круглий м’яз — m. téres májor (рис. 3.43, 9) — довгий, плоский, м’язистий. Починається від каудального кута і краю лопатки і зростається з m. subscapuláris, проходить по згинальній поверхні плечового суглоба до горбистості круглого більшого м’яза — tuberósitatis téretis májoris — плечо- вої кістки, заходячи на crísta tubérculi minóris, з’єднуючись з кінцевим сухо-

жилком m. latíssimus dórsi.

Згинає плечовий суглоб і незначною мірою бере участь у приведенні кін- цівки.

Суглобовий м’яз плеча — m. articuláris húmeri — є у коней, іноді й у сви- ней. Невеликий округлий чи плоский м’яз, розміщений на згинальній пове- рхні безпосередньо на капсулі плечового суглоба. Починається на кау- домедіальному краї лопатки і закінчується на шийці плечової кістки.

Напружує капсулу суглоба.

Підлопатковий м’яз — m. subscapuláris (див. рис. 3.43, 10) — у всіх свій- ських тварин більше чи менше пронизаний сухожилками, має перисту будо- ву. Починається від усієї підлопаткової ямки і закінчується на меншому горб- ку плечової кістки. Під кінцевим сухожилком розміщена búrsa subtendínea m. subscapuláris.

Виконує роль медіальної зв’язки плечового суглоба, переважно розгинач плечового суглоба, на зігнутий суглоб може діяти як згинач.

Дзьобо-плечовий м’яз — m. coracobrachiális (див. рис. 3.43, 2) — почина-

ється вузьким, плоским сухожилком на дзьобоподібному відростку надсуг- лобового горба лопатки, проходить косо по медіальній поверхні плечового суглоба, віялоподібно простягається, закінчуючись на краніомедіальній по- верхні плечової кістки. Початковий сухожилок має під собою сумку — búrsa subtendínea m. coracobrachiális, а у собак оточений синовіальною піхвою — vagína synoviális m. coracobrachiális.

У жуйних м’яз закінчується двома частинами: слабшою — проксималь- но — і сильнішою — дистально від tuberósitas téres májor. Вони можуть чітко відмежовуватись у сухожилковій частині і волокна сильнішої частини за- кріплюються на дистальному кінці діафіза плечової кістки.

183

184

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Іннервація м’язів плечового суглоба:

М’ЯЗИ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

М’язи, що діють на ліктьовий суглоб, лежать здебільшого в ділянці плеча і починаються частково на плечовій кістці, частково на лопатці. Серед них розрізняють одно- і двосуглобові м’язи. Загалом це дуже сильні м’язи, що охоплюють плече з усіх боків і закінчуються на променевій чи ліктьовій кістці, діють на ліктьовий суглоб як згиначі або розгиначі. У стані спокою фіксують ліктьовий і плечовий суглоби. Тому більшість з них, а у коней усі м’язи, си- льно пронизані сухожилками і багатоперисті. До м’язів ліктьового суглоба належать: m. brachiális, m. bíceps bráchii, m. tríceps bráchii, m. anconéus, m. ténsor fásciae anterbráchii.

Плечовий м’яз — m. brachiális (див. рис. 3.42, 9; рис. 3.44, 6) — односугло-

бовий, м’язистий, починається каудально на шийці плечової кістки, спрямо- вується в борозну плечового м’яза — súlcus m. brachiális, що проходить спі- рально на бічній і передній поверхнях плечової кістки, і закінчується медіа- льно на променевій кістці в ділянці її горбистості, а також на ліктьовій кіст- ці. Під кінцевим сухожилком розміщена підсухожилкова сумка — búrsa subtendínea m. brachiális.

Згинає ліктьовий суглоб.

