- •Міждисциплінарні зв’язки біології і екології. Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок? Фундаментальні властивості живого?
- •Галузі біологічної науки? Принципи наукової класифікації організмів. Вид-це? Сучасні критерії виду? (пояснення)
- •Вірусологія – це? Віруси – це? Як були відкриті? Будова вірусної частинки? Яким чином віруси проникають у клітини? Як відбувається розмноження вірусів у клітині? Приклади, пояснення.
- •Прокаріотичні організми- це? Які особливості будови бактеріальної клітини? Як у бактерій відбуваються процеси життєдіяльності (живлення, дихання, розмноження, перенесення несприятливих умов)?
- •Еукаріотичні організми – це? Приклади. Які особливості будови тваринної клітини? Органели – це? Приклади та їх функції?
- •Органічні речовини живих істот: вуглеводи, їх будова, функції (пояснення, приклади).
- •Органічні речовини живих істот: Ліпіди, їх будова, функциї (пояснення, приклади). Класи ліпідів? Приклади.
- •Органічні речовини живих істот: білки, їх будова, властивості, функції (пояснення, приклади).
- •Органічні сполуки живих істот: нуклеїнової кислоти – їх типи, будова, функції в організмі, властивості?
- •Біологічно-активні речовини організму: ферменти, вітаміни, гормони – яка їх роль у життєдіяльності людини?
- •Обмін речовин та перетворення енергії в організмі – це? Пластичний обмін – це? Яке його значення? Приклади? Енергетичний обмін – це? Його роль? Приклади.
- •Мітотичний поділ клітини- це? Інтерфаза – це? Які є фази мітозу? Які процеси в них відбуваються? Яке біологічне значення мітозу для людини?
- •Мейоз – це? Інтерфаза – це? Які є мейотичні поділи? Які розрізняють фази мейозу? Що таке кон’югація гомологічних хромосом? Яке її значення? Яке біологічне значення мейозу?
- •Які бактеріальні інфекції захворювання ви знаєте? Як розповсюджуються бактеріальні інфекційні захворювання? Приклади? Пояснення?
- •Цитологія – це? Методи цитологічних досліджень? Клітина – це? Будова клітини? Одноклітинні організми, багатоклітинні та колоніальні організми – особливості будови? Приклади?
- •Які відомі галузі біологічної науки? Кого вони вивчають? Які відомі методи біологічних досліджень?
- •Органічні речовини? Які відомі клас органічних сполук у живих організмів?
- •Обмін речовин і перетворення енергії і організмів? Пластичний обмін? Автотрофні організми? Гетеротрофні?
- •Які властивості притамані живій матерії? Обмін речовин і енергії це? Живлення(типи)? Дихання(види)? Гомеостаз? Рух(види)? Свмовідтворення? Ріст? Розвиток? Спадковість? Мінливість?
- •Нуклеїнові кислоти? Які є типи нк? Яка будова нк? Які властивості характерні для днк? Які функції нк у живому організмі?
- •Сучасні методи селекції рослин, тварин та мікроорганізмів. Явище геторозису та його генетичні ознаки.
- •Дати визначення поняттям – ферменти, вітаміни, гормони. Що таке авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз? Які функції ферментів у живому організмі? Активний центр ферменту – це?
- •Органічні сполуки живих істот: білки, їх будова, властивості, функції. Пептидний зв'язок – це.. Будова амінокислот. Структури (4-и) білкових молекул.
- •Структури білків
- •Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв*язок. Фундаментальні властивості живого. Приклади.
- •Які властивості та функції води в організмі? Як визначити вміст води у власному організмі? Що вивчає наука біохімія?
- •Віруси – це? Які відомі небезбечні вірусні хвороби людини? Яка профілактика віл-інфекції? у чому її небезпека?
- •Фотосинтез – це? Світлова та теплова фаза фотосинтезу: процеси, що відбувається? у чому полягає космічна роль фотосинтезу для живих істот на Землі?
- •Індивідуальний розвиток організму? Які є два періоди онтогенезу? Визначення? Дати характеристику ембріональному розвитку людини.
- •Розмноження – це? Які є форми розмноження організмів? Які відомі способи нестатевого розмноження у рослин? у тварин?
- •Розмноження – це? Статеве розмноження – це? Способи статевого розмноження? (пояснення, приклади)
- •Гаметогенез – це? Стадії гаметогенезу? (пояснення) Запліднення у тварин? (Визначення, приклади)
- •Гамети – це? (Приклади) Сперматогенез – це? Овогенез? Які особливості цих процесів під час стадії дозрівання? (пояснення)
- •Онтогенез – це? Які є періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів? (ембріональний та постембріональний розвиток – визначення, пояснення, приклади? )
- •Що єпредметом вивчення науки генетики? Дати пояснення термінам: спадковість, мінливість, ген, генотип, фенотип, домінантні, рецесивні ознаки? Навести приклади.
- •Які є методи генетичних досліджень? Назвати їх, дати пояснення.
- •Закономірності спадковості, встановленні Грегором Менделем: 1-й закон Менделя – як називається? Як формулюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Закономірності спадковості, встановленні Грегором Менделем: іі-й закон Менделя? Як називається? Як формулюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Закономірності спадковості встановленні г. Менделем: ііі-й закон Менделя? Як називається? Як формлюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Явище зчепленого успадкування – це? Хромосомна теорія спадковості – основні положення?
- •Колообіг речовин і енергії у екосистемах – це? Яка роль колообігу речовин хімічних елементів у біосфері?
