- •Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
- •Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
- •Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
- •Загальні властивості мікроорганізмів та їх місце в еволюції живого світу.
- •15. Будова еукаріотичної клітини (на прикладі дріжджової).
- •Систематика живих організмів. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
- •11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
- •13. Характеристика актиноміцетів: особливості будови клітини, способи розмноження, розповсюдження у природі та практичне значення.
- •12. Стійкість спороутворювальних бактерій до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливості будови та етапи утворення ендоспор у бактерій.
- •14. Археї, особливості будови клітини. Основні відмінності від про- та еукаріотів. Практичне значення.
- •16. Хімічний склад та функції мітохондрій, рибосом, лізосом та вакуолей у еукаріотичній мікробній клітині.
- •17. Будова і функції ядра в клітині мікроорганізмів.
- •39.Вміст хімічних елементів у клітині. Роль вільної та зв’язаної води у життєдіяльності клітини.
- •18. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Методи виявлення запасних поживних речовин у дріжджових клітинах та мертвих клітин.
- •19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
- •20. Способи розмноження міцеліальних грибів.
- •24. Характеристика основних класів грибів. Морфологічні та культуральні ознаки, способи розмноження, практичне значення міцеліальних грибів.
- •25. Віруси і бактеріофаги. Особливості їх будови та життєдіяльності.
- •26. Особливості будови рослинної та тваринної клітин
- •27. Меристеми. Типи меристем та галузі їх використання у біотехнології. Принципи складання поживних середовищ для культивування клітин.
- •36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
- •38.Типи живих організмів за відношенням до джерел вуглецю.
- •40.Класифікація поживних середовищ за хімічним складом, призначенням, фізичним станом. Принципи та методи стерилізації. Стерилізація поживних середовищ.
- •1)Класифікація поживних середовищ
- •42.Вплив фізичних факторів на життєдіяльність клітин.
- •43.Клітинний цикл. Фази клітинного циклу.
- •44.Форми розмноження живих організмів. Інтерфаза. Мітоз
- •45. Статеве розмноження організмів. Статеві клітини. Мейоз та його біологічне значення
- •46. Механізм транспорту поживних речовин до клітини
- •48. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність клітини
- •47. Вплив хімічних факторів на життєдіяльність клітини
- •49. Типи взаємовідносин між живими організмами
- •50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
- •51.Сучасні методи вивчення клітин
- •52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
- •53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
49. Типи взаємовідносин між живими організмами
Сприятливі фактори.Симбіоз (мутуалізм) – кожний з організмів, що взаємодіють, отримує від взаємодії певну користь. Приклади: водорості і гриби (лишайник), водорость і кораловий поліп, бактерії рубця жуйних тварин тощо.
Нейтральні фактори. Комменсалізм – взаємна користь не виражається чітко, але співіснування не завдає шкоди організмам (існування одних організмів у полостях тіла інших, яке використовується лише як притулок).
Несприятливі фактори. Конкуренція – використання певного ресурсу (їжі, води, світла тощо) будь-яким організмом, який тим самим зменшує доступність цих ресурсів для інших організмів. Розрізняють внутрішньовидову та міжвидову.
Хижацтво – живлення організмами, які були живими до моменту перетворення на об’єкт живлення. Приводить до взаємного пристосування хижака та його здобичі, що проявляється в анатомо-морфологічних, фізіологічних та інших особливостях, які допомагають хижаку ловити здобич, а здобичі – уникати зустрічі з хижаком.
Паразитизм – тип взаємодії, коли один організм більш-менш тривалий час використовує інший організм (хазяїна) як джерело їжі та місце існування. При цьому паразит повністю або частково перекладає регуляцію своїх взаємовідносин з навколишнім сер. на організм хазяїна. Паразитизм може бути постіним або тимчасовим; зовнішнім (екто-) або внутрішнім (ендо-).
Синергізм – при цій формі взаємовідносин у симбіонтів взаємно посилюються фізіологічні функції і виникають нові властивості. Це явище можна спостерігати при співжитті оцтовокислих бактерій і дріжджів. Бактерії перетворюють цукри на кислоти, які використовуються дріжджами, а останні забезпечують бактерії вітамінами.
50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
1. Роль мікроорганізмів у кругообігу азоту в природі.
Кругообіг азоту в природі складається з трьох основних процесів: 1) фіксація азоту атмосфери; 2) нітрифікація-окислення азоту; 3) денітрифікація (гниття) - відновлення азоту.
-
Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
До водневим бактеріям відносяться еубактеріі, здатні отримувати енергію шляхом окислення молекулярного водню за участю О 2, а всі речовини клітини будувати з вуглецю СО 2. Водневі бактерії - хемолітоавтотрофами, ростуть при окисленні Н 2 в аеробних умовах. Н 2 +1 / 5О 2 = Н 2 О. Крім окислення для отримання енергії молекулярний водень використовується в конструктивному метаболізмі
-
Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
Молекулярний кисень мікроорганізми використовують в процесі дихання і окислення неорганічних речовин. Виділяють кисень в атмосферу деякі фотосинтезуючі бактерії (ціанобактерії і прохролофіти). У міру накопичення кисень стає постійним компонентом зовнішнього середовища, і тільки локально можуть бути створені такі умови, де він відсутній або міститься в малих кількостях.
4. Роль мікроорганізмів у кругообігу сірки в природі, їх значення перетворення речовин та практичне використання
Кругообіг сірки здійснюється в результаті життєдіяльності бактерій, що окислюють або відновлюють її. Процеси відновлення сірки відбуваються кількома шляхами. Під впливом гнильних бактерій - клостридій, протея в анаеробних умовах при гнитті білків, які містять сірку, відбувається утворення сірководню і, рідше, меркаптану. Великі кількості сірководню накопичується також в результаті життєдіяльності Сульфат бактерій. Вони відновлюють сульфати грунту, мулу і води.