Двоголовий м’яз плеча — m. bíceps bráchii (див. рис. 3.43, 4; рис. 3.44, 3) —

двосуглобовий, проходить через верхівку плечового і всередині кута ліктьо- вого суглобів. У людини м’яз починається двома голівками на дзьобоподіб- ному відростку та надсуглобовому горбку лопатки (звідси й назва). У тварин м’яз починається лише на надсуглобовому горбку лопатки. Здебільшого м’яз прикритий плечоголовним і плечовим м’язами. Проходить через верхівку плечового суглоба по краніомедіальній поверхні плеча через згинальну по- верхню ліктьового суглоба, закінчуючись проксимально на горбистості про- меневої й ліктьової кісток. У копитних м’язове черевце пронизане міцними внутрішньом’язовими сухожилковими стрічками, які в дистальній третині м’яза відділяються від нього, утворюючи сухожилковий тяж — lacértus fibrósus, що продовжується на краніомедіальну поверхню променевого роз- гинача зап’ястка, зливаючись з його дистальним сухожилком. Під початко- вим сухожилком двоголового м’яза знаходиться міжгорбкова сумка — búrsa intertuberculáris, а у копитних — міжгорбкова піхва — vagína synoviális intertuberculáris.

185

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

яка лежить на медіальній поверхні триголового м’яза плеча. М’яз почина- ється: у жуйних — апоневрозом на задньому краї лопатки і найширшо- му м’язі спини, у коней, крім того, з’єднується своїм початком із шкір- ним м’язом живота і з триголовим м’язом плеча; у свиней — на задньо- му краї лопатки; у собак — слабко розвинутий м’яз, у вигляді тонкої

м’язової стрічки бере початок на латеральній поверхні найширшого м’яза спини. Закінчується м’яз сухожилково на ліктьовому відростку і фасції передпліччя.

Розгинає ліктьовий і згинає плечовий суглоби, напружує фасцію перед- пліччя.

Іннервація м’язів ліктьового суглоба:

М’ЯЗИ ПРОМЕНЕЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

Оскільки цей суглоб є у хижаків, то в них є й м’язи, що забезпечують рухи в цьому суглобі, хоча значною мірою рудиментовані. Це група м’язів, що обертають передпліччя. Поділяються на м’язи, що обертають дозовні, — су- пінатори — і м’язи, що обертають досередини, — пронатори. В цьому суглобі розрізняють супінатори — m. brachioradiális, m.

supinátor; пронатори — m. pronátor téres, m. pronátor quadrátus.

Плечопроменевий м’яз — m. brachioradiális —

вузька довга м’язова стрічка, починається на гре- бені латерального надвиростка плечової кістки, проходить поверхнево через згинальну поверхню ліктьового суглоба і променевий розгинач зап’яст- ка на медіальну поверхню променевої кістки, на дистальному кінці якої закріплюється. Є у кішок, іноді у собак. У собак, якщо він є, слабко розвине- ний і розміщений між поверхневою та глибокою фасціями передпліччя, з поверхневим листком якої з’єднується.

Супінатор передпліччя і кисті, згинає ліктьовий суглоб.

Супінатор — m. supinátor (рис. 3.45, 2) — ко-

роткий м’язистий м’яз, відносно сильний у м’ясо- їдних і слабкий у свиней. У собак — це широкий,

Рис. 3.45. М’язи — пронатори і супінатори передпліччя собаки:

1 — húmerus; 2 — m. supinátor; 3 — rádius; 4 — úlna; 5 — m. prоnátor téres; 6 — m. pronátor quadrátus

187

Розділ 3

пластинчастий м’яз, прикритий променевим розгиначем зап’ястка і розги- начами пальців. Розміщений на згинальній поверхні ліктьового суглоба, безпосередньо на його капсулі, і на променевій кістці. Починається корот- ким міцним сухожилком на латеральній зв’язці ліктьового суглоба, на лате- ральному надвиростку плечової кістки та кільцеподібній променевій зв’язці. Закінчується на дорсальній поверхні і медіальному краї верхньої чверті променевої кістки. Супінатор передпліччя й кисті.

Круглий пронатор — m. pronátos téres (див. рис. 3.45, 5) — є у м’ясоїдних,

свиней, жуйних, а у коней має вигляд зв’язки. Тягнеться між медіальним надвиростком плечової кістки і краніомедіальною поверхнею променевої кістки.

Пронатор передпліччя й кисті, згинає ліктьовий суглоб.

