- •Теоретична частина
- •Загальні відомості з оцінки радіаційної обстановки
- •Норми радіаційної безпеки
- •Методика оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування
- •Прогнозовані зони забруднення
- •2.3.2. Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки
- •При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:
- •Б. Прогнозують рівні радіації на час t.
- •Коефіцієнти зниження рівня радіації місцевості після аварії на аес
- •В). Визначають можливі дози опромінення.
- •Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації Таблиця 3.
- •Г). Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території.
- •Д). За захисними критеріями захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення.
- •3. Практична частина: розв’язання типових задач по оцінці радіаційної обстановки при можливій аварії на аес
- •Теоретична частина
- •Основні види небезпечних хімічних речовин (нхр), їх характеристика, умови зберігання
- •Методика оцінки хімічної обстановки при аваріях ємності з нхр.
- •Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.
- •Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1м/с). Місцевість відкрита
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари, м/с . Таблиця 10.
- •Фізико-хімічні і токсичні властивості сдяр
- •2. Практична частина: розв’язання типових задач по прогнозуванню хімічної обстановки
- •Vпер , як правило, в 1,5-2 рази більше швидкості вітру. Користуючись табл.10 уточнюємо реальну швидкість перенесення хмари хлору:
- •Практичне заняття №3
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •2.1. Аптечка індивідуальна медичного захисту (аімз)
- •Знеболюючі засоби
- •Протибактеріальні засоби
- •Ентеросорбенти
- •Седативні засоби
- •2.3. Індивідуальні протихімічні пакети
- •2.4. Індивідуальний перев’язочний пакет
- •Практичне заняття № 4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Радіоактивні випромінювання і методи їх вимірювання.
- •1.2. Класифікація дозиметричних приладів і принцип їх дії
- •1.3. Індикатор радіоактивності дп-64
- •1.4. Рентгенметр - радіометр дп-5а, дп-5б, дп-5в
- •1.4.1. Теоретична частина
- •1. 5. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в (дп-24)
- •1.5.1. Теоретична частина
- •2. Прилади хімічної розвідки
- •2.2. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •2.3. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (пхр-мв)
- •Роль і значення цз в сучасних умовах
- •2. Загальні принципи організації та структура цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування.
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження.
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2.Уражаючі фактори ядерноговибуху, їх дія на людей,будови та споруди
- •Особливості радіоактивного забрудненя при аварії на аес
- •Характеристика осередку хімічного ураження
- •Характеристика осередку бактеріологічного (біологічного) ураження
- •Основні принципи і способи захисту населення
- •Сучасне оповіщення населення
- •Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •3.1. Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Способи захисту населення при хімічному заражені місцевості
- •Захист населення в захисних спорудах
- •Евакуація і розосередження населення
- •Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів н.Г.
- •Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •7.050.106, 8.050.106 – Облік і аудит;
- •7.050.201, 8.050.201 – Менеджмент організацій
- •Тема 1. Система управління охороною праці……………………………….. 6
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві……………………. 18
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працівників у сільському
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою………………………………………………… 58
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки….. 67
- •Передмова
- •Тема 1. Система управління охороною праці Питання
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві.
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві
- •1.2. Служба охорони праці підприємства та її завдання
- •1.3. Органи державного нагляду і контролю в системі управління охороною праці
- •Посадові особи органів державного нагляду мають право:
- •1.4. Штрафні санкції за порушення нормативних актів з охорони праці
- •Розміри штрафів
- •1.5. Соціальний захист працівників
- •1.6. Застосування економічних методів управління охороною праці
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві Питання
- •2.1. Аналіз умов праці в сільському господарстві
- •2.1.1. Класи умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •2.1.2. Аналіз умов праці в рослинництві, овочівництві, садівництві та виноградарстві
- •2.1.3. Аналіз умов праці у тваринництві Аналіз умов праці на фермах по виробництву молока
- •Аналіз умов праці на свинофермах
- •Аналіз умов праці на вівцефермах
- •Аналіз умов праці на птахофермах і птахофабриках
- •2.2. Професійні захворювання працівників апк, спричинені виробничими факторами
- •Професійні захворювання викликані дією фізичних факторів
- •Професійні захворювання викликані дією хімічних речовин
- •Професійні захворювання викликані дією пилу
- •Професійні захворювання викликані дією біологічних факторів
- •Професійні дерматози
- •2.3. Профілактичні заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості праці
- •2.4. Втрати від травматизму, захворювань та аварій (2009–2010 рр.)
