8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках поділяються на шкідливі та небезпечні.

Шкідливі фактори - такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. Небезпечні фактори називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні. Їх основна характеристика: Фізичні: підвищена швидкість руху повітря; підвищена або понижена вологість; підвищений або понижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; підвищений рівень статичної електрики та ін. Хімічні: хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому); які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки); які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію). Біологічні: макроорганізми (рослини та тварини); мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші). Психофізіологічні: фізичні перевантаж (статичні, динамічні); нервово-психічні перевантаж (розумові перевантаження, перевантаж аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх.

9. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.

Біоакумуляція - нагромадження в тканинах речовин, що надходять із навколишнього середовища. Різні організми мають визначений коефіцієнт біоакумуляції. Коефіцієнт біоакумуляції – це відношення концентрації речовини в організмі до концентрації його в навколишнім середовищі. Він складає величину, що дорівнює: для рослин – 0,1; для комах – 0,3; для хробаків – 70; гризунів – до 100; креветок – 1 000; устриць – 10 000; риб – 100 000,.

Людство  навчилося отримувати сотні тисяч органічних речовин,які   використовуються   при  виробництві  пластмас,   синтетичнихволокон,  штучного  каучуку, лакофарбових покриттів,  розчинників,пестицидів  тощо.  Значна  частина синтетичних  речовин  настількинагадує  природні,  що  маже  засвоюватись  організмом.  Переважно синтетичні речовини не розкладаються організмом або включаються дометаболічних  процесів  іншим чином, ніж  природний  аналог.  Томунавіть  у  незначних дозах вони порушують нормальне функціонуванняорганізму   людини,  а  при  надмірних  дозах  або  при  тривалому надходженні   можливі летальні наслідки. Найбільш  шкідливими  уцьому плані є галогеновані вуглеводні. Як  важкі  метали,  так  і галогеновані вуглеводні,  особливонебезпечні завдяки здатності до біоакумуляції, яка полягає в тому,що  малі  дози протягом тривалого часу накопичуються в  організмі,створюють   токсичну  концентрацію  і  завдають  шкоди   здоров'ю.Біоакумуляція відбувається внаслідок:відсутності  біодеградації.  Важкі  метали,   як   простіелементи,   не   можливо  зруйнувати  або  перетворити   під   часбіохімічних  процесів.  Хлоровмісні вуглеводні  розкладаються  придуже  високій температурі, але в організмі, у більшості  випадків,відсутні ферменти для їх розкладу.

легкого  поглинання  цих речовин  і  достатньо  повільного виведення з організму (якщо воно взагалі можливе). Важкі метали  ворганізмі  міцно  з'єднані  з білками, а  галогеновані  вуглеводнірозчиняються  у  жирах  краще,  ніж  у  воді.  Тому  ці   речовиниутримуються і накопичуються в організмі як на фільтрі.

Біоакумуляції

Якщо забруднювач навколишнього середовища не може потрапити всередину організму, він, як правило, не представляє для нього істотної небезпеки. Однак, потрапивши у внутрішні середовища, багато ксенобіотики здатні накопичуватися в тканинах (див. розділ Токсікокінетіка). Процес, за допомогою якого організми накопичують токсиканти, витягуючи їх з абіотичним фази (води, грунту, повітря) і з їжі (трофічна передача), називається біоакумуляції. Результатом біоакумуляції є згубні наслідки як для самого організму (досягнення вражаючою концентрації в критичних тканинах), так і для організмів, що використовують даний біологічний вид, як їжа.

Водне середовище забезпечує найкращі умови для біоакумуляції з'єднань. Тут живуть міріади водних організмів, що фільтрують і пропускають через себе величезну кількість води, екстрагуючись при цьому токсиканти, здатні до кумуляції. Гідробіонти накопичують речовини в концентраціях, часом в тисячі разів більших, ніж міститься у воді (таблиця 3).

10. Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.\

№ 8

Зв природою походження всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані джерела небезпеки. 1)Природні – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин). 2)Техногенні – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами є відповідні об’єкти пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища. До 3)соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті. Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни. 4)І все ж більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Ось лише невелика їх частка: природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; природно-соціальні небезпеки – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші; соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.