Квадратний пронатор — m. pronátor quadrátus (див. рис. 3.45, 6) — є у

м’ясоїдних. Його волокна проходять упоперек поздовжньої осі передпліччя між ліктьовою й променевою кістками, перекриваючи міжкістковий промі- жок передпліччя з медіального боку.

Пронатор передпліччя і кисті.

Іннервація м’язів променеліктьового суглоба:

М’ЯЗИ ЗАП’ЯСТКОВОГО СУГЛОБА

Зап’ястковий суглоб складний, одновісний, у ньому можливі рухи зги- нання й розгинання, а у м’ясоїдних також незначні бічні рухи. М’язи зап’ясткового суглоба мають переважно веретеноподібну форму, почи- наються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально і каудально на передпліччі. Закінчуються сухожилками або на окремих кіст- ках зап’ястка, або на кістках п’ястка.

До них відносять: m. exténsor cárpi radiális, m. exténsor cárpi ulnáris, m. fléxor cárpi radiális, m. fléxor cárpi ulnáris.

Променевий розгинач зап’ястка — m. exténsor cárpi radiális (див. рис. 3.19—3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ) — найсильніший розгинач у ділянці передпліччя, що формує його передній контур. М’яз починається на лате- ральному (розгинальному) надвиростку плечової кістки, зростаючись з кап- сулою ліктьового суглоба, у нижній третині передпліччя переходить у міц- ний сухожилок, що закінчується на шорсткості ІІІ п’ясткової кістки. В діля- нці зап’ястка сухожилок оточений піхвою — vagína tendínis m. extensóris cárpi radiális (рис. 3.46, 1–1′′′), а в місці закінчення має підсухожилкову сум-

ку — búrsa subtendínea m. extensóris cárpi radiális.

У собак і свиней м’яз нечітко поділяється на m. exténsor cárpi radiális і m. exténsor cárpi radiális brévis.

188

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Розгинає і фіксує зап’ястковий суглоб.

Ліктьовий розгинач зап’ястка — m. exténsor cárpi ulnáris (див. рис. 3.19– 3.21; кольорову вклейку, рис. ІІІ) — розміщений на каудолатеральній пове- рхні передпліччя, формує контур цієї ділянки. Починається ззаду на лате- ральному надвиростку плечової кістки і закінчується: у жуйних і коней ос- новна гілка кінцевого сухожилка м’яза — на додатковій кістці зап’ястка, а додаткова гілка у жуйних — на V, у коней — на IV п’ясткових кістках, у свиней так само, як і у жуйних, у собак — крім кінцевого сухожилка, на V п’ястковій кістці, тонка гілка проходить через додаткову кістку зап’ястка до утримувача згиначів.

Рис. 3.46. Сухожилкові піхви і слизові сумки в ділянці лівого зап’ястка свійського бика:

1 —m. exténsor cárpi radiális, 1′ — його сухожилок, 1′′ — охоплююча і 1′′′ — проста його слизові сумки; 2 — m. abdúctor póllicis lóngus, 2′ — його сухожилок, 2′′ — його сухожилкова піхва, 2′′′ — його слизова сумка; 3 — медіальний, 4 — латеральний сухожилки m. exténsor digit. commúnis; 3′ — їх загальна сухожилкова піхва; 5 — m. exténsor digit. later. 5′ — його сухожилок; 5′′ — його сухожилкова піхва; 6 — m. exténsor cárpi ulnáris; 6′ — його ніжка до п’ястка, 6′′ — його кінцева ніжка до os cárpi accessórium, 6′′′ — слизова сумка під п’ястковою ніжкою; 7 — m. fléxor cárpi ulnáris; 8 — поверхневе черевце m. fléxor digit. supf., 8′ — його сухо-

жилок, 8′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка; 9 — глибоке черевце m. fléxor digit. supf., 9′ — його сухо- жилок, 9′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка, розміщена між ним і сухожилком глибокого згинача; 10 — m. fléxor digit. prof., 10′ — його сухожилок, 10′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка; 11 — m. fléxor cárpi radiális, 11′ — його сухожилок, 11′′ — його сухожилкова піхва

189