- •Виробничий травматизм
- •2.5. Економічна і соціальна ефективність заходів з охорони праці
- •2.5.1. Економічне і соціальне значення заходів з поліпшення умов і охорони праці
- •2.5.2. Розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працюючих в сільському господарстві
- •3.1. Потенційні небезпеки в с.Г. Виробництві
- •3.2. Загальні вимоги безпеки до обслуговуючого персоналу, виробничих і побутових приміщень у тваринництві
- •3.3. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт в рослинництві
- •3.4. Загальні вимоги безпеки при роботах з пестицидами та мінеральними добривами
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою
- •4.1. Електромагнітні та інші випромінювання і поля
- •4.2. Шум, освітлення та їх вплив на працюючих
- •4.3. Мікроклімат приміщень з комп’ютерами та оргтехнікою
- •Нормативні рівні концентрації іонів у приміщеннях з вдт та пеом
- •4.4. Інформаційне та нервово-психічне перевантаження, вплив на очі та кістково-м’язовий апарат
- •4.5. Профілактичні заходи щодо поліпшення умов праці і підвищення працездатності
- •Вимоги до режимів праці та відпочинку
- •Профілактичні медичні огляди
- •Профілактичні вправи для поліпшення зору, мозкового кругообігу, роботи рук і хребта
- •Психофізіологічне розвантаження
- •Зменшення негативного впливу шкідливих випромінювань і речовин
- •Зниження шуму
- •Забезпечення необхідного освітлення
- •Забезпечення нормального мікроклімату
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки
- •5.1. Вимоги до виробничого персоналу
- •5.2. Вимоги до виробничих приміщень та їх обладнання
- •Колір стін і підлоги відповідно до сторін світу
- •5.3. Вимоги безпеки при організації та обладнанні робочих місць
- •Санітарні норми розміщення комп’ютерів
- •5.4. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання
- •5.5. Електробезпека при експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.5.1. Дія електричного струму на організм людини
- •5.5.2. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •5.5.3. Основні правила безпечної експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.6. Заходи пожежної безпеки при експлуатації електричних установок
- •Профілактика пожеж від кз передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перевантажень передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перехідних опорів передбачає наступні заходи:
- •Додаток
Методика оцінки хімічної обстановки при аваріях ємності з нхр.
Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за даними розвідки (по факту зараження).
Прогнозування хімічної обстановки при аварії об'єкту зі СДЯР проводиться з метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об’єкті. Прогнозування проводиться завчасно.
Початкові дані для прогнозування:
загальна кількість СДЯР на об’єкті та умови їх зберігання;
тип і кількість СДЯР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;
метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;
ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих СДЯР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас СДЯР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об’єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або найімовірніша).
Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.
При оцінці хімічної обстановки визначають: площу розливу, радіус розливу, площу зараження, час підходу хмари і втрати населення.
Площу розливу СДЯР ( Sр ) визначають за формулою:
Sр = Q / ρ*Н , (9)
де Q - кількість СДОР в резервуарі (на об’єкті) , т;
ρ - щільність СДОР, т/м3;
Н - товщина розлитого шару СДОР, м.
При вільному розливі по поверхні Н = 0,05м по всій площі. Для рідин, які розлилися у піддон чи на обваловану поверхню:
Н = h – 0,02 , (10)
де h - висота піддону чи обвалування, м.
Радіус площі розливу визначають за формулою:
(11)
Розміри зон зараження характеризуються глибиною Г і шириною – Ш. Глибину зони визначають з таблиць 8 і 9. Для обвалованих резервуарів глибина Г зменшується у 1,5 рази.
Таблиця 8.
Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1м/с). Місцевість відкрита
-
Тип СДЯР
Хлор
Аміак
Сірчаний
ангідрид
Сірко-
водень
Кількість СДЯР на об’єкті (резервуарі) , т
Інверсія
1
9
2
2,5
3
5
23
3,5
4
5,5
10
49
4,5
4,5
7,5
25
80
6,5
7
12,5
50
> 80
9,5
10
20
100
15
17,5
61,6
Ізотермія
1
1,8
0,4
0,5
0,6
5
4,6
0,7
0,8
1
10
7
0,9
0,9
1,5
25
11,5
1,3
1,4
2,5
50
16
1,9
2
4
100
21
3
3,5
8,8
Конвекція
1
0,47
0,12
0,15
0,18
5
1
0,21
0,24
0,93
10
1,4
0,27
0,27
0,45
25
1,96
0,39
0,42
0,65
50
2,4
0,5
0,52
0,88
100
3,15
0,66
0,77
1,5
Таблиця 9.