- •Теоретична частина
- •Загальні відомості з оцінки радіаційної обстановки
- •Норми радіаційної безпеки
- •Методика оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування
- •Прогнозовані зони забруднення
- •2.3.2. Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки
- •При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:
- •Б. Прогнозують рівні радіації на час t.
- •Коефіцієнти зниження рівня радіації місцевості після аварії на аес
- •В). Визначають можливі дози опромінення.
- •Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації Таблиця 3.
- •Г). Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території.
- •Д). За захисними критеріями захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення.
- •3. Практична частина: розв’язання типових задач по оцінці радіаційної обстановки при можливій аварії на аес
- •Теоретична частина
- •Основні види небезпечних хімічних речовин (нхр), їх характеристика, умови зберігання
- •Методика оцінки хімічної обстановки при аваріях ємності з нхр.
- •Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.
- •Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1м/с). Місцевість відкрита
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари, м/с . Таблиця 10.
- •Фізико-хімічні і токсичні властивості сдяр
- •2. Практична частина: розв’язання типових задач по прогнозуванню хімічної обстановки
- •Vпер , як правило, в 1,5-2 рази більше швидкості вітру. Користуючись табл.10 уточнюємо реальну швидкість перенесення хмари хлору:
- •Практичне заняття №3
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •2.1. Аптечка індивідуальна медичного захисту (аімз)
- •Знеболюючі засоби
- •Протибактеріальні засоби
- •Ентеросорбенти
- •Седативні засоби
- •2.3. Індивідуальні протихімічні пакети
- •2.4. Індивідуальний перев’язочний пакет
- •Практичне заняття № 4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Радіоактивні випромінювання і методи їх вимірювання.
- •1.2. Класифікація дозиметричних приладів і принцип їх дії
- •1.3. Індикатор радіоактивності дп-64
- •1.4. Рентгенметр - радіометр дп-5а, дп-5б, дп-5в
- •1.4.1. Теоретична частина
- •1. 5. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в (дп-24)
- •1.5.1. Теоретична частина
- •2. Прилади хімічної розвідки
- •2.2. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •2.3. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (пхр-мв)
- •Роль і значення цз в сучасних умовах
- •2. Загальні принципи організації та структура цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування.
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження.
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2.Уражаючі фактори ядерноговибуху, їх дія на людей,будови та споруди
- •Особливості радіоактивного забрудненя при аварії на аес
- •Характеристика осередку хімічного ураження
- •Характеристика осередку бактеріологічного (біологічного) ураження
- •Основні принципи і способи захисту населення
- •Сучасне оповіщення населення
- •Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •3.1. Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Способи захисту населення при хімічному заражені місцевості
- •Захист населення в захисних спорудах
- •Евакуація і розосередження населення
- •Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів н.Г.
- •Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •7.050.106, 8.050.106 – Облік і аудит;
- •7.050.201, 8.050.201 – Менеджмент організацій
- •Тема 1. Система управління охороною праці……………………………….. 6
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві……………………. 18
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працівників у сільському
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою………………………………………………… 58
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки….. 67
- •Передмова
- •Тема 1. Система управління охороною праці Питання
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві.
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві
- •1.2. Служба охорони праці підприємства та її завдання
- •1.3. Органи державного нагляду і контролю в системі управління охороною праці
- •Посадові особи органів державного нагляду мають право:
- •1.4. Штрафні санкції за порушення нормативних актів з охорони праці
- •Розміри штрафів
- •1.5. Соціальний захист працівників
- •1.6. Застосування економічних методів управління охороною праці
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві Питання
- •2.1. Аналіз умов праці в сільському господарстві
- •2.1.1. Класи умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •2.1.2. Аналіз умов праці в рослинництві, овочівництві, садівництві та виноградарстві
- •2.1.3. Аналіз умов праці у тваринництві Аналіз умов праці на фермах по виробництву молока
- •Аналіз умов праці на свинофермах
- •Аналіз умов праці на вівцефермах
- •Аналіз умов праці на птахофермах і птахофабриках
- •2.2. Професійні захворювання працівників апк, спричинені виробничими факторами
- •Професійні захворювання викликані дією фізичних факторів
- •Професійні захворювання викликані дією хімічних речовин
- •Професійні захворювання викликані дією пилу
- •Професійні захворювання викликані дією біологічних факторів
- •Професійні дерматози
- •2.3. Профілактичні заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості праці
- •2.4. Втрати від травматизму, захворювань та аварій (2009–2010 рр.)