- •Мінливість – це? Які є закономірності мінливості (спадкової, неспадкової) організмів?
- •Модифікаційна мінливість – це? Адаптивний характер модифікацій? Приклади, пояснення? Варіаційний ряд і варіаційна крива?
- •Що таке середовище існування? Які відомі середовища існування організмів? Дати характеристику наземно- повітряному: приклади?
- •Види мутацій? Мутації -? Приклади?
-
Вірусологія – це? Віруси – це? Як були відкриті? Будова вірусної частинки? Яким чином віруси проникають у клітини? Як відбувається розмноження вірусів у клітині? Приклади, пояснення.
Вірусоло́гія — галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів і процеси, котрі вони спричиняють в організмі чутливих хазяїв, розробляє методи діагностики, лікування та профілактики вірусних інфекцій. Віруси (virus — отрута) — неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо). Була відкрита у 1892 році російським ученим Івановським. Він вивчав хворобу листків тютюну - тютюнову мозаїку. Звичайними методами збудника виділити не вдавалося. Івановський отримав сік з хворих листків, і профільтрував його та заразив здорові листки, в результаті чого розвилась мозаїка. У 1898 р. голландець Бейерінк придумав нове слово «вірус»(Від латинського слова, що означає«отрута»), щоб позначити цим словом інфекційну природу певних профільтрованих рослинних рідин. Віруси складаються з різноманітних компонентів: серцевина — генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох (Вірус Тютюнової Мозаїки) до сотень генів (Вірус Віспи, понад 100 генів). Необхідний мінімум — гени, що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки. -білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією. -додаткова ліпопротеїдна оболонка. Ліпідна оболонка походить з плазматичної мембрани клітини-хазяїна та зустрічається в порівняно складних вірусів (вірус грипу, вірус герпесу). Цілком сформована інфекційна вірусна частка називається віріоном. Шляхи проникнення вірусів в організм хазяїна бувають різними. Віруси тварин і людини передаються від хворого організму до здорового: • повітряно-краплинним шляхом (наприклад, віруси грипу, віспи); • з їжею (наприклад, вірус ящура, який може передаватися з молоком ураженої корови); • через шкіру (наприклад, вірус простого герпесу 1-го типу, сказу, папіломи); • під час переливання крові та хірургічних операцій (наприклад, вірус гепатиту В); • статевим шляхом (наприклад, вірус простого герпесу 2-го типу, СНІДу); • поширення арбовірусів за участю переносників, якими можуть бути різноманітні членистоногі (наприклад, вірус кліщового енцефаліту передасться іксодовими кліщами). Віруси, які потрапили в організм, поширюються через кровоносну, лімфатичну (віруси кору, віспи, СНІДу) чи нервову (віруси сказу, поліомієліту) систему. Розмноження вірусів у клітині: Потрапивши в клітину, вірусна нуклеїнова кислота передає спадкову інформацію в різні ділянки апарату, який забезпечує синтез білка в клітині. Нуклеїнова кислота деяких вірусів становить собою іРНК, яка сполучається з рибосомами клітини-хазяїна і бере безпосередню участь у синтезі вірусних білків. РНК інших вірусів (наприклад, ВІЛ* та ін.) проникає в ядро клітини, де синтезує ДНК, яка містить інформацію про структуру вірусних частинок, а ДНК, у свою чергу, синтезує вірусну іРНК. Синтезовані вірусні білки, накопичуючись у клітині-хазяїні, пригнічують утворення його білків і стимулюють подальший синтез речовин, потрібних для побудови вірусних частинок. За рахунок використання енергетичних ресурсів клітини-хазяїна в ній синтезується все більше і більше вірусних білків і нуклеїнових кислот. Потім усередині клітини-хазяїна формуються вірусні частинки: навколо молекули нуклеїнової кислоти утворюється білкова оболонка. Вихід вірусних частинок з клітини відбувається по-різному. Часто мембрана клітини, наповнена вірусними частинками, руйнується і віруси потрапляють у довкілля. Іноді вірусні частинки вивільняються при порушенні цілісності ділянок мембрани клітини-хазяїна іншим вірусом (наприклад, бактеріофагом). Частинки багатьох складних вірусів можуть «відбруньковуватися» від клітини-хазяїна, захоплюючи частину плазматичної мембрани. В цьому разі заражена клітина, доки не вичерпаються її енергетичні та біохімічні ресурси, достатньо тривалий час утворює все нові й нові вірусні частинки. Іноді вірусна ДНК вбудовується в ДНК клітини-хазяїна. При цьому водночас синтезуються як білки клітини, так і білки вірусів. Така клітина не гине, але може змінювати свої властивості, наприклад набуває здатності необмежено рости. Такі форми відомі серед бактеріофагів і вірусів, які спричиняють деякі види ракових захворювань. Процес розмноження вірусів складається з: 1) прикріплення фага до поверхні бактеріальної клітини; 2) введення ДНК у клітину бактерії; 3) передача з ДНК фага спадкової інформації про білки в білоксинтезуючий апарат клітини; 4) розщеплення ДНК хазяїна і підпорядкування білоксинтєзуючого апарату клітини; 5) реплікація ДНК фага; 6) утворення нових частинок бактеріофагів; 7) руйнування клітини хазяїна і звільнення нових фагів. Наприклад, вірус сказу поширюється від місця укусу по аксоплазмі периферійних нейронів, зв'язуючись із ацетилхоліновими рецепторами нервово-м'язових синапсів.