49. Запобігання ураження та захист від дії отруєних речовин.

При дії ОР через шкіру ураженому необхідно надягти протигаз (у разі потрапляння аерозолів або крапель ОР на шкіру обличчя протигаз надягають тільки після обробки обличчя рідиною з індивідуального протихімічного пакета (ІПП). Потім слід за допомогою шприц-тюбика з червоним ковпачком з аптечки індивідуальної ввести антидот й вивезти ураженого із зараженої те­риторії. Якщо впродовж 10 хвилин судоми не припиняться, необхідно повторно ввести антидот. У разі потрапляння в організм синильної кислоти На ураженого слід надягнути протигаз, роздавити ампулу з антидотом від синильної кислоти і ввести його у підмасочний простір шолом-маски протигаза. У разі необхідності зробити штучне дихання. Наступним компонентом хімічної зброї є отруйні речовини психохімічної дії. При ураженнях, на потерпілого слід надягти протигаз і вивести його із зони ураження. Вийшовши на незаражену місцевість, зробити санітарну обробку відкритих ділянок тіла за допомогою ІПП, очі й носоглотку промити чистою водою, витрусити одяг.Окрему групу становлять отруйні речовини задушливої дії. До них належить фосген (СG).Фосген уражає організм тільки під час вдихання його пари, при цьому спостерігаються слабке подразнення слизової оболонки очей, сльозотеча, неприємний солодкуватий смак у роті, запаморочення, загальна слабкість, кашель, важкість у грудях, нудота (блювота). На ураженого слід надягти протигаз, вивести із зараженої зони, дати повний спокій, полегшити дихання (зняти пасок, розстібнути ґудзика), укрити від холоду, дати гаряче питво та якнайшвидше доставити в медичний заклад.Основною ОР шкірнонаривної дії є іприт. У момент контакту з іпритом подразнень шкіри й болючих ефектів немає. Уражені іпритом місця зазвичай інфікуються. Передусім спостерігається почервоніння шкіри, що виявляється через 2—6 годин після зараження. Через добу на місці почервоніння утворюються дрібні пухирці, наповнені жовтою прозорою рідиною. Згодом пухирці зливаються.

Краплі іприту на шкірі необхідно негайно дегазувати за допомогою ІПП, очі й ніс добре промити 2 %-вим розчином питної соди або чистою водою.

50. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких, можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей..

Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані у якості спорядження біологічних боєприпасів. Біологічна зброя — зброя масового ураження, що існує переважно у вигляді спеціальних боєприпасів і бойових приладів із засобами доставки, споряджені біологічними засобами. Біологічна зброя призначена для масового ураження людей, тварин, рослин та деяких видів воєнного майна і спорядження. До біологічної зброї відносяться деякі види хвороботворних мікроорганізмів, які здатні викликати інфекційні захворювання у людей (бактерії, віруси, грибки і токсини).

Як бактеріальні (біологічні) засоби можуть бути використані для ураження людей — збудники бактеріальних захворювань, таких як: чума, туляремія, бруцельоз, сибірка, холера; збудники вірусних захворювань — натуральної віспи, жовтої лихоман­ки, венесуельського енцефаломіеліту коней; для ураження тварин — збудники ящура, чуми великої рогатої худоби, чуми свиней, сибірки, сапу, африканської лихоманки свиней, несправжнього сказу та інших захворювань; для знищення рослин — збудники іржі хлібних злаків, фітофторозу картоплі, пізнього зів’янення кукурудзи та інших культур; комахи-шкідники сільськогосподарських рослин; фітотоксиканти, дефоліанти, гербіциди та інші хімічні речовини.

Суттєвою особливістю бактеріологічної (біологічної) зброї є наявність прихованого періоду дії, упродовж якого уражені залишаються працездатними й виконують свої обов’язки, а потім раптово занедужують. Прихований період може бути різним, наприклад, у разі зараження чумою та холерою він може тривати від декількох годин до 3—6 діб, сипним тифом — до 14 діб.

Основним способом застосування бактеріальних (біологічних) засобів є зараження приземного шару повітря. Під час вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів утворюється аерозольна хмара, яка, рухаючись, поширює частинки рецептури, які заражують місцевість. Можливе застосування бактеріальних (біо­логічних) засобів за допомогою заражених хвороботворними мік­робами комах, кліщів, гризунів тощо.

Застосування ворогом бактеріологічної (біологічної) зброї може бути виявлене за такими зовнішніми ознаками як утворення аерозольної хмари після вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів; виявлення залишків спеціальних контейнерів, боєприпасів та інших видів озброєння; наявність великої кількості комах, кліщів, гризунів, невідомих у цій місцевості, тощо.

Хвороботворні мікроби не можуть бути виявлені органами чуттів людини. Це можна зробити тільки за допомогою технічних засобів неспецифічної та специфічної бактеріологічної (біологічної) розвідки.