- •Виробничий травматизм
- •2.5. Економічна і соціальна ефективність заходів з охорони праці
- •2.5.1. Економічне і соціальне значення заходів з поліпшення умов і охорони праці
- •2.5.2. Розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працюючих в сільському господарстві
- •3.1. Потенційні небезпеки в с.Г. Виробництві
- •3.2. Загальні вимоги безпеки до обслуговуючого персоналу, виробничих і побутових приміщень у тваринництві
- •3.3. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт в рослинництві
- •3.4. Загальні вимоги безпеки при роботах з пестицидами та мінеральними добривами
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою
- •4.1. Електромагнітні та інші випромінювання і поля
- •4.2. Шум, освітлення та їх вплив на працюючих
- •4.3. Мікроклімат приміщень з комп’ютерами та оргтехнікою
- •Нормативні рівні концентрації іонів у приміщеннях з вдт та пеом
- •4.4. Інформаційне та нервово-психічне перевантаження, вплив на очі та кістково-м’язовий апарат
- •4.5. Профілактичні заходи щодо поліпшення умов праці і підвищення працездатності
- •Вимоги до режимів праці та відпочинку
- •Профілактичні медичні огляди
- •Профілактичні вправи для поліпшення зору, мозкового кругообігу, роботи рук і хребта
- •Психофізіологічне розвантаження
- •Зменшення негативного впливу шкідливих випромінювань і речовин
- •Зниження шуму
- •Забезпечення необхідного освітлення
- •Забезпечення нормального мікроклімату
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки
- •5.1. Вимоги до виробничого персоналу
- •5.2. Вимоги до виробничих приміщень та їх обладнання
- •Колір стін і підлоги відповідно до сторін світу
- •5.3. Вимоги безпеки при організації та обладнанні робочих місць
- •Санітарні норми розміщення комп’ютерів
- •5.4. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання
- •5.5. Електробезпека при експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.5.1. Дія електричного струму на організм людини
- •5.5.2. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •5.5.3. Основні правила безпечної експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.6. Заходи пожежної безпеки при експлуатації електричних установок
- •Профілактика пожеж від кз передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перевантажень передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перехідних опорів передбачає наступні заходи:
- •Додаток
2. Практична частина: розв’язання типових задач по прогнозуванню хімічної обстановки
Задача . С. Петродолинське, де мешкають 2800 чол., розташовано на відстані 14 км від станції водопостачання «Дністер» (м. Біляївка), де зберігається 10 т хлору. Місцевість відкрита, інверсія. Швидкість вітру V=1 м/с. Оцінити хімічну обстановку у випадку аварії з викидом хлору. Аварія сталася в 1.00 год.
Визначити: площу розливу, радіус розливу, площу зараження, час підходу хмари і втрати населення.
Хлор (Cl2) - зелено-жовтуватий газ, що зберігається під високим тиском і нормальній температурі.
При зберіганні СДЯР під високим тиском – створюється тільки одна , так звана «первинна» хмара. Отже, ми не будемо визначати площу та радіус розливу. Будемо тільки визначати площу зараження, час підходу хмари і втрати населення.
Розміри зони зараження (площа зараження) характеризуються глибиною Г і шириною – Ш. Глибину зони визначаємо з таблиць 8. При інверсії та кількості хлору 10т, глибина зони зараження буде становити Г=49км.
Ширина зон зараження (Ш) залежить від ступеню вертикальної стійкості повітря і при інверсії визначається співвідношенням: Ш = 0,03Г. Отже, Ш = 0,03*49 = 1,47км. (нарисувати площу зараження)
Площа хімічного зараження приймається як площа трикутника і розраховується за формулою:
S = 0,5· Г· Ш = 0,5*49*1,47 = 36км2 .
По глибині зони зараження Г=49км і відстані до сільськогосподарського об’єкта R = 14км робимо висновок, що с. Петродолинське буде в зоні зараження.
Визначаємо час підходу зараженого повітря до села за формулою:
tПІДХ= (R / VПЕР *60) , хв.
Vпер , як правило, в 1,5-2 рази більше швидкості вітру. Користуючись табл.10 уточнюємо реальну швидкість перенесення хмари хлору:
при R>10 та V=1 м/с VПЕР = 2,2 м/c.
Отже, tПІДХ= 14000: 2,2*60 = 289 хвилин = 4 год. 49 хв.
Із розрахунку можна зробити висновок, що заражена хмара підійде до села в 5 годин 49 хвилин. Мешканці ще будуть відпочивати.
Розраховуємо втрати населення. Будемо рахувати, що мешканці села не мають засобів захисту органів дихання. Користуючись табл.11 можна зазначити, що при знаходженні мешканців у простих будівлях та забезпеченні людей протигазами 0 % , втрати населення будуть становити 50%.
Практичне заняття №3
Дослідження захисних властивостей засобів індивідуального захисту
1.Засоби індивідуального захисту органів дихання, шкіри та користування ними.
2. Медичні засоби захисту
Засоби індивідуального захисту (зіз)
Засоби індивідуального захисту призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих отруйних речовин, а також бактеріальних засобів і застосовують у мирний і воєнний час в умовах радіоактивного забруднення, в зонах, заражених ОР, СДОР, осередках біологічного зараження, районах стихійних лих.
Класифікація ЗІЗ:
За призначенням:
засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД);
засоби індивідуального захисту органів шкіри (ЗІЗШ).
За принципом захисту:
фільтруючі;
ізолюючі.
Фільтрація полягає в тому, що повітря проходить через фільтруючі елементи (шар активованого вугілля), звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.
Ізолюючі – за допомогою матеріалів, непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від навколишнього повітря.
За способом виготовлення (походження):
промислові (табельні);
підручні (найпростіші) – з підручних матеріалів.
Промислові (табельні) – забезпечення ними передбачається табелями (нормами). Підручні – як доповнення до табельних або при їх відсутності (одяг, маски).